Рішення

від 29.10.2024 по справі 420/18532/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/18532/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

29 жовтня 2024 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Білостоцького О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/18532/24, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 року було задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост».

Визнано протиправним та скасовано рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100284/1 від 28.05.2024 року.

Стягнуто з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» суму сплаченого позивачем судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 3 028,00 грн.

Від представника товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» до суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/18532/24 та стягнення з Львівької митниці на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 20 000,00 грн. та на послуги перекладу у сумі 1 147,00 грн.

Від представника Львівської митниці до суду надійшли заперечення на клопотання представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі.

Відповідно до положень частини 1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частина 3 ст. 252 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши відповідні норми права та заперечення відповідача з цього приводу, суд робить висновок, що клопотання підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.ч.1-4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №5076-VI адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Згідно п.п. 1, 2, 6 ч. 1, ч. 2 ст. 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частиною 3 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Крім вищезазначеного закону, Порядок оплати праці адвоката регулюється Правилами адвокатської етики, затверджених 09.06.2017 року з`їздом адвокатів України.

Так відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики - формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту є гонорар.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання), розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до частин 4 та 5 статті 134 КАС України, законодавцем запроваджено принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката. Так розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо (частина 3 статті 141).

Таким чином, у Кодексі адміністративного судочинства закладені критерії оцінки як співмірності витрат на оплату послуг адвоката (адекватності ціни за надані адвокатом послуги відносно складності та важливості справи, витраченого на ведення справи часу тощо), так і критерій пов`язаності цих витрат із веденням справи взагалі (пов`язаності конкретних послуг адвоката із веденням саме цієї судової справи, а не іншої справи).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд звертає увагу, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та покладається на сторону, яка подає таке клопотання.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було винесене судове рішення у справі, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 року по справі №814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги. Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (далі замовник) та адвокатом Аверіною Вікторією Валеріївною (далі виконавець) було укладено Договір про надання юридичних послуг №010722 від 01.07.2022 року (далі Договір), за п.1.1 якого виконавець зобов`язується надавати замовнику консультаційні, юридичні послуги та послуги адвоката в обсязі та на умовах, передбачених даним договором, а замовник зобов`язується прийняти такі послуги та оплатити їх у порядку, встановленому цим договором.

За п.2.4 Договору надання доручень виконавцю проводиться письмово або усно з передачею необхідної для його виконання документації. Передача переліку боржників (споживачів), а також всі необхідні документи для виконання вимог Договору оформляється актом приймання - передачі документації, який підписується уповноваженими представниками сторін. Після закінчення виконання роботи виконавець повинен повернути всі отримані ним від замовника документи.

Згідно п.3.1 Договору замовник зобов`язується сплачувати виконавцю винагороду в розмірі, що визначається сторонами щомісячно та закріплюється в актах виконаних робіт. Акти виконаних робіт підписуються уповноваженими представниками сторін до п`ятого числа наступного за звітним місяця.

На виконання вимог Договору №010722 було складено акт здачі-прийняття виконаних робіт від 01.08.2024 року, згідно якого виконавець надав замовнику наступні послуги щодо справи №420/18532/24, а саме:

1) зустріч з клієнтом та обговорення стратегії захисту в суді 2 год 2 000,00 грн.;

2) збір та підготовка необхідних документів для підготовки позовної заяви до суду 2 год 2 000,00 грн.;

3) підготовка позову до суду 4 год 6 000,00 грн.;

4) підготовка процесуальних документів по справі (відповіді на відзив, заперечення, клопотання, підготовка перекладів) 8 год 10 000,00 грн.

Всього: 20 000,00 грн.

Також до суду надано рахунок-фактуру №23 (справа №420/18532/24) віж 01.08.2024 року на загальну суму 20 000,00 грн.

Суд вважає, що зазначені у вищевказаному акті здачі-прийняття виконаних робіт від 01.08.2024 року такі послуги як зустріч з клієнтом та обговорення стратегії захисту в суді, збір та підготовка необхідних документів для підготовки позовної заяви до суду та підготовка позову до суду фактично охоплюються підготовкою адміністративного позову до його подання до суду.

Суд також зазначає, що дана адміністративна справа є типовою справою незначної складності, щодо якої існує стала судова практика.

Крім того суд частково враховує доводи представника відповідача щодо зменшення суми стягнення на професійну правничу допомогу, надану товариству з обмеженою відповідальністю «Аквафрост».

Виходячи з наведеного, враховуючи задоволення в повному обсязі позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост», а також додані до справи докази понесення позивачем судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в судове засідання, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача в частині стягнення судових витрат на правову допомогу та стягнення з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на правову допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні клопотання позивача про стягнення з Львівської митниці на користь позивача судових витрат на професійну правову допомогу слід відмовити з вищенаведених мотивів та обґрунтувань.

Щодо вимоги представника позивача стосовно стягнення судових витрат на послуги перекладача суд зазначає наступне.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків. У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною п`ятою статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно частин шостої-восьмої статті 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до положень ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 року позовну заяву позивача було залишено без руху, оскільки вона була подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС України, а саме на підтвердження обставин та доводів, викладених у позовній заяві, було подано письмові докази, які викладені іноземною мовою та не були перекладені українською мовою. Позивачу встановлено строк для усунення недоліків, зазначивши спосіб усунення шляхом подання до суду належного офіційного перекладу документів, долучених до позовної заяви, що викладені іноземною мовою.

На виконання вимог вказаної ухвали суду, представником позивача було надано до суду офіційний переклад документів, складених іноземною мовою, що вимагалось ухвалою суду від 18.06.2024 року.

На підтвердження понесених витрат представник позивача надав до суду акт №106 від 21.06.2024 року, рахунок фактуру №106 від 21.06.2024 року на надання послуги з письмового перекладу з англійської мови української наступних документів: проформа інвойс DO 034/2024 від 27.02.2024 року, комерційного інвойсу 50 від 31.03.2024 року, додатку до інвойсу 50 від 31.03.2024 року, прайсу-калькуляції б/н від 27.05.2024 року, сертифікату якості б/н до інвойсу №50, декларації виробника б/н до інвойсу №50, пакувального листа б/н від 03.04.2024 року, міжнародної товарно-транспортної накладної б/н від 23.05.2024 року. Загальна вартість наданих послуг з перекладу за вищевказаним рахунком фактурою №106 від 21.06.2024 року склала 1 147,00 грн.

На підтвердження оплати наданих послуг з перекладу вищевказаних документів позивачем до суду надано платіжну інструкцію №57446 від 25.06.2024 року на суму 1 147,00 грн.

Отже, представником позивача документально підтверджено понесені витрати на оплату робіт (послуг) з перекладу документів, наданих до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає підтвердженими витрати позивача на послуги перекладача в розмірі 1 147,00 грн., а тому такі витрати позивача мають бути стягнуті з Львівської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань.

Керуючись приписами ст.ст. 5, 6-11, 72, 73, 77, 132, 134, 139, 143, 241, 243, 248, 252, 255, 293-295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

Заяву представника позивача задовольнити частково.

Стягнути з Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (код ЄДРПОУ 33798852) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Стягнути з Львівської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аквафрост» (код ЄДРПОУ 33798852) витрати позивача на послуги перекладача у розмірі 1 147,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, встановлені статтями 293, 295 та п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Головуючий суддяБілостоцький О.В.