Справа №359/10220/24
Провадження №2-з/359/92/2024
УХВАЛА
18 жовтня 2024 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Борця Є.О.,
за участю секретаря судового засідання Шандар М.М.,
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, Вороньківська сільська рада Бориспільського району, про зобов`язання знести житлові будинки садибного типу,
встановив:
1. Суть процесуального питання, що розглядається судом.
1.1. Представник позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною заявою та посилається на те, що в пред`явленому позові її довіритель ОСОБА_2 заявив вимоги про знесення житлових будинків садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 . Ці об`єкти нерухомого майна розташовуються на земельних ділянках з кадастровими номерами 3220886001:01:018:0604 3220886001:01:018:0608 та 3220886001:01:018:0611 3220886001:01:018:0613. Відчуження цих житлових будинків садибного типу та земельних ділянок у власність інших осіб унеможливить виконання рішення суду та утруднить відновлення прав ОСОБА_2 . Тому представник позивача ОСОБА_1 просить суд накласти арешт на житлові будинки садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 та на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886001:01:018:0604 3220886001:01:018:0608 та 3220886001:01:018:0611 3220886001:01:018:0613, а також заборонити особам, уповноваженим на вчинення реєстраційних дій, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на ці об`єкти нерухомого майна.
1.2. У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримує заяву та наполягає на її задоволенні.
1.3. ОСОБА_3 не з`явився у судове засідання, не повідомив про своє ставлення до поданої заяви. Він повідомлений про час та місце розгляду заяви, що підтверджується відповідною судовою кореспонденцією (а.с.44) та довідкою про доставлення відповідачу повідомлення у додатку «Viber» (а.с.47).
2. Обставини, встановлені судом, та зміст процесуальних відносин.
2.1. У вересні 2024 року ОСОБА_2 пред`явив до Бориспільського міськрайон-ного суду позов (а.с.36-40), в якому він просить зобов`язати ОСОБА_3 знести житлові будинки садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 .
2.2. Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 2 жовтня 2024 року (а.с.41) було відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.
2.3. Процесуальні правовідносини регулюються главою 10 «Забезпечення позову» розділу І «Загальні положення» ЦПК України.
3. Норми процесуального права, якими керується суд при розгляді заяви.
3.1. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
3.2. Згідно з п.1, п.2 ч.1, ч.3 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та забороною вчиняти певні дії. Водночас, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
3.3. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
3.4. Відповідно до п.1 ч.3 ст.2, ч.4 ст.10 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є верховенство права. Цей принцип полягає у тому, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
3.5. Згідно з п.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути обмежений у своїй власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
3.6. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини в пілотному рішенні «Іванов проти України», право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалось невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії»). Необґрунтована затримка у вико-нанні обов`язкового для виконання судового рішення становить порушення Конвенції.
4. Мотиви, якими керується суд при розгляді заяви.
4.1. Зі змісту інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №395123667 від 16 вересня 2024 року (а.с.18) вбачається, що за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на житлові будинки садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 . В Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутні записи про обтяження спірних житлових будинків садибного типу. Тому відповідач може в будь-який час відчужити ці об`єкти нерухомого майна у власність інших осіб. Ця обставина переконливо свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову не тільки утруднить виконання рішення суду, а також унеможливить задоволення пред`явленого позову в цілому. Крім того, позивач буде змушений пред`являти нові позови до осіб, які придбають житлові будинки садибного типу. Ця обставина свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить захист права ОСОБА_2 .
4.2. Зі змісту резолютивної частини пред`явленого позову (а.с.38) вбачається, що предметом спору є житлові будинки садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 . Ця обставина свідчить про те, що застосування обтяжень щодо вказаних об`єктів нерухомого майна є співмірним заходом забезпечення позову, який відповідає змісту заявлених позовних вимог.
4.3. Очевидно, що накладення арешту на спірні житлові будинки садибного типу призведе до втручання держави у право ОСОБА_3 на мирне володіння його майном. Однак таке втручання є не тільки виправданим, але й необхідним, оскільки воно спрямовано на забезпечення цивільного судочинства та на запобігання виникнення нових спорів з іншими особами, які можуть придбати житлові будинки садибного типу. Вказані цілі становлять суспільний інтерес, який превалює над індивідуальними свободами відповідача. Крім того, накладення арешту на спірні житлові будинки садибного типу полягає у позбавленні ОСОБА_3 можливості лише відчужити вказані об`єкти нерухомого майна, а не володіти або користуватись ними. Ці обставини свідчать про те, що застосування обтяження відносно житлових будинків садибного типу не призведе до жодних негативних наслідків для відповідача. Вжиття цього процесуального заходу забезпечить право на справедливий суд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та не порушить гарантії, передбачені п.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції.
4.4. З огляду на це суд вважає, що з метою забезпечення пред`явленого позову належить накласти арешт на житлові будинки садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 . Вжиття цього заходу виключає можливість законного відчуження вказаних об`єктів нерухомого майна у власність інших осіб. У зв`язку з цим відсутні підстави для додаткового застосування заборони невизначеному колу осіб вчиняти реєстраційні дії щодо речових прав на вказані об`єкти нерухомого майна. Тому у задоволенні заяви в частині вимоги про вжиття цього заходу забезпечення позову слід відмовити.
4.5. Крім того, зі змісту резолютивної частини пред`явленого позову (а.с.38) вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3220886001:01:018:0604 3220 886001:01:018:0608 та 3220886001:01:018:0611 3220886001:01:018:0613 не є предметом спору. У зв`язку з цим застосування обтяжень відносно вказаних об`єктів нерухомого майна не є співмірним заходом забезпечення позову та не відповідає змісту заявлених позовних вимог. Тому у задоволенні заяви в частині вимог про вжиття інших заходів забезпечення позову належить відмовити також.
4.6. Накладення арешту на житлові будинки садибного типу по АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 та АДРЕСА_7 само по собі не спроможне заподіяти ОСОБА_3 збитки. Крім того, ОСОБА_2 є громадянином України, у власності якого перебуває нерухоме майно, розташоване на території України. Ці обставини переконливо свідчать про відсутність ризику невідшкодування збитків, заподіяних відповідачу у зв`язку з вжиттям заходу забезпечення позову.
4.7. З огляду на це суд висновує про відсутність підстав для вжиття до позивача заходу зустрічного забезпечення.
Керуючись п.1 ч.1, ч.2 ст.258, абз.2 ч.6 ст.259, ст.260 ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.
Накласти арешт на такі об`єкти нерухомого майна, право власності на які зареєстро-вано за ОСОБА_3 :
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_2 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_3 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_8 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_8 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_5 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_6 ;
- житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_7 .
У задоволенні заяви в частині вимог про вжиття інших заходів забезпечення позову відмовити.
Стягувач: ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає по АДРЕСА_9 .
Боржник: ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає по АДРЕСА_10 .
Повний текст ухвали суду складений 23 жовтня 2024 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.
Суддя
Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець
Суд | Бориспільський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122698913 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Бориспільський міськрайонний суд Київської області
Борець Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні