Рішення

від 22.10.2024 по справі 210/5440/24

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/5440/24

Провадження № 2/210/1692/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 жовтня 2024 року

Дзержинський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Кучевасової А.В. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням,-

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області 18 вересня 2024 року надійшла вищезазначена позовна заява провідшкодування моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням(а.с. 1-4).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 18 вересня 2024 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В. Ухвалою судді від 19 вересня 2024 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 35,36).

На виконання вимог ст.178, 191, 278 ЦПК України Відповідачем 22 жовтня 2024 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача.

Позивач, у строк, визначений статтями199,278 ЦПК України, з урахуванням ухвали про прийняття позову та відкриття провадження у справі, правом подання відповіді на відзив не скористався. Сторони в судове засідання не викликались.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, щопонад з 03.12.2002 року по 04.02.2022 працював на ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» (далі - підприємство). Працюючи електрослюсарем (слюсарем) черговим з ремонту устаткування (підземним) шахтоуправління з підземного видобутку руди (на правах шахти) гірничого департаменту ПАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» виконував комплекс робіт з монтажу, демонтажу, ремонту, налагодження обладнання, проводив випробування, виконував технічне обслуговування механічної частини особливо складних машин, вузлів механізмів. Виконував технічне обслуговування, ремонт та обслуговування посудин, що працюють під тиском. Під час виконання своїх трудових обов`язків попадав під дію шкідливих виробничих факторів таких як пил, хімічні речовини. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати засоби малої механізації, для переміщення інструменту внаслідок обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, через що виконувані роботи характеризувалися фізичним перевантаженням.

Виконуючи таку важку роботу Позивач згодом почав хворіти і уже тривалий час переносить моральні страждання, переживання, фізичні болі та інші негативні наслідки, які викликані дуже поганим станом мого здоров`я. У зв`язку з поганим станом здоров`я 13.06.2023 р. Позивачу було встановлено захворювання, яке в подальшому було визнане професійним, таким що отримане під час виконання трудових обов`язків.

При огляді у МСЕК 17.09.2024 р. Позивачу встановлено 30% втрати професійної працездатності (радикулопатія). Позивача турбує біль у попереково-крижовому відділі хребта, біль у правому стегні, кість та підвищена втома, відчуття затерпання в кінцівках, біль і обмеження руху в колінних суглобах, судоми в литкових м`язах, утруднена хода, періодичний головний біль, обмеження при нахилах вперед, прогинах назад.

Винним у свої моральних стражданнях, переживаннях, фізичних болях та інших негативних наслідках Позивач вважає ПАТ «АрселоМіттал Кривий Ріг».

Позивач просить у відшкодування моральної шкоди стягнути на його користь з відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» 250 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що До позовної заяви Позивачем не надано медичні документи, які б підтверджували перенесення ним стресових, агресивних і других негативних проявів стану здоров`я.

Відсутність звернень Позивача до лікаря-психіатра говорить про те, що психічний стан його здоров`я не має відхилень від норми і не потребує психічної корекції лікаря. в матеріалах цивільної справи також відсутні розрахункові документи (касові чеки, квитанції) чи інші документи, які б свідчили про витрати пов`язані з відновленням психологічного стану, стану здоров`я, який був до виникнення ситуації. Зазначені документи є єдиними належними і допустимими доказами, які можуть свідчити про понесення Позивачем витрат на лікування та придбання ліків, оскільки розрахунковий документ свідчить про укладання договору роздрібної купівлі-продажу товару, яким є лікарські засоби.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем належними та допустимими доказами не доведений факт спричинення моральних страждань, душевних переживань, порушення нормальних зв`язків, спричинених смертю близької людини на виробництві, відповідно, заявлені вимоги є необґрунтованими. Більш того, стягнення в якості відшкодування моральної шкоди з Відповідача в розмірі 250 000, 00 грн. є необґрунтованим та суттєво завищеним.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача з03.12.2002 року по 04.02.2022рокуелектрослюсарем (слюсар) черговий та з ремонту устаткування. Вказані обставини підтверджуються відомостями внесеними до трудової книжки позивача, а також до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 03.07.2023 року, виданого на ім`я позивача. 04.02.2022 року звільнений позивач з підприємства за власним бажанням (а.с.5-9, 24-29).

За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічне професійне захворювання, що підтверджується Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання форми П-4 від 03.07.2023 року (а.с.5-9).

Цим актом встановлено наявність у позивача професійних захворювань:Радикулопатія попереково-крижова L4, L5, S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта на фоні правобічної парамедіанної протрузії диску L4-L5, медіанної протрузії диску L5-S1, антеспондилолістезу L5, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді пері артрозу колінних суглобів (ПФ другого ступеня).

Пунктом 17 вказаного акту встановлює, що професійне захворювання виникло за таких обставин: працюючиелектрослюсарем (слюсар) черговий та з ремонту устаткування (підземним) шахтоуправлінні з підземного видобутку руди (на правах шахт) гірничого департаменту ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" в період з 03.12.2002 р. по 04.02.2022 р., виконував комплекс робіт з монтажу, демонтажу, ремонту, налагоджування обладнання, проводив випробування, виконував технічне обслуговування механічної частини особливо складних машин, вузлів, механізмів. Виконував технічне обслуговування, ремонт і випробування посудин, що працюють під тиском. Змінював головні та хвостові канати підйомних посудин.

Згідно пункту 18 зазначеного акту причинами виникнення професійного захворювання є: важкість праці:робоча поза незручна становила 34% при нормативному значенні 25%; робоча поза: вимушена 12% робочої зміни при нормативному значенні до 10%; нахили тулуба (вимушені більше 30 градусів) кількість за зміну: 135 разів за зміну при нормативному значенні 100 разів за зміну.

Пунктом 12 Акту встановлено, що загальний стаж роботи позивача складає 28 років 01 місяців з них 19 років 02 місяців в умовах впливу шкідливих факторів. Пунктом 15 Акту встановлено, що раніше у позивача не було виявлено хронічного професійного захворювання (а.с.6,7).

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 17 вересня 2024 року серії 12 ААА № 130248 позивачу при повторному огляді визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 30%, по радикулопатія з 01 вересня 2024 року (а.с.10). Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 17 вересня 2024 року серії 12 ААГ № 573891 позивачу при повторному огляді встановлено третю групу інвалідності з 01 вересня 2024 року безстроково (а.с. 11).

Позивач має постійні скарги на стан свого здоров`я, змушений проходити лікування, що підтверджується виписними епікризами №232/64, 3138/730, 1712/390, 2091/595, (а.с.12-20).

Відповідно до медичного висновку від 13 червня 2023 року № 652 позивач скаржиться на стійкий біль в попереку від хребта, з іррадіацією в праву ногу по боковій поверхні стегна та попередній поверхні гомілки, біль і обмеження руху колінних суглобах (а.с.21).

Нормативно-правове обґрунтування

ОСОБА_2 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюютьсяглавою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2статті 153КЗпП Українивизначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Згідно з частин 3-4статті 153 КЗпП Україниумови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно достатті 173 КЗпП Українишкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно достатті 22Закону України «Про охорону праці»роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Згідностатті 4Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормамиКонституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Пунктом 13Постанови ПленумуВерховного Суду України від 31 березня 1995року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»роз`яснено, що відповідно достатті 237-1КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона. Виходячи з норм частини 1статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1статті 1168ЦК Україниморальна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5статті 23ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно достатті 81ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причино наслідковий зв`язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивачем професійного захворюванням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Акт форми П-4, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався і цим Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 03.07.2023 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача (пункт 18 Акту, а.с.8).

Суд бере до уваги оцінку умов праці ОСОБА_1 , а саме п. 13 Акту де зазначено: інформаційна довідка про умови праці від 10.03.2023 № ПС/3.1/7111-23, підготовленої Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці та згідно з Державними санітарними нормами і правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 № 248 умови праці слюсаря-ремонтника цеху з ремонту енергетичного устаткування ремонтного виробництва Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 відносяться: за вмістом хімічних речовин в повітрі робочої зони до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за рівнем шуму до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за показниками мікроклімату до 3 класу 1 ступеню (шкідливі); за показниками світлового середовища до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за показниками важкості праці до 3 класу 2 ступеню (шкідливі); за показниками напруженості праці до 3 класу 2 ступеню (шкідливі). Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 2 ступеню (шкідливі) (а.с.7).

При цьому чисельні медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються чисельними медичними виписками, що містяться в матеріалах справи (а.с. 12-23).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.

Також доводи викладені у відзиві щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст.153, ст.173, ч.1 ст.237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.

ПАТ «АМКР» є належним відповідачем, оскільки первісно втрату працездатності з підстав професійного захворювання позивачу встановлено у 2024 році.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 пройшов огляд медико-соціальною експертною комісією 17.09.2024 року, з урахування дня встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності, в даному випадку належним відповідачем є роботодавець ПАТ «АМКР».

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач переносить моральні страждання, оскільки позбавлений можливості реалізувати свої звички та бажання, постійно відчуває біль, необхідність у постійних медичних оглядах, лікуванні, що призводить до зниження якості життя та зменшення благ, які Позивач мав до моменту отримання професійного захворювання та втрати професійної працездатності.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так,обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 30% втрати працездатності безстроково, встановлення третьої групи інвалідності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, а так само і тривалість трудових відносин між сторонами у справі, зокрема: 19 років 02 місяці в умовах впливу пилу та шкідливих факторів, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 140 000,00грн. (сто сорок тисяч гривень).

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст.175, п.1.ч.1 ст.176ЦПК Україниціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимогЗакону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 1400 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.3,43,46 Конституції України, ст.ст.4,12,13,76-83,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з профзахворюванням- задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , суму моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок ушкодження його здоров`я у розмірі 140 000,00грн. (сто сорок тисяч гривень) без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 1400,00 грн. (одна тисяча чотириста гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 РозділуХІІІПерехідних положеньЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 31 жовтня 2024 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).

Суддя: О. В. Чайкіна