ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
31 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/3786/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Олефіренко Н.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року (суддя Кравчук О.В., м. Кропивницький, повний текст рішення складено 23.08.2024 року) в справі №340/3786/24 за позовом Приватного підприємства «ВК Технополь» до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,-
в с т а н о в и в:
07.06.2024 року ПП «ВК Технополь» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 054088 від 30.04.2024 року, про стягнення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтував тим, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, суд при розгляді справи не у повному обсязі з`ясував обставини справи, не дослідив всіх доказів у справі. Апелянт вказував на те, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів автомобільними перевізниками проводиться з дотриманням законодавчих норм, автомобільні перевізники зобов`язані здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху, слід слідкувати за охороною праці у роботі водії, контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включати перевірку режиму їх праці та відпочинку. Передбачено, що автомобільний перевізник повинен мати та пред`являти особам, уповноваженим здійснювати контроль, документи, на підставі яких виконується перевезення, для водія таким документом є посвідчення водія, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший вантажний документ, інші документи передбачені законодавством. Закон України «Про автомобільний транспорт» встановлює обов`язок для водія мати при собі товарно-транспортну накладну на вантаж, що перевозиться, або інший підтверджуючий документ щодо вантажу, маршруту прямування тощо. Апелянт вказував, що інспектор Укртрансбезпеки може вимагати пред`явлення цього документа при зупинці транспортного засобу у водія. При зупинці 05.03.2024 року інспекторами транспортного засобу марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ПП «ВК Технополь», у водія ОСОБА_1 не було при собі товарно-транспортної накладної на вантаж, який переводив, відмовився надати накладу та відмовився від пояснень.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірною постановою застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким передбачено, що за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб`єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Суд першої інстанції вказував, що об`єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є надання суб`єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, суб`єктами відповідальності є автомобільні перевізники суб`єкти господарювання. Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Саме автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Позивач, заперечуючи проти застосування до нього адміністративно-господарських штрафів, вказує, що він дійсно є власником вантажного автомобіля евакуатора марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 , проте надає копію договору позички від 29.01.2024 року, за яким, об`єкт позички - автомобіль марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 передано у користування фізичній особі ОСОБА_2 . Згідно з актом передачі-приймання автомобіля до договору позички від 29 січня 2024 року, позивач передав, а ОСОБА_2 прийняла автомобіль марки MAN, д.н.з. НОМЕР_2 . Суд першої інстанції вказував, що відповідач помилився при визначенні суб`єкта застосування адміністративно-господарського штрафу.
Матеріалами справи встановлено, що 05.03.2024 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області на ділянці у м. Криповницькому по вул. Виставочна, проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом транспортним засобом марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного належить ПП «ВК Технополь», встановлено здійснення перевезення вантажу без оформлення ТТН або іншого визначеного законодавством документу на вантаж. У акті здійснено відмітку про відмову водія ОСОБА_3 від пояснень та підпису.
Позивач заперечує, що здійснював перевезення вантажу транспортним засобом марки МАN реєстраційний номер НОМЕР_1 , у нього не працевлаштований водій ОСОБА_3
Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області вказує, що події перевірки були 05.03.2024 року, ним здійснено фіксування порушення, зафотографовано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія ОСОБА_1 .
Встановлено, що ПП «ВК Технополь» повідомлялось про час та місце розгляду справи щодо порушення ним вимог транспортного законодавства, що підтверджується листом Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області від 20.03.2024 року № 23807/30/24-24, повідомленням про вручення поштового відправлення.
У зв`язку з наданням ПП «ВК Технополь» письмових пояснень, розгляд було відкладено та направлено новий лист про час та місце розгляду справи щодо порушення вимог транспортного законодавства від 18.04.2024 року № № 33627/30/24-24. Лист про розгляд справи направлено засобами поштового зв`язку, та отримано ПП «ВК Технополь», що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Листом від 18.04.2024 року № 33734/5.4.1/24-24 Відділ державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області запропонував надати додаткові пояснення щодо передання транспортного засобу у користування іншій особі.
30.04.2024 року Відділом державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області стосовно ПП «ВК Технополь» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 054088, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. у частині виявлення надання послуг з перевезення вантажів без оформлення товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , автотранспорт марки МАN, модель TGM 16.250 реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить ПП «ВК Технополь».
Згідно ч. 1 ст. 34, ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів. Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються перевезення.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Таким чином до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закон віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Перелік документів, які повинні бути у наявності у водія під час здійснення ним перевезення вантажів не обмежується переліком визначеним ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Під поняття автомобільного перевізника розуміється перевізник який здійснює перевезення не тільки пасажирів а й вантажів, будь-яких вантажів автомобільним транспортом.
До переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених статтею 48 Закон віднесено також інші документи, що передбачені законодавством. Перелік документів, які повинні бути у наявності у водія під час здійснення ним перевезення вантажів не обмежується переліком визначеним ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Згідно п. 1 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.
Згідно п. 8.25 розділу 8, п. 11.3, п. 11.4 розділу 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.
Таким чином, товарно-транспортна накладна повинна бути в наявності у водія, для пред`явлення її у пункті прибуття та розвантаження вантажу та підписування всіх її примірників.
Як свідчать встановлені обставини справи, під час перевірки транспортного засобу у водія позивача, була відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж або інший документ згідно законодавства, які відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» повинні знаходитись у водія, про що було зазначено у акті № АР 044621 від 05.03.2024 року та винесено стосовно суб`єкта господарювання та водія постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
При вирішені спору, суд апеляційної інстанції керується правовими позиціями Верховного Суду, зокрема від 11.02.2020 року у справі №820/4624/17, від 10.05.2019 року у справі №816/124/17. Верховний Суд вказував, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема товарно-транспортних документів на вантаж.
Позивач у своїх доводах наголошував, що відповідно до норм ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи. Відповідно до наданого договору позички № 29/01-2024 від 29.01.2024 року ПП «ВК Технополь» передало транспортний засіб марки МАN, модель TGM 16.250 реєстраційний номер НОМЕР_1 у тимчасове безоплатне користування ОСОБА_2 . Надано акт приймання-передачі автомобіля.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник- фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, власником транспортного засобу є ПП «ВК Технополь».
Згідно ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Нормою ст. 14-3 КУпАП роз`яснено, що відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до абз. 4 п. 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року № 1388, тимчасовий реєстраційний талон видається сервісним центром МВС за бажанням користувача чи розпорядника транспортним засобом та за зверненням власника, що передав транспортний засіб у користування і/або розпорядження фізичній або юридичній особі на строк, зазначений у його заяві або документах, які підтверджують право користування і/або розпорядження транспортним засобом.
Згідно з п. 6.3 Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.08.2010 року № 379, якщо власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортним засобом іншій фізичній або юридичній особі (особам), то їм за письмовою заявою (додатки 1 і 2), поданою ними особисто або уповноваженим представником (за винятком випадків, коли в Центрі наявна інформація про анулювання таких повноважень), працівниками Центру оформляється і видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, який підтверджує право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.
Таким чином, передача транспортного засобу у користування, у тому числі тимчасове безоплатне, підтверджується тимчасовим реєстраційним талоном. Щодо передачі транспортного засобу МАN, модель TGM 16.250 реєстраційний номер ВА8991BM ПП «ВК Технополь» у користування ОСОБА_2 відсутній тимчасовий реєстраційний талон. Договір позички про передачу у тимчасове безоплатне користування автомобілем нотаріально не посвідчений. Єдиним власником та користувачем транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ПП «ВК Технополь».
Як свідчать встановлені обставини справи, під час перевірки транспортного засобу позивача була відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж перевезення, яка відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та п. 1 розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, повинні знаходитись у водія, про що було складено акт та винесено стосовно суб`єкта господарювання перевізника, постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судові витрати здійснені позивачем повертаються йому тільки у тому разі, коли його позовні вимоги задоволено. Не передбачено повернення судових витрат у разі відмови у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 314, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 року в справі №340/3786/24 скасувати.
Ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «ВК Технополь» до Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України.
Головуючий - суддяО.М. Лукманова
суддяЛ.А. Божко
суддяН.А. Олефіренко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122713377 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Лукманова О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні