Рішення

від 31.10.2024 по справі 320/2335/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року справа №320/2335/19

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПарненко В.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ВЕРДЕ» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО ВЕРДЕ» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості від 13.02.2019 № UA125000/2019/000148/2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не обґрунтовано неможливість визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, необґрунтовано визначення митної вартості товару за попередніми методами. Митниця у своєму рішенні вказує, що рівень митної вартості товарів, що ввозяться позивачем, більший з наявною у митниці інформацією, проте в рішенні відсутня інформація, що за наведеною відповідачем митною декларацією відбулось митне оформлення такого ж самого товару. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування рішення, яке пред`явлено до оскарження.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями матеріали справи №320/2335/19 передані на розгляд судді Харченко С.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 відкрито провадження в адміністративній справі.

Рішенням Вищої ради правосуддя №411/0/15-24 від 13 лютого 2024 ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Харченко С.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 320/2335/19 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 прийнято справу до провадження судді Парненко В.С. та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; замінено відповідача Київську міську митницю ДФС (код ЄДРПОУ: 39422888) на Київську митницю (код ЄДРПОУ ВП: 43997555; місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Гавела Вацлава, буд. 8-А).

В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, зареєстрований 10.10.2019, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що під час здійснення Київської митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, відповідач вказує, що за результатами розгляду поданих документів, виник сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості товару, який став підставою для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої позивачем митної вартості.

18.11.2019 представником позивача подані заперечення на відзив, в яких викладено правову позицію, яка є аналогічною до заявленої позивачем в позовній заяві.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО ВЕРДЕ» (код ЄДРПОУ 38824792) зареєстровано 02.08.2013, основним видом діяльності за КВЕД є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

5 лютого 2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "РІО ВЕРДЕ" (покупець) та компанія I Jan Tyrala Spolka Jawna 46-300 Olesnoul. M. Konopnickiej 5 (Польща) (продавець) уклали зовнішньоекономічний контракт №016PL (надалі - Контракт). Відповідно до п. 5 Контракту умови поставки визначені FCA м. Олесно, Польща (Ікотермс-2010), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказувати в рахунках.

Згідно з п. 7 Контракту визначено умови платежу, зокрема, покупець повинен перевести на рахунок продавця 100 % вартості партії товару згідно рахунку продавця відповідно реквізитів (п. 13.1 даного контракту) на протязі 730 днів після митного оформлення товару покупцем. Базові умови поставки можуть бути змінені по взаємній письмовій згоді сторін як доповнення до цього договору. Фактом оплати є дата відправки грошового переказу, яка зазначена в платіжному дорученні. За домовленістю сторін умови платежу може бути змінені та зазначені в доповненнях до цього контракту. Фактом митного оформлення товару вважається оформлення імпортної вантажної митної декларації покупцем. Продавець має право вимагати забезпечити платіж на іншу компанію або на інший рахунок, та такі зміни мають бути погоджені на взаємній основі сторонами як доповнення до цього договору.

Термін дії контракту: до 31 грудня 2018 р. включно, до повного виконання зобов`язань обох сторін контракту. Строк контракту може буде продовжено за вказаною згодою сторін (п. 3.3 Контракту).

Позивачем 11.02.2019 до відповідача подано електронну митну декларацію №UA125110/2019/402523. На підтвердження митної вартості згаданих товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA125110/2019/402523 відповідно до вимог МК України подано наступний перелік наявних у нього документів, а саме: - контракт № 016PL від 05.02.2016 між позивачем, м. Київ, та BRADAS Spzо.о Польща та доповнення 1, 2, 3; - інвойс ЕХ/HU/24/2019 від 06.02.2019; - переклад інвойсу ЕХ/HU/24/2019 від 06.02.2019; - пакінг листи - специфікація до інвойсу ЕХ/HU/24/2019 від 06.02.2019; - експортна митна декларація Республіки Польща (№ 19PL 331020Е00667679 від 07.02.2019; - сертифікат походження №PL/MF/AN 0127792 11.06.2019р.; - сертифікат походження EUR-1 № PL/MF/AN0127733 від 06.02.2019; - сертифікат походження EURO-1 № PL/MF/AN0147298 від 06.02.2019; - заявка на перевезення вантажу від перевізника - ФОП ОСОБА_2 від 01.02.2019; - довідка про транспортні витрати №1 від 06.02.2019; - рахунок на оплату транспортування вантажу №14 від 06.02.2019 на суму 38000 грн.

Додатково до митного органу було надано наступні документи: податкові декларації на аналогічний товар в 2018-2019 роках (№11 від 31.01.2019, №3 від 06.11.2018, №4 від 07.09.2018, №10 від 17.07.2018); видаткові накладні на аналогічний товар в 2018-2019 роках (№р-0185 від 17.06.2018, №p-0212 від 07.09.2018, №р-0237 від 06.11.2018, №р-008 від 25.01.2019); ВМД UA125110/2018/460040 від 15.01.18, ВМД UA125110/2018/403454 від 27.02.2018, ВМД UA125110/2018/404196 від 12.03.2018, ВМД UA125110/2018/405371 від 26.03.2018, ВМД UA125110/2018/406924 від 16.04.2018, ВМД UA125110/2018/407788 від 27.04.2018, які містять інформацію, що митниця на аналогічний товар в 2018 році ціну не завищувала; експертний висновок Київської Торгово-Промислової Палати про підтвердження цін контракту за №Ц-199 від 13.02.2019; лист з підтвердженням, що страхування вантажу не проводилось; копію платіжного доручення №1117 від 11 лютого 2019 про сплату послуг перевізника Олесно (Польща), Київ.

За результатами розгляду поданих до митного оформлення документів, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA125000/2019/000148/2 від 13.02.2019, яке обґрунтоване наступним: декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість, отже не можливе застосування основного методу визначення митної вартості - за ціною зовнішньо - економічного контракту.

Джерело інформації, яким користувався відповідач при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару та рівень митної вартості товару згідно джерела інформації: товар №5 - 3,86 USD/кг (МД від 30.01.2019 №UA500120/2019/944); товар №22 - 11,94 USD/кг (МД від 12.02.2019 №UA100010/2019/315282). Розрахунок 11,94 USD/кг * 1290,35 (вага нетто): 17400 пар = 0,8854 USD/пара; товар №23 - 10,48 USD/кг (МД від 03.02.2019 №UA500010/2019/2422; МД від 28.01.2019 №UA100050/2019/277774). Розрахунок 10,48 USD/кг * 105,6 (вага нетто) 3360 пар = 0,3294 USD/пара; товар №37 - 8,01 USD/кг (МД від 06.02.2019 №UA500010/2019/2735; МД від 08.02.2019 №UA100150/2019/102388); товар №38 - 6,16 USD/кг (МД від 11.02.2019 №UA100110/2019/163023; МД від 09.02.2019 №UA500010/2019/3041).

Оцінюючи рішення про коригуванням митної вартості товару та картку відмови у митному оформленні товарів, на предмет їх відповідності закону, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24 ч.1 ст.4 МК України).

Відповідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч.2 цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті.

Приписами ст. 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Згідно п.1 ч.4 ст.54 МК України контроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 2 ст.55 МК України визначено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Передбачене частиною п`ятою статті 54 МК України право митного органу на витребування у декларанта додаткових документів реалізується виключно з підстав, які передбачені частиною третьою статті 53 МК України, - надання декларантом документів, які містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, а відтак суперечності (розбіжності) між відомостями, які не впливають на ціну товару та інші складові митної вартості не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару та витребування додаткових документів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.

З матеріалів справи встановлено, що оскаржуваним рішенням, митну вартість товару скориговано за результатами проведення перевірки документів, як надані на підтвердження заявленої митної вартості товару у відповідності до ст. 337 МК України.

Суд зазначає, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг, митна вартість визначена Декларантом за ціною контракту (за основним методом).

Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 11.02.2019 № UA125110/2019/402205 встановлено, що декларантом до митного оформлення не надано всіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товарів та документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема в інвойсі відсутні умови поставки.

Судом встановлено, що в контракті № 016PL від 05.02.2016 в п. 6.1 вказано, що сума контракту визначена в Доларах США. Усі основні документи - інвойси, паркінг листи та інше номіновані в Доларах США. Усі розрахунки проводяться у Доларах США. Злоті Польщі можуть використовуватися продавцем для якихось своїх розрахунків або як якась допоміжна для продавця інформація. Продавець може використовувати для своїх внутрішніх розрахунків та званих «комерційний курс» Злотого Польщі, який може не співпадати з офіційним курсом Нацбанку Польщі, а експортна декларація прив`язана до офіційного курсу та видається митницею Польщі на день замитнення.

Разом з тим, суд зазначає, що вартість товару в Доларах США повністю співпадають в інвойсі ЕХ/HU/24/2019 від 06.02.2019. Отже, висновки відповідача спростовуються наявними у справі доказами, а тому до уваги судом не беруться.

Відповідно до п. 6 Контракту № 016PL від 05.02.2016 ціна на кожну партію товару вказується в супровідних документах на цю партію. Ціна включає в себе вартість упаковки. Ціна може змінюватися згідно письмових доповнень до контракту. Продавець має право відправляти покупцеві зразки на безоплатній основі.

Суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 5 Контракту № 016PL від 05.02.2016 визначено, що FCA м. Олесно, Польща ("Iнкотермс -2010"), або буде визначатися додатковими письмовими угодами до контракту, або буде прямо вказуватися в рахунках.

Базисом і умовами поставки FCA встановлено, що якщо відвантаження відбувається безпосередньо на складі продавця, то останній несе всі витрати з навантаження. Коли в якості франко-місця визначені термінал або інше місце, не те що на праві власності або оренди постачальника, то витрати на навантаження повинен сплатити покупець.

Оскільки по умовам контракту позивач проводив завантаження товару зі складу продавця - адреса продавця - BRADAS Spolkakomandytowa Olesno-46-300 Польща, то продавець проводить завантаження за свій рахунок, що відповідає умовам ul. M. Konopnickiej 5, поставки FCA.

Отже, доводи відповідача є необґрунтованими і безпідставними.

Також відповідач зазначає у відзиві, що пунктом 3.2 договору на перевезення вантажу обумовлено, що строк оплати зазначається в Заявці, при цьому в Заявці строк оплати не обумовлений.

Суд вважає, що дане твердження є хибним, оскільки оплата за перевезення була проведена до моменту розмитнення, а саме 06.02.2019 та платіжна квитанція №14 від 06.02.2019 була надана митниці на момент розмитнення. Таким чином «строк оплати» транспортування не міг вплинути на митну вартість оскільки на момент розмитнення транспортування було сплачено.

Отже, висновки відповідача спростовуються наявними у справі доказами, а тому до уваги судом не беруться.

Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар №5 - 3,86 USD/кг (МД від 30.01.2019 №UA500120/2019/944); товар №22 - 11,94 USD/кг (МД від 12.02.2019 №UA100010/2019/315282). Розрахунок 11,94 USD/кг * 1290,35 (вага нетто): 17400 пар = 0,8854 USD/пара; товар №23 - 10,48 USD/кг (МД від 03.02.2019 №UA500010/2019/2422; МД від 28.01.2019 №UA100050/2019/277774). Розрахунок 10,48 USD/кг * 105,6 (вага нетто) 3360 пар = 0,3294 USD/пара; товар №37 - 8,01 USD/кг (МД від 06.02.2019 №UA500010/2019/2735; МД від 08.02.2019 №UA100150/2019/102388); товар №38 - 6,16 USD/кг (МД від 11.02.2019 №UA100110/2019/163023; МД від 09.02.2019 №UA500010/2019/3041).

Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 13.02.2019 № UA125000/2019/000148/2 у ньому зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі № 826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що митним органом оспорюване рішення прийнято без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для його скасування.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 грн, що підтверджується квитанцією від 07.05.2019, наявною в матеріалах справи.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 1921,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ВЕРДЕ» (вул. Старокиївська, буд. 10И, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 38824792) до Київської митниці (бул. Гавела Вацлава, буд. 8а, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості від 13.02.2019 № UA125000/2019/000148/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО ВЕРДЕ» за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці судовий збір у розмірі 1921 грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.