Ухвала

від 31.10.2024 по справі 363/1153/23

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"31" жовтня 2024 р. Справа № 363/1153/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вишгороді подання Вишгородського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області про звільнення від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Димер Вишгородського району, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,

встановив:

у поданні порушується питання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням іспитового строку за вироком Вишгородського районного суду Київської області від 28.07.2023року.

Представник Вишгородського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області до суду подала заяву про підтримання подання, просила розглядати у її відсутності.

ОСОБА_4 в суді подання підтримав, просив задовольнити.

Заслухавши прокурора, засудженого, розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України у судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.

Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду подання за відсутності учасників справи.

Дослідивши матеріали подання органу з питань пробації, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Судом встановлено, що засуджений ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Виконання вироку, яким засуджено ОСОБА_4 , здійснюється органом з питань пробації, що розміщений в межах територіальної юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.

Таким чином, суд приходить до висновку про підсудність подання органу з питань пробації щодо засудженого ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Звільнення від відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України можна застосувати до особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України чи виконання вироку відстрочене ст. 536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч. 2 ст. 74 КК України є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.

Судом встановлено, що вироком Вишгородського районного суду Київської області від 28.03.2023 року у справі № 363/1153/23, який набрав законної сили 28.04.2023 року, ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку тривалістю 3 (три) роки. З вироку вбачається, що ОСОБА_4 у червні 2022 року в умовах воєнного стану шляхом проникнення у інше приміщення здійснив таємне викрадення чужого майна вартістю 1922 грн. 40 коп.

Іспитовий строк за вироком від 28.03.2023 року не закінчився, питання про направлення ОСОБА_4 для реального відбування призначеного покарання не вирішувалося.

Положеннями ст. 51 КУпАП (у редакції чинній станом на червень 2022 року) передбачалася адміністративна відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить не більше 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, крадіжка чужого майна вартістю більше 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягнула за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.

Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, положення ст. 51 КУпАП викладено в редакції, якою декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, з 09.08.2024 року крадіжка чужого майна вартістю більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян тягне за собою кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Перехідних положень ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Відповідно до вказаних положень розмір податкової соціальної пільги дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2022 рік», що діяв на момент вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня календарного року становив 2481 грн. 00 коп.

Таким чином, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян становить 2481 грн. 00 коп.

Згідно вироку від 28.03.2023 року вартість викраденого ОСОБА_4 майна на момент вчинення правопорушення становила 1922 грн. 40 коп., що не перевищує розмір двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024 скасовує караність діяння, вчиненого ОСОБА_4 , а тому має зворотну дію по відношенню до ОСОБА_4 .

У зв`язку з цим відповідно до ч. 2 ст. 74 КК України ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання. Тому подання Вишгородського районного відділу № 1 філії Державної установи «Центр пробації» у м. Києві та Київській області відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вирішення питання звільнення засудженого від покарання у зв`язку з усуненням караності діяння, підлягає задоволенню.

На підставі ст. 74 КК України, керуючись ст. 539 КПК України,

постановив:

подання ВишгородськогоРВ №1філії Державноїустанови «Центрпробації» вм.Києві таКиївській областіпро вирішення питання звільнення засудженого ОСОБА_4 від покарання у зв`язку з усуненням караності діяння -задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного йому вироком Вишгородського районного суду Київської області від 28.07.2023, у зв`язку з усуненням законом караності вчиненого ним діяння.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляції через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя ОСОБА_1