Постанова

від 16.10.2024 по справі 369/260/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №369/260/24 Головуючий у 1 інстанції: Фінагеєва І.О.

Провадження №22-ц/824/11980/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське» про визнання незаконним, нечинним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи

У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петропавлівське», (надалі по тексту ТОВ «Петропавлівське») про визнання незаконним, нечинним та скасування наказу.

Просила суд визнати незаконним, нечинним та скасувати наказ ТОВ «Петропавлівське» від 30 листопада 2022 року за № 11-ВН «Про затвердження плати за абонентське обслуговування» без витрат на обслуговування та заміну комерційних приладів обліку, у розрахунку на одного абонента за послугу з водопостачання у розмірі 16,74 грн. з ПДВ та на послугу з водовідведення у розмірі 16,88 грн. з ПДВ, що введені в дію з 01 грудня 2022 року для договорів на послугу водопостачання та водовідведення зі споживачами за індивідуальними договорами, з дня його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що оспорюваний наказ затверджений ТОВ «Петропавлівське» є незаконним, нечинним, протиправним та необґрунтованим, прийнятий з порушенням норм чинного законодавства, тобто, без послуги з обслуговування та заміни вузлів комерційного обліку води, та без укладання індивідуальних договорів зі споживачами, в тому числі, без укладеного індивідуального договору із ОСОБА_1 , що є прямим порушенням ст. 1 ч. 1 п. 11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в зв`язку з цим підлягає скасуванню.

Зазначила, що ТОВ «Петропавлівське» не забезпечило деталізацію інформації щодо складових тарифу абонентської плати у розрахунках із споживачами окремо на водопостачання на суму 16,74 грн. та на водовідведення на суму - 16,88 грн., що складає разом 33,62 грн. на місяць, тобто, - окремо тариф - за укладенням договору про надання комунальної послуги; - окремо тариф - за здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами; - окремо тариф - за нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги.

Договір № 081021 від 08 жовтня 2021 року щодо господарського віддання водопровідно-каналізаційними мережами, об`єктами та спорудами на них, не був підписаний сільським головою Борщагівської сільської ради Кудриком О.М., також вказаний договір не був затверджений депутатами Борщагівської сільської ради.

У ТОВ «Петропавлівське» відсутній акт передачі-прийому водопровідно-каналізаційних мереж, об`єктів та споруд на них. Всі споруди, зовнішні інженерні мережі водопостачання та побутової каналізації, машинне обладнання та інші об`єкти на суму 1 350 104,96 грн., що обслуговують багатоповерхові будинки, в тому числі, будинок за №19, в якому проживає позивач, які розташовані по вул. Шкільна с. Петропавлівська Борщагівка, знаходяться на балансі КП «Борщагівка».

У наказі № 11-НВ від 30 листопада 2022 року ТОВ «Петропавлівське» не вказано, про те, що встановлена абонентська плата в розмірі 33,62 грн. стосується споживачів домогосподарств, що розташовані по вул. Шкільна с. Петропавлівська Борщагівка, оскільки в цьому селі є декілька окремих господарств, зокрема, ЖК «Щасливий», ЖК «Львівський», ЖК «Аметист», ЖК «Чайки», ЖК «Пражський» та інші.

Вартість послуг із укладання договорів про надання комунальних послуг, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахування плати за спожиті комунальні послуги та кидання платіжок у поштовий ящик абонентам (споживачам) були включені до витрат на водопостачання та водовідведення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та на централізоване водовідведення», і діяли до зміни цієї постанови новою постановою КМ України від 03 квітня 2019 року № 291.

Враховуючи зазначене вважає, що є ознаки того, що у тарифи на водопостачання та на водовідведення були витрати на послуги з абонентського обслуговування для ТОВ «Петропавлівське», які діяли із 2018 року по 01 листопада 2022 року. До того ж, незважаючи на військовий стан в Україні та заборону про підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення тарифи для ТОВ «Петропавлівське» були незаконно підвищені.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 травня 2024 року у позові відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 12 травня 2024 року ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Вважає рішення суду першої інстанції незаконним, упередженим та несправедливим.

На обґрунтування доводів апеляційних вимог зазначила, що висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам ч. 2 ст. 89 ЦПК України.

ТОВ «Петропавлівське» нараховує споживачам абонентську плату за ненадані послуги: з обслуговування та заміну комерційних приладів обліку на послуги з водопостачання та водовідведення та без укладення індивідуальних договорів із споживачами та з нею, які встановлені Законом, при цьому вимагає оплату, що є ознакою того, що дії ТОВ «Петропавлівське» спрямовані на вилучення коштів у споживачів у корисних цілях.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзиву від відповідача до апеляційного суду не надходило.

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом першої інстанції встановлено, що 08 жовтня 2021 року між Борщагівською сільською радою Бучанського району Київської області в особі КП «Борщагівка» Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області та ТОВ «Петропавлівське» укладено договір № 081021 господарського відання водопровідно-каналізаційними мережами, об`єктами та спорудами на них, предметом якого є передача власником підприємству на праві господарського відання водопровідно-каналізаційних мереж, об`єктів та споруд на них (надалі майно), які пов`язані єдиним технологічним процесом, та використовуються та/або можуть використовуватися підприємством для забезпечення сталого, безпечного та безперебійного надання споживачам, які проживають на АДРЕСА_1 (надалі споживачі), послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Перелік майна, яке передається підприємству на праві господарського відання, та його вартість, технічні характеристики зазначаються у додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Наказом ТОВ «Петропавлівське» № 11-ВН від 30 листопада 2022 року «Про затвердження плати за абонентське обслуговування» встановлено плату за абонентське обслуговування без витрат на обслуговування та заміну комерційних приладів обліку, у розрахунку на одного абонента за послугу з водопостачання у розмірі 16,74 грн. з ПДВ та на послугу з водовідведення у розмірі 16,88 грн. з ПДВ, що введені в дію з 01 грудня 2022 року для договорів на послугу водопостачання та водовідведення зі споживачами за індивідуальними договорами без обслуговування внутрішньо будинкових мереж.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх складових частин) відшкодовуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання у такій будівлі, шляхом сплати виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування - за умови укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом і Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 установлено граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг (далі - граничний розмір плати за абонентське обслуговування), який визначається за такою формулою:

РПгрн = Пмін ? СДсер ? Кд ? Кжкп ? К,

де РПгрн - граничний розмір плати за абонентське обслуговування, гривень на місяць на одного абонента;

Пмін - законодавчо встановлений на відповідну дату розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, гривень;

СДсер - середній кількісний склад домогосподарства, що становить 2,58 особи;

Кд - коефіцієнт дохідності домогосподарства для розрахунку плати за абонентське обслуговування, що становить два прожиткових мінімуми на одну особу в розрахунку на місяць;

Кжкп - коефіцієнт середнього по Україні розміру витрат домогосподарств на оплату житлово-комунальних послуг, що становить 0,15;

К - коефіцієнт відшкодування домогосподарством витрат, здійснених виконавцем комунальних послуг під час їх надання за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг та віднесених до плати за абонентське обслуговування, що становить:

- 0,019 - для виконавців послуг з постачання теплової енергії та/або гарячої води, з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;

- 0,009 - для виконавців послуг з поводження з побутовими відходами.

Під абонентом слід розуміти споживача відповідної комунальної послуги (самостійні об`єкти нерухомого майна якого розташовані за однією поштовою адресою), з яким виконавець уклав індивідуальний договір про надання комунальних послуг або індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг.

Встановлено, що:

1) граничний розмір плати за абонентське обслуговування, визначений відповідно до цієї постанови, застосовується окремо за кожною комунальною послугою (постачання теплової енергії; постачання гарячої води; централізоване водопостачання; централізоване водовідведення; поводження з побутовими відходами) виконавцями послуг, що нараховують плату за абонентське обслуговування згідно з відповідними договорами;

2) плата за абонентське обслуговування (з урахуванням податку на додану вартість), визначена відповідно до планованих витрат виконавця (витрат, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, із здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо-будинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води), не повинна перевищувати граничного розміру плати за абонентське обслуговування, визначеного відповідно до цієї постанови.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний наказ був прийнятий ТОВ «Петропавлівське» на виконання вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808.

Також суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_1 не зазначила, яким саме чином відсутність в оскаржуваному наказі деталізації інформації щодо складових тарифу абонентської плати у розрахунках із споживачами порушує її права як споживача послуг.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 надано офіційне тлумачення поняття "охоронюваний законом інтерес", як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Інтерес особи має бути законним, не суперечити Конституції, законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам і відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу, офіційне тлумачення якого надано у резолютивній частині зазначеного рішення Конституційного Суду.

Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Однак гіпотетичний інтерес не охоплюється судовим захистом. Положення законодавства не передбачають права скаржитися щодо певних обставин абстрактно.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (зі змінами внесеними відповідно до Закону №1060) - це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг для відшкодування витрат виконавця, пов`язаних з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням абонентів (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення).

До плати за абонентське обслуговування для споживачів включається:

- абонентський супровід (здійснення обліку обсягу спожитих послуг, нарахування плати за спожиті послуги, переоформлення особових рахунків, реєстрація приладів обліку у споживачів, обробка отриманої інформації про показники лічильників, програмне забезпечення для ведення обліку нарахувань);

- друк та доставку квитанцій;

- оплату послуг банків та інших установ з приймання та перерахування коштів споживачів (у разі укладання договору з банком);

- звірку даних, виготовлення довідок на продаж і т.п;

- інформування управлінь соціального забезпечення;

Дані витрати не включаються при розрахунку діючих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення відповідно до пункту 24 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого КМУ № 869.

При цьому, витрати на проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у приватних будинках (приміщеннях) та у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку (квартирні лічильники води) не включаються до складу плати за абонентське обслуговування.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону №1314-VII «Про метрологію та метрологічну діяльність», періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування і монтаж) вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання теплової енергії та води у квартирах (приміщеннях) будинку, здійснюється за рахунок власників таких вузлів обліку (споживачів комунальних послуг).

Абонентська плата нараховується щомісячно, у фіксованому розмірі, з розрахунку на один особовий рахунок, незалежно від кількості мешканців в квартирі та спожитої води.

Абонентська плата сплачується незалежно від користування послугою. Навіть якщо абонент місяць не користувався водою, то рахунок за неї прийде з нульовими показниками, а абонплату прийдеться сплатити, яка в платіжному документі виділяється в окрему графу.

Розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Термін оплати аналогічний послугам з централізованого водопостачання та водовідведення. Кошти споживачами сплачуються на один банківський рахунок разом з послугами централізованого водопостачання та водовідведення.

Граничний розмір плати встановлюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №808 від 21.08.2019 зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ № 928 від 01.09.2021, її граничний розмір не може перевищувати:

- з 01.01.2022 централізоване водопостачання - 35,19 грн., централізоване водовідведення - 35,19 грн.;

- з 01.07.2022 централізоване водопостачання - 36,88 грн., централізоване водовідведення - 36,88 грн.;

- з 01.12.2022 централізоване водопостачання - 38,07 грн., централізоване водовідведення - 38,07 грн.;

Розмір плати за абонентське обслуговування затверджується внутрішнім наказом по підприємству та визначається виконавцем комунальних послуг за їх фактичними витратами у розрахунку на 1 абонента/міс.

Плата за абонентське обслуговування не є комунальною послугою, тому не затверджується органом місцевого самоврядування.

До повноважень органів місцевого самоврядування належать встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Комунальні послуги (відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги») - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, послуги централізованого водопостачання та/або водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про, те що посилання позивача на невідповідність вимогам закону договору № 081021 від 08 жовтня 2021 року щодо господарського віддання водопровідно-каналізаційними мережами, об`єктами та спорудами на них, на відсутність акту прийому-передачі не є предметом доказування у справі і не можуть бути прийняті судом до уваги судом.

Доказів того, що оспорюваний договір є нечинним чи недійсним матеріали справи не містять.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відсутність індивідуального договору зі споживачем ОСОБА_1 , не є підставою для визнання незаконним, нечинним та скасування наказу відповідача.

Матеріалами справи встановлено оскаржуваний наказ був прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808 «Про граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньо-будинкових систем про надання комунальних послуг».

Підвищення ТОВ «Петропавлівське» тарифів на послуги водопостачання та водовідведення не є предметом оскарження у даній справі, а, відтак, не підлягає перевірці та оцінці судом.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки судом першої інстанції повно з`ясовані фактичні обставини справи, які мають істотне значення для справи в межах наданих сторонами доказів, правильно визначені правовідносини, що склалися між сторонами, їх об`єктивний склад, права та обов`язки сторін, вірно застосовані норми матеріального права та не порушені норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для скасування рішення суду.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко