Ухвала

від 30.10.2024 по справі 420/6658/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/6658/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Бойка А.В., суддів Федусика А.Г., Шевчук О.А., розглянувши клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 року у справі №420/6658/24 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ-СЕРВІС ТА КО до Головного управління ДПС в Одеській област, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 р. задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю БЕРЕГ-СЕРВІС ТА КО до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби україни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, яку ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року було повернуто апелянту.

Вказану ухвалу апеляційного суду отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області в системі Електронний суд 11.07.2024р. о 21:11 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в електронний кабінет. З урахуванням положень ч. 6 ст. 251 КАС України примірник зазначеної ухвали суду апеляційної інстанції отримано апелянтом 12.07.2024 року.

04.10.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області засобами системи Електронний суд повторно подало апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 р. разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 14.10.2024 року були визнані неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 р. у справі №420/6658/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області було залишено без руху та надано апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 р. у справі №420/6658/24 із зазначенням в ній інших обґрунтованих поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наданням доказів у їх підтвердження.

24.10.2024 року Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в обґрунтування якого посилалось на те, що відповідно до ч.2 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства, незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення крім випадків подання апеляційної скарга суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.

Апелянт звернув увагу суду на те, що зазначений строк не був пропущеним, а отже, на думку апелянта, Головне управління зберігає за собою право поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апелянт зазначив, що пропуск строку на апеляційне оскарження обумовлений обмеженим фінансування державних органів. Апелянт вказав, що залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становив 0,00 грн., що унеможливило своєчасну реалізацію контролюючим органом права на апеляційне оскарження судового рішення.

Головне управління ДПС в Одеській області вважає, що вжило всі належні заходи та вчинило всі дії, необхідні для реалізації відповідного права на оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 р. у справі №420/6658/24.

Враховуючи зазначене апелянт просив визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Згідно положень ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В свою чергу, частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (ч. 3 ст. 295 КАС України).

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску цього строку (поважність пропуску повинен доводити скаржник).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, первинно подану Головним управлінням ДПС в Одеській області апеляційну скаргу було повернуто ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року.

Електронний примірник ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.07.2024 року було отримано Головним управлінням ДПС в Одеській області у підсистемі Електронний суд 11.07.2024 року о 21:11 год.

З урахуванням ч. 6 ст. 251 КАС України примірник зазначеної вище ухвали отримано апелянтом 12.07.2024 року.

Повторно з апеляційною скаргою апелянт звернувся більш ніж через два місяці, а саме 04.10.2024 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, однак, сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропущення строку. При вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин пропущення строку звернення з апеляційною скаргою суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли скаржник дізнався про відповідне рішення суду, характер його процесуальної поведінки щодо виконання своїх обов`язків тощо.

Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Аналогічна правова позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року (справа № 280/4682/19), від 18 червня 2020 року (справа № 400/524/19), від 17 червня 2020 року (справа № 280/4951/19) тощо.

Слід зазначити, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску особою строку на оскарження судового рішення можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежали від волі особи та унеможливили звернення зі скаргою (заявою) у встановлений процесуальним законом строк.

В обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на відсутність фінансування на сплату судового збору.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що невжиття суб`єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.

Відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Обставини щодо відсутності асигнувань для сплати судового збору, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право державному органу у будь-який необмежений час після спливу строку на апеляційне оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Необґрунтованими є посилання апелянта на те, що з огляду на те, що повторно апеляційна скарга подана у межах одного року з моменту постановлення оскаржуваного рішення, а тому управління має право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Норми ч. 2 ст. 299 КАС України мають імперативний припис та встановлюють присічний строк, після спливу якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження не вдаючись до оцінки поважності причин пропуску такого строку.

Таким чином, апелянтом не наведено обставини, які б дійсно підтверджували наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Враховуючи все вищевикладене, зважаючи на допущення апелянтом необґрунтованого зволікання з поданням другої апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для визнання поважними наведених апелянтом причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом не поважними.

Оскільки, наведені апелянтом доводи у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції є неповажними, підстави для прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження відсутні.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 295, 296, 299, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 р. у справі №420/6658/24, зазначені представником Головного управління ДПС в Одеській області у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 травня 2024 р. у справі №420/6658/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач А.В. БойкоСудді А.Г. Федусик О.А. Шевчук