Постанова

від 31.10.2024 по справі 200/3336/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року справа №200/3336/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченко І.В., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/3336/24 (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

У С Т А Н О В И В:

В травні 2024 року позивач, ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Чекменьова Дениса Миколайовича, звернулась до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, в якому просила суд: визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо припинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам;зобов`язати Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації поновити виплатити допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з жовтня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачів зазначив, що у квітні 2022 року ОСОБА_1 разом з донькою ОСОБА_2 змушені були переміститись із зони активних бойових дій м. Краматорськ Донецької області до м. Кривого Рога Дніпропетровської області.

13.04.2022 року позивачі звернулися до Управління соціального захисту населення в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області для реєстрації внутрішньо переміщеними особами та подали заяву про надання допомоги на проживання ВПО.

На підставі поданої заяви позивачі отримали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 13.04.2022 року №1240-5001023556 та № 1240 - 5001024033 та отримували грошову допомогу на проживання ВПО.

13.09.2022 року позивачів було знято з обліку внутрішньо переміщених осіб за заявою позивача 1, оскільки позивачі виїхали за межі України, де перебували до липня 2023 року.

Повернувшись до України позивачі перемістились в м. Кривий Ріг і повторно звернулися до Управління соціального захисту населення в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області для реєстрації внутрішньо переміщеними особами та подали заяви про надання допомоги на проживання ВПО.

На підставі поданих заяв позивачі отримали довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 26.07.2023 року та отримували грошову допомогу на проживання ВПО.

Однак, у вересні 2023 року позивачі змінили місце фактичного проживання, переїхали до м. Київ, та звернулись в Управління (Центр) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації за видачею довідок зі зміненим місцем фактичного проживання.

Після зміни фактичного місця проживання та реєстрації за новою адресою, у встановлені законодавством строки, надходження спірної допомоги припинилось.

17 листопада 2023 року позивач 1 звернулась до відповідача з заявою про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам.

30.11.2023 року відповідачем направлено відмову у наданні допомоги на проживання ВПО, оскільки позивачі мали б право на отримання допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, якби подали заяву одночасно із взяттям на облік як внутрішньо переміщена особа, проте заява надійшла до управління соціального захисту населення Печерської районної у місті Києві державної адміністрації 17.11.2023.

Сторона позивачів з такою позицією відповідача не погоджується, оскільки відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 визначено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, до якої належить м. Краматорськ, яке визнано територією активних бойових дій із 24.02.2022 року. Поряд із цим, у разі зміни фактичного місця проживання/перебування особа зобов`язана звернутись до уповноваженого органу для оновлення, актуалізації даних про своє місцезнаходження, і, як наслідок, заміну довідки ВПО, проте така заміна жодним чином не повинна впливати на виплату вже призначеної допомоги на проживання, оскільки статус особи не змінюється, що відповідає висновку Мінсоцполітики, викладеному у листі № 22/9.2-2873-23 від 22.03.2023 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/3336/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано протиправними дії Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у продовженні виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.10.2023 року. Зобов`язано Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації поновити нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з 01 жовтня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду викладених у рішенні.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 25.09.2023 року № 3006-5002794033 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України № НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 має статус внутрішньо переміщеної особи, що підтверджується довідкою від 25.09.2023 року № 3006-5002793977 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданої Управлінням соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37451587, адреса зареєстрованого місцезнаходження: АДРЕСА_3 , організаційно-правова форма орган державної влади.

Згідно витягу з електронної особової справи з липня 2023 року по вересень 2023 року включно позивач 1 отримував по 5000 грн спірної допомоги щомісячно.

Заява позивача 1 про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам датована 16.11.2023 року.

Згідно листів відповідача від 30.11.2023 року № 105/74/АА/22-12126, 05 лютого 2024 року № 105/33/КУ/22-1459, з 13.04.2022 року по 13.09.2022 року позивач 1 перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Тернівського району міста Кривий Ріг, допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи не отримувала; з 26.07.2023 року по 25.09.2023 року позивач перебувала на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Тернівського району міста Кривий Ріг та отримувала допомогу на проживання внутрішньо переміщеної особи по вересень 2023 року включно. З 25.09.2023 року позивач 1 перебуває на обліку відповідача. Покликаючись на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 322 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2023 року № 1226, відповідач зазначив, що позивач 1 не набула право на отримання спірної допомоги, оскільки подала заяву про її призначення 17.11.2023 року, а не одночасно із заявою про взяття на облік, при цьому з 01.11.2023 року спірна допомога призначається особам, яким вона призначається вперше.

Згідно листа Департаменту реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення Нацсоцслужби № 0000-03.3-Р/769-2024/4064 від 06.03.2024 року, відповідно до відомостей, отриманих із Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, ОСОБА_1 разом з дитиною перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи: з 13.04.2022 у м. Кривий Ріг (довідки від 13.04.2022 № 1240-5001023556, знято з обліку 13.09.2022 за заявою, та від 26.07.2023 № 1240-5002880661), з 25.09.2023 і по теперішній час перебувають на обліку в управлінні соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації (довідки № 3006-5002974033 та № 3006-5002973977).

Згідно листа Департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 051-7200 від 26.03.2024 року, згідно з Єдиною інформаційною базою даних про внутрішньо переміщених осіб, з 25.09.2023 як внутрішньо переміщена особа позивач 1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 509. Згідно інформації з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери за попереднім місцем фактичного проживання позивачу 1 була призначена та виплачена допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам по липень 2023 року. Від Управління (Центру) надання адміністративних послуг Печерської районної в місті Києві державної адміністрації до Управління заява про надання допомоги внутрішньо переміщеним особам надійшла 17.11.2023. Відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 332, з 1 серпня 2023 року допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги. В Єдиній інформаційній системі соціальної сфери рішення про призначення їй допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам знаходиться в стані відмовлено у зв`язку з тим, що особа звертається за допомогою не вперше. Оскільки допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам уже призначалася призначити зазначену допомогу немає технічної можливості.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обставини справи щодо підстав невиплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з жовтня 2023 року підтверджуються відповідачем, а тому не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі Закон № 1706-VII) відповідно до Конституції та законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Статтею 1 Закону № 1706-VII визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1706-VII, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Згідно ст. 13 Закону № 1706-VII, рішення, дії чи бездіяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч.ч. 1-4, 9 ст. 4 Закону № 1706-VII, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну.

Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник).

Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява.

Порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (далі Порядок № 509).

Пунктами 1-2, 7 Порядку № 509 визначено, що цей Порядок регулює механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі - довідка).

Довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, - через законного представника із заявою про взяття на облік за формою згідно додатком 1 до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи).

Уповноважена особа територіальної громади / центру надання адміністративних послуг приймає рішення та видає довідку внутрішньо переміщеній особі і реєструє заяву з формуванням електронної справи з використанням інформаційних систем Мінсоцполітики для включення інформації про внутрішньо переміщену особу до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

З метою обліку внутрішньо переміщених осіб орган соціального захисту населення на підставі отриманої електронної справи включає інформацію про таких осіб до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Починаючи з 1 серпня 2023 р. на отримання довідки мають право особи, які залишили або покинули своє місце проживання у зв`язку з обставинами, зазначеними у статті 1 Закону, та перемістилися з територій, на яких ведуться бойові дії, або з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, а також особи, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, знищене або пошкоджене (до ступеня непридатного для проживання) житлове приміщення.

Під час видачі довідки посадова особа уповноваженого органу або уповноважена особа територіальної громади/ центру надання адміністративних послуг інформує внутрішньо переміщену особу, яка береться на облік, про: […] можливість та порядок отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання; […].

Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709) (в редакції чинній станом на 25.09.2023 року) (далі Порядок № 332).

Пунктом 1 Порядку № 332 визначено, що допомога призначається для забезпечення соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб із числа незахищених верств населення та стимулювання до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб працездатного віку.

Згідно п.п. 2, 3 Порядку № 332, з 1 серпня 2023 р. допомога призначається на шість місяців внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця внутрішньо переміщеній особі або уповноваженій особі на внутрішньо переміщену особу у випадку недієздатності отримувача або дитину (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога призначається на кожну внутрішньо переміщену особу (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

З 1 листопада 2023 р. допомога призначається на шість місяців на сім`ю, яка вперше звернулася за призначенням допомоги, та виплачується щомісяця одному з членів сім`ї (далі - уповноважена особа) у такому розмірі: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень. Допомога призначається на кожного члена сім`ї (далі - отримувач), відомості про якого включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Допомога призначається за повний місяць, у якому уповноважена особа звернулася за її наданням, незалежно від дати такого звернення.

До складу сім`ї уповноваженої особи включаються (незалежно від наявності відомостей щодо включення їх до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб) діти, прийомні діти, діти, які виховуються батьками-вихователями в дитячих будинках сімейного типу, усиновлені діти, діти, над якими встановлено опіку або піклування, а також діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти (зокрема у період між завершенням навчання в одному із зазначених закладів освіти і вступом до іншого закладу або в період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем і продовженням навчання за іншим рівнем за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) до досягнення 23 років і не мають власних сімей; .

Склад сім`ї уповноваженої особи визначається на дату звернення за призначенням допомоги.

З 1 листопада 2023 р. для призначення допомоги уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 5 (далі - заява).

Пунктом 4 Порядку № 332 визначено, що для призначення допомоги внутрішньо переміщена особа або уповноважена особа подає заяву про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 (далі - заява). Така заява подається структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної (військової) адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) або уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради чи центру надання адміністративних послуг за місцем обліку внутрішньо переміщеної особи із використанням функціоналу Єдиної інформаційної системи соціальної сфери (за технічної можливості) та електронних систем Мінсоцполітики.

Відповідно до п. 5 Порядку № 332, допомога призначається внутрішньо переміщеним особам:

які перемістилися (повторно перемістилися) з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації;

у яких житло зруйноване або непридатне для проживання та інформація про яке внесена до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна) (за технічної можливості), або щодо якого подано документальне підтвердження органом місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення житлового приміщення внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Пунктами 7-8 Порядку № 332 визначено випадки, в яких спірна допомога не призначається внутрішньо переміщеній особі, яка вперше звертається за її призначенням, починаючи з 1 серпня 2023 р

Також, відповідно до п. 9 Порядку № 332, якщо отримувачів, яким призначено допомогу, відбулися зміни, які впливають на право на отримання допомоги, розмір допомоги перераховується з місяця, що настає за місяцем виникнення таких змін, за заявою уповноваженої особи або згідно з інформацією, наданою компетентним органом, та/або за результатами проведеної додаткової перевірки рекомендацій, наданих Мінфіном, відповідно до Закону України Про верифікацію та моніторинг державних виплат. Таку заяву уповноважена особа має право надіслати з використанням поштового або електронного зв`язку органу соціального захисту населення, уповноваженій особі виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або центру надання адміністративних послуг.

Поряд із цим, з матеріалів адміністративної справи суд установив, і це також підтверджується сторонами, що позивачі станом 25.09.2023 року вже перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи в іншому органі соціального захисту населення та отримували спірну допомогу на момент звернення до відповідача, отже їх не можна вважати особами, які звертаються за призначенням спірної допомоги вперше.

Водночас, на момент набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709, яка набрала чинності 15.07.2023 року, та якою затверджено нову редакцію Порядку № 332, позивачі не перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи, проте за призначенням спірної допомоги звернулись до 01.08.2023 року (26.07.2023).

Відтак, до набрання чинності Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709, п. 3 Порядку № 332 було визначено, що допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022 р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271). Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, після 24 лютого 2022 року.

Починаючи з травня 2022 р. допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, територій, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, а також внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали до 20 травня 2022 р. заявку на відшкодування відповідних втрат, зокрема засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Інформація про території, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, є складовою частиною переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції (далі - перелік).

У разі віднесення територій до таких, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, допомога надається з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідна інформація внесена до переліку.

Відтак, на момент звернення позивачів до відповідача із заявою про призначення спірної допомоги їх не можна вважати такими, що звертаються за її призначенням вперше, поряд із цим, приписи Порядку № 332 в редакції чинній на момент звернення позивачів до відповідача за призначенням спірної допомоги не передбачають такої підстави для відмови у її призначенні як неодночасне подання заяви про її призначення із заявою про взяття на облік, натомість перелік підстав для відмови у виплаті такої допомоги визначений п.п. 7-8 Порядку № 332 та є вичерпним, доказів щодо їх поширення на позивачів відповідачем до суду не надано.

Водночас, приписи Порядку № 332 в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин взагалі не встановлюють для внутрішньо переміщених осіб, які вже перебувають на обліку як такі (до 01.08.2023 року) та звертаються за виплатою спірної допомоги за новим місцем обліку, обов`язку подання відповідної заяви.

Поряд із цим, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб установлено, що з 1 серпня 2023 р. виплата допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога), які перемістилися з територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - перелік територій), щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації, а також особам, у яких внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зруйноване або непридатне для проживання житлове приміщення та яким допомогу було призначено відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1418), продовжується автоматично на один шестимісячний період.

Виплата допомоги не продовжується особам, які:

перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування, реабілітації, що підтверджується відповідними документами, зокрема за запрошенням приймаючої сторони, а також дні перебування за кордоном з таких причин, як смерть членів сім`ї особи та її родичів, догляд за хворою дитиною віком до 18 років, перебування у закладах охорони здоров`я, судових та правоохоронних органах, у зв`язку з якими особа не за власним бажанням не могла повернутися з-за кордону та може підтвердити такі обставини документально);

відбувають покарання в місцях позбавлення волі;

були засуджені за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109, 110, 111 або частинами третьою - восьмою статті 111-1 Кримінального кодексу України, або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації про осіб структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення) від правоохоронних органів;

повернулися до покинутого місця проживання на територіях, включених до переліку територій, щодо яких не визначено дати завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації.

Якщо внутрішньо переміщена особа подала заяву про надання допомоги до 1 серпня 2023 р. та мала право на її призначення, але орган соціального захисту населення її не призначив, допомога призначається і нараховується з місяця звернення з автоматичним продовженням з урахуванням вимог абзаців першого - п`ятого цього пункту (п. 1).

Поряд із цим, п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб установлено, що з 1 вересня 2023 р. виплата допомоги припиняється внутрішньо переміщеним особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, якщо за результатами верифікації встановлено, що після набрання чинності цієї постанови:

1) внутрішньо переміщена особа придбала транспортний засіб (механізм), що підлягає реєстрації в установленому законодавством порядку, з року випуску якого минуло менш як п`ять років (крім мопеда або причепа);

2) внутрішньо переміщена особа здійснила на суму, що перевищує 100 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку) (крім житла, отриманого або придбаного за рахунок державного чи місцевого бюджету), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів (у значенні, наведеному в Законі України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення), інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів) або оплатила (одноразово) будь-які роботи чи послуги (крім будівельних, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, медичних, освітніх та житлово-комунальних послуг згідно із соціальною нормою житла);

3) внутрішньо переміщена особа має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 100 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред`явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

4) внутрішньо переміщена особа здійснила операції з купівлі безготівкової та/або готівкової іноземної валюти (крім валюти, отриманої від благодійних організацій або придбаної для оплати медичних (у тому числі реабілітаційних, протезування) соціальних та/або освітніх послуг), а також банківських металів на загальну суму, що перевищує 100 тис. гривень;

5) внутрішньо переміщена особа має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташовані на територіях, не включених до переліку територій, або на територіях, включених до переліку територій, щодо яких визначено дату завершення бойових дій (дату припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації (крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що документально підтверджено органами місцевого самоврядування або за технічної можливості інформацією щодо житлових приміщень, внесених до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, або житлового приміщення (частини житлового приміщення площею менш як 13,65 кв. метра на одного члена сім`ї);

6) внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в будинку дитини, дитячому будинку, дитячому будинку-інтернаті, психоневрологічному інтернаті, будинку-інтернаті для громадян похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальному будинку-інтернаті системи соціального захисту населення;

7) внутрішньо переміщена особа перебувала та після переміщення перебуває на повному державному утриманні в школі-інтернаті, закладі спеціалізованої освіти військового (військово-спортивного) спрямування.

Вимоги, установлені цим пунктом, не впливають на право отримання допомоги до 1 вересня 2023 року.

Отже, з 01.08.2023 року виплату спірної допомоги внутрішньо переміщеним особам, які на цю дату вже перебували на обліку, відповідно до положень п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб, автоматично продовжено на один шестимісячний період.

Наявність підстав для припинення позивачам з 01.09.2023 року або непродовження виплати спірної допомоги з 01.08.2023 року відповідачем не доведено.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачі при зміні фактичного місця проживання не повинні були подавати нову заяву про надання допомоги на проживання за новим місцем перебування, натомість її виплата мала бути продовжена автоматично за новим місцем обліку з 01.10.2023 року в межах 6-місячного періоду, встановленого п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2023 р. № 709 Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб з урахуванням виплаченої допомоги за серпень та вересень 2023 року, яку позивачі отримали за попереднім місцем обліку.

Водночас, суд вертає увагу, що принцип юридичної визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 № 2- р/2017). Кожна особа залежно від обставин повинна мати можливість орієнтуватися в тому, яка саме норма права застосовується у певному випадку, та мати чітке розуміння щодо настання конкретних юридичних наслідків у відповідних правовідносинах з огляду на розумну та передбачувану стабільність норм права

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 20.10.2011 року у справі Рисовський проти України (заява №29979/04) підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Також Європейський суд з прав людини у справі Лелас проти Хорватії зазначив, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати своєчасного виконання своїх обов`язків.

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки, Ґаші проти Хорватії, Трґо проти Хорватії).

Суд також ураховує правовий висновок Верховного Суду про те, що невмотивованість та неналежна обґрунтованість рішення суб`єкта владних повноважень є достатньою за визначених обставин справи підставою для визнання такого рішення протиправним, викладено, зокрема у постановах від 20 травня 2022 року у справі № 340/370/21, від 16 березня 2023 року у справі № 160/18668/2 та від 16 травня 2023 року у справі № 380/3195/22.

У цій справі Суд також вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (наприклад, рішення у справі Suominen v. Finland, заява № 37801/97, пункт 36), відповідно до якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішенням було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у продовженні виплати спірної допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з жовтня 2023 року є протиправними.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом: визнання протиправними дій Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації щодо відмови у продовженні виплати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.10.2023 року; зобов`язання Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації поновити нарахування та виплату допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 починаючи з 01 жовтня 2023 року з урахуванням раніше виплачених сум та висновків суду викладених у рішенні.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahalv. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Печерської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/3336/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/3336/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 31 жовтня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко