Постанова

від 31.10.2024 по справі 260/634/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/634/24 пров. № А/857/25940/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судового засіданняЄршової Ю.С.,

представника позивачаДяковського О.С.,

представника відповідачаПензова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в електронній формі в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Закарпатської митниці на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 260/634/24 за адміністративним позовом ТОВ «КОММОДІТІ МАРКЕТ» до Закарпатської митниці про визнання протиправним та скасування рішення (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Луцович М.М. в м. Ужгороді, повний текст судового рішення складено 09.10.2024), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОММОДІТІ МАРКЕТ» (далі ТОВ «КОММОДІТІ МАРКЕТ», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Закарпатської митниці (далі також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Закарпатської митниці про коригування митної вартості товарів від 14 листопада 2023 року № UА305000/2023/000195/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 01 грудня 2023 року № UА305160/2023/000141.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив відповідач, який покликаючись на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 березня 2024 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що надані до митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. У зв`язку з вищезазначеним, відповідно до положень статті 53 Митного кодексу України (далі МК України), митним органом було направлено запит декларанту про необхідність подання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. За результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що надані декларантом на запит митного органу додаткові документи в своїй сукупності не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим відповідно до частини шостої статті 54 МК України було відмовлено у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 14.11.2023 № UA305000/2023/000195/1.

Позивач скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, просив в задоволенні такої відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач та компанія ICEBERG GLOBAL LIMITED (Гонконг, Китай) на умовах поставки CIF (Клайпеда, Литва) уклали Контракт купівлі-продажу від 29.03.2023 року № 20230301 (далі Контракт), предметом якого є продаж товару в кількості, за марками та за цінами згідно з Додатками до цього Контракту, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Валюта договору долар США. Загальна сума контракту становить 500000 доларів США.

В пунктах 2.1, 3.1 Контракту сторонами погоджено, що умови оплати та терміни постачання визначаються для кожної поставки окремо та вказуються в Додатках, які є невід`ємною частиною Контракту.

Пунктом 5.1 Контракту передбачено, що одночасно з постачанням товару продавець надсилає покупцю такі документи: інвойс із зазначенням країни походження товару 3 екз., CMR/BL (міжнародна вантажна накладна/коносамент) - 3 екз., пакувальний лист 2 екз., сертифікат якості 1 екз., аркуш технічних даних, аркуш безпеки, сертифікат походження.

24 липня 2023 року сторони уклали додаток № 1 до Контракту, яким передбачено поставку наступного товару: плівки з пластмаси самоклейні у джамбо-рулонах - скотч (bopp tape jumbo roll) завширшки 1280 мм ціною 1,45 доларів за 1 кг з продуктів адитивної полімеризації: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 144396 кг загальною вартістю 209374,20 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 13560 кг загальною вартістю 19662,00 долари; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 3780 кг загальною вартістю 5481,00 долар; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100 м у кількості 3390 кг загальною вартістю 4915,50 доларів. Умови поставки: CIF Клайпеда (Литовська Республіка). Термін поставки: 4 місяці. Валюта: долари США. Умови оплати: 17% попередня оплата (депозит); 100% оплата за кожні 2 контейнери за 7 днів до прибуття в порт Клайпеди. Депозит відраховується з оплати останніх двох контейнерів. 24 липня 2023 року постачальник оформив проформу-інвойс № ІСЕ20230724 на вищевказану кількість товару з узгодженими цінами.

14 серпня 2023 року постачальник оформив Комерційний інвойс № ІСЕ20230724/1 на поставку наступного товару: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 48136,50 кг загальною вартістю 69797,93 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 4502,40 кг загальною вартістю 6528,48 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 1242,40 кг загальною вартістю 1801,48 доларів; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 1150,10 кг загальною вартістю 1672 долари. З переліку товару вбачається, що до проформи-інвойсу включено тільки частину загального обсягу поставки. Сумарна вартість вказаного товару складала 79799,88 доларів. Умови оплати: 20% попередня оплата, 100% оплата за кожні два контейнери за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Попередня оплата зараховується до ціни останніх двох контейнерів.

14 серпня 2023 року постачальником було складено специфікацію на партію товару (частину від загального обсягу товару, який мав бути поставлений) згідно інвойсу № ІСЕ20230724/1, відповідно до якої постачальник відвантажив: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 17721,3 кг (93 рулони) загальною вартістю 25695,885 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 3391,4 кг (15 рулонів) загальною вартістю 4917,53 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 746,6 кг (3 рулони) загальною вартістю 1082,57 долари; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 692,9 кг (3 рулони) загальною вартістю 1004,705 долари. Усього було поставлено 114 рулонів вартістю 32700,69 доларів вагою 22552,2 кг нетто, 22985,40 кг брутто.

14 квітня 2023 року позивач уклав договір зберігання на митному складі товарів диспонента № AVL-23/22-D (далі Договір) з резидентом Литовської Республіки UAB «Autoverslo Logistika», в якому сторони погодили порядок надання зберігачем послуг, пов`язаних з вантажно-розвантажувальними роботами, виконанням митних процедур та зберіганням Товару в порту Клайпеди.

Відповідно до інформації коносаменту від 16.08.2023 № COSU6363334800, вантаж у контейнерах завантажено на морське судно в порту Нінгбо (Китай) та відправлено в порт призначення Клайпеда (Литва). Відправником товару з Клайпеди є фірма UAB «AUTOVERSLO LOGISTIKA» (Литва).

Для транспортування товару в Україну 06 листопада 2023 року позивачем було укладено разовий договір-заявку № 06/11/1 з фізичною особою-підприємцем.

10 листопада 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорс Сістемс» подав на Закарпатську митницю митну декларацію № 23UA305160037776U4 про ввезення на територію України товару - плівок та інших плоских форм з пластмаси самоклейних, у джамбо-рулонах, завширшки 1280мм, з продуктівполіприєднання (адитивної полімеризації) скотч з БОП плівки: - BOPP PAPE JUMBO ROLL CLEAR 38 1280mm*from 3400m to 4550m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 38мкм 1280мм*від 3400м до 4550м - 17721,3 кг (93 рулони); - BOPP PAPE JUMBO ROLL CLEAR 45 1280mm*from 3800m to 4300м / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 45 мкм 1280мм*від 3800м до 4300м- 3391,4 кг (15 рулонів); - BOPP PAPE JUMBO ROLL CLEAR 50 1280mm*from 4000m to 4030m /Стрічка з БОПП в джамбо рулонах прозора 50 мкм 1280мм*від 4000м до 4030м - 746,6 кг (3 рулони); - BOPP PAPE JUMBO ROLL 45 YELLOWISH* 1280mm*from 4050m to 4100m / Стрічка з БОПП в джамбо рулонах жовтувата 50 мкм 1280мм*від 4050м до 4100м - 692,9 kg (3 рулони).

Декларантом було заявлено митну вартість товару, визначену основним методом, у розмірі 1287886, 98 грн. (графа 12 МД). Виходячи з ціни товару в доларах 32700,69 доларів за курсом 36,3771 грн. за один долар контрактна ціна складає 1187594,23 грн.

14 листопада 2023 року позивач подав на митницю лист з переліком документів на підтвердження обчисленої митної вартості: рахунок-фактуру від 14.08.2023 року № ІСЕ20230724/1, рахунок проформу від 24.07.2023 року № ІСЕ20230724, платіжне доручення від 02.08.2023 року № 111 (сплата 20% вартості згідно проформи інвойсу № ІСЕ20230724), платіжне доручення від 12.09.2023 року № 125 (сплата 80% вартості згідно проформи інвойсу № ІСЕ20230724), разовий договір-заявка на перевезення від 06.11.2023 року № 06/11/1, рахунок за перевезення від 06.11.2023 року № 18/8359, довідку про транспортні витрати від 06.11.2023 року, супровідний документ від 07.11.2023 року № 23LTLC0100EK30C0E0, рахунки від 31.10.2023№ 0065422, від 31.10.2023№ 0064200, від 10.11.2023 № 0065447 від компанії UAB «Autoverslo Logistika», експортну декларацію країни відправлення від 17.08.2023 № 310120230517055081, зовнішньоекономічний контракт від 29.03.2023 № 20230301, додаток від 24.07.2023 № 1 до зовнішньоекономічного контракту від 29.03.2023№ 20230301, специфікацію від 07.11.2023 № 1 до рахунку-фактури від 14.08.2023 року № ІСЕ20230724/1, вантажну накладну від 07.11.2023, лист-роз`яснення, в якому наведено розрахунки додаткових витрат, понесених позивачем після прибуття товару у порт Клайпеди, та включених до митної вартості товару.

14 листопада 2023 року Закарпатською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UА305000/2023/000195/1, у якому зазначено:

«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана з наступних причин: 1) подані декларантом основні документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; 2) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у статті 58 МК України в частині достовірності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті. 3) надані декларантом на запит митного органу додаткові документи не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості.

За результатами розгляду наданих для підтвердження митної вартості документів встановлено наступне. Пунктом 1.1 розділу 1 зовнішньоекономічного договору (далі - контракт) від 29.03.2023 № 20230301 визначено, що предметом контракту є продаж Товару в кількості, за марками та цінами згідно з додатками до цього контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту, однак доповнення до митного оформлення не надавалися, що унеможливлює встановити предмет зовнішньоекономічної операції. Пунктом 2.1 розділу 2 контракту визначено, що «умови оплати визначають для кожної поставки окремо та вказуються у Додатках до цього контракту, які є невід`ємною частиною цього контракту», однак додатки не надано до митного оформлення, а в інвойсі від 14.08.2023 № ICE20230724/1 (далі-інвойс) зазначено, що термін оплати - 20% депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт. Банківські платіжні документи, які б засвідчували факт оплати за даною поставкою, до митного оформлення не надано. Пунктом 3.1 контракту визначено, що «умови поставки визначаються для кожної поставки окремо та зазначаються у додатках до цього контракту, відповідно до Інкотермс 2020», однак, знову ж, описаний додаток не надавався до митного оформлення, а в інвойсі зазначено умови поставки CIF Клайпеда (Литва). За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення, однак страховий поліс до митного оформлення не надано. В специфікації від 07.11.2023 № 1 вказано, що це специфікація до інвойсу від 14.08.2023 № ICE2023074/1, в той час як інвойс на оцінювані товари має інший номер. Відповідно рахунків від 31.10.2023 № 0064200, від 31.10.2023 № 0065422 та від 10.11.2023 № 0065447, виставлених імпортеру власником митного складу AUTOVERSLO LOGISTIKA (Литва), імпортером понесені наступні витрати: за зберігання товарів на митному складі (50,54 євро), за оформлення митних документів (115 євро), за навантаження (675 євро), за портові витрати (197,40 євро), за транспортування + Т1 (400 євро). Загальна сума витрат складає 1437,94 євро. Водночас, заявлені в митній декларації декларантом витрати відрізняються від вищезазначених рахунків та є наступними: комісійні та брокерські 369,07 євро, навантаження 408,88 євро, а транспортування до кордону (пункт пропуску Ужгород Вишнє Нємецьке) 70000 грн. В рахунку-фактурі Експедитора від 06.11.2023 № 18/8359 (на сплату транспортно-експедиторських послуг) з вказаних витрат підтверджено тільки суму транспортування в розмірі 70000 грн. При цьому, витрати на експедиторські послуги за кордоном в рахунку не зазначені (вказані тільки по Україні).

Таким чином, подані для підтвердження складових митної вартості містять розбіжності, заявлені складові митної вартості підтверджені тільки частково. Транзитна декларація типу Т1 до митного оформлення не надана, так само як не надано і експортну декларацію країни відправлення. Експертний висновок та ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 09.11.2023 № 1903 не може вважатись прийнятним документом для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки окрім переліку інтернет сайтів та ствердження, що рівень ціни оцінюваного товару відповідає поточній кон`юнктурі ринку, не містить жодної експертної інформації. Зокрема, відсутні додатки (джерела інформації), на які посилається експерт, а також, експертом належним чином не наведені аналоги та відповідні розрахунки числового значення вартості товарів. З огляду на викладене вище, надані до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягає сплаті, у зв`язку з чим, відповідно до частини третьої статті 53 МК України здійснено запит про необхідність подання (за наявності) наступні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: - якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - перевізні документи (договір перевезення, транспортної експедиції тощо) та документи, що містять відомості про вартість експедиторських послуг (за наявності) щодо оцінюваних товарів;-якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- експортна декларація країни відправлення; - інші додаткові документи за бажанням декларанта, що підтверджують митну вартість товару. На запит митного органу декларантом надано наступні документи: - рахунок-проформу від 27.07.2023 № ICE20230724, де зазначено «термін оплати 17% депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт», що суперечить інформації, зазначеній в поданому до митного оформлення інвойсі від 14.08.2023 № ICE20230724/1; - банківські платіжні документи від 02.08.2023 № 111 на суму 40951 доларів США та від 12.09.2023 № 125 на суму 63839,90 доларів США. Згідно додатково наданого листа ТОВ «КОММОДІ МАРКЕТ» від 14.11.2023 № 1411-1 банківський платіжний документ від 02.08.2023 № 111 - це сплата 20% суми проформи - інвойсу від 24.07.2023 № ICE20230724, що математично є невірним, оскільки проформа інвойс виставлена на суму 239432,70 доларів США, а також це суперечить умовам оплати даної проформи інвойс, оскільки «термін оплати - 17% депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт». Банківський платіжний документ від 12.09.2023 № 125 - це сплата 80% від суми рахунку від 14.08.2023 ICE20230724/1, що суперечить умовам оплати даного рахунку «термін оплати - 20% депозит, залишок за кожні 2 контейнери 100% за 7 днів до прибуття в Клайпедський порт»; - декларацію країни відправлення № 310120230517055081, в якій числове значення показника вартості товару відрізняється від заявленого декларантом в митній декларації. Оскільки дана декларація країни відправлення виставлена на два контейнери № CSNU6452116 та № TGBU9283020, числове значення показника вартості товару не виявляється можливим перевірити; - транзитну декларацію Т1 № 23LTLC0100EK30C0E0, в якій числове значення показника вартості товару відрізняється від заявленого декларантом в митній декларації в перерахунку на валюту контракту; - лист-роз`яснення ТОВ «КОММОДІ МАРКЕТ» від 14.11.2023 б/н щодо показників числових значень понесених додаткових витрат, які мають бути включені до митної вартості. Проте даний лист-роз`яснення містить суттєві помилки в математичних розрахунках, що робить неможливим перевірку вказаних витрат. - рахунок від 13.11.2023 № 0065448, виставлений імпортеру власником митного складу AUTOVERSLO LOGISTIKA (Литва) за зберігання товару на складі (19,95 євро), оформлення експортних документів (45 євро) та навантаження (27 євро). Загальна сума витрат складає 91,95 євро. Тобто ця сума має додаватися до суми додатково понесених витрат 1437,94 євро згідно рахунків від 31.10.2023 № 0064200, від 31.10.2023 № 0065422 та від 10.11.2023 № 0065447. В листі-роз`ясненні ТОВ «КОММОДІ МАРКЕТ» від 14.11.2023 б/н щодо показників числових значень понесених додаткових витрат імпортером, цей рахунок не враховано, а сума понесених витрат не додана. Вказане унеможливлює перевірити дійсний розмір додатково понесених витрат імпортером, які є складовими митної вартості.

Таким чином, за результатами опрацювання додатково наданих декларантом документів встановлено, що надані декларантом на запит митного органу додаткові документи в своїй сукупності не містять достатніх відомостей для визнання заявленої митної вартості. Право на проведення консультації з митним органом відповідно до частини п`ятої статті 55 МК України декларант не використав, обґрунтовані сумніви митного органу у достовірності (дійсності) заявленої митної вартості спростовано не було, у зв`язку з чим митницею було прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товару.

Метод 1 (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) не застосовувався відповідно до положень частини другої статті 58 МК України, оскільки в надані до митного оформлення документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, у тому числі ціни, що була фактично сплачена чи підлягала сплаті; Метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) та метод 2б (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) не застосовувались у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних та подібних товарів з дотриманням вимог статей 59, 60 та 61 МК України. Зокрема, метод 2а (за ціною договору щодо ідентичних товарів) не застосовано у зв`язку з неможливістю дотримання критеріїв, передбачених частиною першою статті 59 МК України в частині того, що час експорту ідентичних товарів повинен збігатись з часом експорту оцінюваних товарів або бути максимально наближеним до нього. Метод 2в (на основі віднімання вартості) та 2г (на основі додавання вартості (обчислена вартість)) не застосовувались у зв`язку з відсутністю документально підтвердженої інформації, необхідної для застосування цих методів. Відповідно до статті 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. При визначенні числового значення митної вартості товарів за основу взята наявна в ЄАІС Держмитслужби інформація щодо визнаної митної вартості ідентичних товарів на ідентичних комерційних умовах за МД від 14.08.2023 № UA UA100320/2023/024789. Отже, визначена за резервним методом митна вартість товарів у валюті контракту становить 1,9426 дол/кг.»

01 грудня 2023 року відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА305160/2023/000141.

Не погоджуючись з рішенням та карткою відмови відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірного товару, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару чи ознаки підробки, вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Митне оформлення за правилами регулювання положень частини першої статті 248 МК України розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 МК України).

За положеннями статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частина друга статті 51 МК України).

Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, відповідно до частини другої статті 52 МК України, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша статті 53 МК України).

Згідно частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Водночас, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Частиною першою статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частин четвертої та п`ятої статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Із наведених положень колегія суддів висновує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребовування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребовування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Колегія суддів відповідно до матеріалів справи встановила, що митна вартість ввезеного товару визначена позивачем за першим методом - ціною договору, а подані декларантом позивача до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідає вимогам пункту 3 частини другої статті 53 МК України.

Колегія суддів, аналізуючи наведені матеріали справи, подану апеляційну скаргу та відзив щодо неї, враховує наступне.

Як зазначалося вище, позивач та компанія ICEBERG GLOBAL LIMITED (Гонконг, Китай) на умовах поставки CIF Клайпеда (Литва) уклали Контракт, а 24 липня 2023 року - додаток № 1 до Контракту.

14 серпня 2023 року постачальник оформив Комерційний інвойс № ІСЕ20230724/1 на поставку товару, сумарна вартість якого складала 79799,88 доларів. Умови оплати: 20% попередня оплата, 100% оплата за кожні два контейнери за 7 днів до прибуття у порт Клайпеди. Попередня оплата зараховується до ціни останніх двох контейнерів.

В той же день постачальником було складено специфікацію на партію товару (частину від загального обсягу товару, який мав бути поставлений) згідно інвойсу № ІСЕ20230724/1, відповідно до якої постачальник відвантажив: 1) скотч прозорий 38 мкм від 3400 м до 4550м у кількості 17721,3 кг (93 рулони) загальною вартістю 25695,885 доларів; 2) скотч прозорий 45 мкм від 3800 м до 4300м у кількості 3391,4 кг (15 рулонів) загальною вартістю 4917,53 доларів; 3) скотч прозорий 50 мкм від 4000 м до 4030м у кількості 746,6 кг (3 рулони) загальною вартістю 1082,57 долари; 4) скотч жовтуватий 45 мкм від 4050 м до 4100м у кількості 692,9 кг (3 рулони) загальною вартістю 1004,705 долари. Усього було поставлено 114 рулонів вартістю 32700,69 доларів вагою 22552,2 кг нетто, 22985,40 кг брутто.

14 квітня 2023 року позивач уклав договір зберігання на митному складі товарів диспонента № AVL-23/22-D (далі Договір) з резидентом Литовської Республіки UAB «Autoverslo Logistika» (зберігач), в якому сторони погодили порядок надання зберігачем послуг, пов`язаних з вантажно-розвантажувальними роботами, виконанням митних процедур та зберіганням Товару в порту Клайпеди.

За надані послуги зберігач виставив позивачу наступні рахунки за 2 контейнери, в тому числі за контейнер із спірним товаром: від 31 жовтня 2023 року № 0064200 на суму 197,40 євро (витрати на послуги порту), від 31 жовтня 2023 року № 0065422 на суму 920 євро (механічне розвантаження, послуги митниці, транспортування).

За зберігання, митні послуги, механічне завантаження товару було також виставлено рахунок від 10 листопада 2023 року № 0065447 на суму 320,54 євро.

Ці рахунки (разом з іншими рахунками за послуги UAB «Autoverslo Logistika») було сплачено 24 листопада 2023 року, про що вказано в платіжній інструкції № 157.

Як зазначено в листі-роз`ясненні, який позивач направив відповідачу 14 листопада 2023 року, ці витрати позивач поніс в зв`язку з оформленням, зберіганням та транспортуванням вантажу загальною вагою 56106 кг, в тому числі спірного товару вагою 22985,40 кг брутто та іншого товару вагою 33120,60 кг брутто. Витрати, понесені в порту Клайпеди в зв`язку з імпортом спірного товару позивач визначав як частку від загальних витрат за два контейнери пропорційно вазі брутто спірного товару.

Щодо додаткових витрат на товар згідно рахунків № 0065422 та № 0064200, то частка спірного товару у загальній сумі витрат становить: 22985,4 : 56106 = 40,97%. Витрати на розвантаження складають 450 євро. Витрати на митні формальності та транспортування складають 70 + 400 євро. Витрати на портові збори, комісійні та брокерські складають 197,4 євро. Таким чином, витрати на спірний товар складають: (450 + 470 + 197,4) х 40,97% = 457,80 євро.

Додаткові витрати на спірний товар згідно рахунку № 0065447 складають 320,54 євро, з них 225 євро за навантаження, 95,54 євро зберігання, комісійні та брокерські витрати. Загальна сума додаткових витрат, пов`язаних з імпортом спірного товару, в порту Клайпеди складає 457,80 + 320,54 = 778,34 євро.

Для транспортування товару в Україну 06 листопада 2023 року було укладено разовий договір-заявку № 06/11/1 з фізичною особою-підприємцем. Сума фрахту за погодженням сторін складала 120000 грн. Згідно записів в міжнародній вантажній накладній вантаж було прийнято перевізником 07 листопада 2023 року.

За транспортно-експедиторські послуги позивач сплатив у повному обсязі: 06 листопада було сплачено 40000 грн., 16 листопада 79000 грн., 27 грудня 1000 грн.

Щодо доводів відповідача про відсутність у наданому до митного оформлення пакеті документів страхового полісу чи іншого підтвердження страхового покриття, що на його думку є необхідним з огляду на умови поставки CIF Клайпеда (Литва), FGTKZWSQYBQ суд вказує наступне.

Термін CIF «вартість, страхування та фрахт» означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна відвантаження. Продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати ушкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять із продавця на покупця. За умовами терміну CIF на продавця покладається також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати і ушкодження товару під час перевезення.

В додатку № 1 до Контракту вказані умови поставки CIF (Клайпеда, Литва). Отже, постачальник зобов`язаний оплатити перевезення товару морським транспортом та застрахувати товар.

В розділі 5 Контракту сторонами погоджено, що одночасно з постачанням товару продавець надсилає покупцеві таку документацію: Інвойс із зазначенням країни походження товару 3 екз.; CMR/BL 3 екз; Пакувальний лист 2 екз.; Сертифікат якості 1 екз.; Аркуш технічних даних; Аркуш безпеки; Сертифікат походження.

Як вбачається з цього переліку, постачальник не надавав позивачу документацію стосовно страхування товару та не виставляв окремі рахунки за транспортування та страхування. З цього випливає, що витрати на страхування вже було включено в ціну товару, і з цією умовою сторони Контракту погодились.

В спорі стосовно визначення митної вартості товару, який постачався за умовами СІF, апеляційний суд враховує правовий висновок Верховного Суду в аналогічному спорі, згідно якого надані позивачем прайс-листи умов поставки СІF вказують на суб`єктивну спрямованість таких комерційних пропозицій, і продавець установлює ціну товару з урахуванням фрахту, витрат на страхування, які включалися в ціну для товару, що відправлявся на територію України. Крім того, ціна формується в залежності від кількості товарів, умов платежів, а також інших об`єктивних умов його поставки, а витрати страхування товару та вартість такого страхування включаються до контрактної вартості товару, що підтверджується прайс-листами на імпортований товар (постанова у справі № 815/5414/16 від 11 вересня 2023 року).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребовувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі № 815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Між тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД від 14.08.2023 № UA UA100320/2023/024789), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

При цьому, в оскарженому рішенні відповідач не зазначає будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

У постанові Верховного Суду від 29.09.2020 року справі № 520/7041/19 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Також, суд апеляційної інстанції зауважує, що митний орган не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки зазначених документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі № 814/1888/16, від 24.12.2020 у справі № 820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості оцінюються критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Обставини, встановлені у справі, що розглядається, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданій декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі № 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того, відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально, а різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо непідтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

З урахуванням вказаного, колегія суддів погоджується із висновком суд першої інстанції, що сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару, а позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, правильність визначення митної вартості позивачем відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем-апелянтом не доведена.

Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановами Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 820/2660/18, від 13.10.2023 у справі № 826/23845/15, які в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються апеляційним судом під час вирішення наведеного спору.

Апеляційний суд вважає, що приймаючи спірне рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган послався лише на неподання декларантом додаткових документів, не навів при цьому пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначив докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Тобто, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

З огляду на те, що декларантом відповідачу надані документи на підтвердження митної вартості товару, колегія суддів зазначає, що у митного органу були наявні достатні документи, які підтверджують числові значення всіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. Відповідач в порушення вимог статті 77 КАС України не довів наявність у нього обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару за ціною договору. Зазначене, в свою чергу, дає підстави вважати, що оспорюване рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови є протиправним, яке слід скасувати.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена в постановах від 27.06.2019р. у справі № 803/667/17, від 02.04.2019р. у справі № 809/784/19, від 06.03.2019р. у справі № 809/278/17, від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/1.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

З огляду на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та скасуванню не підлягає.

Згідно частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені висновки суду є вичерпні, а доводи апелянта - безпідставні.

Апеляційний суд переглянув оскаржуване судове рішення і не виявив порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до ухвалення незаконного судового рішення, щоб його скасувати й ухвалити нове.

Відповідно до пункту 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 370 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закарпатської митниці залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі № 260/634/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Постанову разом із паперовими матеріалами апеляційної скарги надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 31.10.24