Рішення

від 31.10.2024 по справі 443/1483/24

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1483/24

Провадження №2/443/656/24

РІШЕННЯ

іменем України

31 жовтня 2024 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Равлінка Р.Г.,

за участю секретаря Рибакова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Жидачеві цивільну справу за позовною заявою Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

встановив:

Представник органу опіки та піклування Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану в АДРЕСА_1 батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; передати малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , органу опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області; стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи в дня пред`явлення позову, на особистий рахунок дитини у відділені Державного ощадного банку України, зобов`язавши законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішення суду та стягнути на користь держави судовий збір.

Обґрунтування позовних вимог.

В обґрунтуванні позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір`ю малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 26.01.2017 ОСОБА_3 , будучи зареєстрованою в АДРЕСА_2 , хоча фактично там не проживала звернулася із заявою до органу опіки і піклування Жидачівської РДА про тимчасове влаштування її малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у Будинок дитини АДРЕСА_3 через скрутне матеріально становище. Тому, 26.01.2017 розпорядженням голови Жидачівської РДА №36 влаштовано малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у «Будинок дитини №l» м. Львова на повне державне забезпечення терміном на 1 рік. Служба у справах дітей Жидачівської РДА наказом №3 від 26.01.2022 , з приводу проживання дитини в сім`ї у якій мати ухиляється від виконання батьківських обов`язків, малолітнього ОСОБА_1 поставлено на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах. Крім цього службою у справах дітей надано дозвіл на побачення із сином, якого вона у 2017 році відвідувала, але матеріальної чи фінансової допомоги на утримання дитини не надавала. Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_4 вдруге народила ОСОБА_5 , тепер ОСОБА_2 , якого також влаштувала в Будинок дитини АДРЕСА_3 . Згідно заяви ОСОБА_3 від 15.11.2018 вбачається, що вона, проживаючи в АДРЕСА_4 , звернулася до голови Сихівської районної адміністрації із проханням про надання дозволу на влаштування їй дитини ОСОБА_5 у зв`язку із важким матеріальним становищем. Тому, розпорядженням голови Сихівсько районної адміністрації Львівської міської ради №726 від 30.11.2018 надано дозвіл на влаштування в КЗ ЛОР «Будинок дитини №1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки м.Львова» дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 24.09.2020 року відділ «Служба у справах дітей» Сихівського району управління «служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради звернулася до служби у справах дітей Жидачівської РДА із вимогою про ініціювання на засіданні комісії з питань захисту прав дитини питання про доцільність позбавлення батьківських прав стосовно сина ОСОБА_5 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , покликаючись на те, що станом на 24.09.2020 мати ОСОБА_3 про повернення їй дитини ОСОБА_5 до Сихівської районної адміністрації, як органу опіки та піклування, не зверталася. 21.06.2022 органом опіки та піклування Ходорівської міської ради подано позов до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Однак, 30.11.2022 до суду подано заяву про відмову від вказаного позову, оскільки ОСОБА_3 щиро розкаялася та виявила бажання повернути дітей на виховання у сім`ю. Так, виконавчим комітетом Ходорівської міської ради прийнято рішення №231 від 26.12.2022 «Про затвердження висновку щодо доцільності повернення матері її малолітніх дітей з КЗ ЛОР «Будинок дитини №1 для дітей ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки м.Львова». КУ «ЦНСП» Ходорівської міської ради було визначено акт оцінки потреб з сім`ї, на підставі чого складено висновок відповідно до якого ОСОБА_3 є особою з числа дітей, позбавлених батьківського піклування, одинокою матір`ю трьох дітей, які ніде не зареєстровані, вона не працює, тому в силу різних обставин, вже тривалий час перебуває у складних життєвих обставинах, що спонукало її до влаштування дітей у Будинок дитини АДРЕСА_3 . Крім того, фахівцем із соціальної роботи складено картку сім`ї/особи згідно якої ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності володіє частиною будинку по АДРЕСА_1 , який знаходиться в центрі села, має вигідне місце розташування для комфортного проживання. Стан житла задовільний, будинок підключений до газо-електропостачання, водопостачання з колодязя, наявне пічне опалення, наявні меблі (шафи, ліжка, дивани, сільці), є побутова техніка (холодильник, газова плита, телевізор). Помешкання придатне для проживання. З метою інтеграції дітей ОСОБА_3 з Будинку дитини у сімейне середовище було визначено соціальні заходи щодо подолання складності випадку оформлення документів для отримання соціальної допомоги, організація косметичного ремонту житла, створення безпечних і комфортних умов для дітей, планування бюджету та ведення домашнього господарства, юридичне консультування, захист житлових, майнових прав дітей, формування навичок відповідального батьківства, подолання наслідків пережитих втрат, налагодження емоційних контактів між членами сім`ї. Так, на виконання запланованих заходів ОСОБА_3 знята з реєстрації за адресою АДРЕСА_2 та зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_1 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_5 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 зареєстровано за адресою АДРЕСА_1 . Психологом КУ «ЦНСП» проведено із ОСОБА_3 ряд бесід на тему: формування навичок відповідального батьківства, подолання наслідків пережитих втрат, налагодження емоційних контактів між членами сім`ї. В результаті чого встановлено, що ОСОБА_3 здатна задовольнити потреби дітей, її батьківський потенціал належний, вона усвідомлює наявність проблем, розуміє їх ризики і загрози, тому готова співпрацювати з надавачами послуг. Встановлено, що обставини, які були підставою для влаштування дітей у Будинок дитини суттєво змінилися, ОСОБА_3 має бажання виконувати свої обов`язки щодо виховання, утримання її малолітніх дітей. Під час чергового обстеження житлово- побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 встановлено, що мати з дітьми змінили місце проживання. У телефонному режимі ОСОБА_3 повідомила, що планує проживати за адресою АДРЕСА_5 разом із співмешканцем ОСОБА_6 . Цього ж дня службою у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради надіслано лист до відділу «Служби у справах дітей» Личаківського району м.Львова з повідомленням про те, що за вищевказаною адресою проживає сім`я ОСОБА_3 та щодо вжиття заходів з метою попередження соціально негативних явищ. 17.01.2023 відділ «Служби у справах дітей» Личаківського район м. Львова повідомив, що за результатами візиту до сім`ї ОСОБА_3 складено акт оцінки потреб сім`ї особи, згідно складеного акту ознаки СЖО відсутні сім`ю взято до уваги, періодично здійснюватимуться візити за місцем проживання ОСОБА_3 . 17.01.2023 дітей ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 знято з обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у службі у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради з підстави зміни місця проживання. 24.05.2024 до служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради надійшов лист Притулку для дітей служби у справа дітей ЛОДА щодо перебування у притулку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 влаштований у притулок 21.05.2024 актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту дитину та її доставку у зв`язку з тим, що залишився без батьківської опіки та піклування. ОСОБА_2 влаштований у притулок 22.05.2024 актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту дитину та її доставку у зв`язку з тим, що залишився без батьківської опіки та піклування, оскільки мати ОСОБА_3 залишила дитину і поїхала у невідомому напрямку, таким чином створила реальну загрозу життю та здоров`ю дитини. Листом відділу «Служби у справах дітей» Залізничного району м.Львова повідомлено службу у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської місько ради про те, що ОСОБА_3 з`явилась на їх вимогу до служби та повідомила, що не збирається звертатись щодо повернення до неї синів, не буде відносно них виконувати батьківські обов`язки, пояснивши свої дії відмовою від дітей. 12.07.2024 ОСОБА_3 надала заяву до органу опіки та піклування Ходорівської міської ради у якій зазначає, що відмовляється від своїх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 23.07.2024 р. ОСОБА_3 надала до служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради нотаріально завірену заяву щодо того, що вона не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Обгрунтовуючи підстави для позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вбачається з того, що ОСОБА_3 , будучи неповнолітньою, завагітніла і народила ОСОБА_1 у 18-тирічному віці, а ще через рік народила ОСОБА_2 , яких з народження влаштувала у державний заклад. Соціальними проблемами, які спонукали. ОСОБА_8 до передачі дітей на виховання іншим особам були: позашлюбні вагітності і відсутність підтримки з боку батька дітей, турботи близьких родичі, безробіття та неналежно побутові умови. Така поведінка матері зумовлена попереднім життєвим досвідом дитинства, юності, із досить низьким рівнем загальної та професійної освіти, схильністю до нездорового способу життя, вона походить із нестабільної сім`ї, в якій відмічається порушення дитячо-батьківських зв`язків та внутрішньо сімейних стосунків, сім`я мала низький рівень матеріального забезпечення та культурного розвитку. Так, ОСОБА_3 була дитиною, позбавленою батьківського піклування, згідно рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 13.05.2005 (справа 2-485/05) за позовом прокурора Жидачівського району в інтересах семи неповнолітніх дітей: зокрема ОСОБА_3 , позбавлено батьківських прав ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які нехтували базовими потребами дітей неповноцінність харчування, відсутність одягу, невідвідування дітьми школи, відсутність відчуття безпеки, любові та поваги. Тому вона виховувалася у Самбірській школі-інтернат, далі Стебницькому професійному ліцеї, що позбавило її можливість сформувати модель здорової, повноцінної, оцінної, гармонійної сім`ї. ОСОБА_3 , проживаючи в АДРЕСА_6 ( Самбірська спеціальна школа) 31.03.2019 o 14 год 05 хв в АДРЕСА_7 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 178 КУпАП розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п`яному вигляді, за що притягувалася до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. Дії ОСОБА_3 свідчать про зловживання нею алкогольними напоями із знайомими антисоціальною поведінкою, недостатньо організоване дозвілля та негативне ставлення до закону. ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків, оскільки вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на їх фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дітьми в обсязі, необхідному для їх нормального самоусвідомлення; не надає дітям доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дітей лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення до своїх батьківських обов`язків та повну байдужість до подальшої долі синів, що підставою для позбавлення її батьківських прав. Враховуючи викладені обставини, ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання т утримання малолітніх дітей, що свідчить про повну байдужість до подальшої долі синів, тому є підставою, відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України для позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передачею малолітніх органу опіки та піклування Ходорівської міської ради та стягнення аліментів на утримання дітей.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 19.08.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків /а.с.27-28/.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінко Р.Г. від 30.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження на 17.09.2024 /а.с.33-34/.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 1709.2024 підготовче провадження закрито та прсаву призначенено до судового розгляду по суті на 28.10.2024 /а.с.41-42/.

Розгляд справи по суті відбувся 28.10.2024 за відсутності сторін.

Заяви та клопотання сторін, узагальнення їх доводів та інші процесуальні дії у справі.

Представник позивача Ольшанецька Л.І. , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в підготовче засідання не з`явилася. Подала заяву згідно якої заявлені вимоги підтримує в повному обсязі та просить слухати справу у її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи в підготовче засідання не з`явилася. Подала заяву згідно якої позовні вимоги визнає повністю та просить слухати справу у її відсутності.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Частинами 1 та 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 28.10.2024, є дата складення повного тексту судового рішення - 31.10.2024 .

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 24.01.2017 виконавчим комітетом Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00045381658 від 06.06.2024 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_12 та ОСОБА_3 /а.с.7, 11-12/.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 17.05.2013 Жидачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00045380136 від 06.06.2024 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_13 та ОСОБА_3 /а.с.9, 13-15/.

Листом Львівської міської ради Департаменту гуманітарної політики Управління «Служби у справах дітей» відділу «Служби у справах дітей» Залізничного району Начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області Л. Ольшанецькій про те, що відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 22.05.2024 у притулок для дітей служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації, поміщено малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Мати ОСОБА_3 , з`явившись на вимогу до відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району 23.05.2024 повідомила, що не збирається звертатись щодо повернення до неї синів, не буде відносно них виконувати батьківські обов`язки, пояснивши свої дії відмовою від дітей. Відповідно до рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 02.12.2022 по справі №443/621/22 за позовом органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради про позбавлення матері ОСОБА_3 батьківських прав, відносно малолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , провадження у справі закрито за заявою позивача у зв`язку із відмовою від позову. Оскільки, наслідки відмови від позову себе не виправдали, мати своїми діями та бездіяльністю не понесла дисциплінарної відповідальності, а саме не усвідомлює відповідальності за дітей, надалі ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не має соціально-значимих переконань у вихованні дітей, просимо Вас вжити заходів щодо захисту прав дітей та надання їм відповідного соціально-правового статусу /а.с.16/.

Відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 21.05.2024 та 22.05.2024 у притулок для дітей служби у справах дітей Львівської обласної державної адміністрації, поміщено малолітніх ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.17-18/

Заявою ОСОБА_3 міському голові Коцовському О.Т. від 12.07.2024 згідно якої остання відмовляється від своїх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що не хоче виконувати свої обов`язки щодо них /а.с.19/.

Згідно нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_3 від 23.07.2024, та зареєстрованої в реєстрі за №712, ОСОБА_3 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав щодо її дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.20/.

Листом Львівської міської ради Департаменту гуманітарної політики Управління «Служби у справах дітей» відділу «Служби у справах дітей» Залізничного району Начальнику служби у справах дітей виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області Л. Ольшанецькій про те, що з матір`ю ОСОБА_3 , працівниками відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району, неодноразово проведені профілактично - роз`яснювальні бесіди щодо виконання нею батьківських обов`язків, однак, мати зазначила, що не збирається звертатись щодо повернення до неї синів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та не буде відносно них виконувати батьківські обов`язки, пояснивши свої дії відмовою від дітей. Мати ОСОБА_3 , належним чином попереджена про відповідальність батьків, яка наступає у випадках порушення прав дитини, в тому числі про правові наслідки у випадку позбавлення її батьківських прав. Щодо стану виконання ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , (котрий відповідно до ст. 126 СКУ визнав батьківство над малолітнім ОСОБА_2 ), за адресою: АДРЕСА_8 , зареєстрований але не проживає. ОСОБА_3 , повідомила, що він не виконує батьківських обов`язків відносно сина та тривалий час перебуває за межами України, контакт із ним у неї відсутній. До моменту перебування малолітнього ОСОБА_2 , в притулку для дітей СуСД ЛОДА, при спілкуванні з дитиною, хлопець за батька не згадував. Також вдалось встановити, що ОСОБА_13 , у травні 2023 року звертався до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради щодо обстеження житлово - побутових умов проживання малолітніх: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_8 для розгляду питання про виготовлення посвідчення багатодітної сім`ї. За останнім відомим номером телефону ОСОБА_13 , ( НОМЕР_3 ) працівникам відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району встановити комунікацію не вдалося. Відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 згідно повторного свідоцтва про народження на підставі ст. 126 СКУ, відомості про дитину змінено на ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , працівниками відділу «Служба у справах дітей» Залізничного району з батьками проведені відповідні профілактично-роз`яснювальні бесіди щодо належного та відповідального виконання батьківських обов`язків /а.с.21/.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №219 від 06.08.2024 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 /а.с.22/.

Згідно з висновком органу опіки та піклування про доцільності позбавлення ОСОБА_3 , батьківських прав стосовно її малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , орган опіки та піклування вважає за доцільне порушення в судовому порядку питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення аліментів на утримання дітей /а.с.23-25/.

Норми чинного законодавства та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі «Плахтєєва та Плахтєєв проти України» (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Конституції України, Закону України «Про охорону дитинства», Сімейного кодексу України.

Щодо позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.11 ст.18 Конвенції ООН батьки несуть відповідальність за виховання і розвиток дитини. Статтею 9 Конвенції встановлено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ч.7 ст.7 СК України).

Частинами 1, 2 ст.3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно з Принципом 2 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року дитині законом або іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та у соціальному розумінні здоровим та нормальним шляхом і в умовах свободи та гідності. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під піклуванням і під відповідальністю своїх батьків та в будь-якому випадку в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості (Принцип 6 Декларації прав дитини).

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною, по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.

Згідно з п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" №3 від 30.03.2007 року таке ухилення має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку батьків, яку можна вважати юридичною відповідальністю. Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Таким чином, позбавлення батьківських прав слід розглядати як виключний і надзвичайний засіб впливу на недобросовісних батьків. Виходячи з характеру такого засобу, його не можна застосовувати тоді, коли це не викликано необхідністю.

Враховуючи положення ч.8 ст.7 СК України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим з урахуванням інтересів дитини, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, і питання про його застосування може бути вирішене судом після повного й всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи й характеру ставлення батьків до дитини, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, яке надасть їй полегшення, тому необхідно оцінити позитивний результату доля дитини, який має настати. Якщо такий результат не передбачається, позбавлення батьківських прав, не дасть дитині полегшення. Оскільки згідно чинного законодавства України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати її, батьки зобов`язані надавати дитині належне батьківське виховання, оскільки право на виховання - є одним із основних прав дитини, якщо ж батьки не виконують свої функції, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, це є підставами для позбавлення їх батьківських прав.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо, зокрема позбавлення батьківських прав, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Тобто висновок органу опіки і піклування в будь-якому разі не повинен носити формальний і однобічний характер, оскільки вирішуються питання про права та обов`язки батька і дитини.

За результатами аналізу встановлених обставин справи та вищенаведених правових норм можна дійти таких висновків.

Позбавлення батьківських прав - одна з найскладніших з емоційної та процедурної точки зору категорія справ. Позбавити батьківських прав можливо, але позивачу потрібно зібрати достатньо доказів недобросовісної поведінки відповідача.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Згідно зі ст. 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Відповідно до частини 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує також висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Під час застосування наведених норм права суд враховує правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70), Верховним Судом у постановах від 26.12.2018, 13.03.2019 та 06.05.2020 при розгляді справ № 404/6391/16-ц, № 631/2406/15-ц та № 753/2025/19, відповідно до яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Згідно зі ст. 3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України»).

В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи грунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Суд також враховує, що таке судове рішення повинно відповідати й принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, в якій проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Як підставу звернення до суду з позовом про позбавлення батьківський прав представник позивача Органу опіки та піклування Ходорівської міської ради Львівської області, покликається на ту обставину, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 влаштовані у притулок відповідно до актів органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про покинуту дитину та її доставку у зв`язку з тим, що дитина залишився без батьківської опіки та піклування, оскільки мати ОСОБА_3 відмовилась від виконання батьківських обов`язків.

Судом встановлено, що згідно заяви ОСОБА_3 міському голові Коцовському О.Т. від 12.07.2024 остання відмовляється від своїх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку з тим, що не хоче виконувати свої обов`язки щодо них, також факт відмови підтверджується нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_3 від 23.07.2024, та зареєстрованої в реєстрі за №712, згідно якої ОСОБА_3 не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав щодо її дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області №219 від 06.08.2024 затверджено висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно з висновком органу опіки та піклування про доцільності позбавлення ОСОБА_3 , батьківських прав відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , орган опіки та піклування вважає за доцільне порушення в судовому порядку питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та стягнення аліментів на утримання дітей.

Зважаючи на вищенаведене, позивачем доведено обставини стосовно свідомого, умисного ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків. Відповідачка не виконує своїх батьківських обов`язків, уваги дитям не приділяє. Жодних активних дій на підтвердження своїх намірів приймати участь в житті дитини відповідачка не вчинила, активна дієва позиція у відповідачки відсутня. Суд звертає увагу на відсутність доказів, які б свідчили про вжиття відповідачкою будь-яких дій (заходів) щодо зміни ситуації, яка склалася, що, в свою чергу, давало б суду підстави вважати, що відповідачка бажає виправити свою поведінку в інтересах дітей. Більше того відповідачка подала до суду заяву у якій позовні вимоги визнала.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідачка ОСОБА_3 ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо дітей: не цікавиться їхнім життям, розвитком та здоров`ям, не надає матеріального утримання.

Розглядаючи такі справи, суди зобов`язані перевіряти, наскільки змінилися поведінка особи та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав. При вирішенні питання про поновлення батьківських прав одного з батьків суд бере до уваги думку другого з них та інших осіб, із якими проживає дитина, враховує її інтереси, а також думку дитини, якщо вона її може висловити.

За змістом ч.4 ст.169 СК України поновлення в батьківських правах можливе лише за умови, що особа, позбавлена батьківських прав істотно змінила в кращий бік поведінку, спосіб життя і (або) ставлення до виховання дитини. Зміни в способі життя особи, позбавленої батьківських прав, її ставлення до дитини не можуть відбутися швидко, для цього необхідний значний період часу. При цьому, недостатньо одних намірів особи, позбавленої батьківських прав змінити свою поведінку, необхідно, щоб її спосіб життя дійсно змінився настільки, що ніяких небезпек і загроз життю і здоров`ю дитини більше не буде, а батьки в змозі належним чином виховувати дитину і захищати її права і інтереси. Поновлення батьківських прав допускається тільки в тому випадку, якщо це відповідає інтересам дитини. Якщо поновлення в батьківських правах суперечить інтересам дитини, то суд має право з урахуванням думки дитини відмовити в задоволенні позову особи, позбавленої батьківських прав про поновлення її в батьківських правах. Причому мотиви незгоди дитини на поновлення в особи в батьківських правах значення не мають. Але при цьому суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси (ст.171 СК України).

Отже, за наявності підстав у майбутньому, відповідачка має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо стягнення аліментів.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини. При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Частиною 3 ст. 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову та в порядку ч. 1 ст. 430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на викладене, суд вважає, що одночасно з прийняттям рішення про позбавлення відповідачки батьківських прав, то з останньої слід стягувати аліменти на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особисті рахунки дітей в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.08.2024, і до досягнення дітьми повноліття, з перерахуванням аліментів на особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши ОСОБА_3 відкрити особисті рахунки дітей у відділенні Державного ощадного банку України.

Щодо передачі малолітніх дітей органу опіки та піклування Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області.

За правилами частини 4 статті 167 СК України, якщо дитина не може бути передана другому з батьків, переважне право перед іншими особами на передання їм дитини мають, за їхньою заявою, баба та дід, повнолітні брати та сестри, інші родичі дитини, мачуха, вітчим.

Якщо дитина не може бути передана бабі, дідові, повнолітнім братам та сестрам, іншим родичам, мачусі, вітчиму, вона передається на опікування органу опіки та піклування (частина 5 статті 167 СК України).

Згідно вимог ст. 243 СК України, опіка установлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, та позбавлена батьківського піклування. Опіка встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

З урахуванням того, що батько дитини у свідоцтві про її народження записаний зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, інші родичі, такі як баба та дід, вітчим органом опіки та піклування не встановлені. Заяв від осіб, які мають переважне право на передання їм дитини у матеріалах справи відсутні, відтак, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не можливо передати на опікування рідним.

Враховуючи наведене, суд приходить висновку що, з метою проведення заходів соціально-правового захисту прав та інтересів дитини, а також для подальшого її влаштування, малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід передати під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, враховуючи те, що відповідачка ОСОБА_3 умисно ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дітей, інших родичів, такі як баба та дід, вітчим органом опіки та піклування не встановлено, а тому позбавлення їх батьківських прав відповідачки ОСОБА_3 буде лише сприяти розвитку дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а відтак позовні вимоги в цій частині слід задовольнити у повному обсязі та позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а малолітніх ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , передати під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області.

Щодо судових витрат.

Крім того, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, враховуючи вимоги ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_3 , на користь держави в розмірі 3 028,00 гривень.

Керуючись статтями 4,5,12,13,81,259,263-265,268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позовну заяву Органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Передати малолітніх дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під опіку органу опіки та піклування виконавчого комітету Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на особистий рахунки дитини в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.08.2024, і до досягнення дитиною повноліття, з перерахуванням аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши ОСОБА_3 відкрити ОСОБА_1 особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на особистий рахунки дитини в Державному ощадному банку України аліменти в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 16.08.2024, і до досягнення дитиною повноліття, з перерахуванням аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України, зобов`язавши ОСОБА_3 відкрити ОСОБА_2 особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок судового збору в дохід держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Г. Равлінко