Постанова

від 23.10.2024 по справі 914/995/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. м. Львів Справа №914/995/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІ.Б. Малех

суддівВ.М. Гриців

О.В. Зварич

секретар судового засіданняЗалуцький Д.Т.

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Гарнобуд, б/н від 28.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1848/24 від 28.06.2024)

на рішення Господарського суду Львівської області від 11 червня 2024 року (суддя Козак І.Б., повний текст рішення складено 12.06.2024, м. Львів)

у справі №914/995/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хоббіт Хаус, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гарнобуд, м. Львів

про стягнення заборгованості 2 405 261,17 грн.

за участю представників учасників процесу:

від позивача в режимі відеоконференції: Гамей В.В. адвокат (ордер серія АВ №1132635 від 16.05.2024);

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

16 квітня 2024 року на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Хоббіт Хаус до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гарнобуд про стягнення заборгованості 2405261,17 грн.

Дані позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач у порушення умов договору купівлі-продажу №32 від 17.08.2024 не оплатив вартість одержаного товару на суму 2076000,00 грн. З врахуванням п.5.2. договору та положень ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 41174,76 грн. інфляційних втрат, 25948,57 грн. 3% річних, 262137,84 грн. пені.

В обґрунтування даного посилається на положення ст. ст. 520, 524, 525, 526, 533, 534, 535, 610, 612, 625, 629, 712, 692 Цивільного кодексу України та ст. ст. 265, 222 Господарського кодексу України.

В свою чергу, відповідач, у відзиві на позов вказав, що ним порушено умови договору, проте порушення відбулося, внаслідок форс-мажорних обставин, що виникли не з волі відповідача. Мотивував тим, що 06.07.2023 між відповідачем ТОВ «ГАРНОБУД» і Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області укладено договір №448 «Нове будівництво найпростішого тимчасового укриття для забезпечення життєдіяльності ЗДО по вул. І.Франка 20 б в с. Зубра Львівського району Львівської області». Для виконання робіт по даному договору відповідач здійснював закупівлю залізобетонних модулів укриття цивільного захисту у позивача в цій справі. В процесі виконання робіт по договору №448, Солонківською сільською радою Львівського району Львівської області не підписано акти виконання робіт та не проплачено кошти, що у свою чергу зумовило обставини, через які відповідач не здійснив оплату за договором купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023. Відповідач не заперечив, щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу, а саме 2 076 000,00 грн. Щодо нарахованих інфляційних витрат та пені, заперечив, оскільки такі виникли, внаслідок не зумисних дій відповідача, а внаслідок не виконання стороною умов договору №448 від 06.07.2023, а саме не здійснення оплати за спірним договором іншим контрагентом за договором №448 від 06.07.2023.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Гарнобуд» на користь ТОВ «Хоббіт Хаус» 2076000,00 грн. основного боргу, 41174,46 грн. інфляційних втрат, 24987,44 грн. 3% річних, 261237,84 грн. пені та 36064,50 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Дане рішення мотивоване наявністю факту одержання відповідачем товару від позивача на виконання умов договору купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023 в сумі 2076000,00 грн., що не заперечується відповідачем, а відтак стягнуто дану суму в примусовому порядку.

З врахуванням положень ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України та п.5.2. договору, судом здійснено перерахунку вимог позивача та встановлено обґрунтованість 41174,66 грн. інфляційних втрат, 24987,44 грн. 3% річних та 262137,84 грн. пені.

Відповідач ТОВ «Гарнобуд», не погодившись з рішення місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що таке прийнято з порушенням норм процесуального права та з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-скаржник зауважує, що приймаючи оспорюване рішення суд не врахував , що ТОВ «Гарнобуд» частково здійснив оплату по договору купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023 в сумі 100 000,00 грн. в підтвердження чого посилається на платіжну інструкцію № 344 від 13.11.2023, а відтак усі штрафні санкції, які виникають із договору, необхідно вираховувати від 1 976 000,00 грн.;

- судом, не взято до уваги, як стверджує, скаржник його пояснення, щодо форс-мажорних обставин, що виникли не з його волі.

Відповідно до цього, просить, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2024 у справі№914/995/24 і прийняти нове рішення, яким задовільнити у повному обсязі позовні вимоги ТОВ «Гарнобуд», щодо перерахунку основного боргу та штрафних санкцій.

Позивач ТОВ «Хоббіт Хаус», у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги, вказуючи на те, що скаржником не обґрунтовано у чому саме полягає незаконність і необґрунтованість рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2024, як і не надано обґрунтування поважності причин неподання доказів, щодо часткової оплати за договором купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023 у розмірі 100 000,00 грн. з огляду на те, що зазначена обставина не досліджувалась судом першої інстанції під час розгляду справи. Разом з тим, з метою справедливого та своєчасного вирішення спору , а також належного захисту прав і законних інтересів ТОВ «Хоббіт Хаус», представник позивача визнає апеляційну скаргу, в частині зменшення розміру заборгованості, у зв`язку з частковою сплатою 13.11.2023 відповідачем заборгованості за договором купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023 у розмірі 100 000,00 грн. Відповідно до цього, просить прийняти визнання ТОВ «Хоббіт Хаус» апеляційної скарги, в частині зменшення суми стягнення на 100 000,00 грн. основного боргу та 12864,06 грн. штрафних санкцій; в іншій частині залишити рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2024 у справі №914/995/24 без змін; стягнути на користь ТОВ «Гарнобуд» судовий збір у розмірі 1 853,80 грн.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22 липня 2024 року (головуючий суддя Малех І.Б., судді Гриців В.М., Зварич О.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Гарнобуд, б/н від 28.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1848/24 від 28.06.2024) на рішення Господарського суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24; витребувано матеріали справи №914/995/24 в Господарського суду Львівської області.

30.07.2024 в канцелярію суду поступили матеріали справи №914/995/24.

В подальшому, ухвалою суду від 19.08.2024 розгляд справи №914/995/24 призначено до розгляду в судове засідання на 04 вересня 2024 року.

02.09.2024 в канцелярію суду через систему електронний суд від представника відповідача поступила заява про розгляд справи без його участі, б/н від 02.09.2024, згідно якої також просить апеляційну скаргу задоволити з підстав, викладених в такій та у відзиві і здійснити розподіл судових витрат.

Судове засідання 04.09.2024 у справі №914/995/24 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючого судді Малех І.Б. у відрядженні, а члена колегії судді Зварич О.В. у відпустці, що підтверджується відповідними наказами.

В подальшому, ухвалою суду від 16.09.2024 судове засідання у справі №914/995/24 призначено на 23.10.2024.

В режимі відеоконференції в судове засідання 23.10.2024 з`явився представник позивача, який заперечив доводи апеляційної скарги, з мотивів наведених у відзиві на таку.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 23.10.2024 не забезпечив, причин неявки не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 16.09.2024, шляхом надіслання такої в електронний кабінет, і така отримана ними - 17.09.2024 о 16:42, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка підписана відповідальним працівником суду.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, відзивом на неї, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши зібрані у справі докази, судова колегія Західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення від 11 червня 2024 року Господарського суду Львівської області у справі №914/995/24 нормам чинного матеріального та процесуального права, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

Обставини справи.

10 жовтня 2023 року між ТОВ "Хоббіт Хаус" та ТОВ "Гарнобуд" укладено договір купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023, згідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець своєчасно прийняти і оплатити залізобетонні модулі укриття цивільного захисту, в подальшому - "товар".

В свою чергу, сторонами було погоджено у п. 1.2. договору, що номенклатура, кількість і ціна товару вказується в специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

На виконання зазначеного пункту сторонами було складено та підписано специфікацію №1 від 10.10.2023, у п. 1 якої сторонами було погоджено наступне: - залізобетонний модуль-укриття цивільного захисту 8 штук, 205000,00 грн. за шт./без ПДВ, 1640000,00 грн. вартість з ПДВ; - тамбур до залізобетонного модуля-укриття цивільного захисту 2 штуки, 45000,00 грн. без ПДВ, 90000,00 грн. з ПДВ. Загалом вартість товару становить 2076000,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 2.1. договору продавець організовує постачання товару покупцеві партіями на умовах постачання EXW Львівська області, Львівський район, с. Зубра, вулиця Будівельна, 30. Деталі та строки постачання визначаються окремо в специфікаціях.

Згідно з п. 2.3. договору датою поставки товару вважається дата, зазначена в видатковій накладній продавця і товарно-транспортній накладній при відвантаженні товару на території покупця.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар у наступні строки та кількості: - видаткова накладна від 25.10.2023 (залізобетонний модуль-укриття 3 шт., тамбур до залізобетонного модуль-укриття 1 шт.); - видаткова накладна від 11.10.2023 (залізобетонний модуль-укриття 1 шт., тамбур до залізобетонного модуль-укриття 1 шт.); - видаткова накладна від 26.10.2023 (залізобетонний модуль-укриття 2 шт.); - видаткова накладна від 30.10.2023 (залізобетонний модуль-укриття 2 шт.).

Пунктом 3.1. договору сторонами встановлено, що порядок оплати товару за договором погоджується сторонами у специфікації.

У відповідності до п. 3 специфікації оплата за отриманий товар здійснюється на підставі рахунків, сформованих продавцем, безготівковим розрахунком на банківський рахунок продавця в розмірі: передплата 30% протягом 3 робочих днів з дати підписання специфікації, 7% протягом 15 робочих днів з дати поставки обладнання.

Згідно п.4 специфікації сторонами було погоджено, що поставка товару може здійснюватися достроково, тобто до оплати 30% передплати за товар.

З вказаного вище вбачається, що на наступний день після передачі товару, відповідач був зобов`язаний сплатити 30% вартості такого товару, а 70 % доплатити через 15 робочих днів.

За видатковою накладною №105 від 25.10.2023 розрахунки мали б здійснюватися наступним чином: перший платіж - 30% відсотків - 237 600,00 грн. мав би бути здійснений 26.10.2023; другий платіж - 70% - 554 400 грн. мав би бути здійснений 15.11.2023.

В свою чергу, за видатковою накладною №93 від 11.10.2023 розрахунки мали б здійснюватися наступним чином: - перший платіж - 30% - 90 000,00 грн. мав би бути здійснений 12.10.2023; - другий платіж - 70% - 210 000,00 грн. мав би бути здійснений 01.11.2023.

За видатковою накладною №111 від 26.10.2023 розрахунки мали б здійснюватися наступним чином: - перший платіж - 30% - 147 600,00 грн. мав би бути здійснений 27.10.2023; - другий платіж - 70% - 344 400,00 грн. мав би бути здійснений 15.11.2023.

За видатковою накладною №112 від 30.10.2023 розрахунки мали б здійснюватися наступним чином: перший платіж - 30% - 147 600,00 грн. мав би бути здійснений 31.10.2023; - другий платіж - 70% - 344 400,00 грн. мав би бути здійснений 20.11.2023.

Як вказує позивач, жодних коштів ним не отримано, що стало підставою для подання позову в даній справі.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ «Гарнобуд» на користь ТОВ «Хоббіт Хаус» 2076000,00 грн. основного боргу, 41174,46 грн. інфляційних втрат, 24987,44 грн. 3% річних, 261237,84 грн. пені та 36064,50 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, з чим не погодився відповідач подавши відповідну апеляційну скаргу.

При перегляді рішення Господарського суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24 в апеляційному порядку, Західний апеляційний господарський суд керувався наступним.

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Як встановлено обставинами справи, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023, згідно п. 1.1. якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець своєчасно прийняти і оплатити залізобетонні модулі укриття цивільного захисту, в подальшому - "товар".

Судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів, на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Згідно вимог ст.712 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст.265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень ст.ст. 669, 671, 691 Цивільного кодексу України, встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті ).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, що кореспондується положенням ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З обставин справи вбачається, що відповідачем отримано від позивача товар на суму 2076000,00 грн., на підставі договору №10-1 від 10.10.2023 та специфікації №1 до даного договору від 10.10.2023 та факт поставки підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи. Даного відповідачем не заперечується.

В апеляційній скарзі, відповідач (скаржник) стверджує, що вінчастково здійснив оплату по договору купівлі-продажу №10-1 від 10.10.2023 в сумі 100000,00 грн. в підтвердження чого посилається на платіжну інструкцію № 344 від 13.11.2023, а відтак усі штрафні санкції, які виникають із договору, необхідно вираховувати від 1 976 000,00 грн.

Згідно вимог ч.3 ст. 269 ГПК України встановлено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, враховуючи положення вищевказаної статті, дослідивши матеріали та обстави справи суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини про часткову сплату боргу в сумі 100 000,00 грн., суду першої інстанції не було відомо, при цьому слід відмітити, що відповідач був належним чином повідомлений про час та міс це розгляду справи ухвалою суду від 18.04.2024 (а.с.45). В обгрунтування поважності причин неподання таких доказів суду першої інстанції скаржник в апеляційній скарзі не наводить.

Крім цього, відповідач у відзиві на позов не заперечував, щодо сплати заборгованості за договором купівлі-продажу, а саме - 2 076 000,00 грн., однак зазначив, що заперечує стосовно інфляційних втрат та пені, вказуючи, на те, що такі виникли, внаслідок не зумисних дій відповідача, а внаслідок не виконання стороною умова договору №448 не здійснення оплати за таким.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що переглядає оспорюване рішення за наявними матеріалами справи.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно вимог п.5.1. договору встановлено, що за порушення умов такого винна сторона відшкодовує збитки, завдані цим іншій стороні, в порядку, встановленому чинним законодавством України та умовами цього договору.

У разі несплати або несвоєчасної оплати вартості отриманого товару, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення. Сплата штрафних санкцій не звільняє покупця від сплати вартості товару (п.5.2. договору).

Згідно перерахунку суду першої інстанції, який є арифметично вірним, сума інфляційних втрат становить 41174,76 грн. та 3 % річних в сумі 24987,44 грн.

Щодо стягнення пені, то згідно перерахунку суду першої інстанції, який також є арифметично вірним, така становить 262137,84 грн.

Як в суді першої, так і в апеляційній інстанціях відповідач (скаржник) посилається на наявність форс-мажорних обставин, а саме не оплату виконаних ним підрядних робіт іншим контрагентом ТОВ «ГАРНОБУД» за іншим оплатним договором.

У розумінні статті 617 Цивільного кодексу України, сама по собі наявність обставин непереборної сили (форс-мажору) не звільняє особу, яка порушила зобов`язання, від відповідальності за таке порушення, якщо вона не доведе, що це порушення сталося саме внаслідок таких обставин непереборної сили (форс-мажору).

Судом першої інстанції вірно відмічено, що відповідачем не наведено обґрунтованих підставі та не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що несвоєчасне виконання зобов`язання з оплати отриманого товару було наслідком обставин непереборної сили (форс-мажору).

Юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому, укладаючи із позивачем договір із визначеним строком оплати товару, відповідач повинен був оцінити вказаний строк та, відповідно, об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний договором строк.

Відтак, по суті обґрунтування апеляційної скарги зводиться до переоцінки доказів та не спростовує висновків суду першої інстанції і свідчить про незгоду скаржника із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи.

З врахуванням наведеного, рішення Господарського суду Львівської області від 11.06.2024 у справі №914/995/24 слід залишити без змін, як законне та обґрунтоване, відносно обставин та матеріалів справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Суд апеляційної інстанції вважає, що Господарський суд Львівської області ухвалив рішення від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24, з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, рішення Господарського суд Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24 належить залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Гарнобуд» - без задоволення.

Згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 129, 236, 269, 275, 276, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Гарнобуд, б/н від 28.06.2024 (вх. № апеляційного суду 01-05/1848/24 від 28.06.2024) залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 11 червня 2024 року у справі №914/995/24 - залишити без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на ТОВ «Гарнобуд».

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів відповідно до ст.ст. 286 - 289 ГПК України.

5.Матеріали справи №914/995/24 повернути Господарському суду Львівської області.

Повний текст рішення складено та підписано 29.10.2024.

Головуючий суддяІ.Б. Малех

СуддяВ.М. Гриців

СуддяО.В. Зварич