Рішення
від 29.10.2024 по справі 420/26835/24
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26835/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання протиправними та скасування постанов,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та виклад позицій учасників справи.

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), винесені 14.08.2024 року у виконавчому провадженні №75798107 про стягнення з державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000, 00 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року по справі №420/3512/23, яким серед іншого, зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року, державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» підготовлено довідку-розрахунок додаткової винагороди, згідно постанови Постанови №168, відповідно до якої загальна сума коштів для виплати з ПДФО складає: 70 463, 82 грн.

З метою виконання вказаного рішення Державною установою «Одеська виправна колонія (№14)» підготовлено та направлено до Департаменту з питань виконання покарань листи від 08.12.2023 року за вих. №1/9/1-7020 та від 08.01.2024 року №1/9/1-89 щодо розгляду можливості надання додаткового виділення бюджетних асигнувань для виплати зазначеної суми ОСОБА_1 . Проте, додаткових асигнувань на вказані цілі не було отримано.

Поряд із цим, старшим державним виконавем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Євгенієм Семиразум від 14.08.2024 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №75798107 з виконання Виконавчого листа №420/3512/23 виданого 03.06.2024 Одеським окружним адміністративним судом, пунктом 3 якої вирішено стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 32 000 грн, а також винесено постанову від про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32 000,00 грн.

Вважаючи такі постанови протиправними та вимагаючи їх скасування в судовому порядку, позивач посилається на п.3 ч.5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», та зазначає, що рішення підлягає виконанню за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а тому виконавчий збір не повинен стягуватися.

Також на думку позивача, рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/3512/23, хоч і не містить у резолютивній частині слово «стягнення», однак є рішенням майнового характеру, оскільки передбачає нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченої Постановою №168, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, яка згідно довідки-розрахунку складає 70463,82 грн. Тому розмір виконавчого збору повинен складати 10% суми, що підлягає примусовому стягненню, що становить 7046,38 грн, а не 32 000 грн.

У додаткових поясненнях, поданих до суду 01.10.2024 позивач зазначає, що є бюджетною установою, розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та його фінансове забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету через Міністерство юстиції України. Позивач наразі не має об`єктивної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету України на КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» не виділялись. Також позивач звертає увагу суду на те, що загальна сума коштів для виплати ОСОБА_1 з ПДФО складає: 70463, 82 грн., при цьому виконавчий збір, який державний виконавець намагається стягнути з позивача складає 32 000,00 грн., що є не співмірним та не доцільним в умовах воєнного часу, оскільки позивач фінансується за рахунок державного бюджету.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позову. У відзиві відповідач зазначає, що 13.08.2024 на виконання до відділу надійшов виконавчий лист № 420/3512/23 виданий 03.06.204 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, передбаченої Постановою №168, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум. У зв`язку з тим, що виконавчий документ відповідав вимогам, встановленим ст. 4 Закону, а також не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, 14.08.2024 на підставі заяви стягувача у виконавчому провадженні ВП 75798107 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору.

Також відповідач зазначає, що відповідно до частини 3 статті 27 Закону за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника юридичної особи, що станом на 14 серпня 2024 року становило 32000 грн. Відповідач вважає, що спірні постанови винесені державним виконавцем у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», а отже відсутні підстави для її скасування.

II. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання, призначене на 17.10.2024, з`явився представник позивача Пархоменко І.П. Представник відповідача не з`явився, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у порядку передбаченому ч.1 ст.268 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В ході судового засідання, що відбулося 17.10.2024, судом ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2024, занесеною до протоколу судового засідання, вирішено продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

ІІІ. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2023 року у справі №420/3512/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Одеська виправна колонія (№ 14)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Одеської виправної колонія (№14)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року у розмірі 30 000 гривень щомісячно та зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Відповідно до довідки-розрахунку додаткової винагороди ОСОБА_1 , згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, загальна сума коштів для виплати з ПДФО складає 70463,82 грн.

Листами №1/9/1-7020 від 08.12.2023, №1/9/1-89 від 08.01.2024, №1/9/1-1823 від 29.03.2024 та №1/9/1-2720 від 14.05.2024 Державна установа «Одеська виправна колонія (№14)» зверталася до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з проханням розглянути можливість щодо додаткового виділення бюджетних асигнувань для виплати, в тому числі, ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.08.2023 у справі №420/3512/23 та судового збору у розмірі 1073,60 грн.

03 червня 2024 року Одеським окружним судом був виданий виконавчий лист №420/3512/23 для здійснення примусового виконання зазначеного вище рішення суду.

21.07.2024 представник стягувача ОСОБА_2 адвокат Дзісь А.Р. звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про відкриття виконавчого провадження із виконання виконавчого листа №420/3512/23 від 03.06.2024.

14.08.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Євгенієм Володимировичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №75798107, відповідно до п.1 якої, відкрито виконавче провадження із виконання виконавчого листа №420/3512/23, виданого 03.06.2024 Одеським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» (код ЄДРПОУ 08564127) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Пунктом 3 вказаної постанови вирішено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 32000 грн.

Також 14.08.2024 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Семиразумом Євгенієм Володимировичем винесено постанову про стягнення виконавчого збору ВП №75798107, якою постановлено стягнути із боржника - Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» виконавчий збір у розмірі 32000 грн.

Вважаючи постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

IV. Норми права, які застосував суд. Оцінка та висновки суду.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Статтею 1 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі статтею 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.1 ч.1, ч.5 та ч.6 ст.26 Закону № 1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною)

Відповідно до ч.1-4 ст.27 Закону № 1404-VIII виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З аналізу вказаних норм Закону №1404-VІІІ слідує, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій щодо примусового виконання рішення, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.

Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Відтак, отримавши від представника стягувача заяву про відкриття виконавчого провадження із оригіналом виконавчого документа, яким є виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду №420/3512/23 від 03.06.2024, враховуючи відсутність підстав для повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, державний виконавець у порядку та строки передбачені ст.26 та ст.27 Закону №1404-VІІІ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (у якій зазначив про стягнення виконавчого збору) та постанову про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, державний виконавець діяв в межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначеному Законом №1404-VІІІ.

З приводу тверджень позивача про те, що виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/3512/23 від 21.08.2024 має здійснюватися за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", по яких судовий збір не стягується, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.5 ст.27 Законом №1404-VІІІ виконавчий збір не стягується якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Статтями 1 та 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 (далі - Закон №4901-VI) визначено, що цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" (далі - рішення суду), та особливості їх виконання.

Держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Відповідно до Положення про державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» затвердженого наказом Міністерства юстиції №4476/5 від 24.12.2020, Одеська виправна колонія (№14) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Відповідно до ст.4 Закону №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Перерахування коштів за рішенням суду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у тримісячний строк з дня надходження документів та відомостей, необхідних для цього, з одночасним направленням повідомлення про виплату коштів державному виконавцю, державному підприємству або юридичній особі.

З наведених положень Закону №4901-VI вбачається, що ним врегульовано порядок виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державне підприємство, установа, організація.

Виконання рішень про стягнення коштів з державної установи здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, у разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державної установи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження

В той же час, рішенням Одеського окружного адміністративного суду №420/3512/23 від 01.08.2023, в ході виконання якого були винесені оскаржувані постанови, зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року, за період з 11.03.2022 року до 31.05.2022 року, з урахуванням фактично виплачених сум.

Прядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії визначений ст.63 розділу VIII «Виконання рішень немайнового характеру» Закону №1404-VІІІ, зі змісту якої вбачається, що рішення якими зобов`язано боржника вчинити певні дії законодавцем віднесені до рішень немайнового характеру, виконання яких здійснюється органами державної виконавчої служби в порядку, що визначений даним Законом.

З резолютивної частини рішення вбачається, що воно є рішенням зобов`язального характеру та ним не передбачено стягнення конкретно визначеної суми додаткової винагороди. Відтак, рішення підлягає виконанню в порядку Закону України «Про виконавче провадження» (розділу VIII «Виконання рішень немайнового характеру»), а не в порядку Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Таким чином, рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/3512/23 від 21.08.2023, не відноситься до тих, виконання яких здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", а тому за його примусове виконання підлягає стягненню виконавчий збір.

Також суд не погоджується із твердженням позивача про те, що розмір судового збору повинен складати 10% від нарахованої за рішенням суду додаткової винагороди у розмірі 70463,82 грн, а саме - 7046,38 грн.

Адже, відповідно до ч.2 ст.27 Закону №1404-VІІІ, виконавчий збір у розмірі 10% вираховується від суми, що підлягає примусовому стягненню за виконавчим документом та визначається в момент відкриття виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження та у постанові про стягнення виконавчого збору.

Відтак, виконавчий збір у розмірі 10% сплачується за примусове виконання рішення суду, яким вирішено стягнути конкретно визначену суму з боржника, яка і є базою нарахування виконавчого збору під час відкриття виконавчого провадження.

В той же час, як уже зазначалося судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду зобов`язано Державну установу «Одеська виправна колонія (№14)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої Постановою №168. Сума, яка підлягає виплаті стягувачу (70463,82 грн), не була визначена судом у резолютивній частині рішення, а була розрахована боржником уже в процесі виконання рішення немайнового характеру, та є результатом його часткового виконання.

Таким чином, враховуючи те що рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/3512/23 від 21.08.2023, є рішенням немайнового характеру, державним виконавцем вірно визначено суму виконавчого збору відповідно до ч.3 ст.27 Закону №1404-VІІІ в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати, а саме - 32 000 грн.

Посилання позивача на відсутність бюджетних асигнувань як на підставу вимог про скасування постанови про стягнення виконавчого збору та постанови про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору судом оцінюються критично.

Суд дослідив та проаналізував листи №1/9/1-7020 від 08.12.2023, №1/9/1-89 від 08.01.2024, №1/9/1-1823 від 29.03.2024 та №1/9/1-2720 від 14.05.2024, з якими державна установа «Одеська виправна колонія (№14)» зверталася до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань з проханням додаткового виділення бюджетних асигнувань для виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, а також кошторис на 2024 Державної установи «Одеська виправна колонія», яким не передбачено видатків у сумі достатній для погашення заборгованості перед стягувачем, та дійшов висновку, що відсутність бюджетних асигнувань на виконання рішення суду, в жодному разі, не є підставою для скасування постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження та про стягнення виконавчого збору. Адже невиконання рішення суду, незалежно від поважності причин такого невиконання, не свідчить про протиправність оскаржуваних постанов. За Законом України «Про виконавче провадження» така обставина як відсутність фінансування не звільняє боржника від обов`язку сплати виконавчого збору за примусове виконання рішення суду.

З приводу неспівмірності розміру додаткової винагороди, яка підлягає виплаті на користь ОСОБА_1 (70463,82 грн) та розміру виконавчого збору, визначеного оскаржуваними постановами (32000 грн), суд зазначає, що положенням ст.27 Закону №1404-VІІІ визначено розмір виконавчого збору, що підлягає сплаті за примусове виконання рішень немайнового характеру, яке є чинним та підлягає застосуванню державним виконавцем при відкритті виконавчого провадження. В той же час, Законом №1404-VІІІ не передбачено можливості зменшення розміру виконавчого збору ні державним виконавцем ні судом, навіть за умови якби суд дійшов висновку про наявність такої неспівмірності.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що постанови ВП №75798107 від 14.08.2024 року про стягнення з державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 32000, 00 грн були винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса) Семиразумом Є.В. в межах наданих йому повноважень, у відповідності до Закону №1404-VІІІ, у порядку та строки, що ним визначені, тому суд не вбачає підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на те, що суд за результатом розгляду справи дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 242-246, 250, 255, 287 КАС України, суд,

вирішив:

Позов Державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постаов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Одеса), винесених 14.08.2024 року у виконавчому провадженні №75798107 про стягнення з державної установи «Одеська виправна колонія (№14)» виконавчого збору у розмірі 32000,00 грн. та відкриття виконавчого провадження, в частині стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 32000, 00 грн, - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державна установа «Одеська виправна колонія (№14)», РНОКПП 08564127, адреса: вул. Краснова, 2-а, м. Одеса, 65059.

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 43315529, адреса: вул. Розумовська,37 м. Одеса, 65091.

Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА

.

СудОдеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення29.10.2024
Оприлюднено04.11.2024
Номер документу122711339
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Судовий реєстр по справі —420/26835/24

Ухвала від 08.01.2025

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Загороднюк А.Г.

Ухвала від 12.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Ухвала від 03.12.2024

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Осіпов Ю.В.

Рішення від 29.10.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Хлімоненкова М.В.

Ухвала від 18.09.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Хлімоненкова М.В.

Ухвала від 30.08.2024

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Хлімоненкова М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні