Рішення

від 31.10.2024 по справі 640/12406/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Київ № 640/12406/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівський завод органічних рідин" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представника відповідача Степаненко І.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастівський завод органічних рідин" (позивач, ТОВ "Фастівський завод органічних рідин") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (відповідач, ГУ ДПС у Київській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2019 №0011885705, №0011895705.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0011885705, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0011895705, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 427716,00 грн; в іншій частині податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0011895705, прийняте Головним управлінням ДФС у Київській області, залишено без змін.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задоволено, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 29.11.2023 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівський завод органічних рідин" задоволено частково, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-IX справу №640/12406/19 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №640/12406/19 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2024 адміністративну справу прийнято до провадження справу, постановлено здійснити судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів, визначено датку підготовчого судового засідання; від 10.04.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні. У судовому засіданні 20.05.2024 судом продовжено розгляд справи в письмовому провадженні для підготовки повного тексту рішення суду.

Підставами позову визначено незаконність проведення камеральної перевірки, необґрунтованість висновків контролюючого органу про порушення позивачем податкового законодавства, відповідно протиправність визначення відповідачем грошових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Позивач зазначає, що Податковим кодексом України (ПК України) передбачено обмежений перелік документів, які використовуються при здійсненні камеральної перевірки, а тому, на думку ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", в межах спірних правовідносин контролюючий орган мав провести документальну перевірку. При цьому, позивач наполягає, що повнота, достовірність нарахування податку на прибуток є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

Також позивач вказав, що ним було допущено технічні помилки у податковій звітності, які не призвели до зміни фінансового результату.

Відповідачем подано відзив про невизнання позову, в якому зазначено про правомірність проведення камеральної перевірки, адже у ході такої перевірки досліджувалась безпосередньо податкова звітність ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" на предмет перевірки правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Також відповідач вказав, що за змістом пункту 137.4 статті 137 ПК України податкова декларація з податку на прибуток розраховується наростаючим підсумком. Таким чином, не відображення у податковій декларації показників, що були вказані у деклараціях минулих періодів або відображення їх неправильно, не можна вважати арифметичною помилкою. Позивач самостійно визначив показники податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік, а контролюючий орган, виходячи з цих показників, розрахував грошове зобов`язання та зменшив суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач участь повноважного представника в розгляді адміністративної справи не забезпечив, належно повідомлявся про судові засідання повістками, які надсилались на поштову та електронні адреси позивача, також суд намагався повідомити позивача про розгляд справи телефонограмами. Згідно з трекінгом Укрпошти рекомендовані поштові відправлення повернуто через відсутність адресата. Станом на час судового розгляду адміністративної справи позивачем електронний кабінет створено не було.

Під час судового розгляду адміністративної справи представник відповідача позов не визнала.

Дослідивши докази, суд установив.

На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 ПК України ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" за 2018 рік.

За наслідками вказаної перевірки складено акт перевірки від 28.03.2019 №326/10/36-05/39033274.

Відповідно до вказаного акту при перевірці використано: уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 23.03.2018 №9299800802), фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (від 25.06.2018 №9300415865), податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств з додатками за 2018 рік (від 01.03.2019 №9311244464), фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік (від 01.03.2019 №931124033).

У ході перевірки виявлені та зафіксовані в акті від 28.03.2019 №326/10/36-05/39033274 порушення ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" вимог:

- підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, позивач безпідставно включив до рядка 3.2.4 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 року "Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років" суму 3 966 632 грн, оскільки за даними поданої уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток за 2017 рік від 23.03.2018 №9299800802 від`ємне значення об`єкта оподаткування (ряд. 4 декларації "Об`єкт до оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)" становить 193 832 грн, тоді як підприємство включило до рядка 3.2.4 додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 року суму 4 160 464 грн;

- пункту 138.1 статті 138 ПК України, при заповненні додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 року позивач не заповнив графу "Різниці, на які збільшується фінансовий результат" рядку 1.1.1 "Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової" на суму нарахованої амортизації за даними бухгалтерського обліку в розмірі 7 085 500 грн, адже відповідно до рядку 1012 "знос" фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ф. 1-м, поданого 01.03.2019 №9311240433, сума нарахованої амортизації за 2018 рік становить 7 085 500 грн, яка не включена до рядка 1.1.1 додатка РІ;

- пункту 138.3 статті 138 ПК України, позивач завищив значення рядка 1.2.1 АМ "Сума захованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 ПК України" на суму 7 121 384 грн, адже додаток АМ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік подано з нульовими показниками.

Як наслідок за результатом перевірки констатоване неправомірне завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2018 рік на суму 4 363 632 грн, заниження позитивного значення об`єкта оподаткування за 2018 рік на суму 6 693 668 грн, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 204 860,00 грн.

25.04.2019 на підставі вказаних висновків акту перевірки від 28.03.2019 №326/10/36-05/39033274 контролюючим органом прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0011885705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 204 860,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 301 215,00 грн;

- №0011895705, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на загальну суму 4 363 632,00 грн.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі №160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

У постанові від 29.11.2023 у даній справі Верховний Суд, скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 та передаючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, вказав: "… роблячи висновки щодо правомірності проведення контрольного заходу, суди фактично залишили поза увагою та належною оцінкою доводи Позивача про те, що фактично, проводячи у цій справі камеральну перевірку, Відповідач виявив порушення щодо достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, що знаходиться поза межами предмету камеральної перевірки. Натомість позиція Відповідача зводиться до невідповідності даних у рядках декларації та додатку до неї, що може свідчити про технічну помилку або описку, однак не беззаперечну наявність порушення податкового законодавства Позивачем.

Перевірка та встановлення наведених вище обставин має значення для правильного вирішення спору, оскільки останні безпосередньо впливають на встановлення чи спростування наявності у Позивача обов`язку щодо отримання ліцензії.

Отже, враховуючи наведені положення, встановлені судами обставини справи та правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилався Позивач у касаційній скарзі, колегія суддів вважає передчасним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність проведення Відповідачем контрольного заходу.

З урахуванням цього, колегія суддів вважає формальним підхід судів першої та апеляційної інстанцій до перевірки доводів сторін, про які йде мова в розрізі спірних правовідносин. При цьому повнота встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, є обов`язковою складовою судового процесу, й має бути дотримана судами у будь-якому спорі."

Визначаючись щодо правомірності проведення вказаної камеральної перевірки ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", суд виходить з наступного.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Як визначає підпункт 75.1.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Стаття 76 ПК України визначає, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Як передбачав на час спірних правовідносин підпункт 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Мета і зміст камеральної перевірки, а так само обсяг інформації, який може під час такої перевірки перевірятися, в розумінні вищезазначених норм, були предметом неодноразового розгляду Верховним Судом.

У постанові від 19.04.2022 у справі №816/687/16 Верховний Суд підтримав усталену позицію про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичні та/або методологічні помилки, інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов`язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов`язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов`язань.

У постанові від 23.11.2023 у справі №640/7643/21 Верховний Суд вказав, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати повноту нарахування і сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

У цьому аспекті важливо відзначити, що камеральна перевірка є способом контролю за належним здійсненням реєстраційно-облікової функції органу податкового контролю, у той час, як винятково за наслідками документальної перевірки здійснюється безпосередньо визначення правильності й донарахування усіх видів податкових зобов`язань.

У постанові від 16.01.2024 у справі №440/2547/22 Верховний Суд узагальнив висновки Верховного Суду з питання правового значення і суті камеральної перевірки. Зазначив, що вони полягають в тому, що камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Тобто, якщо під час камеральної перевірки контролюючий орган на підставі саме інформаційних баз даних виявить, що платник податків занизив податкові зобов`язання з відповідного податку, це може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення із визначенням суми занижених зобов`язань. Однак, у випадку, якщо для висновку про заниження податкових зобов`язань необхідним є дослідження безпосередньо первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, питання достовірності, повноти нарахування і сплати податку підлягає перевірці шляхом проведення документальної перевірки.

Верховний Суд у постановах від 25.06.2024 у справі №320/11734/22, від 16.07.2024 у справі №320/4281/23 зауважив, що за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв`язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).

Натомість, інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, повинні бути предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення іншого виду перевірок, а саме документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 ПК України.

Проведення податкової перевірки не у спосіб, визначений ПК України, та, як наслідок протиправність результатів такої перевірки, є підставою для висновку про неправомірність прийнятих за наслідками камеральних перевірок податкових повідомлень-рішень.

З акту перевірки від 28.03.2019 №326/10/36-05/39033274 встановлено, що при перевірці використано виключно дані податкової звітності ТОВ "Фастівський завод органічних рідин", а саме контролюючий орган проаналізував: уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 23.03.2018 №9299800802), фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2017 рік (від 25.06.2018 №9300415865), податкова декларація з податку на прибуток приватних підприємств з додатками за 2018 рік (від 01.03.2019 №9311244464), фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 рік (від 01.03.2019 №931124033).

Висновки про порушення вимог податкового законодавства ґрунтуються виключно на аналізі показників вказаної податкової звітності та зводяться до недотримання позивачем порядку заповнення податкової звітності, що призвело до суперечностей у податковій звітності ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" та зумовило завищення позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2018 рік на суму 4 363 632 грн, заниження позитивного значення об`єкта оподаткування за 2018 рік на суму 6 693 668 грн, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 204 860,00 грн.

Тобто, досліджувалась безпосередньо податкова звітність позивача на предмет правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Саме виявлені розбіжності між даними податкової звітності ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" слугували підставою для збільшення позивачеві грошових зобов`язань з податку на прибуток за 2018 рік та зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік.

Інші обставини, які вплинули на достовірність та повноту формування податкової звітності не були предметом такої перевірки.

Таким чином, суд вважає, що предмет перевірки, який мав місце у цій справі, відповідає предмету камеральної перевірки та не міг бути виключно предметом документальної перевірки.

Відтак, контролюючий орган правомірно провів перевірку ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" за висновками якої прийняті оскаржувані рішення.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 15.03.2024 у справі №320/4840/22.

Щодо висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, суд зазначає наступне.

Пункт 46.1 статті 46 ПК України визначає, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі податкова декларація) це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пункту 46.2 статті 46 ПК України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.

Із наведеного випливає, що нарахування та/або сплата податкового зобов`язання здійснюється на підставі поданої платником податкової декларації.

При цьому, згідно підпункту 47.1.1 пункту 47.1 статті 47 ПК України відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які відповідно до цього Кодексу визначені платниками податків, а також їх посадові особи.

Наказом Міністерства фінансів України від 20.12.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №415/27860 затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

В рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток вказується "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -)", в рядку 03 РІ -" Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)", в рядку 04 "Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03РІ) (+, -)", в рядку 19 -" Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду (рядок 17 рядок 18) (+, -)8", а в рядку 26 "Збільшення (зменшення) податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється (позитивне (від`ємне) значення (рядок 19 рядок 19 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється, або рядок 35 рядок 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, яка уточнюється)), або рядок 26 таблиці 2 додатка ВП до рядків 26-29, 31-33, 35 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (+, -)".

Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Згідно затвердженої форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств у рядку 3.2.4 додатку РІ "Різниці" зазначається сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України).

Встановлено, що ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" подано контролюючому органу уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 23.03.2018 №9299800802), де, у рядку об`єкт оподаткування (рядок 02+03РІ) (+, -) вказано суму 193 832 грн.

В рядку 3.2.4 "Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) Додатку РІ до уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік (від 23.03.2018 №9299800802) позивач зазначив суму 4 160 464 грн.

Сума 4 160 464 грн перенесена до рядку 3.2.4 "Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) Додатку РІ податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств з додатками за 2018 рік (від 01.03.2019 №9311244464).

Однак, з огляду на рядок 02+03РІ уточнюючої декларації з податку на прибуток підприємства з додатками за 2017 рік, в рядку 3.2.4 Додатку РІ податкової декларації з податку на прибуток приватних підприємств з додатками за 2018 рік мала б зазначатись сума 193 832 грн, а не 4 160 464 грн як вказав позивач.

При цьому, позивач визнає, що помилився, та у рядку 3.2.4 додатку РІ "Різниці" до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 року має зазначатись сума 193 832 грн, а не 4 160 464 грн.

Також судом встановлено, що в додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 року, позивачем не заповнено графу "Різниці, на які збільшується фінансовий результат" рядку 1.1.1 "Сума нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (пункт 138.1 статті 138 розділу III Податкового кодексу України)".

Разом з цим, відповідно до рядку 1012 "знос" фінансового звіту суб`єкта малого підприємства ф.1-м, поданого 01.03.2019 за №9311240433, сума нарахованої амортизації за 2018 рік становить 7 085 500 грн.

Таким чином, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що позивач не зазначив у рядку 1.1.1 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 року суму 7 085 500 грн.

Крім того, позивачем до податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік подано додаток АМ з нульовими показниками, у той час коли у рядку 1.2.1 додатку АМ "Сума захованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 статті 138 розділу III Податкового кодексу України (пункт 138.2 статті 138 розділу III Податкового кодексу України) вказано 7 121 384 грн.

З урахуванням наведеного висновки перевірки про допущення позивачем вказаних помилок при формуванні податкової звітності з податку на прибуток за 2018 рік підтверджуються матеріалами справи.

Також, як зауважив відповідач, ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" не виправлені вказані помилки шляхом подання відповідної уточнюючої податкової декларації.

Водночас, суд не погоджується із висновками відповідача щодо наслідків вказаних помилок для показників податкового обліку ТОВ "Фастівський завод органічних рідин".

Так, з урахуванням зазначених помилок, які допущені ТОВ "Фастівський завод органічних рідин" при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік та додатків до такої декларації, у рядку 3.2.4 додатку РІ "Різниці" має зазначатись сума -193 832 грн, у рядку 1.1.1 додатка РІ сума 7 085 500 грн, а у рядку коли у рядку 1.2.1 додатку АМ сума -7 121 384 грн.

Таким чином, у рядку 03 РІ "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -)" податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік має міститись сума 229 716 грн (-193 832 + -7 121 384 + 7 085 500), а не -4 165 632 грн, як зазначив позивач.

У рядку 02 податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік позивачем зазначено суму -198 000 грн. Зауваження щодо зазначення саме такого значення фінансового результату до оподаткування відповідачем не висловлені, помилковість такого значення з матеріалів справи не простежується.

Як наслідок, у рядку 04 "Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -)" податкової декларації з податку на прибуток за 2018 рік має міститись сума -427 716 грн (-198 000 + -229 716), а не -4 363 632 грн як зазначив позивач.

При цьому, вказані помилки не зумовили виникнення об`єкту оподаткування податком на прибуток, адже значення такого показника без урахування вказаних помилок залишається від`ємним.

Тому, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0011885705 у повному обсязі.

Оскільки, сума завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2018 рік має становити -427 716 грн, а не -4 363 632 грн як зазначив позивач у податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік та відповідач у висновку акту перевірки, податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0011895705 необхідно визнати протиправним та скасувати включно в частині зменшення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 427 716 грн.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звернувся до суду із позовними вимогами майнового характеру на загальну суму 5 869 707 грн, за подання позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 19 210 грн. Оскільки, результатом судового розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення майнових вимог позивача в сумі 1 933 791 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 6 329,7 грн.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25.04.2019 №0011885705.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25.04.2019 №0011895705 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток за 2018 рік на 427 716 грн.

Відмовити в задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фастівський завод органічних рідин" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6329,7 грн (шість тисяч триста двадцять дев`ять гривень сімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фастівський завод органічних рідин" (ідентифікаційний код 39033274, місцезнаходження: 08550, Київська область, Фастівський район, смт. Кожанка, вул. Територія Цукрозаводу, 1-б).

Відповідач: Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44096797, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, 5А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.