Ухвала

від 31.10.2024 по справі 443/32/24

ЖОВКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/32/24

Провадження №2/443/173/24

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

31 жовтня 2024 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська міська рада про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення,

встановив:

Суть заяви.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви покликається на те, що відповідачка ОСОБА_2 з 2008 року має на праві власності житло квартиру АДРЕСА_1 , у яке ні вона, ні відповідач ОСОБА_3 не переселяються, а продовжують проживати у його будинку. Свою квартиру здають у найм. На даний час йому стало відомо, що відповідачі, з метою отримати рішення суду про відмову у їх виселенні, мають намір зазначену квартиру продати. Невжиття відповідних заходів забезпечення позову може призвести до відчуження квартири що, безумовно, утруднить виконання можливого рішення суду про виселення та може бути істотно ускладнено ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних його прав або інтересів, як позивача.

Позиція суду.

Суд, вивчивши викладені у заяві аргументи та матеріали цивільної справи, доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до інформації, наданої Жидачівською міською радою 08.12.2023, згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 являється ОСОБА_2 .

Нормативно-правові акти, якими керувався суд.

Згідно з вимогами частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Крім цього, суд бере до уваги роз`яснення, викладені у пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (далі Постанова Пленуму ВСУ), згідно з якими розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Мотиви, з яких суд дійшов висновків.

Суд зауважує, що метою застосування заходів забезпечення позову є гарантування виконання можливого рішення суду, відтак такі повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер.

Суд зазначає, що предметом позову є виселення, зокрема, ОСОБА_2 із належного позивачу ОСОБА_1 житла квартири АДРЕСА_2 .

З урахуванням предмета позову, суд зазначає, що застосування запобіжного заходу у виді арешту нерухомого майна належної ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , на переконання суду, є невиправданим та призведе до необґрунтованого втручання у мирне володіння відповідачем ОСОБА_2 належним їй майном.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 260, 261 ЦПК України,

постановив:

Відмовити ОСОБА_1 у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівська міська рада про усунення перешкод у користуванні будинком шляхом виселення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано.

Суддя А.І. Павлів