Рішення

від 31.10.2024 по справі 580/7065/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року справа № 580/7065/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Партнер до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Партнер (далі товариство, позивач) подало позов до Закарпатської митниці (далі митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UА305000/2024/000031/1 від 01.05.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 305130/2024/000043.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у митного органу були відсутні жодні підстави для коригування митної вартості товарів та відмови у митному оформленні товару на підставі поданих у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України товариством документів, оскільки ними повністю підтверджується дійсна вартість товару та відсутність будь-яких розбіжностей щодо складових ціни, повна відповідність документів, наданих нерезидентом щодо вартості товару та його повна попередня оплата позивачем. Розбіжності на які вказує митний орган вважає несуттєвими, такими, що не впливають ні на розмір заявленої митної вартості товару ні на складові митної вартості. Уточнення місця завантаження продавець-нерезидент фірма AGROVOK-SERVIS, s.r.o Agro (Словаччина) здійснив листом від 30.04.2024. Вказана розбіжність стосується виключно складової митної вартості - транспортування, пояснюється листом нерезидента, не впливає на вартість доставки, а отже на розмір задекларованих витрат на транспортування. Із спірного рішення не вбачається, які саме документи (із обов`язкового переліку, передбаченого ч. 2 ст. 53 МКУ) не надав позивач до декларації та в чому саме полягає обґрунтований сумнів митного органу у правильності визначення митної вартості товару декларантом, які конкретні документи, що мають бути надані декларантом, дають можливість митному органу пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ухвалою від 02.09.2024 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.09.2024 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що подані документи для підтвердження митної вартості містили розбіжності щодо умов поставки (відповідно до умов Контракту, умови поставки товару зазначаються в інвойсах на кожну поставку. Однак, і в рахунку-проформі, і в рахунку фактурі, відомості про умови поставки відсутні, що суперечить умовам Контракту; розбіжності в частині маршруту перевезення товарів унеможливлюють перевірку числового значення складових митної вартості, зокрема розміру витрат на транспортування, та викликає сумнів у його достовірності. Звернув увагу, що оскільки на заявлених умовах поставки (FCA Galanta) витрати на транспортування товару до митного кордону України не включені до ціни товару та є однією з складових митної вартості відповідно до частини десятої статті 58 МКУ, виявлені розбіжності є такими, що безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Також вказав, що заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних транспортних засобів подібного технічного стану (тобто, без аварійних пошкоджень). При цьому, якісна та вартісна експертиза товару, з огляду на його технічний стан, яка б можливо висвітлила причину такого низького рівня вартості даного товару при відсутності документально підтверджених його суттєвих пошкоджень чи несправностей, до митного оформлення не подавалась, що викликало у відповідача сумнів у дійсності заявленої вартості товару. Надані до митного оформлення документи та відомості містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, а також всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що, на думку представника відповідача, унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 30300 EUR (середня вартість трьох максимально наближених еквівалентів до оцінюваного транспортного засобу згідно інформації з мережі інтернет) + 30000 UAH (що, відповідно до курсу НБУ на день подання митної декларації, становить 706 EUR) = 31006 EUR. Звернув увагу, що позивач до суду в складі додатків до позовної заяви надав копію листа продавця AGROVOK-SERVIS, s.r.o. від 30.04.2024 щодо місця відвантаження товару (Галанта чи Шурани) та що різниця у відстанях не впливає на вартість доставки. Водночас, оскільки доставка відповідно до заявлених в митній декларації (так як в жодному іншому документі їх не має) умов поставки згідно з правилами Інкотермс FCA Galanta здійснюється саме покупцем, а не продавцем, такий висновок продавця щодо ціни поставки не стосується справи. Документально підтвердити ідентичність чи аналогічність двох транспортних засобів з різним технічним станом та ступенем зносу не виявляється можливим (принаймні, без залучення уповноваженої експертної організації), у зв`язку з чим при коригуванні митної вартості транспортних засобів (як і будь-яких інших товарів), що були у використанні, не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості інші, ніж резервний.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

08 квітня 2024 року між позивачем (як покупцем) та фірмою AGROVOK-SERVIS, s.r.o Agrо (Словаччина) як продавцем було укладено Контракт № 361 МАТ відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати техніку, далі - Товар, відповідно рахунку-фактурі по кожній окремій поставці (п.1.1 контракту).

Товар поставляється на умовах поставки, зазначених у інвойсі на кожну поставку (п. 3.2.1 Контракту). Ціна товару обмовляється Сторонами на кожну одиницю товару та фіксується у рахунок-фактурі на товар. Вартість договору включає вартість товару, упаковку (безповоротну), маркування, завантаження товару на транспорт, оформлення всіх видів необхідних документів, митних процедур і покриття всіх витрат, пов`язаних з експортом Товару з країни Продавця. (п. 4.1, 4.3 Контракту).

На виконання вимог вищевказаного контракту продавець фірма AGROVOK-SERVIS, s.r.o Agrо (Словаччина) надав позивачу рахунок-проформу № 240800008 від 08.04.2024 із зазначенням ціни товару обприскувача самохідного TECNOMA, LASER 40, ідентифікаційний № 2400285, 2007 року випуску в розмірі 17000 євро, умова оплати-передоплата, термін оплати 12.04.2024.

Позивач, на виконання зобов`язань по оплаті обприскувача, здійснив повну попередню оплату: 09.04.2024 у розмірі 17000 євро, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КРЕДОБАНК від 09.04.2024 (а.с. 21).

Нерезидентом було надано рахунок-фактуру (інвойс) від 25.04.2024 № 241020 на поставку обприскувача самохідного TECNOMA, LASER 40, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску за ціною 17000 євро, відповідно до якої підтверджується повне виконання зобов`язань по оплаті за товар у сумі 17000 євро.

30.04.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію за № 24UA305130010008U4 для митного оформлення на моторний транспортний засіб спеціального призначення: Обприскувач самохідний для обробки сільськогосподарських культур TECNOMA LASER 4000, календарний рік виготовлення - 2007, бувший у використанні, ідентифікаційний номер (номер шасі) 2400285, в кількості 1 штука, двигун дизельний DEUTZ, тип BF6M2012C, робочий об`єм двигуна 6057см3, потужність двигуна 155 кВт, власна маса 9250 кг, колісна формула 4x4 трансмісія - гідростатична, об`єм основного пластикового бака для робочого розчину 4000 літрів, ширина захвату (довжина штанги) 36,0 м, призначений для обробки (обприскування) рідкими агрохімікатами та пестицидами сільськогосподарських культур, цивільного використання; не містить у своєму складі передавачів та приймачів. Умови поставки FCA SK Galanta. Митну вартість товару декларантом було заявлено за першим методом (за ціною контракту) в розмірі 17000 євро (722452,40 грн). Розрахована декларантом митна вартість товару з урахуванням складових митної вартості (транспортування) 17705,93 євро.

За результатами перевірки поданої митної декларації та поданих документів митний орган прийняв Рішення про коригування митної вартості товарів від 01.05.2024 № UA305000/2024/000031/1 яким визначив митну вартість товару за митною декларацією № 24UA305130010008U4 у сумі 31006,00 євро з оформленням картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UA305130/2024/000043.

В обґрунтування вказаного рішення про коригування митної вартості відповідач зазначив, що за результатами проведеного опрацювання, заявлена декларантом митна вартість товару не може бути визнана з наступних причин:

1) подані декларантом до митного оформлення основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості;

2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у ст. 58 МКУ в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості;

3) ненадання декларантом на запит митного органу додаткових документів для підтвердження митної вартості у відповідності з положеннями частини третьої статті 53 МКУ.

За результатами розгляду наданих до митного документів встановлено наступне.

Відповідно до умов контракту (пункт 3.2.1) умови поставки товару зазначаються в інвойсах на кожну поставку. Однак, ані в рахунку проформі, ані в рахунку фактурі, наданих до митного оформлення, відомості про умови поставки відсутні.

Відповідно до задекларованих в митній декларації відомостей, товар постачається на умовах поставки FCA Galanta (Словаччина). Водночас, в довідці про транспортні витрати № 1 від 29.04.2024 (далі - Довідка) зазначено, вантаж переміщується по маршруту Шурани (Словаччина) - Ужгород (Україна). В автотранспортній накладній (CMR) місцем відвантаження товару також вказано Шурани (Словаччина).

Отже, заявлені відомості про умови поставки не підтверджені документально, а наявні розбіжності в документах в частині маршруту перевезення товарів унеможливлюють перевірку числового значення складових митної вартості, зокрема розмір витратна транспортування, і наявні розбіжності безпосередньо впливають на правильність визначення митної вартості товару, у зв`язку з чим вказане викликало обґрунтовані сумніви митного органу та необхідність у більш поглибленій перевірці обставин зовнішньоекономічної операції з використанням додаткових довідкових джерел. За результатами перевірки встановлено наступне.

Товар заявлено як такий, що був у використанні, 2007 року виробництва. Разом з цим, заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних транспортних засобів подібного технічного стану (тобто, без аварійних пошкоджень). При цьому, якісна та вартісна експертиза товару, з огляду на його технічний стан, яка б можливо висвітлила причину такого низького рівня вартості даного товару, до митного оформлення не подавалась.

У ході аналізу цінової інформації, наявної у відкритих джерелах мережі Інтернат, встановлено, що актуальна ціна транспортних засобів ідентичної торговельної марки, моделі, року виготовлення та подібних технічних характеристик є значно вищою, що в свою чергу також викликає сумнів у дійсності заявленої вартості товару.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Це безпосередньо стосується таких норм міжнародного права, як стаття VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ) Оцінка товару для митних цілей та Угода про застосування статті VII ГАТТ. Відповідно до пункту 2(a) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу і при нормальній ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

З урахуванням зазначеного вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових (митної вартості, у зв`язку з чим, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ, необхідно надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, зокрема:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару.

Також, відповідно до частини 5 статті 55 МКУ декларанту було запропоновано провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Додаткових документів для підтвердження митної вартості на запит митного органу декларантом надано не було (отримано тільки відповідну заяву декларанта щодо відсутності у нього додаткових документів для надсилання), право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини 5 ст.55 МКУ декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої ст. 58 МКУ, оскільки відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59. 60 та 61 МКУ. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів.

Відповідно до ст. 64 МКУ у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. 58, 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і с сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Ключовим принципом статті VІІ Угоди ГАТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації.

При визначенні числового значення митної вартості за основу взята наведена нижче інформація з мережі інтернат щодо пропозиції продажу аналогічних транспортних засобів Ідентичної торговельної марки, моделі, року виготовлення та подібних технічних характеристик (оприскувач самохідний марки TECNOMA LASER 4000, бувший у використанні, 2007 року виготовлення), найбільш наближених до оцінюваного товару з цінами без урахування внутрішнього податку країни продажу, а також цінова інформація з довідки про транспортні витрати №1 від 29.04.2024.

Зокрема обрано наступні аналоги:

1. Tecnoma Laser 4000, 2007 року виробництва-33000 EUR: https ://www.truck1.eu/agricultural-machinery/seIf-propelled-sprayers/tecnoma-laser-4000-a7046033.html#aulo_title;

2. Tecnoma Laser 4000, 2007 року виробництва - 30000 EUR: https://agronetto.com/-/sale/seif-propelied-sprayers/Tecnoma/LAZER-4000-24040117520483049l00;

3. Tecnoma Laser 4000, 2007 року виробництва - 27900 EUR: https://agronetto.com.ua/ru/-/prodazha/opryskivaleli-samohodnye/Tecnoma/Laser-4000-23051317593756985000/

Зазначені аналоги є максимально наближеними еквівалентами до оцінюваного транспортного засобу. Для розрахунку середньої вартості ,транспортного засобу було взято аналоги № 1, № 2 та № 3, як такі, вартості яких є найменшими: (33000 + 30000 + 27900)/3 = 30300 EUR.

Отже, митна вартість товару, визначена за резервним методом, становить: 30300 EUR + 30000 UAH (що відповідно до курсу НБУ на день подання декларації становить 706 EUR) = 31006 EUR.

Не погоджуючись із вказаними рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у прийнятті митної декларації, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так, частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд встановив, що 8 квітня 2024 року між позивачем (як покупцем) та фірмою AGROVOK-SERVIS, s.r.o Agrо (Словаччина) як продавцем було укладено Контракт № 361 МАТ відповідно до якого Продавець зобов`язується продавати, а Покупець приймати та оплачувати техніку, далі - Товар, відповідно рахунку-фактурі по кожній окремій поставці (п. 1.1 контракту).

Товар поставляється на умовах поставки, зазначених у інвойсі на кожну поставку (п. 3.2.1 Контракту). Ціна товару обмовляється Сторонами на кожну одиницю товару та фіксується у рахунку-фактурі на товар. Вартість договору включає вартість товару, упаковку (безповоротну), маркування, завантаження товару на транспорт, оформлення всіх видів необхідних документів, митних процедур і покриття всіх витрат, пов`язаних з експортом Товару з країни Продавця. (п. 4.1, 4.3 Контракту).

На виконання вимог вищевказаного контракту продавець фірма AGROVOK-SERVIS, s.r.o Agrо (Словаччина) надав позивачу рахунок-проформу № 240800008 від 08.04.2024 із зазначенням ціни товару обприскувача самохідного TECNOMA, LASER 40, ідентифікаційний № 2400285, 2007 року випуску в розмірі 17000 євро, умова оплати-передоплата, термін оплати 12.04.2024.

Позивач, на виконання зобов`язань по оплаті обприскувача, здійснив повну попередню оплату: 09.04.2024 у розмірі 17000 євро, що підтверджується платіжною інструкцією АТ КРЕДОБАНК від 09.04.2024 (а.с. 21).

Нерезидент надав рахунок-фактуру (інвойс) від 25.04.2024 № 241020 на поставку обприскувача самохідного TECNOMA, LASER 40, ідентифікаційний номер 2400285, 2007 року випуску за ціною 17000 євро, відповідно до якої підтверджується повне виконання зобов`язань по оплаті за товар у сумі 17000 євро.

Суд встановив, що позивач разом із поданням декларації митної вартості подав, зокрема: Контракт № 361 МАТ; рахунок-проформу № 240800008 від 08.04.2024, платіжну інструкцію АТ КРЕДОБАНК від 09.04.2024 № 240409/002481566; рахунок-фактуру (інвойс) від 25.04.2024 № 241020; Договір від 22.04.2024 № 22/04 на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученнях. Довідку про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 від 29.04.2024 № 1; декларацію про походження товару № 24080Р008 від 08.04.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 17.04.2024, копію митної декларації країни відправника № 24SК5871ЕХ43912700 від 25.04.2024, міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) РА № 698751 від 25.04.2024.

З аналізу переліку поданих позивачем документів суд доходить висновку, що позивач подав необхідний перелік документів для підтвердження митної вартості поставленого товару, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 2 ст. 53 МК України. При цьому подані документи не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Вартість товару, що зазначена у рахунку-проформі № 240800008 від 08.04.2024, рахунку-фактурі (інвойсі) від 25.04.2024 № 241020 повністю відповідає сумі сплаченій з товар згідно платіжної інструкції АТ КРЕДОБАНК від 09.04.2024 № 240409/002481566. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів у суду не викликає. У матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар. Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Надаючи оцінку правомірності спірного рішення щодо розбіжностей у пункті відвантаження товару на які вказує митний орган (у митній декларації - місто Galanta, у довідці про транспортні витрати № 1 від 29.04.2024 та CMR Шурани) суд зазначає таке.

Суд врахував, що місцезнаходження нерезидента, його юридична адреса знаходяться в м. Galanta (Словаччина). Технічною особливістю придбаного товару є його великогабаритність, у зв`язку із чим безпосередньо товар знаходився у м. Шурани (Словаччина). Транспортування обприскувача із м. Шурани підтверджується довідкою про транспортні витрати ФОП ОСОБА_1 від 29.04.2024 № 1. Суд встановив, що уточнення місця завантаження Продавець-нерезидент фірма AGROVOK-SERVIS, s.r.o Agio (Словаччина) здійснив листом від 30.04.2024 наступного змісту: Повідомляємо, що завантаження обприскувача TECNOMA LASER 40, номер шасі 2400285 відбувалося в місті Шурани, Словаччина, що за 20 км, від Галанти, що не впливає на вартість доставки.

За встановлених обставин, розбіжність у місці відвантаження, на якій наголошує митний орган, не впливає на вартість доставки, а отже не впливає на розмір заявленої митної вартості товару.

Посилання відповідача на п. 3.2.1 Контракту № 361 МАТ в контексті відсутності у інвойсі умов поставки суд вважає необґрунтованими, оскільки вказаний пункт Контракту не встановлює безпосередній обов`язок зазначати у інвойсі маршрут транспортування від продавця до замовника.

З урахуванням зазначеного, суд доходить висновку, що позивач надав необхідні документи, що підтверджують митну вартість, ці документи підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містять відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Заявлена позивачем митна вартість товару, визначена за першим методом, підтверджується належними документами, які містять повні та достовірні відомості про митну вартість товару, отже відсутні підстави для застосування другорядних методів визначення митної вартості товару.

З урахуванням зазначеного, висновки спірного рішення у цій частині суд вважає необґрунтованими.

Крім того, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару відповідачем слугувала інформація з мережі інтернет щодо пропозиції продажу аналогічних транспортних засобів ідентичної торговельної марки, моделі, року виготовлення та, як зазначає відповідач, подібних технічних характеристик (оприскувач самохідний марки TECNOMA LASER 4000, бувший у використанні, 2007 року виготовлення), найбільш наближених до оцінюваного товару з цінами без урахування внутрішнього податку країни продажу, а також цінова інформація з довідки про транспортні витрати № 1 від 29.04.2024.

Зокрема відповідач обрав такі аналоги:

1. Tecnoma Laser 4000, 2007 року виробництва-33000 EUR: https ://www.truck1.eu/agricultural-machinery/seIf-propelled-sprayers/tecnoma-laser-4000-a7046033.html#aulo_title;

2. Tecnoma Laser 4000, 2007 року виробництва - 30000 EUR: https://agronetto.com/-/sale/seif-propelied-sprayers/Tecnoma/LAZER-4000-24040117520483049l00;

3. Tecnoma Laser 4000, 2007 року виробництва - 27900 EUR: https://agronetto.com.ua/ru/-/prodazha/opryskivaleli-samohodnye/Tecnoma/Laser-4000-23051317593756985000/.

Суд зі змісту спірного рішення з`ясував, що відповідач скоригував митну вартість із урахуванням вартості вищевказаних виробничих засобів, врахувавши аналогічність марки, моделі, року виробництва, ознаки вжитку. Однак, спірне рішення не містить порівняння індивідуальних ознак оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зокрема: ступінь зносу, комплектація, технічні характеристики. Крім того, відповідач не довів, що товар, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

За вказаних обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, у зв`язку із чим спірні рішення є протиправними.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів № UА305000/2024/000031/1 від 01.05.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару транспортних засобів комерційного призначення № UА 305130/2024/000043.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Закарпатської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Авто Партнер витрати зі сплати судового збору в розмірі 11506 (одинадцять тисяч п`ятсот шість) грн 24 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Авто Партнер (18014, м. Черкаси, вул. Академіка Корольова, 11, оф. 212, код ЄДРПОУ 37239812);

2) відповідач Закарпатська митниця (88000, Закарпатська область, Ужгородський район, м. Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ 43985560).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 31.10.2024.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК