Ухвала

від 29.10.2024 по справі 486/613/24

ЮЖНОУКРАЇНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/613/24

Провадження № 2/486/525/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суду Миколаївської області в складі головуючого судді Далматової Г.А., при секретарі Маляновій А.А., розглянувши в підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЕКШН», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЕКШН»,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЕКШН», третя особа, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. 11 червня 2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 63310, таким, що не підлягає виконанню. Цього ж дня позивач подала також і заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 квітня 2024 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого напису від 11 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за №63310 про стягнення з ОСОБА_1 на користьтовариства зобмеженою відповідальністю«ФК ДЕБТКОЛЕКШН» заборгованості взагальній сумі16522,50 грн,до набраннязаконної силисудовим рішенняму справіза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЕКШН», третя особа, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу подати до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області належним чиномзасвідчені копії документів, що стали підставою для вчинення виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. 11 червня 2021 року зареєстрованого в реєстрі за № 63310, надати суду уточнену позовну заяву із зазначенням повного імені третьої особи, зазначивши на чиїй стороні вона вступає, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Зазначену ухвалу суду ОСОБА_1 було виконано частково та надано уточнену позовну заяву, однак належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. 11 червня 2021 року виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за № 63310, до суду надані так і не були.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 29 квітня 2024 року відкрито провадження у справі, допускаючи, що позивач заявить клопотання, або надасть відповідні докази, тощо.

Ухвалою суду від 13 вересня 2024 року виключено з кола третіх осіб приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., оскільки її нотаріальна діяльність припинена з 02 листопада 2021 року.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 30 вересня 2024 року уточнену позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та запропоновано позивачу усунути вказані недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області належним чином засвідчених копій документів, що стали підставою для вчинення приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В. 11 червня 2021 року виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №63310.

Для усунення цих недоліків судом був встановлений строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення заявнику копії ухвали.

Як вбачається із розписки копія ухвали про усунення недоліків була отримана позивачем 11 жовтня 2024 року.

15 жовтня 2024 року на адресу суду від позивача надійшов лист про усунення недоліків. Однак недоліки, зазначені в ухвалі суду позивачем усунуті не були.

Так, у вказаному листі позивач лише послалася на обставини щодо неможливості виконання ухвали суду.

Разом з тим, доказів на підтвердження зазначеної у листі інформації суду не надала та не заявила жодного клопотання.

Будь-які відомості щодо вжиття позивачем достатніх заходів щодо надання вищезазначених доказів до суду відсутні, як відсутні будь-які клопотання.

Так, адвокатом Ніколаєнко О.О. в березні 2024 року було зроблено запит на витребування документів у приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., однак не враховано той факт, що діяльність зазначеного нотаріуса припинена з 02 листопада 2021 року.

Суд звертає увагу на те, що інтереси позивача при підготовці позовної заяви представляв адвокат, який є фахівцем у галузі права та має бути обізнаним із порядком надання доказів та пред`явленням відповідних клопотань згідно з вимогами ЦПК України.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Надання переваги будь-кому з учасників у справі у вирішенні процесуальних питань (у даному випадку щодо відкриття провадження без доданих до позовної заяви копій всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб) не відповідає таким засадам (принципам) судочинства, як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В рішенняхЄвропейського судуз правлюдини усправах «Османпроти Сполученогокоролівства» від28жовтня 1998року та«Круз протиПольщі» від19червня 2001року зазначено,що правона доступдо судуне єабсолютним.Воно можебути підданеобмеженням,дозволеним зазмістом,тому щоправо надоступ досуду засамою своєюприродою потребуєрегулювання збоку держави.При цьому,Європейський судз правлюдини зазначив,що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

В рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених устаттях 175і177цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Згідно з ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

В силу ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки позовна заява залишена без розгляду, суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, підлягають скасуванню.

Керуючись ст.ст. 177, 158, 257, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Залишити безрозгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЕКШН», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову, які було вжито відповідно до ухвали Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 03 квітня 2024 року у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого напису від 11 червня 2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Оленою Василівною, зареєстрованого в реєстрі за №63310 про стягнення з ОСОБА_1 на користьтовариствазобмеженою відповідальністю«ФКДЕБТКОЛЕКШН» заборгованості взагальнійсумі16522,50 грн,донабраннязаконної силисудовимрішенняму справізапозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЕКШН», третя особа, приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Южноукраїнського

міського суду Г. А. Далматова