Ухвала

від 31.10.2024 по справі 160/28862/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

31 жовтня 2024 р.Справа №160/28862/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1. про забезпечення адміністративного позову у справі №160/28862/24 за позовною заявою приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними дії, визнання протиправними і скасування подання і наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», в якому просить:

визнати протиправними дії Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо внесення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання №54997/08.4-20 від 17.10.2024 року «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (свідоцтво від 02.12.1999 №3525)»;

визнати протиправним та скасувати подання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №54997/08.4-20 від 17.10.2024 року «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (свідоцтво від 02.12.1999 №3525)»;

скасувати наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2032/13.4.-06 від 17.10.2024 «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 ».

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Позивач просить:

заборонити Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві України розгляд подання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №54997/08.4-20 від 17.10.2024 року «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (свідоцтво від 02.12.1999 №3525)»;

зупинити дію наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2032/13.4.-06 від 17.10.2024 року «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 ».

31.10.2024 від позивача надійшло клопотання, в якому повідомлено про допущену описку при зазначенні в позовній заяві і заяві про забезпечення позову у номері оскаржуваного наказу, а саме вказано «2032/13.4.-06», замість правильного «№2032/13.4-06».

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

В обґрунтування заяви приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 зазначає, що отримала по електронній пошті наказ Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2032/13.4-06 від 17.10.2024 «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 ». Зі змісту наказу вбачається, що до Міністерства юстиції України надійшло подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1.

У відповідності до п. 2 «Порядку внесення Міністерством юстиції України, територіальними органами Міністерства юстиції або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 №1904/5, оскарження подання в судовому порядку не перешкоджає його розгляду Комісією. У разі надходження ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони розгляду Комісією подання строк розгляду подання зупиняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або надходження ухвали суду про скасування заходів забезпечення позову.

У відповідності до п. 4 Порядку, до подання територіального органу Міністерства юстиції додаються копії документів про зупинення нотаріальної діяльності (щодо приватного нотаріуса).

Отже, наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2032/13.4-06 від 17.10.2024 року «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 » є невід`ємно пов`язаним з поданням про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1. (свідоцтво від 02.12.1999 №3525) №54997/08.4-20 від 17.10.2024, та не може окремо існувати без останнього.

Позивач наголошує, що є єдиним нотаріусом в місті Перещепине, і у випадку, якщо дію наказу про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 не буде зупинено, численна кількість фізичних та юридичних осіб не зможуть посвідчувати правочини, відкривати спадщину та вчиняти інші нотаріальні дії.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.150 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених вище положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, під час розгляду та вирішення заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізм, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) виключено; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В даному випадку, необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування забезпечення позову шляхом заборонити Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату при Міністерстві України розгляд подання Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №54997/08.4-20 від 17.10.2024 року «Про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 (свідоцтво від 02.12.1999 №3525)»., може призвести до реалізації наданих Вищій кваліфікаційній комісії нотаріату повноважень на ухвалення рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, що очевидно утруднить чи навіть унеможливить виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У разі забезпечення даного позову таким заходом, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

У зв`язку з наведеним і враховуючи те, що предметом позову є саме перш за все наказ Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №№2032/13.4-06 від 17.10.2024 року «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 », суд вважає, що достатнім способом захисту в даному випадку є забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №2032/13.4-06 від 17.10.2024 року «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 ».

Вжиття заходів забезпечення позову у такий спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення цього позову, що відповідає вимогам процесуального законодавства.

Вжиття такого заходу забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Також, суд зазначає , що зупинивши нотаріальну діяльність позивача до вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, відповідач фактично позбавив можливості позивача отримувати дохід від професійної чи іншої діяльності. При цьому, у позивача є зобов`язання перед державою у вигляді сплати податків та виплати заробітної плати помічнику не зважаючи на фактичне зупинення її діяльності.

При цьому, суд враховує, що вжиті заходи забезпечення позову у такий спосіб не є рішенням по суті спору та у жодному разі не вирішує спір по суті, оскільки відповідно до положень ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Таким чином, суд визнає частково обґрунтованою заяву позивача про забезпечення позову.

За приписами ч. 1ст. 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Частиною 8 ст.154 КАС України встановлено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,151,154,243,248,256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву приватного нотаріуса Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/28862/24- задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) №2032/13.4-06 від 17.10.2024 року «Про тимчасове зупинення приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1 ».

В решті заяви -відмовити.

Стягувачем є приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Боржником є Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (пр.Дмитра Яворницького, 21-а, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ (43315529).

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона