Рішення

від 17.10.2024 по справі 521/3209/24

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №521/3209/24

Провадження №2/521/3150/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретарів: Бодрухіної К.І., Онуфрієнко К.О.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку спрощеногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до фізичноїособи підприємця ОСОБА_2 ,за участітретьої особи:Товариства зобмеженою відповідальністю«УАПРОМ» прозахист правспоживачів,

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Інтернет магазину «Nimble24Shop» в особі керівника ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ», в якому просив стягнути з відповідача на його користь грошові кошти за надання неякісного товару у розмірі 903 грн 00 коп., моральну шкоду в розмірі 15000 грн. та вирішити питання щодо судових витрат.

Позов обґрунтований такими обставинами. 06 листопада 2022 року позивачем на онлайн-платформі «prom.ua» (сайт компанії: https://prom.ua/) в інтернет-магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (сайт компанії: ІНФОРМАЦІЯ_1 було придбано дві одиниці товару, а саме: «Аварійна акумуляторна лампа з пультом KAMISAFE КМ- 5601C на 24 діоди», кожна з яких коштує 451 грн. 50 коп., на загальну суму 903 грн. (без урахування вартості доставки). Номер замовлення: 214142513. Кошти були переведені на особистий рахунок ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується квитанцією №bl02ed32-079b- 4ccf-a0ff-5d56ae93fd3b від 06.11.2022 року. Банк отримувача: "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Монобанк) (ЄДРПОУ: 21133352), а платіж було ініційовано на сайті: https://prom.ua.

Позивач зазначає, що за перші 7 днів користування однією лампою ця лампа вийшла з ладу. Коли позивач звернувся до відповідача з питань неналежної якості продукції, відповідач почав затягувати час і не давав ніякої відповіді. Через декілька днів очікування позивач залишив негативний відгук щодо відповідача на платформі «prom.ua», де і була зроблена покупка. Після чого продавець відмовив у проведенні гарантійного ремонту чи поверненні коштів, мотивуючи це тим, що позивач залишив негативний відгук. Після цього позивач висловив бажання повернути другу лампу, якою він не користувався, і отримати назад кошти за неї. На це позивач також отримав відмову. До цього моменту все спілкування проходило в чаті месенджера «Viber».

Позивач звернувся до служби підтримки платформи «prom.ua». Після внутрішньої перевірки відповідач надав відповідь, що він не буде приймати придбані лампи у зв`язку з тим, що її забрали з відділення «Нової Пошти» і перевірили її на наявність дефектів. При цьому позивач зауважує, що дефект виявився в процесі користування приладу. Відповідач відмовився повертати гроші за куплений товар, чи надати такий же товар на заміну, що є, на думку позивача, грубим порушенням ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Позивач зазначає, що обидві лампи зберегли зовнішній товарний вигляд. Все було складено в коробки таким чином як воно було в момент отримання товару на відділені «Нової пошти», однак з боку відповідача не було зроблено жодних кроків для мирного і законного урегулювання проблеми. 28.02.2023 року позивач подав скаргу до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка була переслана до Національної поліції України. Листом Одеського районного управління поліції №2 Головного управління Національної поліції в Одеській області №61/3972 від 28.04,2023 року позивача повідомили, що дана справа носить цивільно-правовий характер і має розглядатись в органах суду в порядку цивільного судочинства. Таким чином, позивач вимушений звернутись до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.

Позивач також вважає, що діями відповідача йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась у негативних явищах, пов`язаних із порушенням ментального і духовного здоров`я позивача, які призвели до важких наслідків у вигляді втрати здорового сну, депресії, а також проблем у соціальному житті позивача. Втрата суми коштів, призвела до великого розчарування в людях і їх моральних якостях. Окрім цього позивач побачив абсолютну бездіяльність з боку державних органів, що призвело до тотального розчарування у всій державній системі. Нешанобливим по відношенню до позивача є той факт, що останній був змушений виступати в ролі прохача, що грубо порушує людську гідність. Більше того, кошти, які були витрачені позивачем на досягнення справедливості, були ледь не останніми у позивача. І їх втрата призвела до того, що на момент подачі цієї заяви позивачу доводиться брати кошти в борг у друзів і знайомих, задля того, щоб мати можливість прокормити себе і свою сім`ю. Що завдає йому великих емоційних страждань, оскільки через втрату коштів, він не може належним чином забезпечувати гідний рівень життя для себе і для близьких йому людей. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в 15 000, 00 грн.

12 червня 2023 року судом постановлено у справі заочне рішення, яким позов ОСОБА_1 до Інтернет магазину «Nimble24Shop» в особі керівника ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову суму в розмірі 1903 грн., яка складається з 903 грн. повернення грошових коштів, та 1000 грн. моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1434 грн.

Не погоджуючись з заочним рішенням відповідачем 31 липня 2024 року подано заяву про перегляд заочного рішення, яке 19 серпня 2024 року скасовано судом, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Стороною відповідача відзив на позов не надано. Разом із цим, в заяві про перегляд заочного рішення відповідачем викладено заперечення проти позову в зв`язку з його безпідставністю, які обгрунтовані наступними обставинами. Так, після придбання у відповідача товару, а саме двох ламп, позивач звернувся до відповідача з повідомленням про те, що одна із ламп не заряджається та не реагує на пульт. Продавець в свою чергу відреагував на звернення клієнта, якому було надіслано бланк для заповнення у разі виникнення необхідності обміну/повернення товару. Також було повідомлено про необхідність передачі товару до сервісного центру, з метою встановлення факту несправності товару. Однак покупцем необхідні документи заповнені не були та не надіслано товар для виконання умов процедури повернення/обміну товару. Порядок та процедуру обміну та повернення товару було роз`яснено в телефонному режимі та надано відповіді на всі запитання покупця. Відповідач зазначає, що на підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надано лише частина скриншотів електронної переписки, без додавання повідомлення продавцем з бланком для обміну/повернення товару. На думку відповідача право на повернення /обміну товару не є безумовним, для реалізації цього права існує відповідна процедура, яка не була дотримана позивачем. Крім цього, сторона відповідача просила суд застосувати до позовних вимог ОСОБА_1 строк позовної давності, який є спеціальним у спірних правовідносинах в один рік, і який сплив у листопаді 2023 року. Що стосується позовних вимог про стягнення моральної шкоди, то відповідач вважає їх необгрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.

19 вересня 2024 року 2024 року ТОВ «УАПРОМ» подано письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що не є стороною електронного правочину, якими є позивач і відповідач, а є лише постачальником послуг проміжного характеру в мережі Інтернет. Саме користувачі здійснюють діяльність із продажу/покупки товарів в рамках Маркетплейсу, третя особа лише надає прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до інформації та матеріалів, які користувач забажав розмістити на Маркетплейсі та/або своєму сайті.

22 листопада 2022 року позивач звернувся до третьої особи з повідомленням про те, що у нього виникла проблема із замовленням та придбаний товар (одна лампа) у відповідача виявився неналежної якості, а іншу лампу такої же моделі він хоче повернути продавцю, так як вона йому не підходить за розміром та кольором світла, та він нею не користувався. В зв`язку із тим, що відповідачем, як продавцем, не було вирішено скаргу позивача, як покупця, щодо прав споживача у разі придбання товару неналежної якості, 02 грудня 2022 року третьою особою було здійснено заходи щодо виключення товарів продавця з каталогу ProSale.

Також третя особа вказує про те, що позивачем зазначено про те, що ним було направлено до третьої особи адвокатський запит № 912 від 06.06.2023 року стосовно надання документального підтвердження оформлення замовлення № 214142513 та надання інформації про продавця. Разом із цим, за результатами перевірки вхідних реєстрів третя особа зауважує, що вказаний адвокатський запит отримано третьою особою не було, а позивач надає лише копію відповідного запиту, який не містить жодних доказів відправки третій особі.

Судом розглянуто справу в порядку спрощеного позовного провадження в порядку ч. 1 ст. 274 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів задоволенню не підлягає враховуючи наступні обставини.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи такі фактичні обставини.

06 листопада 2022 року через мережу інтернет ОСОБА_1 придбано у ФОП ОСОБА_2 в Інтернет магазині «Nimble24Shop» дві одиниці товару, а саме: «Аварійна акумуляторна лампа з пультом KAMISAFE КМ- 5601C на 24 діоди», кожна з яких коштує 451 грн. 50 коп., на загальну суму 903 грн.

Кошти були переведені на особистий рахунок ОСОБА_2 06.11.2022 року, що підтверджується квитанцією №bl02ed32-079b- 4ccf-a0ff-5d56ae93fd3b від 06.11.2022 року. Банк отримувача: "УНІВЕРСАЛ БАНК" (Монобанк) (ЄДРПОУ: 21133352) (а. с. 32).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що за перші 7 днів користування однією лампою ця лампа вийшла з ладу. На підтвердження звернення позивача до відповідача з питань неналежної якості продукції та бажання повернути другу лампу, якою він не користувався з поверненням грошових коштів, які були сплачені за товар, позивачем надано скриншоти з чату месенджера «Viber» між позивачем та відповідачем (а. с. 22-25).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів" є, зокрема, захист гарантованихКонституцією Українита законами, прав і законних інтересів фізичних осіб.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до суду наділені, зокрема, фізичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Так, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

При цьому, суд вказує, що виключне право на визначення предмету та підстави позову належить позивачу, натомість суд, вирішуючи спір, повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права фактичним обставинам та вимогам закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 направлені на стягнення з відповідача грошових коштів за надання неякісного товару та товару, який не підійшов позивачу за розміром та кольором світла.

Таким чином, правовідносини між сторонами виникли внаслідок порушення прав споживачів, та регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та загальними положеннями ЦК України про договір та про договір купівлі-продажу.

Положеннями статей15,16 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту 9 частини першоїстатті 1 Закону України «Про захист прав споживачів»договір, укладений продавцем (виконавцем) із споживачем за допомогою засобів дистанційного зв`язку, є договором, укладеним на відстані.

Права споживача в разі укладення договору на відстані регулюютьсястаттею 13 Закону України «Про захист прав споживачів», яка є спеціальною для такого виду договорів.

Згідно з частинами першою-третьоюстатті 13 Закону України «Про захист прав споживачів»положення цієї статті не застосовуються до договорів, укладених на відстані, які стосуються: 1) правочинів з нерухомим майном, крім оренди такого майна; 2) правочинів з цінними паперами; 3) фінансових послуг; 4) продажу товарів торговельними автоматами; 5) телекомунікаційних послуг; 6) правочинів, здійснених на аукціоні, якщо участь у ньому можлива і без використання засобів дистанційного зв`язку. Перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: 1) найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; 2) основні характеристики продукції; 3) ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; 4) гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; 5) інші умови поставки або виконання договору; 6) мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; 7) вартість телекомунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; 8) період прийняття пропозицій; 9) порядок розірвання договору. У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями15і23цьогоЗакону. Факт надання інформації відповідно до вимог частини другої цієї статті повинен бути підтверджений письмово або за допомогою електронного повідомлення. Інформація, підтверджена таким чином, не може бути змінена продавцем (виконавцем) в односторонньому порядку. Підтвердження інформації не вимагається, якщо послуга надається засобами дистанційного зв`язку і оплачується через оператора телекомунікаційних послуг.

За змістом частин четвертої, сьомоїстатті 13 Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару. У разі продажу матеріальних речей їх повернення також свідчить про розірвання договору.До договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою-дев`ятоюстатті 12 цього Закону.

Відповідно до частин п`ятої-дев`ятоїстатті 12 ЗаконуУкраїни «Про захист прав споживачів»у разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою. Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції. У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості. Якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача. У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції.Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору. У разі коли продавець (виконавець) або третя особа надала споживачеві кредит на суму коштів за договором, укладеним поза торговельними або офісними приміщеннями, такий кредит втрачає чинність у момент розірвання договору. Якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.

Таким чином, для реалізації права на розірвання договору, укладеного на відстані, споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Разом з тим знищення, пошкодження або псування продукції, що сталосяне з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору.

Згідно зістаттею 678 ЦК Українипокупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару. Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару. Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Відповідно до частини першоїстатті 8 Закону України «Про захист прав споживачів»у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строкуістотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Пунктом 12 частини першоїстатті 1Закону України «Про захист прав споживачів»визначено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а)він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Згідно зістаттею 673 ЦК Українипродавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети.

Відповідно до частини першоїстатті 668ЦК Україниризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першоюстатті 679 ЦК Українипередбачено, що продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Отже, умовою відповідальності продавця за недоліки товару є виникнення цих недоліків до моменту передання товару покупцеві. Залежність настання відповідальності продавця від моменту виникнення недоліків пояснюється тим, що за загальним правилом, встановленим частиною першоюстатті 668 ЦК України, до моменту передання товару ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару несе продавець. При виявленні недоліків товару після переходу до покупця ризику його випадкового знищення або випадкового пошкодження саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07.07.2021 року у справі № 591/2641/20.

Відповідно до частини четвертоїстатті 17Закону України «Про захист прав споживачів»споживач має право на перевірку якості, безпеки, комплектності, міри, ваги та ціни продукції, що придбавається (замовляється), демонстрацію безпечного та правильного її використання. На вимогу споживача продавець (виконавець) зобов`язаний надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про якість, безпеку, ціну продукції. У разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи. Споживач, продавець (виконавець, виробник) мають право на оскарження висновків експертизи у судовому порядку.

В обгрунтування заперечень проти позовних вимог, стороною відповідача надано до суду продовження копії скриншоту з чату месенджера «Viber» між позивачем та відповідачем, який було надано позивачем не в повному обсязі (а. с. 122), із якого вбачається, що продавцем було надіслано покупцю бланк повернення товару для подальшого передання до сервісного центру задля прийняття відповідного рішення.

Тобто, відповідач пропонував позивачу передати товар до сервісного центру для проведення його діагностики, однак, незважаючи на вказану пропозицію, ОСОБА_1 вказаних дій не вчинив, чим унеможливив з`ясування питання про те, чи є в наявності та чи можна реально усунути вказаний ним недолік, в який строк і чи буде проявлятися цей недолік знову після його усунення, тобто з`ясувати, чи має товар недолік, а якщо має - то чи є такий недолік істотним, що надало б відповідачу достатні правові підстави для задоволення заяви позивача про поверненнясплачених за товар грошових коштів.

Не надано позивачем і доказів на підтвердження того, що придбаний ним товар містить недоліки або істотні недоліки, та те, що вони виникли з вини продавця.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 щодо повернення іншої лампи, яка, як ним було повідомлено третій особі, не підійшла йому за розміром та кольором світла, суд керується наступним.

Заприписами статті 9Закону України«Про захистправ споживачів»споживач маєправо обмінятинепродовольчий товарналежної якостіна аналогічнийу продавця,в якоговін бувпридбаний,якщо товарне задовольнивйого заформою,габаритами,фасоном,кольором,розміром абоз іншихпричин неможе бутиним використанийза призначенням. Споживачмає правона обмінтовару належноїякості протягомчотирнадцяти днів,не рахуючидня купівлі,якщо тривалішийстрок неоголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.

Таким чином, спеціальним законом, який регулює спірні відносини передбачено не абсолютне право на повернення або обмін товару належної якості, а за умови, що товар не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики. Разом із цим, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що друга лампа, яку позивач виявив бажання повернути із поверненням коштів за неї не перебувала у його використанні із збереженням її товарного виду.

Крім того, суд зауважує на тому, що про повернення цієї лампи позивачем було заявлено відповідачу після спливу 14-денного строку, а саме, 22 листопада 2022 року, в той час як товар було придбано 06 листопада 2022 року.

За приписамистатті 12ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди є похідними позовними вимогами, задоволення яких залежить від задоволення основної позовної вимоги щодо стягнення грошових коштів за надання товару неналежної якості. Оскільки у задоволенні стягнення грошових коштів за надання товару неналежної якості позивачу судом відмовлено, то, відповідно, і позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди стягненню не підлягають.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Разом із цим, порушення прав ОСОБА_1 в ході розгляду справи судом встановлено не було та матеріалами справи не підтвердилось.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно дочастин 1,2статті 141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, то судові витрати, понесені позивачем, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст. ст. 16, 651, 655, 673, 678 ЦК України, ст. ст. 12, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , за участі третьої особи: Товариства з обмеженою відповідальністю «УАПРОМ» про захист прав споживачів залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 жовтня 2024 року.

Суддя: Ю.В. Тополева