30.10.2024
ЄУН 389/20/19
Провадження 1-в/389/93/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 жовтня 2024 року Знам`янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Знам`янка Кіровоградської області подання провідного інспектора Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_3 про приведення вироку Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2024 відносно ОСОБА_4 , засудженого за ч.ч.2,3ст.185 КК України,у відповідність до вимог закону у частині вирішення питання про звільнення від призначеного судом покарання за діяння, караність якого законом усунена,
ВСТАНОВИВ:
Провідний інспектор Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_5 звернулась до Знам`янського міськрайонного суду з поданням про вирішення питання про приведення вироку Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2024 відносно ОСОБА_4 у відповідність до вимог закону у частині вирішення питання про звільнення від призначеного судом покарання за діяння, караність якого законом усунена.
Подання обґрунтовує тим, що засуджений ОСОБА_4 з 18.07.2024 перебуває на обліку Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області. Вказує, щоЗакон України від 18 липня 2024 року № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»набрав чинності 09.08.2024 та яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість вкраденого становить до 3028 грн.
Зазначає, що вартість викраденого ОСОБА_4 майна на момент вчинення кримінального правопорушення у 2018 році не перевищувала 1762 грн., у 2020 році не перевищувала 2102 грн., тому просить звільнити його від призначеного покарання за діяння, караність якого законом усунена.
Представник органу пробації в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Засуджений ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить подання задовольнити та розглянути без його участі.
Прокурор у судове засідання надав заяву про розгляд подання за його відсутності, не заперечував проти задоволення подання.
Відповідно до абз.2 ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання зазначених осіб не перешкоджає проведенню судового розгляду.
Дослідивши матеріали подання, суд приходить до такого.
На підставі п.13 ч.1ст.537 КПК Українипід час виконання вироків суд, визначений частиною другоюстатті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3статті 74 Кримінального кодексу України.
Нормами діючогоКПК Українине передбачено процесуальної дії як «приведення судового рішення у відповідність до закону», проте у резолютивній частині подання чітко сформульоване прохання про те, яким чином суд повинен вирішити порушене у ньому питання, а саме: звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від призначеного судом покарання за діяння, караність якого законом усунена.
Судом встановлено, що вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2024 у справі №389/20/19 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3ст.185, ч.1 ст.70 КК Українита йому призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставіст.75 КК Українийого звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Вирок набрав законної сили 07.06.2024.
Згідно зазначеного вироку ОСОБА_6 за епізодом від 25.10.2018 спричинив потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 1675 грн., за епізодом від початку липня 2020 року спричинив потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 649 грн., за епізодом від середини липня 2020 року спричинив потерпілому матеріальну шкоду у розмірі 610 грн., його дії кваліфіковано за ч.ч.2,3ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у інше приміщення.
Засуджений ОСОБА_4 з 18.07.2024 по теперішній час перебуває на обліку Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області.
В процесі реалізації кримінальної відповідальності, найпоширенішою формою якої є покарання, іноді виникають такі юридичні факти, котрі призводять до необхідності звільнення особи від призначеного покарання. Одним із таких фактів є усунення злочинності діяння, тобто його декриміналізація, закріплене ч.2ст.74 КК України. Слід зазначити, що застосування положень цієї норми ґрунтується на положенняхст.58 Конституції Українипро зворотню дію законів та інших нормативно-правових актів таст.5 КК Українипро зворотну дію кримінального закону у часі.
Так, згідно з ч.1ст.5 КК Українизакон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, має зворотну дію у часі. Це означає, що він поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Частиною першою статті 74 КК України передбачено, що звільнення від покарання осіб, засуджених за діяння, караність якого усунута, здійснюється тільки судом.
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинногоКримінального кодексупевної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частиниКримінального кодексупевних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частиниКК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема,Кодексу України про адміністративні правопорушення
Вказана в частині 2статті 74 КК Українипідстава застосовується у випадках, коли особу вже засуджено за вчинення діяння.
Звільнення від відбування покарання на підставі ч.2ст.74 КК Україниможна застосувати лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду - засудження особи незалежно від того, відбуває вона покарання чи ні (наприклад, звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставіст.75 КК Україничи виконання вироку відстроченест.536 КПК України). При цьому законом передбачено негайне звільнення особи від відбування покарання. Слід зазначити, що вказана підстава є обов`язковою для застосування судом. Передумовою для початку провадження щодо звільнення засудженого від відбування покарання за ч.2ст.74 КК Українизавжди є прийняття і набрання чинності спеціальним законом, яким усувається караність діяння, за яке особу засуджено. Він є передумовою або правовою підставою ініціювання, розгляду питання та прийняття рішення про застосування звільнення від покарання щодо конкретної особи. Така процедура завершується прийняттям конкретного процесуального рішення судом.
Відповідно до положень п.2 ч.2ст.539 КПК Україниклопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4,6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 13-1, 14 ч.1ст.537 цього Кодексу.
Відповідно до положенняст.51 КУпАП, в редакціїЗакону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Неоподаткований мінімум доходів громадян, це грошова сума розміром 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1розділу ХХ Податкового Кодексу України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, за винятком норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації злочинів або правопорушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України. Підпунктом169.1.1, пункту 169.1 статті 169розділуІV Податкового Кодексу України, визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01.01.2018 складав 881 грн. (1762 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2018 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 881 х 2=1762 грн.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01.01.2020 складав 1051 грн. (2102 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2020 х на 50%). Тобто два неоподатковуваних мінімуму доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 1051 х 2=2102 грн.
Згідно з ч.1ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно дост.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Враховуючи наведене вище, оскільки згідно вироку Знам`янського міськрайонного суду від 07.05.2024 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.2,3ст.185 КК України, якими завдано шкоду у розмірі 1675 грн. (епізод від 25.10.2018), що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на момент вчинення відповідного злочину (1762 грн.), 649 та 610 грн. (епізоди від початку липня та середини липня 2020), що не перевищує поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку на момент вчинення відповідного злочину (2102 грн.), відтак наявні підстави стверджувати про внесення змін, які б усували караність діяння ОСОБА_4 за вчинення зазначених кримінальних правопорушень за певними епізодами, а саме у зв`язку із декриміналізацією вчинених ним діянь, відповідно до Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024.
Відповідно до положень ч.2ст.74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи вищевикладене та те, що вартість викраденого ОСОБА_4 майна за епізодами від 25.10.2018, від початку та середини липня 2020 року на момент викрадення була меншою за розмір, з якого відповідно доЗакону №3886-ІХта положеньПодаткового кодексу Українинастає кримінальна відповідальність, суд дійшов до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання, а подання, відповідно, є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На пiдставiст.58 Конституції України, ст.5, ч.2 ст.74 КК України,Закону України №3886-ІХ від 18.07.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», керуючись ст.ст.537,539 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Подання провідного інспектора Кропивницького районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області ОСОБА_3 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від призначеного вироком Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.05.2024 покарання у виді 3 (три) роки позбавлення волі, з випробуванням іспитовим строком на 2 (два) роки у зв`язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 7 днів з дня її проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам`янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
Суд | Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області |
Дата ухвалення рішення | 30.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122699448 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях про звільнення від покарання і пом’якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України |
Кримінальне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Богданова О. Е.
Кримінальне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Проценко О. М.
Кримінальне
Знам’янський міськрайонний суд Кіровоградської області
Проценко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні