Рішення

від 31.10.2024 по справі 718/2520/24

КІЦМАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 718/2520/24

Провадження 2/718/637/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. м.Кіцмань Чернівецька область

Кіцманський районний суд Чернівецької області під головуванням суддіСкорейка В.В., за участю секретаря судового засіданняБезушко М.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіцмань в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, ОСОБА_2 , треті особи Кіцманська державна нотаріальна контора, Головне управління Держеокадастру у Чернівецькій області про скасування свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнати право власності на частку спадкового майна,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася досуду ізвказаним вищепозовом,мотивуючи своївимог тим,що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їїбатько ОСОБА_3 04.10.2022 нею направлена заява до Кіцманської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 . Кіцманською державною нотаріальною конторою позивачу надана довідка за № 31/02-14 від 01.03.2023, якою її повідомлено про той факт, що 30.08.2016 покійний ОСОБА_3 склав заповіт на все майно, посвідчений секретарем Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_4 , на ім`я ОСОБА_2 , який є сином померлого.

Вважає, що вказаний заповіт є недійсним, оскільки складений із порушенням вимог щодо його посвідчення, а саме: посвідчений особою яка немала на це права, оскільки, відповідно до п.1.2 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5, нотаріальні дії вчиняються посадовими особами, на яких рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення таких дій. Всупереч цій вимозі, на секретаря Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області Малярчук О.В. такі обов`язки рішенням органу місцевого самоврядування покладені не були.

Позивачка вже зверталася до Кіцманського районного суду Чернівецької області з відповідним позовом. Однак, у задоволенні позову їй відмовлено у зв`язку з тим, що вказаний заповіт є нікчемним в силу закону, а тому додаткового судового рішення з приводу цього не потрібно.

З посиланням на відповідні правові норми просила застосувати наслідки нікчемності заповіту та визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом НСК № 322734 від 10.05.2023, яке видане державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори Беженар А.М. від 10 травня 2023 року, зареєстроване в реєстрі за №67531189 видане на ім`я ОСОБА_2 ; визнати незаконним та скасувати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом НСК № 322733 від 10.05.2023, яке видане державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори Беженар А.М. від 10 травня 2023, зареєстроване в реєстрі за №67531189 видане на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 67531189 від 10.05.2023 ОСОБА_5 , державного нотаріуса Кіцманської державної нотаріальної контори, Чернівецького районного нотаріального округу, Чернівецької про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1595 га, кадастровий №7322588500:01:001:0356, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 67531189 від 10.05.2023 ОСОБА_5 , державного нотаріуса Кіцманської державної нотаріальної контори, Чернівецького районного нотаріального округу, Чернівецької про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, з належними до нього будівлями та спорудам, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителькою АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1595 га, кадастровий № 7322588500:01:001:0356, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житловий будинок, з належними до нього будівлями та спорудам, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Позивачка в судове засідання не з`явилася, на адресу суду скерувала заяву про підтримання позовних вимог та проведення судового засідання без її участі.

Відповідачам Мамаївській сільськійраді доелектронного кабінету, ОСОБА_2 наадресу йогореєстрації направлено копіюпозовної заявиз додаткамидо неїразом ізухвалою провідкриття провадженняу справіта встановленоп`ятнадцятиденнийстрок дляподання відзивуна позовнузаяву. Проте відповідачі будь-яких заяви чи клопотань суду не подали, а від ОСОБА_2 вказані документи повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відзиву на позов суду не надано.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення про виклик в судові засідання, які розміщені на офіційному сайті веб порталі Судова влада.

Представник Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області в судове засідання неодноразово не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив, відзиву не надав та, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.178ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Представник головного управління Держгеокадастру в Чернівецькій області в судове засідання не з`явився, скерував заяву про проведення розгляду справи без його участі.

Представник Кіцманської державної нотаріально контори в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про перенесення розгляду справи не заявив та, відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, був завчасно повідомлений про час та місце розгляду справи

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи та дослідивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дітьми померлого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка звернулася до Кіцманської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті свого батька ОСОБА_3 .

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Кіцманської державної нотаріальної контори Беженар А.М. від 01.03.2023 за № 31/02-14, ОСОБА_1 повідомлено, що батько ОСОБА_3 склав заповіт на все майно на ім`я іншої особи.

30.08.2016 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів все своє рухоме та нерухоме майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право ОСОБА_2 , що підтверджується копією заповіту, посвідченого секретарем Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_4 , який зареєстровано в реєстрі за № 97.

10.05.2023 державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори Беженар А.М. видано свідоцтва на право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка складається із житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0,1595 га, цільове призначення якої для будівництва та і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розташована за вказаною вище адресою.

Відповідно до копій витягів з Державного реєстру речових прав № 33176512 та № 331768158 від 10.05.2023, як містяться в матеріалах спадкової справи № 445/2022 02 14 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_2 є власником спірного спадкового майна.

Із відповіді на запит адвоката Сергія Маковійчука, яка надана архівним відділом Чернівецької районної військової адміністрації Чернівецької області від 03.05.2023 № ІІ-05-06-05/07, слідує, що в документах фонду за період, який вказаний у запиті, інші дані про уповноваження секретаря сільської ради на посвідчення заповітів не значиться. Крім того, із рішень сесії Стрілецько-Кутської сільської ради від 05.11.2015 № 03-01/2015 та № 02-01/2015, та рішення виконавчого комітету № 52/11 від 11.11.2015 не підтверджено факт того, що секретаря сільської ради Малярчук О.В. уповноважено вчиняти нотаріальні дії.

Також в судовому засіданні встановлено, що рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області № 718/2408/23 від 21.11.2023 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Вказане рішення мотивоване тим, що на підставі наданих сторонами доказів, встановлено, що на секретаря Стрілецько-Кутської сільської ради Малярчук О.В. рішенням сільської ради не покладалися обов`язки щодо здійснення нотаріальних дій. І з урахуванням висновків, які зроблені в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, Кіцманський районний суд Чернівецької області при прийнятті рішення у справі № 718/2408/23, вважав вказане порушення таким, що давало підстави зробити висновок про те, що оспорюваний заповіт відповідно до правилстатті 1257 ЦК Україниє нікчемним правочином. Визнання недійсним нікчемного правочину законом не передбачається, оскільки правочин є нікчемним в силу закону, тому суд, вказавши, що позивачем обрано неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав шляхом визнання недійсним нікчемного правочину, відмовив в задоволенні позову. Вказане судове рішення не оскаржувалося.

Наразі ОСОБА_1 звернулася із новим позовом, в якому просить застосувати наслідки нікчемності заповіту, оскільки він посвідчений не уповноваженою особою, визнавши незаконними та скасувати Свідоцтва про право на спадщину за заповітом НСК № 322734 від 10.05.2023 та НСК № 322733 від 10.05.2023, які видані державним нотаріусом Кіцманської державної нотаріальної контори Беженар А.М. на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 67531189 та індексний № 67531189 від 10.05.2023 про реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за ОСОБА_2 на житловий будинок, з належними до нього будівлями та спорудам, земельну ділянку площею 0,1595 га, кадастровий №7322588500:01:001:0356, для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, що знаходяться в АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину вказаного вище майна.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з положеннями ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені і постановах Верховного Суду.

Позивачка у цій справі покликається на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області № 718/2408/23 від 21.11.2023, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької, ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним через неналежний та неефективний спосіб захисту своїх прав шляхом визнання недійсним нікчемного правочину. Вказане рішення мотивоване тим, що на підставі наданих сторонами доказів, встановлено, що на секретаря Стрілецько-Кутської сільської ради Малярчук О.В. рішенням сільської ради не покладалися обов`язки щодо здійснення нотаріальних дій.

З цього приводу суд зазначає наступне. Станом на листопад 2023 судова практика у справах, де предметом була оцінка законності заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, якому окремим рішенням виконавчого комітету сільської ради не надано право на вчинення нотаріальних дій, існувала та розвивалася у двох напрямках:

-необов`язковість прийняття виконавчим комітетом рішень про наділення посадової особи (секретаря сільської ради) повноваженнями на вчинення нотаріальних дій. Зокрема, про правильність такого підходу свідчили правові висновкиколегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду, викладених у постанові від 25 березня 2020 року у справі № 303/5126/18 (провадження № 61-22263св19), колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного судуу складі Верховного Суду, викладених у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 680/289/18 (провадження № 61-5837св21). При цьому відповідні правові висновки узгоджуються з постановою Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 522/9893/17 (провадження № 14-173цс20);

-необхідність прийняття виконавчим комітетом рішень про наділення посадової особи (секретаря сільської ради) повноваженнями на вчинення нотаріальних дій. Про правильність такого підходу свідчили правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 607/15112/17-ц (провадження № 61-46960св18); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 683/3061/18 (провадження № 61-18936св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17 (провадження № 61-15028св19); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 647/2133/19 (провадження № 61-12081св20); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 517/129/20 (провадження № 61-8933св22).

Однак, 29.01.2024 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (справа № 369/7921/21, провадження № 61-5293 сво 23) відступив від висновків, викладених у постановах Верховного Суду: у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2019 року у справі № 607/15112/17-ц (провадження № 61-46960св18); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 683/3061/18(провадження № 61-18936св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2019 року у справі № 323/3359/17(провадження № 61-15028св19); у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 вересня 2022 року у справі №147/1062/21(провадження № 61-6536св22); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 647/2133/19(провадження№ 61-12081св20); у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року у справі № 517/129/20 (провадження№ 61-8933св22) та зазначив, що наведені висновки зводяться до надмірного формалізму, порушують принципи приватного права, зокрема принцип свободи заповіту, складовою якого є необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини.

При цьому можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена.

На рівні Конституції України та закону не передбачено можливості Міністерства юстиції України регулювати вимоги щодо форми і порядку посвідчення заповіту.

Законодавець у ЦК України не передбачив такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, так і відсутність вказівки в заповіті місця народження заповідача. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.»

За змістом статті 1233ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Заповіт, як остання воля особи, стосується її розпоряджень на випадок смерті і тому призначений вирішувати важливі для особи питання щодо призначення спадкоємців, позбавлення спадкоємців за законом права спадкування, визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом, встановлювати інші розпорядження, які відповідають заповіту та вимогам законодавства про спадкування.

При цьому право дієздатної фізичної особи на заповіт, як і будь-яке суб`єктивне цивільне право, здійснюється нею вільно, на власний розсуд (частина перша статті 12 та стаття 1234 ЦК України).

Нездійснення цього права не є підставою для його припинення.

Юридична природа заповіту ґрунтується на його законодавчому визначенні, як особистого розпорядження фізичної особи на випадок смерті (стаття 1233 ЦК України).

Правова природа цього розпорядження визначається судовою практикою, як односторонній правочин, що тягне відповідні правові наслідки.

Відповідно до статті 1247ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Аналіз норм Книги шостої ЦКУкраїни свідчить, що її нормами визначені вимоги до особи заповідача (стаття 1234 ЦК України), змісту заповіту (статті 1236-1240, 1246 ЦК України), загальні вимоги до форми заповіту (стаття 1247 ЦК України), порядку його посвідчення нотаріусом та посадовою особою органу місцевого самоврядування (статті 1248, 1249, 1251, 1253 ЦК України), для яких законодавцем визначені і наслідки їх порушення.

Так, у частині першій статті 1257ЦК України встановлено правило про нікчемність заповіту, складеного з порушенням вимог ЦК України щодо особи заповідача, а також заповіту, складеного з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення.

Зміст частини першої статті 1257ЦК України у смисловому зв`язку з іншими нормами дає підстави вважати, що порушеннями вимог до форми і посвідчення заповіту є лише ті, які прямо зазначені у главі 85 ЦК України, зокрема у статтях 1247-1249, 1251, 1253 ЦК України.

Аналіз цих статей дає змогу констатувати, що законодавець висуває такі вимоги до форми заповіту: письмова з нотаріальним посвідченням.

Проте, допускаються й інші способи посвідчення заповіту, враховуючи численні обставини, в яких може опинитися особа, яка бажає реалізувати своє право на заповіт.

Встановлені законодавцем правові механізми посвідчення заповіту доводять, що вони розраховані на те, щоб остання воля заповідача була виражена вільно і не виникло б жодного сумніву в цьому. Саме тому вони можуть бути віднесені до порядку посвідчення заповіту.

Отже, форма заповіту має бути письмова, а порядок його посвідчення - різний: насамперед нотаріусом з додержанням вимог статей 1248, 1249 ЦК України, посадовою особою органів місцевого самоврядування (стаття 1251 ЦК України); іншими посадовими особами, зазначеними у частинах першій - шостій статті 1252 ЦК України, з додержанням вимог частини сьомої цієї статті.

Згідно із статтею 1251 ЦК України, якщоу населеному пункті немає нотаріуса,заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою, службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Недійсність заповіту з мотивів розширювального розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення, про які згадується у частині першій статті 1257 ЦК України, матиме наслідком порушення принципу свободи заповіту.

Кваліфікація заповіту як нікчемного з підстав, які не передбачені ані частиною першою статті 1257 ЦК України, ані взагалі нормами глави 85 ЦК України, по суті нівелює вільне волевиявлення заповідача без можливості виразити свою волю шляхом складання іншого заповіту, оскільки сталася смерть заповідача.

На дату складення оспорюваного заповіту вимоги до його форми та порядку посвідчення були визначені главою 85 книги шостої ЦК України, Законом України«Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 33/06 від 11.11.2011.

Пунктом 2 частини першої статті 37Закону України«Про нотаріат» визначено, що у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема посвідчують заповіти (крім секретних).

Пунктом 1.1 Порядку зазначено, що перелік нотаріальних дій, які вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування, визначено статтею 37 Закону України "Про нотаріат".

За змістом п.1.1 Порядку нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Згідно з вимогами статті 1Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Відповідно до статті 2Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

За вимогами частини четвертої статті 50Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» секретар сільської ради може за рішенням ради одночасно здійснювати повноваження секретаря виконавчого комітету відповідної ради.

Враховуючи висновок Верховного суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 369/7921/21 від 29.01.2024, в якому зазначає, що: 1) свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належним чином вираженим, піддається правовій охороні і після смерті заповідача. Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання; 2) на рівні Конституції України та закону не передбачено можливості Міністерства юстиції України можливості регулювати вимоги щодо форми і порядку посвідчення заповіту; 3) законодавець у ЦК України не передбачив такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій, так і відсутність вказівки в заповіті місця народження заповідача. Це не впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.

Судом встановлено, що оспорюваний заповіт посвідчено уповноваженою на те особою - секретарем Стрілецько-Кутської сільської ради Кіцманського району Чернівецької області ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, суд зазначає, що підстави, на які позивач посилалася в обґрунтування нікчемності заповіту спростовані під час розгляду справи. З урахуванням описаного вище висновку Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (справа № 369/7921/21, провадження № 61-5293 сво 23), сформульованого у постанові від 29.01.2024, підстав для застосування наслідків нікчемності оскаржуваного заповіту, про які зазначив Кіцманський районний суд у рішенні 21.11.2023, та на які покликається позивачка у цій справі, судом не встановлені, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 7102,16 грн не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Керуючись ст.207, ст.ст.1247,1251,1257 ЦК України, ст. ст.13,76,81 -83,89,95,141,247,263-265,268,352 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Мамаївської сільської ради Чернівецького району Чернівецької, ОСОБА_2 , треті особи Кіцманська державна нотаріальна контора, Головне управління Держеокадастру у Чернівецькій області про скасування свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом, скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та визнати право власності на частку спадкового майна.

Витрати зі сплати судового збору залишити за ОСОБА_1 .

Судове рішення не проголошувалося відповідно до ч. 4ст. 268 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач Мамаївська сільська рада Чернівецького району Чернівецької області, місце знаходження с.Мамаївці вул. Шевченка,156 Чернівецького району Чернівецької області, ЄДРПОУ 04417518.

Третя особа Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області, місце знаходження м.Кіцмань вул. Незалежності, 83 Чернівецького району Чернівецької області, ЄДРПОУ 02901471.

Третя особа Головне управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, місце знаходження м.Чернівці вул. Героїв Майдану, 194а Чернівецького району Чернівецької області, ЄДРПОУ 39909396.

Суддя Василь Скорейко