Рішення

від 31.10.2024 по справі 260/5178/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 жовтня 2024 року м. Ужгород№ 260/5178/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, в якій просить: 1) Скасувати рішення Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації від 31.01.2024 року про скасування дії та зняття з обліку Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.03.2022 року № 2104-7001581428; 2) Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації поновити статус внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була знята з обліку довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.03.2022 року № 2104-7001581428. Обґрунтуванням прийняття такого рішення була інформація, що ОСОБА_1 не проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де він був зареєстрований як ВПО разом з іншими 45 особами. Однак, вказана відповідачем підстава для зняття з обліку (скасування дії) довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.03.2022 року № 2104-7001581428 в чинному законодавстві відсутня. Позивач вважає, що законодавча відсутність визначеної відповідачем підстави для скасування дії довідки ВПО, призводить до протиправності прийняття рішення, і як наслідок, наявності підстав для його скасування.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що Середнянська селищна рада листом звернулася до управління з проханням щодо скасування дії довідки ВПО, яка видана селищною радою ОСОБА_1 02 березня 2022 року, оскільки факт проживання позивача за вказаною в довідці адресою не підтверджується. Таким чином, у разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання, згідно з абзацом 2 пункту 3 частини 2 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини 1 цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Середнянської селищної ради із заявою про взяття його на облік, як внутрішньо переміщену особу, зазначивши своє фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_2 .

02 березня 2022 року позивачу видано довідку № 2104-7001581428 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Середнянська селищна рада листом від 26 січня 2024 року № 01-26/150 звернулася до відповідача з проханням щодо скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, яка видана селищною радою ОСОБА_1 02 березня 2022 року, оскільки факт проживання ОСОБА_1 за вказаною в довідці адресою не підтверджується.

Рішенням Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації Закарпатської області від 31 січня 2024 року № 1 «Про скасування дії довідки ОСОБА_1 », скасовано дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 21040-7001581428 від 02 березня 2022 року та внесено про це відомості до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання обліку та забезпечення соціальних гарантій внутрішньо переміщеним особам гарантується Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року, постановою Кабінету Міністрів України «Про облік внутрішньо переміщених осіб» від 01.10.2014 року № 509, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 року № 204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках програми «єПідтримка», постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Статтею 2 Закону № 1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно частин першої та другої статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону № 1706-VII передбачено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ст. 12 Закону № 1706-VІІІ підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа:

1) подала заяву про відмову від довідки;

2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення;

3) повернулася до покинутого місця постійного проживання;

4) виїхала на постійне місце проживання за кордон;

5) подала завідомо недостовірні відомості.

Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи та надається внутрішньо переміщеній особі протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення.

У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті 9 цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання.

Інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, є: дані, отримані з відповідних державних реєстрів; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; дані, отримані в результаті обміну інформацією структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад з громадськими об`єднаннями, волонтерськими, благодійними організаціями, іншими юридичними та фізичними особами, що надають допомогу внутрішньо переміщеним особам відповідно до статті 16 цього Закону.

Структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад на підставі прийнятого рішення невідкладно вносить до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відомості про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Суд, зазначає, що вищенаведеною нормою встановлений вичерпний перелік підстав для скасування дії довідки про взятті на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою КМУ від 01.10.2014 року № 509 (далі - Порядок № 509) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно положень пункту 2 Порядку № 509 для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб інформації про внутрішньо переміщену особу за наявності технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний веб-портал електронних послуг (далі - Портал Дія).

У період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», внутрішньо переміщена особа для отримання довідки може звернутися до уповноваженої особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг (далі - уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг).

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Відповідно до частин другої, третьої статті 7 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

За приписами частини першої статті 9 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Як вбачається зі спірного рішення, підставою скасування довідки позивача від 02.03.2022 року № 21040-7001581428 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, стала інформація про тривалу відсутність ВПО (повернення до постійного місця проживання). Як доказом такої підстави, відповідачем у своєму рішення зазначено про лист Середнянської селищної ради, яким повідомлено, що факт проживання гр. ОСОБА_1 за адресою вказаною в довідці не підтверджується.

При цьому, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що довідку скасовано на підставі пп. 3 п. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

В той же час, зі змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» вбачається, що підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа: 1) подала заяву про відмову від довідки; 2) скоїла кримінальне правопорушення: дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади; посягання на територіальну цілісність і недоторканність України; терористичний акт; втягнення у вчинення терористичного акту; публічні заклики до вчинення терористичного акту; створення терористичної групи чи терористичної організації; сприяння вчиненню терористичного акту; фінансування тероризму; вчинення кримінального правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку або військового кримінального правопорушення; 3) повернулася до покинутого місця постійного проживання; 4) виїхала на постійне місце проживання за кордон; 5) подала завідомо недостовірні відомості.

Проте, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджують повернення позивача до свого постійного місця проживання.

Суд зазначає, що інформація Середнянської селищної ради про відсутність факту проживання позивача за адресою вказаною в довідці, не може вважатися судом належною інформацією, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа повернулася до покинутого місця постійного проживання, оскільки не містить в собі жодних конкретних даних.

Крім цього, суду також не надані будь-які докази існування факту, покладеного в основу оскаржуваного рішення, а саме докази на підтвердження того, що позивач впродовж тривалого часу не проживає за адресою вказаною в довідці про взяття на облік ВПО.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації від 31.01.2024 року про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.03.2022 року № 2104-7001581428.

Згідно ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у даній справі належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача внести відомості про дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 № 21040-7001581428 від 02.03.2022 р. до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації (Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Лінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 03192951) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації від 31.01.2024 року № 1 про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.03.2022 року № 2104-7001581428.

3. Зобов`язати Управління соціального захисту населення Ужгородської районної військової адміністрації внести відомості про дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 від 02.03.2022 року № 2104-7001581428 до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації (Закарпатська область, Ужгородський район, смт. Середнє, вул. Лінська, буд. 9, код ЄДРПОУ 03192951) судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька