Рішення

від 24.10.2024 по справі 443/1762/20

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1762/20

Провадження №2/443/8/24

РІШЕННЯ

іменем України

24 жовтня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Ходорівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Ходорівської міської ради від 17.01.1995 і визнання недійсним акта про право приватної власності на земельну ділянку,

за участю:

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Білоус К.В. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 , Ходорівської міської ради (відповідачі), у якій, з урахуванням уточнених (збільшених) позовних вимог, просить суд:

визнати недійсним та скасувати рішення виконкому Ходорівської міської ради від 17.01.1995 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,055 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 ;

визнати недійсним акт про право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 059099, виданий Ходорівською міською радою 16.06.1999 згідно рішення виконкому Ходорівської міської ради від 17.01.1995.

В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що рішенням виконкому Ходорівської міської ради від 17.01.1995 передано у власність ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,055 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Згідно з державним актом на право власності на землю серії І-ЛВ №059099, виданого Ходорівською міською радою 16.06.1999 згідно рішення виконкому Ходорівської міської ради від 17.01.1995. Земельна ділянка площею 0,0551 га прямокутної форми зі сторонами 26,30 м на 20,75 м. У технічному звіті про виконані роботи по підготовці та видачі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2 у завданні № 900 на виготовлення техдокументації по видачі державного акту на право приватної власності на землю, затвердженого Жидачівським районним відділом земельних ресурсів 08.12.1998, зазначена площа земельної ділянки становить 0,05 га. В акті обстеження і погодження меж земельної ділянки, що передаються у приватну власність, № б/н без дати взагалі не зазначено суміжних землекористувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . За погодженням меж до цих користувачів суміжної присадибної земельної ділянки ніхто не звертався. В акті встановлення і узгодження меж земельної ділянки № б/н без дати та в абрисі земельної ділянки не вказано суміжних землекористувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а вказано суміжних землекористувачів Коцовський, Наганда, Чмир, проте у відповідних графах відсутні їхні підписи; відсутній підпис землекористувача ОСОБА_5 . У цьому акті внесено відомості, що не відповідають дійсності та суперечать матеріалам інвентаризаційної справи: від поворотної точки 3 до поворотної точки 4 (довжина межі 26,6 м) суміжним землекористувачем вказано ОСОБА_8 , від поворотної точки 2 до поворотної точки 3 (довжина межі 20,75 м) суміжним землекористувачем вказано ОСОБА_9 . У технічному звіті відсутня частина документів згідно змісту, а саме: карточка закладки межових знаків, відомість вирахування кутів повороту межі та акт державної землевпорядної експертизи. У висновку державної землевпорядної експертизи від 15.06.1999 № 1531 містяться наступні зауваження Жидачівського районного відділу земельних ресурсів: виконати звіт згідно вказівок (див.завд); акт прийомки робіт переробити. Докази усунення зауважень Жидачівського районного відділу земельних ресурсів до проектних матеріалів відсутні. Крім цього, наявні в матеріалах технічного звіту документи суперечать один одному, матеріалам інвентаризаційної справи та не відповідають завданню на виготовлення техдокументації щодо площі та конфігурації земельної ділянки. Згідно матеріалів інвентаризаційної справи будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_2 земельна ділянка до 23.03.1973 мала площу 0,042 га (прямокутної форми зі сторонами 20,5м х 20,5 м), що підтверджується ескізом земельної ділянки ф.№ 4, журналом зовнішніх обмірів, генеральним планом ф.№1. Рішенням виконкому Ходорівської міської Ради трудящих від 23.03.1973 № б/н дозволено дорізку землі площею 0,01 га до земельної ділянки за рахунок міськземфонду. Станом на час підписання заяви-договору площа земельної ділянки становила 0,042 + 0,01 =0,052 га. Згідно абрису від 25.06.2001 земельна ділянка шестикутник з вирізом чотирикутної форми у правому верхньому куті, що повністю відповідає ескізу. В інвентаризаційній справі відсутні будь-які документи про збільшення розмірів та конфігурації земельної ділянки на день прийняття рішення виконавчим комітетом Ходорівської міської ради від 17.01.1995, на день подання заяви-договору та на день видачі Державного акта № 059099. Законність будівництва цегляного гаража на земельній ділянці АДРЕСА_3 та реєстрацією його в БТІ, факт законності користування земельною ділянкою АДРЕСА_3 та подальше збільшення її площі підтверджуються наявними у справі документами. Таким чином, при винесені рішення виконавчим комітетом Ходорівської міської ради від 17.01.1995, при підготовці технічної документації та видачі Державного акта № 059099 внесені відомості, які не відповідали дійсності, та протиправно змінені межі земельної ділянки. Отже, рішення виконавчим комітетом Ходорівської міської ради від 17.01.1995 є незаконним та підлягає скасуванню. При складанні Акту про право приватної власності на землю № 059099 внесені недостовірні відомості щодо суміжних землекористувачів та власників, а саме: відсутні відомості щодо спільної межі земельних ділянок № НОМЕР_1 та № 2; 2) невірно вказана довжина межі з гр. ОСОБА_8 (замість 18,3 м вказано 26,6 м); 3) невірно вказано довжину межі гр.Чмир. (замість 10, 65 м вказано 20,75м).

Представник відповідача Ходорівської міської ради подав до суду відзив на позовну заяву (Т.1 а.с.190, 210), у якому просить суд винести рішення за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, покликаючись на викладені у ньому обставини, суду пояснив, що рішенням Ходорівської міської ради відповідачу виділено земельну ділянку у власність площею 0,05 га. При розробці техдокументації безпідставно взято більшу площу земельної ділянки. Відтак площа земельної ділянки, яка зазначена в акті, не відповідає площі земельної ділянки, вказаній у рішенні. Площа земельної ділянки відповідача, виходячи з встановлених межових знаків, становить 0,052 га. При складанні технічного звіту не встановлено всіх землекористувачів і не погоджено належно межі земельної ділянки. Гараж побудований законно та не є самочинним будівництвом.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, однак подала до суду письмові пояснення (а.с.57-66), у яких зазначила, що позивачем не надано доказів щодо того, що земельна ділянка, яка межує із належною їй на праві власності земельною ділянкою належить позивачу на праві власності чи праві користування. Така земельна ділянка перебуває у комунальній власності і будь-яких рішень щодо передачі її у користування чи у власність позивачу останньою не надано. Позивачем не наведено, у чому полягає зміст її порушених прав, оскільки не зрозуміло, яким чином право власності Відповідача на земельну ділянку порушує права та законні інтереси Позивача по справі. Також, позивачем не надано будь-яких правовстановлюючих документів на гараж, не долучено жодних доказів на підтвердження факту отримання дозволу на будівництво такого об`єкту та введення (прийняття) його в експлуатацію. Господарська будівля гараж, площа якої частково накладається на земельну ділянку Відповідача, є нічим іншим, ніж самочинним будівництвом. Посилання на те, що «межі земельної ділянки понад 40 років визначені в натурі (на місцевості) та закріплені довгостроковими межовими знаками» є абсолютно безпідставними, оскільки згідно з ч. 1 ст. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У даному випадку, позивачем не надано будь-яких доказів того, що межа між суміжними ділянками проходить у інший спосіб, ніж це зазначено в оспорюваному Акті та Плані меж земельної ділянки ОСОБА_2 АДРЕСА_2 , складеного ПП «Картограф2. Окрім цього, відповідні межі встановлені і наявним парканом, а Актом від 03.04.2017 року підтверджено факт розміщення гаражу саме на земельній ділянці Відповідача (тобто з порушенням визначених меж). Відповідні межі земельної ділянки були погоджені суміжними власниками, що стверджується їхніми особистими підписами та висновком про те, що заяв, претензій, зауважень з боку землекористувачів не виявлено. Позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 отримували в користування чи у власність відповідну земельну ділянку та були землекористувачами суміжної земельної ділянки станом на дату видачі оскаржуваного Акту. Відтак, з наведеного випливає, що колишнім власником земельної ділянки було у встановлений Законом спосіб погоджено межі земельної ділянки із суміжними землекористувачами, що свідчить про повну безпідставність заявлених позовних вимог. Окрім цього, позивачем пропущено строк позовної давності, не обґрунтовано поважність причин пропуску цього строку та не заявлено клопотання про його поновлення.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив, суду пояснив, що позивачем не доведено чим саме порушено її право відповідачем. Позивач не є власником земельної ділянки та не надала правовстановлюючих документів на гараж. Матеріали справи не містять доказів накладення земельних ділянок сторін, відтак на його переконання право позивача не порушено. Не погодження меж земельної ділянки не є підставою для скасування державного акта. Окрім цього, зауважив, що позивачем пропущено строк позовної давності з урахуванням часу, коли було ухвалено оскаржуване рішення та видано відповідний державний акт, про існування яких позивач не могла не знати.

Представник позивача Ходорівської міської ради у судове засідання не з`явився, однак у поданому відзиві просить справу розглядати за його відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Стороною позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про долучення доказів, клопотання про витребування доказів, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, заяву про збільшення позовних вимог, заяву про залучення співвідповідача, заяву про розгляд підготовчого засідання за відсутності представника позивача, клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про витребування для огляду в судовому засіданні письмового доказу та відкладення розгляду справи, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, клопотання про призначення у справі земельно-технічної експертизи, клопотання у контексті вимог судового експерта, клопотання про проведення судового засідання за його відсутності, клопотання про витребування доказів у відповідача, клопотання про відсутність заперечень щодо закриття підготовчого провадження (Т.1 а.с.30, 42, 48-49, 191, 192-197, 201, 220. 225, 238, 248, Т.2 а.с.11, 13, 26-27, 60, 135-136, 139-140, 146, 164-165, 182-183, 184, 187-188, 191-192, 214-215, 220, 250-251, Т.3 а.с.5-7, 8, 25-26, 32, 55-58, 77-78, 80-81, 84, 95-96, 102-103, 112-114, 118-119).

Стороною відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи, заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, заяву про розгляд справи у підготовчому засіданні за відсутності відповідача, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про відкладення розгляду справи, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, заява про розгляд справи за відсутності відповідача та її представника, повідомлення про неможливість надання оригіналу письмового доказу (Т.1 а.с.37, 91, 215-216, 237, 241, 246, Т.2 а.с.1-2, 9-10, 51-52, 130, 145, 169, 190, 221, 236, Т.3 а.с.1, 9-10, 33, 73-75, 85, 97, 105, 120).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого судового засідання в порядку загального позовного провадження (Т.1 а.с.25-26).

Ухвалою підготовчого засідання від 03.02.2021 відкладено підготовче засідання (Т.1 а.с.38).

Ухвалою підготовчого засідання від 27.04.2021 витребувано докази (Т.1 а.с.50, 54-55).

Ухвалами від 09.06.2021, 22.11.2021, 11.05.2022, 16.03.2023, 21.03.2023, 19.04.2023, 21.04.2023, 02.05.2023, 05.06.2023, 17.07.2023, 03.10.2023, 23.05.2024 постановлено проводити судове засідання у режимі відеоконференції (Т.1 а.с.93-94, 217-218, Т.2 а.с.15-16, 132-133, 141-142, 166-167, 170-171, 185-186, 195-196, 216-217, 252-253, Т.3 а.с.2-3, 116-117).

Ухвалою підготовчого засідання від 15.09.2021 залучено у справі співвідповідача (а.с.202-203).

Ухвалою підготовчого засідання від 01.02.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.1 а.с.239-240).

Ухвалами судового засідання від 22.03.2022, 17.05.2022 відкладено розгляд справи (Т.2 а.с.3-4, 18).

Ухвалами судового засідання від 30.06.2022, 23.08.2022 витребувано докази (Т.2 а.с.28-29, 40-41, 148-149).

Ухвалою від 20.09.2022 позовну заяву залишено без розгляду (Т.2 а.с.53-55).

04.10.2022 стороною позивача подано апеляційну скаргу на ухвалу від 20.09.2022 (Т.2 а.с.62-65).

Постановою Львівського апеляційного суду від 26.01.2023 ухвалу від 20.09.2022 скасовано (Т.2 а.с.115, 116-117).

Справа надійшла до суду 24.02.2023.

Ухвалою від 27.02.2023 прийнято справу до розгляду та призначено судове засідання (Т.2 а.с.123).

Ухвалою від 06.06.2023 постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження (а.с.197, 208-211).

Ухвалою підготовчого засідання від 20.07.2023 у справі призначено судову земельно-технічну експертизу (Т.2 а.с.222-224).

Ухвалою від 02.10.2023 поновлено провадження у справі (Т.2 а.с.235).

Ухвалами підготовчого засідання від 09.10.2023, 28.11.2023, 23.01.2024, 22.02.2024 витребувано докази (Т.3 а.с.11-12, 34-35, 59, 59, 69-70, 86-87).

Ухвалою підготовчого засідання від 26.03.2024 відкладено підготовче засідання (Т.3 а.с.98).

Ухвалою підготовчого засідання від 25.04.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (Т.3 а.с.106).

Ухвалою судового засідання від 29.05.2024 відкладено розгляд справи (Т.3 а.с.121)

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підстави своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 14.05.1971 №47 дозволено ОСОБА_10 будівництво гаражу біля комунального будинку по АДРЕСА_4 розміром 4 х 5 м за свій рахунок (Т.1 а.с.198).

У інвентаризаційній справі ( АДРЕСА_3 ), наявні, зокрема:

генеральний план, у якому наявний розмір земельної ділянки, яка облікується за вказаним житловим будинком 345,40: під будівлями 92,80, під двором 252,60;

журнал зовнішніх обмірів та ескіз, у якому зазначено розмір земельної ділянки 345,40 (24,5 х 14.10) (Т.1 а.с.104-134).

У інвентаризаційній справі ( АДРЕСА_2 ), наявні, зокрема:

журнал зовнішніх обмірів та генеральний план, у якому наявний розмір земельної ділянки 420,0 (20,5 х 20,5) під будівлями 158,0, під двором 262,0;

рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 23.03.1973, яким дозволено комбінату комунальних підприємств провести дорізку землі за рахунок міськомземфонду в кількості 0,01 га ОСОБА_11 до її існуючої присадибної ділянки по АДРЕСА_5 з правом будівництва на даній території сараю розміром 3,5 х 5,5 м;

рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради №159 від 29.10.2015 про затвердження перейменованого списку вулиць м. Ходорова, згідно з яким АДРЕСА_6 , а потім у Героїв Євромайдану (Т.1 а.с.142-186).

Рішенням виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 17.01.1995 №9 та Додатком №1 до цього рішення вирішено передати у приватну власність ОСОБА_5 0,05 га по АДРЕСА_5 (Т.2 а.с.159-162).

У технічному звіті про виконані роботи по підготовці та видачі державного акту на право приватної власності на землю та постійного користування ОСОБА_5 , виконаного у 1998, наявні документи, зокрема:

виписка з рішення №5 від 17.01.1995, яким передано у приватну власність ОСОБА_5 земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_6 площею 0,055 га;

завдання № НОМЕР_2 на виготовлення техдокументації по видачі державного акту на право приватної власності на землю та постійного користування ОСОБА_5 , у якому площа земельної ділянки зазначена 0,05 га;

акт обстеження і погодження меж земельних ділянок, що передаються у власність зазначено щодо обстеження в натурі та погодження меж земельної ділянки, що передана у приватну власність ОСОБА_5 , що проживає в АДРЕСА_7 з іншими суміжними землекористувачами: Коцовським, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а також наявні особисті підписи біля прізвищ цих осіб;

акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки, у якому зазначено, що від А до Б дерев`яна огорожа землекористувача Чмир, від Б до В у вигляді борозни землекористувача Наганда, від В до Г металічна огорожа земель м/Ради, дорога, від Г до А дерев`яна огорожа землекористувача Коцовського;

абрис земельної ділянки у формі прямокутника з розмірами сторін 20,75 на 26,60, з графічним розташуванням на цій земельній ділянці будівель;

висновок державної землевпорядної експертизи від 15.06.1999 №1531, за змістом якого технічний звіт відповідає вимогам нормативно-технічної документації. Наявні зауваження та пропозиції до проектних матеріалів: заповнити заяву; виконати звіт згідно вказівок; акт прийомки робіт переробити (Т.1 а.с.71-79).

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 059099 від 16.06.1999 та планом зовнішніх меж ОСОБА_5 на підставі рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 17.01.1995 № 9 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,0551 гектарів в межах згідно з планом. Земельна ділянка розташована на території м. Ходорова Ходорівська міська рада та призначена для обслуговування житлового будинку. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 603. Опис меж: від А до Б зем.діл. Наганди (26,60), від Б до В землі м. Ради (20,75), від В до Г зем.діл. Коцовської (26,60), від Г до А зем.діл. Чмир (20,75) (Т.1 а.с.12, 180-181).

За змістом свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 16.10.2000, зареєстрованого у реєстрі за № 1150, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_6 є ОСОБА_1 . До складу спадкового майна увійшли: ціла квартира АДРЕСА_8 та два грошові вклади (Т.1 а.с.13).

Відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 07.09.2001, зареєстрованого у реєстрі за № 1337, ОСОБА_5 продала, а ОСОБА_2 купила житловий будинок разом з господарськими спорудами, що розташовані у АДРЕСА_7 (стара адреса: АДРЕСА_5 та земельну ділянку 0,0551 га, що розташована на території м. Ходорів Ходорівська міська рада і передана для обслуговування житлового будинку (Т.1 а.с.11, 183).

За змістом довідки Ходорівської міської ради №386 від 28.02.2017 на території присадибної ділянки відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю І-ЛВ 059099, виданого ОСОБА_5 на АДРЕСА_7 теперішня адреса АДРЕСА_2 і на даний час власником земельної ділянки є ОСОБА_2 знаходиться самовільне будівництво (власник невідомий) господарської будівлі (Т.1 а.с.69).

Як вбачається з плану меж земельної ділянки ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 частина земельної ділянки занята забудовою сусіда. Площа накладки становить 0,0008 га (8 кв.м.) (Т.1 а.с.70).

Актом від 03.04.2017 встановлено, що комісією при обстеженні присадибної ділянки по АДРЕСА_2 виявлено на території цієї земельної ділянки знаходження господарської будівлі, встановленої попередніми жителями сусіднього житлового будинку АДРЕСА_3 , що займає площу земельної ділянки розміром 3,30 х 9,40 м. Теперішній власник будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_1 правовстановлюючих документів на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд не має (Т.1 а.с.68).

За змістом заяви ОСОБА_10 від 17.09.2020, зареєстрованої у реєстрі за № 515, вона проживала з сім`єю у будинку по АДРЕСА_3 . Під час проживання за вищевказаною адресою вона отримала на початку 1970-х років (орієнтовано в 1971 році) дозвіл Ходорівської міської ради на будівництво гаража на присадибній ділянці за вищевказаною адресою та збудувала його. Межі на присадибній ділянці на момент будівництва були визначені та огороджені. В 1978 році вона переселила у новозбудований власний будинок по АДРЕСА_9 та передала рішення міської ради про дозвіл на будівництво вищевказананого гаража ОСОБА_14 , який після неї вселився у будинок по АДРЕСА_3 (Т.1 а.с.14).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з накладенням, на думку позивача, на належну їй земельну ділянку земельної ділянки відповідача.

Норми права, які застосував суд.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Земельного кодексу України в редакції від 18 грудня 1990 року № 561-XII, який діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі ЗК України № 561-XII) та Земельного кодексу України у діючій редакції (далі ЗК України).

Так, статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до приписів частин 1-7 статті 17 ЗК України № 561-XII передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї.

Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність.

Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими Радами народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для:

ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно з статтею 52 цього Кодексу;

ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу;

будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.

Зазначені земельні ділянки передаються у власність на підставі заяви громадянина і матеріалів, що підтверджують її розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо).

Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Передача у власність громадян земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні інших громадян чи юридичних осіб, провадиться місцевими Радами народних депутатів після вилучення (викупу) їх у порядку, встановленому статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Згідно з положеннями статті 22 ЗК України № 561-XII право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (частина 1 статті 23 ЗК України № 561-XII).

З змістом норм частин 1-4 статті 43 ЗК України № 561-XII права власників земельних ділянок і землекористувачів охороняються законом. Припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою чи її частиною може мати місце лише у випадках, передбачених статтями 27 і 28 цього Кодексу. Втручання в діяльність власників земельних ділянок і землекористувачів, пов`язану з використанням землі, з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків порушення власниками землі та землекористувачами земельного законодавства. Права власників земельних ділянок і землекористувачів можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до приписів частини 1 статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Згідно з положеннями частини 2 статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону (частина 1 статті 116 ЗК України).

Нормою частини 1 статті 122 ЗК України встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до приписів частин 2 та 3 статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно з положеннями частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суду постановівід 04березня 2021року всправа №709/809/17(провадження№ 61-19476св19) зазначив, що погодження меж земельної ділянки є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов`язкових технічних помилок. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 514/1571/14-ц (провадження № 14-552цс18).

У постанові від 31 травня 2023 року в справі № 515/1315/18 (провадження № 61-13300св21) Верховний Суд дійшов висновку, що виходячи із характеру спірних правовідносин, у цій справі в першу чергу підлягала встановленню обставина, чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка, що перебувала у користуванні позивачів, та земельна ділянка, передана у власність третій особі ОСОБА_4 . У такій категорії справ суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі, а отже, суд, керуючись положеннями цивільно-процесуального законодавства, для встановлення істинності у справі та з метою виконання завдань правосуддя, міг призначити судову експертизу. Таким чином, належним доказом у справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав позивачів на земельну ділянку.

Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач ОСОБА_1 є власником цілої квартири АДРЕСА_8 . За вказаним будинком відповідно до даних інвентаризаційної справи рахується земельна ділянка площею 345,40 кв.м.

Відповідач ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_2 та земельної ділянки площею 0,0551 га для обслуговування цього житлового будинку, які вона набула у власність на підставі договору купівлі-продажу від 07.09.2001, укладеного з ОСОБА_5 . У свою чергу, право власності ОСОБА_5 на спірну земельну ділянку було посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю серії І-ЛВ № 059099 від 16.06.1999, виданого на її ім`я на підставі рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради від 17.01.1995 № 9.

Спірна земельна ділянка, належна, на даний час, ОСОБА_2 , межує із земельною ділянкою, яка рахується за будинком АДРЕСА_3 .

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін, суд відхиляє аргументи сторони позивача як необґрунтовані.

Так, суд зазначає, що непідписання суміжним землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.

Також, суд звертає увагу на те, що земельна ділянка, яка рахується за будинком АДРЕСА_3 , перебуває у комунальній власності, а ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_9 в цьому будинку, відтак наділена правом користування зазначеною земельною ділянкою на рівні з іншими власниками (чи наймачами) квартир у цьому будинку.

Однак, суд, виходячи із характеру спірних правовідносин, зауважує, що у цій справі в першу чергу підлягала встановленню обставина, чи накладаються (перетинаються) земельна ділянка, що перебуває у користуванні позивача, та земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_5 , власником якої, на даний час, є відповідач ОСОБА_2 .

Оцінивши наявні у справі та безпосередньо досліджені докази, суд доходить висновку, що стороною позивача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження порушення права позивача на земельну ділянку, а саме не доведено, що саме відповідачем, як суміжним землекористувачем, порушено межі належної їй земельної ділянки.

Суд зазначає, що представником позивача заявлялося клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, яке було задоволене судом, про що постановлено відповідну ухвалу.

За результатами розгляду вказаної ухвали, судовим експертом було скеровано до суду клопотання про надання додаткових документів, у зв`язку з чим, за клопотанням сторони позивача, судом вживалися необхідні та достатні заходи для витребування цих документів, але такі судом отримані не були.

За цих обставин, у подальшому, судовим експертом було скеровано до суду повідомлення про неможливість надання висновку.

На переконання суду, належним доказом у цій справі, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, міг бути висновок земельно-технічної експертизи, оскільки суд самостійно без застосування спеціальних знань не може зробити висновок, чи накладаються земельні ділянки сторін у справі. Однак такий, не зважаючи на вжиті судом процесуальні дії, у встановленому законом порядку отриманий не був.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Також, суд зазначає, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Зважаючи на те, що суд відмовив у задоволенні позову через його необґрунтованість, підстав для застування позовної давності за заявою представника відповідача суд не вбачає.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем, залишити за позивачем.

Керуючись статтями 17, 22, 23, 43 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року № 561-XII, статтями 79-1, 90, 116, 122, 152 ЗК України та статтями 10, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ), Ходорівської міської ради (місцезнаходження: Львівська область, Стрийський район, м.Ходорів, вул. Грушевського, 38, ідентифікаційний код юридичної особи 26269449) про визнання недійсним та скасування рішення виконкому Ходорівської міської ради від 17.01.1995 і визнання недійсним акта про право приватної власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 16.06.1999.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.

У зв`язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 31 жовтня 2024 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів