Рішення

від 30.10.2024 по справі 400/5421/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 р. № 400/5421/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. за правилами спрощеного позовного провадження розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаРадсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, вул. Миру, 5,с-ще Радісний Сад,Миколаївська область, Миколаївський район,57160,

провизнання протиправною та скасування рішення від 10.12.2021 №26, постанови від 02.05.2023 №67886618, зобов`язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (з урахуванням уточнених позовних вимог від 28.06.2024 року) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 10.12.2021 р. № 26 "Про відмову у наданні дозволу громадянину України ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства";

- зобов`язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що бажає отримати у власність земельну ділянку, всі необхідні документу відповідачу подавав, однак отримав рішення сесії ради про відмову у видачі дозволу. Оскаржуване рішення вважає необґрунтованим.

Ухвалою від 02.07.2024 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.10.2021 року позов ОСОБА_1 до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 27.04.2021 р. № 39 "Про надання дозволу громадянину України ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства". Зобов`язано Радсадівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.02.2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 4825181600:01:000:1707 у межах території Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (з межах населених пунктів) та прийняти вмотивоване рішення про надання такого дозволу чи відмову в його наданні.

10.12.2021 року відповідач на виконання вказаного вище рішення повторно розглянув заяву позивача та Рішенням №26 відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,00 га із масиву какдастровий номер 4825181600:01:000:1707, в межах території Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, у зв`язку з невідповідністю місця розташування об`єкта вимогам законів, а саме ч. 7 ст. 118 ЗК України, земельна ділянка, що передбачається до відведення, перебуває в оренді ПСП Козирське, отже відповідно до вимог ч. 6 ст. 118 ЗК України до клопотання необхідно додати погодження землекористувача.

Не погоджуючись з рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Суд зазначає, що в силу приписів ст. 118 ЗК України відповідач був зобов`язаний розглянути зазначене клопотання та, зокрема, надати мотивовану відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав невідповідності місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст.118 ЗК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Отже, за результатом розгляду клопотання фізичної особи про надання дозволу на розробку проекту землеустрою з відведення у власність земельної ділянки обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.08.2019 у справі № 140/1992/18.

При цьому суд зазначає, що перевірка відповідності місця розташування об`єкта вимогам законів та нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, належить до повноважень відповідача, у зв`язку з чим відповідач може прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування або у власність або про відмову у наданні такого дозволу, якщо на підставі такої перевірки буде виявлено невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів та/або іншим нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Виходячи з позиції відповідача, суд зауважує, що останнім не надано документів, які б підтверджували, що була проведена така перевірка, відповідно до результатів якої встановлено невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки вимогам законів та/або іншим нормативно-правовим актам, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно, суд констатує, що до справи відповідачем, на дотримання положень ч. 7 ст. 118 ЗК України, не надано доказів прийняття спірної відмови саме з підстав, визначених вказаною нормою чинного земельного законодавства.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову у наданні дозволу про розробку проекту землеустрою, діяв з порушенням матеріально-правових засад діяльності суб`єктів владних повноважень, закріплених у ч. 2 ст. 2 КАС України, з огляду на що п.5 спірного рішення підлягає визнанню протиправними.

Позовна вимога в частині зобов`язання відповідача задовольнити заяву позивача шляхом надання відповідного дозволу на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки заявнику не може бути задоволена судом, оскільки належить до дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень.

Дискреційні повноваження повноваження, які залишають адміністративному органу певний ступінь свободи щодо прийняття рішення, дозволяючи йому обирати з-поміж кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає більш відповідним (Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, прийняті Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді)

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про неможливість втручання в дискреційні повноваження відповідача, а отже, не вбачає правових підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов`язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку проекту щодо відведення земельної ділянки.

Таким чином, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (вул. Миру, 5, с. Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, код ЄДРПОУ 04375636) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області від 10.12.2021 р. № 26 "Про відмову у наданні дозволу громадянину України ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою для ведення особистого селянського господарства".

3. Зобов`язати Радсадівську сільську раду Миколаївського району Миколаївської області (вул. Миру, 5, с. Радісний Сад, Миколаївський район, Миколаївська область, 57160, код ЄДРПОУ 04375636) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2 га за рахунок земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровим номером 4825181600:01:000:1707 в межах території Радсадівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, з урахуванням висновків викладених у рішенні по даній справі.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.є

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В. С. Брагар