Ухвала

від 31.10.2024 по справі 155/637/24

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №155/637/24

Провадження №1-в/155/77/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 м. Горохів

Горохівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання начальника Луцького районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_5 про звільнення від покарання

УСТАНОВИВ

До Горохівського районного суду Волинської області 14 жовтня 2024 року надійшло подання начальника Луцького районного відділу №1 філії ДУ «Центр пробації» у Волинській області ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 травня 2024 року, яким засуджено за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.

Подання мотивує, 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року. Вказаним Законом підвищено поріг кримінальної відповідальності за крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрату чужого майна, чим скасовано кримінальну відповідальність за вчинення таких діянь, якщо вартість викраденого майна складає менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зазначені дії, відповідно до вищевказаного Закону, є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність відповідно до ст. 51 КУпАП.

Враховуючи наведене, на підставі вимог п.13 ч.1 ст.537, п.2 ч.2 ст.539 КПК України, ст.ст. 4, 5, ч.2 ст.74 КК України, просить звільнити ОСОБА_4 від покарання.

Представник Луцького РС №1 філії ДУ «Центр пробації» в Волинській області в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши думку прокурора, засуджену, які кожен зокрема, подання підтримали та просили звільнити засудженого від призначеного покарання, дослідивши матеріали подання, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з положеннями ч.2 ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Згідно з ч.6 ст.3 КК України, зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений ч.2 ст.539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.

Пунктом 2 частиною 2 статті 539 КПК України, передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.

Законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон № 3886-IX), який набув чинності 09 серпня 2024 року, були внесені зміни до ст.51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна).

Положеннями ч.1 ст.51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Частиною 2 статті 51 КУпАП (у редакції Закону №3886-IX) встановлено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ч.1 ст.51 КУпАП, настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, особа, яка вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, підлягає адміністративній відповідальності у випадку, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, аналіз вказаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо розмір такого майна перевищує розмір, установлений ст.51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.

Частиною 1 статті 5 КК України, передбачено, що Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з ч.5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп.169.1.1 п.169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи станом на 01 січня 2024 року становить 3028 гривень.

Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України, Закону №3886-IX та ст.5 КК України, на момент вчинення (у 2024 році) ОСОБА_4 діяння, за яке вона засуджена вироком суду від 29 травня 2024 року, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст.185 КК України, становить 3028,00 гривень.

Вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 травня 2024 року, ОСОБА_4 засуджена за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку 1 рік.

Водночас, вартість викраденого майна, що встановлена вищевказаним вироком суду від 29 травня 2024 року, за крадіжку вчинену 13 лютого 2024 року становить 3000,00 гривень, за крадіжку вчинену 23 березня 2024 року становить 1000,00 гривень.

З огляду на наведене, суд вважає необхідним застосувати зворотну дію у часі Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року №3886-IX, яким внесені зміни до законодавства в частині розмежування відповідальності за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати від кримінально караного діяння, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями Кримінального кодексу України за принципом визначення граничного розміру викраденого майна у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за вчинення якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_4 засуджена до покарання за вчинення діяння, що мала місце 13 лютого 2024 року та 23 березня 2024 року, кримінальна караність якого законом усунена, суд прийшов до висновку, що подання є обґрунтованим та підлягає до задоволення, у зв`язку з чим остання підлягає звільненню від призначеного покарання за вищевказаним вироком суду.

Керуючись ст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України, Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.ст.336, 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Подання задовольнити.

Звільнити засуджену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання за вироком Горохівського районного суду Волинської області від 29 травня 2024 року за ч.4 ст.185 КК України, на підставі ч.2 ст.74 КК України, у зв`язку із усуненням караності вчиненого діяння.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Горохівський районний суд Волинської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1