Рішення

від 30.10.2024 по справі 695/4955/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4955/23

номер провадження 2/695/541/24

30 жовтня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місяця проживання дитини з батьком.

Ухвалою суду 15.01.2024 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено дату підготовчого засідання.

На підставі ухвали суду від 07.06.2024 року за клопотанням сторони позивача позовні вимоги про розірвання шлюбу та визначення місяця проживання дитини з батьком роз`єднано та виділено у самостійне провадження позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей, сім`ї, молоді та спорту виконкому Золотоніської міської ради про визначення місяця проживання дитини з батьком.

Отже у межах даної цивільної справи суд розглядає позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що 28 квітня 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб у Новодмитрівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області, про що вчинено відповідний актовий запис № 3.

Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_4 .

Сторони мають спільних дітей: повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за твердженням позивача проживає з ним, спір про місце проживання дитини вирішується у іншій справі. Майнового спору на час подачі позову не існує.

Позивач стверджує, що сторони проживають окремо та не підтримують шлюбних відносин. Причиною розпаду сім`ї, на думку позивача, стало те, що подружжя мають різного складу характери, різні погляди на сімейне життя, відсутність взаєморозуміння, в зв`язку з чим між подружжям виникали часті суперечки та сварки, сумісне життя і збереження сім`ї стали неможливими. Оскільки сторони не підтримують шлюбних відносин, спільне господарство не ведуть, проживають нарізно, а тому вважаючи, що збереження шлюбних відносин неможливе, так як сім`я остаточно розпалась і на примирення позивач не згідний, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу із ОСОБА_2 .

У підготовче засідання позивач не прибув, у письмовій заяві, направленій представником позивача адвокатом Пилипенком Р.Б на адресу суду, на позовних вимогах про розірвання шлюбу наполягав та просив суд розглядати справу за відсутності позивача.

Відповідач у підготовче засідання не прибула, надавши суду заяву, в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, не заперечувала щодо розірвання шлюбу, просила справу розглядати за її відсутності, після розірвання шлюбу залишити прізвище ОСОБА_4 .

Оскільки у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд проводить судовий розгляд за відсутності позивача та відповідача.

Відповідно до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК Українине здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

На підставі ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Суд, вивчивши матеріали справи та враховуючи думку сторін щодо розірвання шлюбу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Нормами ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Таке положення національного законодавства України відповідає і ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 10.12.1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей.

Згідно із роз`ясненнями п. 10 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №11від 21.12.2007р.«Про практикузастосування судамизаконодавства прирозгляді справпро правона шлюб,розірвання шлюбу,визнання йогонедійсним таподіл спільногомайна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Судом встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння. Родина фактично не існує і її відновлення неможливо при обставинах зазначених позивачем, їх шлюбний союз розпався, жодних клопотань щодо примирення сторони не заявляли.

Оскільки у судовому засіданні було достовірно встановлено, що збереження шлюбу неможливе, так як сторони подружніх стосунків не підтримують тривалий час, мір до примирення не приймають, відповідач згідна на розірвання шлюбу, вільної згоди обох на проживання у шлюбі немає, причини розпаду сім`ї на які посилається позивач є поважними, а тому суд вважає, що подальше спільне життя подружжя буде суперечити інтересам сторін, і за таких обставин приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

На підставі зазначеного та керуючись ст., ст. 112, 113, 114 СК України та ст., ст. 13, 81, 133, 141, 200, 259, 263, 265,

ст., ст. 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 28 квітня 2006 року у Новодмитрівській сільській раді Золотоніського району Черкаської області за актовим записом № 3 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 28.04.2006 року).

Шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Середа Л.В.