Ухвала

від 23.10.2024 по справі 757/41333/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власників майна ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "Ліспостаченерго", ТОВ "Техно інвест", ТОВ "Фулстак проект", ТОВ "Хардшок" на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.09.2024 задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та накладено арешт на майно, з позбавленням власників права на відчуження та розпорядження, що перебуває у власності:

ТОВ «ЛІСПОСТАЧЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 41233104), а саме:

- гідропісконавантажувач «КИЙ» (регістровий номер судна НОМЕР_1);

- суховантажне судно Миколаїв (регістровий номер НОМЕР_2);

«ТЕХНО ІНВЕСТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44803162), а саме:

- штовхач БТ - 423 (регістровий номер НОМЕР_6);

- суховантажне не самохідне судно Р-522 (регістровий номер НОМЕР_3);

- суховантажне не самохідне судно П-2019 (регістровий номер НОМЕР_4);

- судно БТ - 427 (регістровий номер НОМЕР_5).

---

Справа 757/41333/24 Слідчий суддя - ОСОБА_7

Апеляційне провадження № 11-сс/824/6577/2024 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ТОВ «ФУЛСТАК ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44772386), а саме:

- судно буксир - штовхач БТ - 469 (регістровий номер НОМЕР_7);

- баржа Р-506 (регістровий номер НОМЕР_12);

- несамохідне судно баржа - площадка Р-0570 (регістровий номер НОМЕР_11);

- судно баржа - площадка Р-540 (регістровий номер НОМЕР_10).

ТОВ «ХАРДШОК» (код ЄДРПОУ 43012695), а саме:

- суховантажне судно Волгоград (нова назва Дніпро - 01) (регістровий номер НОМЕР_8);

- судно Позитив (нова назва Десна - 01) (регістровий номер НОМЕР_9).

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник ОСОБА_6 , який діє в інтересах ТОВ "Ліспостаченерго", ТОВ "Техно інвест", ТОВ "Фулстак проект", ТОВ "Хардшок" подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що судна, які перебувають у власності ТОВ «Ліспостаченерго», ТОВ «Техно інвест», ТОВ «Фулстак проект» та ТОВ «Хардшок», не можуть бути речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, адже об`єктивно через рік, після подій, описаних у повідомленні про підозру та клопотанні про арешт, не зберегли на собі сліди завантаження.

У вказаному кримінальному провадженні судна не оглянуто, будь-яких слідів на них не встановлено.

Визнання стороною обвинувачення арештованого майна речовим доказом у даному кримінальному провадженні, не може бути єдиною умовою для арешту майна, оскільки не є визначеною законом підставою для цього.

Крім того, апелянт зазначав що зафіксовані у протоколі обшуку дані про місцезнаходження судна не відповідають координатам, які зазначені в повідомленні про підозру.

До клопотання було долучено висновок експерта за результатами судової інженерно-екологічної експертизи №СЕ-19-23/74181-ФХЕД від 16.05.2024 щодо нарахування збитків, який не є доказом та не може обґрунтовувати підозру, адже експертизу проведено на підставі документів, у яких зазначено зовсім інші координати, ніж у підозрі.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "Ліспостаченерго", ТОВ "Техно інвест", ТОВ "Фулстак проект", ТОВ "Хардшок", який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000371 від 10.05.2022, за підозрою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 08.07.2023 між ТОВ «СОБІ» (замовник) в особі директора ОСОБА_11 та ПрАТ «Київський річковий порт» (далі - ПрАТ «КРП») (підрядник) в особі Голови правління ОСОБА_12 укладено договір підряду № 2021 (далі - Договір) на здійснення видобування корисних копалин з Деснянського-верхнього родовища, яке розташоване 1,5 км на південь від с. Новосілки, на території Броварського та Вишгородського районів Київської області - відповідно до проекту та дозвільної документації наданої замовником, підрядник в порядку та умовах визначених в договорі зобов`язаний виконати завдання, а саме: здійснити виймання корисної копалини (руслових пісків) шляхом підйому земснарядом та навантаження на плавзасоби (баржи), а замовник зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених у зазначеному договорі, прийняти та оплатити виконанні роботи.

На дату укладання згаданого договору підряду № 2021 та для можливості його виконання у власності та користуванні ПрАТ «КРП» перебували такі судна: судно буксир - штовхач БТ - 423 (регістровий номер НОМЕР_6), судно буксир - штовхач БТ - 469 (регістровий номер НОМЕР_7), судно БТ - 427 (регістровий номер НОМЕР_5), суховантажне судно Миколаїв (регістровий номер НОМЕР_2), суховантажне не самохідне судно Р-522 (регістровий номер НОМЕР_3), судно баржа - площадка Р-540 (регістровий номер НОМЕР_10), несамохідне судно баржа - площадка Р-0570 (регістровий номер НОМЕР_11), баржа Р-506, суховантажне судно Волгоград, суховантажне не самохідне судно П-2019 (регістровий номер НОМЕР_4) та пісконавантажувач «КИЙ» (регістровий номер судна НОМЕР_1) (далі - ГПП «КИЙ»).

07.04.2021 р відповідно до наказу № 66-К на посаду лебідника ГПП «КИЙ», ПрАТ «КРП» призначено ОСОБА_9 .

27.04.2023 р. відповідно до наказу № 50-К на посаду електромеханіка ГПП «КИЙ», ПрАТ «КРП» призначено ОСОБА_8 .

27.04.2023 р відповідно до наказу № 57-К на посаду лебідника ГПП «КИЙ», ПрАТ «КРП» призначено ОСОБА_10 .

В період з 08.08.2023 по 09.08.2023 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою та з іншими невстановленими на даний час службовими особами з числа працівників ТОВ «СОБІ» та ПрАТ «КРП», знаходячись поза межами Деснянського-верхнього родовища, яке розташоване 1,5 км на південь від с. Новосілки, на території Броварського та Вишгородського районів Київської області, координати якого визначені в спеціальному дозволі на користування надрами № 5310, діючи умисно, відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану, керуючись корисливим мотивом, реалізовуючи спільний злочинний намір, спрямований на незаконне видобування корисних копалин місцевого значення - піску, достовірно знаючи, що видобуток піску поза межами координат родовища визначених у спеціальному дозволу є незаконним, за допомогою ГПП «КИЙ» (регістровий номер судна НОМЕР_1), незаконно видобули корисну копалину місцевого значення - пісок в загальному об`ємі 10 292,774 тонн, вартість якої станом на 08 та 09 серпня 2023 року становить 3 019 179 гривень 40 копійок, що є великим розміром відповідно до примітки до ст. 240 КК України, оскільки у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Внаслідок незаконного видобування корисної копалини місцевого значення - піску, державі заподіяно шкоду на суму 7 723 697 гривень 23 копійки.

Постановою слідчого ГСУ НП України ОСОБА_13 від 09.08.2023 гідропісконавантажувач «КИЙ» (регістровий номер судна НОМЕР_1); суховантажне судно Миколаїв (регістровий номер НОМЕР_2); штовхач БТ - 423 (регістровий номер НОМЕР_6); суховантажне не самохідне судно Р-522 (регістровий номер НОМЕР_3); суховантажне не самохідне судно П-2019 (регістровий номер НОМЕР_4); судно БТ - 427 (регістровий номер НОМЕР_5); судно буксир - штовхач БТ - 469 (регістровий номер НОМЕР_7); баржа Р-506 (регістровий номер НОМЕР_12); несамохідне судно баржа - площадка Р-0570 (регістровий номер НОМЕР_11); судно баржа - площадка Р-540 (регістровий номер НОМЕР_10); суховантажне судно Волгоград (нова назва Дніпро - 01) (регістровий номер НОМЕР_8); судно Позитив (нова назва Десна - 01) (регістровий номер НОМЕР_9) визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12022000000000371.

15.08.2024 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України.

13.09.2024прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно, з позбавленням власників права на відчуження та розпорядження, що перебуває у власності:

ТОВ «ЛІСПОСТАЧЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 41233104), а саме:

- гідропісконавантажувач «КИЙ» (регістровий номер судна НОМЕР_1);

- суховантажне судно Миколаїв (регістровий номер НОМЕР_2);

«ТЕХНО ІНВЕСТ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 44803162), а саме:

- штовхач БТ - 423 (регістровий номер НОМЕР_6);

- суховантажне не самохідне судно Р-522 (регістровий номер НОМЕР_3);

- суховантажне не самохідне судно П-2019 (регістровий номер НОМЕР_4);

- судно БТ - 427 (регістровий номер НОМЕР_5).

ТОВ «ФУЛСТАК ПРОЕКТ» (код ЄДРПОУ 44772386), а саме:

- судно буксир - штовхач БТ - 469 (регістровий номер НОМЕР_7);

- баржа Р-506 (регістровий номер НОМЕР_12);

- несамохідне судно баржа - площадка Р-0570 (регістровий номер НОМЕР_11);

- судно баржа - площадка Р-540 (регістровий номер НОМЕР_10).

ТОВ «ХАРДШОК» (код ЄДРПОУ 43012695), а саме:

- суховантажне судно Волгоград (нова назва Дніпро - 01) (регістровий номер НОМЕР_8);

- судно Позитив (нова назва Десна - 01) (регістровий номер НОМЕР_9).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24.09.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на вищевказане майно, з позбавленням власників права на відчуження та розпорядження.

З висновками слідчого судді суду першої інстанції про наявність підстав для арешту вищевказаного майна з метою збереження як речового доказу погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурор про накладення арешту на судна, з тих підстав, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення та можуть містити відомості, які мають значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, у встановленому законом порядку визнані речовими доказами у межах кримінального провадження № 12022000000000371, та відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказані судна, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що вказане майно може бути приховане, передане, пошкоджене, відчужене або зникнути.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Посилання апелянта на невідповідність арештованого майна критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що вищевказані судна використовувалися під час вчинення кримінального правопорушення, щодо якого здійснюється досудове розслідування, та можуть бути знаряддям вчинення даного злочину або містити інші відомості, які мають значення для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для арешту даного майна як речових доказів з метою збереження.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів звертає увагу, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, правильності кваліфікації дій та винуватості особи в його вчиненні, а також оцінка належності та допустимості доказів вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.

З урахуванням наведеного, доводи апелянта про невідповідність викладених у повідомленні про підозру відомостей, зокрема даних про координати розташування НПП "КИЙ", фактичним обставинам справи, а також посилання на неналежність та недопустимість наявних у справі доказів, зокрема даних висновку інженерно-екологічної експертизи, на даному етапі досудового розслідування є передчасними та такими, що не спростовують висновки слідчого судді про наявність підстав для накладення арешту.

Сукупність долучених до клопотання матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Крім того, накладаючи арешт, слідчий суддя застосував найменш обтяжливий спосіб арешту майна, зазначивши лише заборону розпорядження та відчуження арештованого майна, що не позбавляє можливості власників арештованих суден - ТОВ "Ліспостаченерго", ТОВ "Техно інвест", ТОВ "Фулстак проект", ТОВ "Хардшок" користуватись даним майном, та не створює надмірного навантаження на здійснення господарської діяльності.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України, які б слугували підставою для її скасування. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 395, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "Ліспостаченерго", ТОВ "Техно інвест", ТОВ "Фулстак проект", ТОВ "Хардшок" залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 вересня 2024 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3