Рішення

від 22.10.2024 по справі 722/1426/22

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/1426/22

Номер провадження 2/722/5/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого судді: Суського О.І.,

секретаря: Сімак О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сокиряни в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданим представником позивача адвокатом Шоломіцьким Іваном Валентиновичем до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкін Руслан Дмитрович про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з вище вказаною позовною заявою. В обґрунтування заявлених вимог вказав, що, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 її сину ОСОБА_1 (далі - позивач) стало відомо про відсутність у померлої майна, яке могло б бути ним успадковане на підставі заповіту або закону, оскільки таке майно було подароване померлою її внуку - ОСОБА_2 (далі - відповідач) згідно договору дарування від 22.09.2020 року №1102-1103 НМВ 169606, посвідченого приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області. До вересня 2020 року ОСОБА_4 проживала самостійно у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який був її єдиним житлом, проте у віці 82 роки її стан здоров`я значно погіршився, у зв`язку із цим її донька ОСОБА_5 задля належного стороннього догляду та утримання забрала її до свого домогосподарства. Під час відсутності ОСОБА_4 за її домогосподарством доглядав син ОСОБА_1 , який проживає поруч.

15.09.2020 року стан здоров`я ОСОБА_4 погіршився до критичного стану. Після виклику бригади екстреної медичної допомоги ОКПП " ІНФОРМАЦІЯ_2 ", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 було констатовано наявність гострого порушення мозкового кровообігу. Після цього випадку і аж до настання смерті ОСОБА_4 внаслідок тяжкої хвороби погано говорила, очі майже не відкривала, більшість часу спала без дії снодійних засобів. Перебуваючи під впливом тяжкої обставини ОСОБА_4 02.09.2020 року уклала договір дарування №1102-1103 НМВ 169606 на користь ОСОБА_2 , який посвідчено приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області. Укладення вказаного правочину здійснено під впливом тяжкої хвороби та побоювання щодо відчуження майна сторонніми особами, на вкрай невигідних для ОСОБА_4 умовах, оскільки остання була фактично позбавлена права власності на все належне їй цінне майно. При цьому, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не було дуже близьких, дружніх родинних відносин для прийняття рішення про повне та безповоротне безоплатне відчуження останньому всього цінного майна. Укладання спірного договору дарування, відбувалось за декілька днів після ускладнення стану здоров`я дарувальниці, пов`язаного з гострим порушенням мозкового кровообігу, а відтак дарувальниця на час відчуження свою майна перебувала під впливом тяжкої обставини.

Спірний договір дарування був укладений ОСОБА_4 з метою усунення тяжких наслідків її хвороби, таких як необхідність у їжі, одягу, ліках та догляді, які б надавала сім`я її дочки ОСОБА_5 . Тобто, передача майна в дар відповідачу була здійснена в обмін на допомогу та догляд. ОСОБА_1 є повнолітнім непрацездатним сином померлої спадкодавиці ОСОБА_4 та відповідно до ст.1241 ЦК України має право на обов`язкову частку у спадщині. Таким чином, договір дарування від 22.09.2020 року №1102-1103 НМВ 169606, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області померлою Диміняца М.Ф. вчинено під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах підлягає визнанню судом недійсним.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2022 справу розподілено судді Унгуряну С.В.

Ухвалою від 05.10.2022 року справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою від 03.05.2023 року заяву представника позивача задоволено та передано справу до канцелярії суду для визначення судді в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.05.2023 року справу розподілено судді Суському О.І.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 04.05.2023 року було відкрито провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження із повідомлення (викликом) сторін. Крім цього, даною ухвалою було встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву та роз`яснено право пред`явити зустрічний позов.

25.05.2023 року представником позивача було надіслано до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, а саме надано позовну заяву у новій редакції, в якій просить визнати недійсними договір дарування житлового будинку, серії НМВ 169606 №1102-1103 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області; договір дарування земельної ділянки, серії НМВ 169607 №1104-1105 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області; договір дарування земельної ділянки, серії НМВ 169608 №1106-1107 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області та скасування державної реєстрації права власності на житловий будинок, загальною площею 64,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2174417973240, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору дарування житлового будинку, серії НМВ 169606 №1102-1103 від 22.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, проведену 22.09.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54189374 від 22.09.2020 року 15:15:19, номер відомостей про речове право:38299973; земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер: 7324010100:01:001:0380 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2174446973240, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору дарування земельної ділянки, серії НМВ 169607 №1104-1105 від 22.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, проведену 22.09.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54190393 від 22.09.2020 року 15:36:40, номер відомостей про речове право:38300486; земельну ділянку, загальною площею 0,1721 га, кадастровий номер: 7324010100:01:001:0381 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21744736732401 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору дарування земельної ділянки, серії НМВ 169608 №1106-1107 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, проведену 22.09.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54190877 від 22.09.2020 року 15:47:15, номер відомостей про речове право: 38301014.

29.05.2023 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому заперечує доводи, обставини та докази зазначені у позовній заяві, а саме вимислом позивача є його твердження про відсутність близьких родинних відносин між відповідачем, який являється внуком дарувальниці, також позивачеві здебільшого мало що відомо про бабусю відповідача, про її життя, фізичний, психічний стан, наміри, тощо, тому що позивач за її життя цим взагалі не цікавився. Стосовно стану здоров`я дарувальниці, що мали місце 15.09.2020 року та зазначені в позові обставини в значній мірі не відповідають дійсності, а є лише суцільним домислом позивача, які не підтверджені жодними доказами і взагалі не відповідають дійсності. Припущення позивача про нібито побоювання дарувальниці стосовно того, що внаслідок події може відбутися якесь «відчуження майна сторонніми особами» є геть незрозумілим. Враховуючи, що вимоги позивача побудовані виключно на припущеннях і домислах, які не підтверджені жодними доказами і не відповідають нормам цивільного законодавства, вважає, що заявлені вимоги не підлягають задоволенню.

07.07.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що твердження відповідача про те, що особисто позивач за життя дарувальниці взагалі не цікавився її життям, фізичним та психічним станом, намірами не відповідають дійсним обставинам, оскільки позивач проживає поруч з домоволодінням дарувальниці і здійснював догляд за останнім та належним чином піклувався про неї. Причиною укладення спірних правочинів та і очевидно їх ініціатором була мати відповідача, яка побоювалася, що все ж частину спадку в неї можуть відсудити інші спадкоємці, в тому числі позивач, якому ця частина належала за законом, а тому враховуючи вищевикладене просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, так як вони є належним чином обґрунтованими.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві, вказавши, що відповідач його ввів в оману, що його матір була в комі і не могла підписувати дані договри, вважає, що дані пояснення, докази не потрібно брати до уваги, так як це неправда.

Представник позивача, адвокат Шоломіцький І.В. в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та зазначив, що недійсність договорів дарування, підтверджується тим, що договори були вчинені під впливом тяжкої обставини дарувальниці і на матеріально вигідних умовах. Допитані свідки зазначили, що дарувальниця перебувала у важкому стані і лежачою, відповідно аж ніяк її волевиявлення не можна вважати дійсним. Разом з тим, як зазначає нотаріус і свідки зі сторони позивача та відповідача, все утримання , як матеріальне, так і фізичне надавалося стороною відповідача. З довідки, яка надана медичною установою , зазначено, що 15.09.2020 року здійснювався виклик до дарувальниці з підстав гострого порушення мозкового кровообігу, тобто інсульту, дана хвороба позбавляє можливості дарувальницю вчинити підписи на спірних договорах, також з показів лікаря ОСОБА_6 , зазначено, що під час інсульту особа не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, відповідно для того, щоб у неї була така можливість, потрібно 30 днів. Наявність важкої хвороби або ж фізичних вад приховувалася стороною відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав позицію, що викладена у відзиві на позовну заяву, та пояснив суду, що його бабуся була розуміла значення своїх дій та відповідала за них, свідком ОСОБА_7 , що прибула швидка допомога та я іншими особами, які були присутні та спілкувалися з бабусею, бачили її розумовий і фізичний стан, свідок ОСОБА_8 неодноразово навідувала її, вони розмовляли, як до виклику швидкої допомоги так і після. Всі заявлені свідки зі сторони позивача є родичами, жодного незацікавлено свідка немає. Всі покази свідків зі сторони позивача та пояснення самого позивача неправдиві..………

Представник відповідача адвокат Поляк М.В. в судовому засіданні попросила звернути увагу на підставу позову, якою являється не те, що особа не усвідомлювала значення свої дій та не могла керувати ними, що є окремою самостійною підставою для визнання правочинів недійсними, а вчинення правочину під впливом тяжкої обставини. Жодних доказів про те, що покійна вчинила оспорювані правочини перебуваючи під впливом тяжкої обставини позивачем не доведено. Показами свідків, показами нотаріуса було встановлено, що покійна до своєї смерті до укладення правочинів тривалий час проживала зі своєю рідною донькою і своїм онуком. В судовому засіданні досліджувався заповіт укладений в 2009 році за яким ОСОБА_4 мала намір все своє майно передати свої донці, це говорить про те, що покійна мала догляд і піклування з боку своєї дитини і онука, і саме на їхню користь мала відчуджити своє майно. В матеріалах справи досліджували інформацію-довідку про те, що під час госпіталізації 15.09.2020 року був поставлений попередній діагноз лікарем-фельдшером, що мало місце порушення мозкового кровообігу, який відповідно до своїх посадових обов`язків і компетенції, може визначити тільки попередній діагноз, але покійна не була доставлена до лікарні, не було проведено жодних медичних і клінічних досліджень. Покійну не госпіталізували, вона дальше спілкується зі своїми сусідами, які були заявлені в якості свідків і підтвердили її стан, самого відповідача та її доньки, атому жодних підстав і причина смерті не свідчить про те, що мав місце крововилив в мозок. Позивач та його представник стверджує, що нібито неправильно посвідчили та підписали договір, а тому зазначає що чітко визначені предмет і підстави позову, підставою позову перебування в край невигідних обставинах, жодних доводів, що порушений порядок укладення даного правочину, порушена процедура, особа не уповноважена або не мала права підписувати, не являється підставою даного позову, а тому виходячи зі змісту предмету підстав позову, вважає, що позов не доведений і не підтверджений жодними належними допустимими доказами, а тому слід відмовити в задоволенні позову. Також повідомила суд, що витрати на правничу допомогу будуть подані на протязі п`яти днів.

Свідок ОСОБА_9 , будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що у родинних стосунках не перебуває, знайомий позивача.15.09.2020 року було здійснено виклик швидкої допомоги до ОСОБА_4 . Діагноз хворій встановлював лікар, хвора перебувала у важкому стані, без свідомості, хто був присутній в даному будинку крім швидкої не звернув уваги. Від госпіталізації хворої відмовилися.

Свідок ОСОБА_10 , будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що у родинних стосунках не перебуває, лікар швидкої медичної допомоги. Перебуваючи на робочому місці, 15.09.2020 року було здійснено виклик та повідомлено, що хвора не розмовляє, без свідомості. Приїхавши на адресу хворої вона була в лежачому положенні, без свідомості. Присутніми були донька і внук. Після визначення причин такого стану було встановлено попередній діагноз - гостре порушення мозкового кровообігу (мозкова кома) та запропоновано термінову госпіталізацію, на що отримали відмову. Після інсульту особа може повернутися до нормального життя на протязі 3-4 місяців, в залежності від важкості і перебігу хвороби, людина відновлюється і може усвідомлювати значення своїх дій, за умови належного догляду.

Свідок ОСОБА_11 , будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що перебуває у родинних стосунках, позивач та мати відповідача племінники. Покійна мати позивача та ОСОБА_12 говорила, що хоче поділити своє майно між ними так: нова хата доньці, стара хата сину, город пополам. Це було бажання покійної, щоб вони не сварилися після її смерті. Сестра проживала до вересня 2020 року у своєму будинку, а коли захворіла і не могла ходити, донька забрала її до себе. Взаємовідносини між позивачем та його мамою були добрі. Підстав для дарування всього майна її внуку не було. Вона була у важкому стані, лежача, одяг, харчування, догляд забезпечувала донька ОСОБА_13 , син теж не був у стороні, допомагав ліками, коштами. На рахунок договорів дарування розмови між нами не було. Вона не могла добровільно скласти дані договори, так як була лежача та хворіла і сама потребувала сторонньої допомоги.

Свідок ОСОБА_14 , будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що перебуває у родинних стосунках. Взаємовідносини між ОСОБА_1 та його мамою були нормальні. До вересня 2020 року вона проживала у себе вдома, а потім у доньки. Про бажання подарувати все своє майно онукові невідомо.

Свідок ОСОБА_15 , будучи допитана в судовому засіданні, пояснила, що Перебуває у родинних стосунках, відповідач онук, ОСОБА_12 невістка, позивач ОСОБА_1 брат ОСОБА_5 . Сваха проживала у нас 20 місяців, ми її доглядали, вона постійно жалілася на свого сина, що він її неодноразово ображав, ніколи не допомагав, а внук ОСОБА_16 та невістка ОСОБА_17 постійно були поруч. Внук возив її до лікарні, визивав додому сімейного лікаря. Покійна весь час доки проживала у нас, говорила, що все віддає тільки Вані, бо він її доглядає майно, а син раз у місяць навідувався. Після 15.09.2020 року стан свахи був нормальний, тільки не могла ходити, вона ніколи не була в комі, договори дарування підписувала вдома, за її викликом приходив нотаріус.

Свідок ОСОБА_5 , будучи допитана в судовому засіданні, пояснила, що перебуває у родинних стосунках, позивач брат, відповідач син. ОСОБА_5 донька померлої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 забрала маму до себе. Одного дня вона попросила збирати документи на оформлення договору дарування.15.09.2020 року дала мамі булочку, а сама вийшла і в той саме час вона почала давитися булочкою, говорити не могла. Я попросила меншого сина покликати ОСОБА_18 , так як вона медсестра у лікарні, і одночасно викликали швидку допомогу, у складі лікаря ОСОБА_19 і фельдшера, а потім приїхав її син, тобто позивач. Швидку допомогу викликали зі скаргами на удавлення. Лікар який давав свідчення того дня не приїжджав, він був на виклику і день смерті мами. Документи на оформлення договору дарування збирала за переліком, який надав нотаріус. Ініціатива укладання договору на внука була моя, так як вона хотіла оформити все на мене, так як у мене є побудований будинок, я запропонувала оформити все на внука ОСОБА_20 і вона погодилася. Про укладення договорів, крім членів моєї сім`ї, ніхто не знав, так як це була воля мами.15.09.2020 року не був встановлений діагноз швидкою допомогою, а було запропоновано звернутися до свого сімейного лікаря або невропатолога. Було викликано невропатолога ОСОБА_21 , вона теж підтвердила удавлення, в той день невропатолог спілкувалася з мамою вона не була в комі.

Свідок ОСОБА_22 , будучи допитана в судовому засіданні, пояснила, що є медсестрою відділення поліклініки Сокирянського КНП, сусідка. Мене визвали до них додому, коли бабусі стало погано, прийшовши я зрозуміла, що вона удавилася булочкою, тому що весь її рот був нею заповнений і почали надавати першу медичну допомогу поки їхала швидка допомога. Коли приїхала швидка бабуся вже дихала добре, лікар сказав, що ми все правильно зробили і запропонував визвати сімейного лікаря або невропатолога. Діагноз я не ставила, в якому складі приїхала швидка допомога, я не пам`ятаю, але лікаря ОСОБА_6 в той день не було, яка то була дата теж не пам`ятаю. У сімейних відносинах позивача та сім`єю відповідача не обізнана.

Свідок ОСОБА_23 , будучи допитана в судовому засіданні, пояснила, що у родинних стосунках не перебуває. ОСОБА_4 знає дуже давно. Вона проживала сама до 2020 року, донька вийшла заміж, займалася своїм господарством і на мати часу не вистачало, рідко до неї приходила, не допомагала, а в той час син покійної проживав рядом і все допомагав. Внук вчився, теж рідко приїжджав додому, після закінчення навчання допомагав батькам, на бабусю часу не було. У 2020 році ОСОБА_24 захворіла і донька забрала її до себе, біля померлої більше часу проводила свекруха доньки, так як їх із внуком не було дома. Син померлої часто провідував маму, привозив їй продукти, давав гроші. Зі слів позивача у складі швидкої допомоги , яка приїхала на виклик був лікар ОСОБА_6 , від госпіталізації мами донька відмовилася. Розмови про дарування всього майно внуку з ОСОБА_24 не було, вона хотіла, щоб все її майно було поділено порівну між її дітьми. З покійною розмовляла по телефону її доньки, підчас мого відвідування вона не говорила і весь час лежала.

Свідок ОСОБА_25 , будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що перебуває у родинних відносинах, відповідач являється племінником. Був присутній у двох випадках виклику швидкої допомоги. Перший раз коли приїхала швидка, я з братом прийшли з роботи і зі слів племінника почув що бабуся удавилася булочкою. Швидка приїхала у складі лікаря ОСОБА_26 та фельдшера прізвище не знаю, ще у будинку була присутня ОСОБА_18 та моя матір. Другий випадок приїзду швидкої це був день смерті ОСОБА_4 , я перебував вдома, приїхав лікар ОСОБА_6 і ще одна людина, прізвище не знаю. Також був присутній під час приїзду нотаріуса, бачив як він з нею розмовляв, а про що я не знаю.

Свідок ОСОБА_8 , будучи допитана в судовому засіданні, пояснила, що у родинних стосунках не перебуває, сусідка. ОСОБА_4 проживала у себе вдома по АДРЕСА_1 , а останні роки з її донькою. Часто приходила до неї у гості, вона хворіла, але все усвідомлювала, зі мною розмовляла. Останні роки її життя за нею доглядала донька, з сином були погані відносини, з приводу передачі її майна комусь з нею ніколи про це не розмовляли. Догляд за її будинком по вуд.О.Кобилянської, здійснював її онук.

Свідок ОСОБА_27 , будучи допитана в судовому засіданні, пояснила, що не родичі, знайомі по роботі. ОСОБА_17 постійно доглядала свою маму, навіть коли вона жила ще окремо, ми дивувалися цьому, хоча її син проживав рядом. Я допомагала їй обходити маму , коли вона забрала її до себе, ОСОБА_4 постійно говорила, щоб не віддавати її сину. Покійна ніколи не перебувала у комі та без пам`яті. Останні два роки її життя вона проживала у доньки. 15.09.2020 року ОСОБА_4 удавилася булочкою, після цього випадку і до кінця її життя спілкувалася з нею, вона мене впізнавала, розмовляла зі мною.

Третя особа, свідок ОСОБА_28 , будучи допитаний в судовому засіданні, пояснив, що у родинних стосунках не перебуває. Причини виклику у суд, добре розуміє. Дані правочини були укладені у вересні 2020 року. З дозволу відповідача на відкриття нотаріальної таємниці, повідомляю, що з сім`єю ОСОБА_29 давно знайомий та добре знаю ОСОБА_4 , яка робила дану нотаріальну дію, яка була посвідчена в 2020 році. ОСОБА_30 неодноразово зверталася до мене на консультацію, а також посвідчував заповіт від її імені. Влітку 2020 року до мене звернулася мати відповідача ОСОБА_12 з проханням її мати про посвідчення договору дарування житлового будинку та земельної ділянки на онука. надавши необхідний перелік документів для даного оформлення. Через кілька місяців вона зібравши документи знову прийшла на консультацію, перевіркою даних документів та повідомила, що її мати перебуває у хворобливому стані та не може особисто з`явитися до нотаріуса. Тоді повідомивши їй, що нотаріус повинен виїхати на місце і пересвідчитися, що людина є дієздатною, може керувати своїми діями та вчинити дану дію, а також було узгоджено дату мого приїзду. По узгодженій даті нотаріус не приїхав, так як мати відповідача повідомила, що ОСОБА_30 захворіла і погано себе почуває, тоді нотаріус повідомив, що поки вона не зможе висловлювати свою думку, і якщо буде хоча б якийсь сумнів, що вона не зможе керувати своїми діями, посвідчувати нічого не буде. Визначивши час для перевірки було зроблено виїзд до ОСОБА_4 , стан якої на той час був нормальний, вона перебувала у сидячому положенні за столом, могла керувати своїми діями, також самостійно висловила свою думку, що хоче подарувати онуку будинок та землю, а тому не було сумнівів у її дієздатності і у можливості керувати своїми діями, було роз`яснено всі права дарувальника. Всі консультації та виклики записані у відповідному журналі погодинно. На наступний день, приїхавши по місцю проживання дарувальниці, побачив, що вона знову ж таки сиділа за столом, перебувала у свідомому розумі, повністю керувала своїми діями, в присутності мати відповідача, яка підтвердила згоду дарування її мамою будинку та земельної ділянки онуку, також дарувальниця попросила, щоб договір підписала її донька, так як вона не могла підписати особисто. Особа, яка є стороною договору і не може особисто здійснити підпис, самостійно визначає підписанта, що не заборонено законом, а нотаріус посвідчує дану причину. В той самий день було посвідчено нотаріусом даний договір і зареєстровано. Зміст раніше оформленого заповіту не пам`ятає, так як це було давно. У нотаріуса не було жодного сумніву, що людина не розуміє значення своїх дій , розмовляла як людина на свій вік, посміхалася, висловлювала емоції також перечитала надані їй документи. Якби виник у цьому сумнів, було б відмовлено у вчиненні даної дії. Під час підписання даного договору покійна проживала у будинку своєї доньки.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, показання позивача ОСОБА_1 в якості свідка, показання свідків, дослідивши надані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи із наступного.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 ЦК України).

Перш за все, необхідно зазначити, що свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Свобода договору передбачає можливість укладати не лише ті договори, які передбачені нормами чинного цивільного законодавства, а й ті, які законом не передбачені, але в такому разі такий договір не повинен суперечити законодавству. Також принцип свободи договору полягає в можливості особи вільно обирати контрагента.

З досліджених судом письмових доказів встановлено наступні обставини, що як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 18.04.2022 року Сокирянським відділом державної реєстрації атів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) за актовим №281 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Право власності позивача ОСОБА_2 на земельні ділянки та на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22.09.2020 року, номер відомостей про речове право відповідно: 38301014, 38300486 та 38299973.

22.09.2020 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , подарувала:

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , про що укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкіним Р.Д., зареєстровано в реєстрі за №1102-1103;

- земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер: 7324010100:01:001:0380 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), ОСОБА_2 , про що укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкіним Р.Д., зареєстровано в реєстрі за №1104-1105

- земельну ділянку, загальною площею 0,1721 га, кадастровий номер: 7324010100:01:001:0381 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, ОСОБА_2 , про що укладено Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкіним Р.Д., зареєстровано в реєстрі за №1106-1107;

Відповідно до пункту 8 Договорів, право власності на житловий будинок обдаровуваного виникає з моменту його прийняття та державної реєстрації. Зміст ст.ст. 203, 215, 220, 229-236, 377, 373-378, 380, 381, 638-640, 655-668, 673, 678-682, 717-722 ЦК України сторонам нотаріусом роз`яснено.

Як вбачається із копії заповіту складеного 03.03.2009 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 все своє майно, яке їй належить на момент складення цього заповіту, а також майно, права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому. Де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те. Що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповіла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , посвідчений приватним нотаріусом Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкіним Р.Д., зареєстровано в реєстрі за №431.

Крім того, до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.01.2007 року, згідно якого спадкоємицею в цілому майна ОСОБА_31 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 є його дружина ОСОБА_4 .

З копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №832485 вбачається, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,1 га, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим номером 7324010100:01:001:0380.

Також в матеріалах справи міститься інформація ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 30.11.2023 року №04/1530, що 15.09.2020 року надійшов виклик з приводу «Непритомність, порушення свідомості» за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_4 , особа яка здійснювала виклик не представилася, лікарем бригади було встановлено попередній діагноз: «ГПМК». Інформацію щодо скарг, об`єктивних даних огляду, госпіталізації, складу бригади, що міститься в формі первинної медичної облікової документації не надано, так як термін зберігання Ф110/о «Картка виїзду швидкої медичної допомоги» в медичному закладі 1 рік після звітного періоду, враховуючи вищезазначене Ф 110/о за 2020 рік утилізовано, проте в електронному реєстрі викликів зазначено, що медичну допомогу ОСОБА_4 надавали лікар ОСОБА_32 та фельдшер ОСОБА_9 .

Враховуючи викладене, особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним відповідно до ст.229 ЦК України повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі пояснень сторін і письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку, - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, і що ця помилка дійсно була і має істотне значення.

Такими обставинами є: вік позивача, його стан здоров`я та потреба у зв`язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживати в спірному будинку після укладення договору дарування. При цьому суди мають виходити з того, що наступна зміна свого рішення або ставлення до його наслідків в результаті переусвідомлення його значення для себе, що настали у майбутньому, тобто після укладення такого правочину, не повинні створювати уявлення про наявність такої помилки станом на момент укладення оспорюваного правочину. Підстави недійсності правочину повинні існувати саме на момент його укладення, усі сумніви та зміна намірів і ставлення до укладеного правочину, що виникли після моменту укладення, не впливають на його дійсність, а можуть слугувати виключно підставами для його розірвання, якщо це передбачено законом для такої правової ситуації.

Тобто саме на суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази, показами свідків та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Разом із тим, з`ясування лише таких обставин, як вік позивачки та стан її здоров`я, самі по собі, без з`ясування наявності такої вади волі у дарувальника, як помилка, яка має істотне значення для неї, не можуть бути самодостатніми підставами для визнання такого договору дарування недійсним.

Подібні за змістом висновки викладені в постановах Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі № 133/1804/20 (провадження № 61-18827св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 161/17523/16-ц (провадження № 61-3916св20), від 23 квітня 2020 року в справі №463/2372/16-ц (провадження № 61-1542св19), на які зокрема посилається заявниця в касаційній скарзі.

В постанові Великої Палати ВС від 19 червня 2019 року у справі № 643/17966/14-ц зазначено, що ст.204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 зроблено висновок, що недійсність договору як приватно-правова категорія покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, а також показання свідків зі сторони позивача та відповідача, керуючись вищенаведеними нормами цивільного законодавства, суд не вбачає підстав для визнання спірного Договору дарування від 22.09.2020 року недійсним, - оскільки спірний Договір вчинено з підстав повного виконання умов договору з дотриманням основних засад вчинення правочинів та у відповідності до вимог діючого законодавства України, про що свідчать наявні у справі докази, оцінка яким надана під час ухвалення даного рішення суду. Обставини обґрунтування наявного між сторонами спору щодо укладення, умов та наслідків виконання Договору, що складають зміст позову, не знайшли свого підтвердження наявними в матеріалах справи доказами; лише з`ясування такої обставини як похилий вік дарувальниці, її стан здоров`я, наявність у позивача спірного житла як єдиного після укладення договору дарування самі по собі - без доведення наявності такої вади волі у дарувальника як помилки під час укладення оспорюваного договору - не можуть бути самодостатніми підставами для визнання такого договору дарування недійсним.

Аналізуючи досліджені під час судового розгляду докази, надані сторонами, суд приходить до висновку, що померла на час укладання оспорюваних договорів перебувала в ясному розумі, будь-яких вад здоров`я, які б ставили під сумнів ясність намірів дарувальника, не встановлено. Аналізуючи доводи позивача, на користь яких давали і свої свідчення свідки зі сторони позивача про те, що померла не була здатна оцінювати свої дії під час укладання спірних договорів внаслідок тяжкого захворювання, яке мало місце на їх думку, а саме інсульта, не знайшло свого підтвердження. Так, суд, аналізуючи події, коли померла захворіла і їй була викликана швидка допомога, приходить до наступного. Виходячи із встановлених в судовому засіданні обставин, можна вважати, що на той час існували відносини між померлою та її дітьми позивачем та матір`ю відповідача, які є рідними дітьми померлої, які на думку звичайної людини можна охарактеризувати як негативні у відносинах між матір`ю та сином, та дуже гарні у відносинах між матір`ю та донькою. Діти померлої були обізнані зі станом речей щодо здоров`я матері зі слів лікаря швидкої допомоги. Однак, якщо мати на увазі озвучений в судовому засіданні стан хворої як крайнє важкий та такий, що несе загрозу життя, дуже дивним виглядає поведінка позивача, яка суперечить загально визнаним нормам моралі, а саме повна відсутність будь-яких дій, спрямованих на збереження життя матері, її якісне лікування та відновлення після хвороби. Такі дії можна було б пояснити характером відносин між померлою та позивачем. Але такі дії не вчиняє і донька померлої, між якими існують досить сильні зв`язки як між матір`ю та дитиною. Відсутність лікування, навіть простого звернення до лікаря для встановлення діагнозу захворювання, свідчить про те, що на той час стан здоров`я матері був задовільний і не викликав стурбованості у оточуючих. Таким чином, відсутнє будь-яке медичне підтвердження стану, яке б свідчило або могло вказувати на те, що особа, яка дарує майно, під час укладення договорів перебувала у якомусь стані, що не дозволяв їй усвідомлювати правильність своїх дій.

Також суд бере до уваги, що данні договори були посвідчені нотаріусом у повній відповідності до норм діючого законодавства. Покази позивача та свідків з його сторони щодо того, що нотаріус перебував в будинку під час укладення договорів протягом п`яти хвилин, не заслуговують на увагу, так як було вчинено три договори і, навіть для простого їх підписання з внесенням до відповідної реєстраційної книги, людині потрібно значно більше часу.

Таким чином, позивач не довів, що на момент укладення оспорюваного договору дарування дарувальниця помилялася стосовно правової природи укладеного нею правочину та існували обставини, які зумовлюють визнання договору дарування недійсними, оскільки, укладаючи ці договори, вона усвідомлювала їх істотні умови і правові наслідки їх укладення. Наступна зміна свого рішення або ставлення до його наслідків в результаті переусвідомлення його значення для себе, що настали у майбутньому, тобто після укладення такого правочину, не повинні створювати уявлення про наявність такої помилки станом на момент укладення оспорюваного правочину.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ч.1, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 , поданим представником позивача адвокатом Шоломіцьким Іваном Валентиновичем до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватний нотаріус Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкін Руслан Дмитрович про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, є необґрунтованим, безпідставним та таким, що не підлягає до задоволення в повному обсязі.

В порядку ч.2 ст.141 ЦПК України, з огляду на повну відмову у задоволенні позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.3, 6, 11, 202, 203, 215, 321, 328, 334, 638, 655, 657, 717, 719, 722 ЦК України, ст.ст.1, 2, 10, 15, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 41-46 Закону України «Про нотаріат», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.ст. 2, 4, 6-13, 19, 82, 89, 133, 137, 141, 158, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Сокирянського районного нотаріального округу Твердушкін Руслан Дмитрович про визнання недійсними:

договору дарування житлового будинку, серії НМВ 169606 №1102-1103 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області;

договору дарування земельної ділянки, серії НМВ 169607 №1104-1105 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області;

договору дарування земельної ділянки, серії НМВ 169608 №1106-1107 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області,

та скасування державної реєстрації права власності на:

житловий будинок, загальною площею 64,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2174417973240, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору дарування житлового будинку, серії НМВ 169606 №1102-1103 від 22.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, проведену 22.09.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54189374 від 22.09.2020 року 15:15:19, номер відомостей про речове право:38299973;

земельну ділянку, загальною площею 0,1 га, кадастровий номер: 7324010100:01:001:0380 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2174446973240, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору дарування земельної ділянки, серії НМВ 169607 №1104-1105 від 22.09.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, проведену 22.09.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54190393 від 22.09.2020 року 15:36:40, номер відомостей про речове право:38300486;

земельну ділянку, загальною площею 0,1721 га, кадастровий номер: 7324010100:01:001:0381 за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням: для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21744736732401 за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі договору дарування земельної ділянки, серії НМВ 169608 №1106-1107 від 22.09.2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Твердушкіним Р.Д. Сокирянського районного нотаріального округу Чернівецької області, проведену 22.09.2020 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 54190877 від 22.09.2020 року 15:47:15, номер відомостей про речове право: 38301014 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 31 жовтня 2024 року.

Суддя: