Постанова

від 30.10.2024 по справі 915/1819/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/1819/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №6

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТОРГ-ДОН

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 05 червня 2024 року (повний текст складено 17.06.2024)

у справі № 915/1819/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агротрейд Плюс

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТОРГ-ДОН

про стягнення попередньої оплати, штрафних санкцій за порушення умов договору поставки, інфляційних втрат та 3% річних, -

суддя суду першої інстанції: Ржепецький В.О.,

місце винесення рішення: м. Миколаїв, вулиця Фалєєвська, 14, Господарський суд Миколаївської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 30.10.2024 відповідно відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Компанія Агротрейд Плюс (далі також позивач) звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) ТЕХНОТОРГ-ДОН (далі також - відповідач) про:

- стягнення попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн,

- пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, що становить 1 244 827,37 грн,

- 3% річних в сумі 79 809,65 грн,

- інфляційних збитків в сумі 183 664,80 грн.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору в сумі 57 386,49 грн та 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги ТОВ Компанія Агротрейд Плюс обґрунтовує невиконанням з боку ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН зобов`язання за Договором купівлі-продажу №17354/38715660 від 04.10.2022 щодо постачання товару, який оплачений покупцем (позивачем). У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн, на яку нараховано пені, 3% річних та інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 у справі №915/1819/23 (суддя Ржепецький В.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТОРГ-ДОН на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агротрейд Плюс суму попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 34 761,96 грн. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1 244 827,37 грн, 3% річних в сумі 79 809,65 грн та інфляційних збитків в сумі 183 664,80 грн відмовлено.

У вказаному рішенні суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи доведено та підтверджено наявність порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором в частині поставки товару, який був оплачений покупцем у 2022, що у відповідності до положень статті 665 Цивільного кодексу України, є підставою для відмови позивачем від договору купівлі-продажу та обґрунтованості вимог останнього про повернення сплачених коштів, що і було здійснено ТОВ Компанія Агротрейд Плюс шляхом надсилання відповідачу листів від 11.08.2023 та 28.08.2023. Оскільки з боку ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН не повернуто відповідних коштів позивачу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині повернення коштів, сплачених позивачем в якості передплати за товар.

При цьому, судом першої інстанції було враховано, що сторонами не було укладено договору купівлі-продажу саме у паперовій формі, але, застосовуючи стандарт доказування щодо вірогідності доказів, господарський суд дійшов висновку, що найбільш вірогідним є твердження відповідача про укладення спірного договору від 04.10.2022 у спрощений спосіб, а саме шляхом надсилання відповідачем позивачеві рахунку №1021624 та його сплати останнім 05.10.2022 та 07.10.2022.

Водночас, судом було наголошено, що оскільки у зобов`язанні поставити товар ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН є боржником, то саме на нього в зобов`язанні покладається обов`язок щодо забезпечення передання товару покупцеві (у тому числі дій стосовно визначення строку та місця поставки безпосередньо після досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору або в розумні строки після його укладення), незалежно від того, що сторони не дійшли згоди щодо строків поставки.

Разом з тим, враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору саме у редакції, доданій до позовної заяви, суд вказав, що правові підстави для стягнення визначеної договором суми пені відсутні. Аналогічно, з огляду на відсутність в укладеному договорі положень щодо строку виконання зобов`язання відносно передання товару, підстав для нарахування сум інфляційних втрат та 3% річних судом також не встановлено.

Крім того, з огляду на неподання позивачем до судових дебатів належних доказів на підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, розподіл судових витрат в цій частині господарським судом не здійснювався.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТОРГ-ДОН звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 року у справі №915/1819/23 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТОРГ-ДОН на користь позивача попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн. Також, апелянт просить стягнути на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Агротрейд Плюс витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: ст.ст.530, 545, 651, 663, 664, 665, 693 Цивільного кодексу України; зроблено висновки, що є помилковими та не відповідають встановленим обставинам справи; не з`ясовано та не надано належної оцінки обставинам, що мають значення для справи (зокрема, щодо надання позивачем договору купівлі-продажу, що на думку відповідача, ознаки підробки).

Узагальнені доводи апеляційної скарги ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН полягають у наступному:

- між сторонами спору було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, тому, при вирішенні спору у цій справі необхідно керуватись загальними нормами чинного законодавства України;

- строк, місце та спосіб поставки товару були встановлені відповідачем у листах від 29.09.2023 №4055 та від 23.10.2023 №4089, відповідно зобов`язання по поставці товару виникло у відповідача в момент, що був визначений у листах;

- позивача не вчинив жодних дій щодо отримання ним товару до вчинення яких відповідач не міг виконати свій обов`язок по поставці, відповідно вини відповідача у непоставці товару немає;

- відповідач не порушував та не відмовлявся від своїх зобов`язань по поставці товару, у позивача відсутнє право на односторонню відмову від договору, відповідно вимоги позивача про повернення суми попередньої оплати за товар є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню;

- позивач надав до суду документ (договір), що містить ознаки підробки, намагаючись таким чином ввести суд в оману та безпідставно стягнути з відповідача пені, на які не має права.

Більш детально доводи ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХНОТОРГ-ДОН на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 у справі №915/1819/23; продовжено розгляд вказаної апеляційної скарги на розумний строк та призначено її до розгляду на 30.10.2024 року об 11:00 год.; встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

01.08.2024 від ТОВ Компанія Агротрейд Плюс до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій позивач не погоджується з доводами останньої, вважає її необґрунтованої та зазначаючи про те, що відповідачем не спростовано факту порушення істотних умов договору купівлі-продажу шляхом не поставки оплаченого позивачем товару, що правильно встановив суд першої інстанції, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Крім того, до вказаного відзиву позивачем долучено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат правничої допомоги у розмірі 80 000,00 грн., яку ТОВ Компанія Агротрейд Плюс очікує понести, у зв`язку із апеляційним переглядом справи №915/1918/23.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 10.10.2024 задоволено клопотання представника ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН адвоката Махнової Олени Вікторівни, щодо участі останньої у судовому засіданні поза межами суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд справи №915/1918/23 в режимі відеоконференції.

29.10.2024 від ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс» до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, що було враховано судовою колегією в судовому засіданні 30.10.2024.

30.10.2024, до початку судового засідання, від ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи №915/1819/23 на іншу дату, яке обґрунтовано тим, що представник відповідача - адвокат Махнова Олена Вікторівна приймає участь в іншій справі №1-104/11, судове засідання в якій призначене на 14:00 год. 30.10.2024, а тому представник ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН не має можливості взяти участь у справі №915/1819/23, розгляд якої призначений на цю ж дату.

ТОВ «Компанія Агротрейд Плюс» відразу ж відреагувало на вказане клопотання, надіславши до суду заперечення проти відкладення розгляду даної справи на іншу дату, з посиланням на те, що:

- судове засідання у справі №1-104/11, призначене на 14 год. 00 хв., тобто, на три години пізніше ніж судове засідання у справі №915/1819/23 (призначено на 11 год. 00 хв); при цьому, представник ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» заявив клопотання про участь у розгляді справи №915/1819/23 в режимі відеоконференції, а тому участь представника відповідача у справі №1-104/11 жодним чином не перешкоджає його участі у справі №915/1819/23;

- відповідачем не надано разом із клопотання про відкладення доказів на підтвердження того, що саме адвокат Махнова Олена Вікторівна приймає участь у справі №1-104/11, а не інший представник;

- ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» не позбавлений права мати декілька представників, щоб направити для участі у справі №1-104/11 іншого адвоката.

Розглянувши клопотання представника ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН», судова колегія зазначає наступне.

Згідно з частинами 11, 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Апеляційний суд зазначає, що жодного доказу щодо участі представника відповідача в іншому судовому процесі заявником до господарського суду не надано.

Більш того, враховуючи те, що заявник вказує про призначення іншої справи - №1-104/11 до розгляду на 30.10.2024 (ту ж дату, на яке призначено судове засідання у даній справі), судова колегія встановила, що згідно з інформацією, яка міститься у Єдиному державному реєстру судових рішень (доступ до якого є вільним), останнім процесуальним документом у справі №1-104/11 є ухвала Калинівського районного суду Вінницької області від 05.09.2024 про відновлення судового провадження та призначення справи №1-104/11 до розгляду, проте, не на 30.10.2024 (як зазначає відповідач), а на 03.10.2024 о 14:00 год.

Окрім цього, апеляційний суд констатує, що відповідач був ще 25.07.2024 повідомлений про дату, час і місце розгляду господарської справи (ухвала про відкриття та призначення апеляційної скарги у даній справі до розгляду) і, відповідно, ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» мав достатньо часу забезпечити явку в судове засідання іншого представника (при цьому, не тільки адвоката, враховуючи можливість юридичної особи брати участь у судових засіданнях в порядку самопредставництва), оскільки діюче законодавство не обмежує представництво інтересів в суді певним колом осіб.

Таким чином, судова колегія відзначає, що відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не наведено жодних об`єктивних причин, які унеможливлюють розгляд справи за відсутності його представника, а також не надано жодного доказу у підтвердження причини неможливості бути присутнім у судовому засіданні 30.10.2024 при розгляді господарської справи №915/1819/23, з урахуванням заявленого представником клопотання щодо його участі у судовому засіданні поза межами суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника відповідача не позбавляє суд права вирішити спір, оскільки ним не заявлено про необхідність надання додаткових доказів, клопотань або інших заяв, які він не мав можливості своєчасно подати суду, які могли б вплинути на встановлені судом першої інстанції обставини.

При цьому, суд враховує, що свою позицію уданій справі відповідачем викладено в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву, який був поданий ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» в суді першої інстанції.

З огляду на вищезазначені обставини, колегія суддів вважає, що в даному випадку неможливість явки представника апелянта не позбавляє суд права вирішити спір, з урахуванням того, що відповідно до ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024, присутність сторони в судовому засіданні не визнавалась обов`язковою.

Таким чином, клопотання ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки повідомлені причини неявки судом поважними не визнаються.

Представники жодної зі сторін у судове засідання 30.10.2024 не з`явились; про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою; матеріалів справи достатньо для її розгляду та прийняття рішення, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників сторін.

В судовому засіданні 23.10.2024 відповідно до ч.ч. 4. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Я встановлено судом першої інстанції, підтверджується матеріалами справи та не оспорюється сторонами у даній справі, між ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН (Постачальник) та ТОВ Компанія Агротрейд Плюс (Покупець) було укладено Договір поставки у спрощений спосіб (далі - Договір) шляхом виставлення Постачальником рахунку на оплату замовлення фактичної оплати Покупцем цього рахунку, відповідно до якого відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар, а позивач - прийняти та оплатити його.

Відповідно до наявного у матеріалах справи рахунку від 04.10.2022 №1021624 на оплату по замовленню, ТОВ ТЕХНОТОРГ-ДОН зобов`язався передати ТОВ Компанія Агротрейд Плюс товар - Амофос 10:46, біг-бег 900 кг. на суму 2 317 464,00 грн., у т.ч. ПДВ 386 244,00 грн. (т. 1 а.с. 14).

На виконання цього Договору позивач здійснив попередню оплату товару на загальну суму 2 317 464,00 грн., про що свідчать наявні у матеріалах справи платіжні інструкції про безготівковий переказ в національній валюті №733 від 05.10.2022 на суму 700 000,00 грн. та №739 від 07.10.2022 на суму 1 617 464,00 грн. (т. 1 а.с. 15, 16).

Однак, відповідач не здійснив поставку товару, у зв`язку з чим, Покупець своїм Листом №11/08-23/3 від 11.08.2023 (а.с. 17) звернувся до Постачальника з вимогою про повернення коштів за невідвантажений товар в розмірі 2 317 464,00 грн.

З огляду на відсутність реагування відповідача на вказаний лист, 28.08.2023 ТОВ Компанія Агротрейд Плюс надіслало відповідачеві Претензію з вимогою щодо повернення коштів за непоставлений товар у строк протягом 3-х банківських днів, з моменту отримання цієї Претензії.

Проте, відповідач зазначає про наявність підстав вважати, що саме Позивачем допущено прострочення кредитора, оскільки останнім дій щодо отримання товару не здійснено.

При цьому, відповідач посилається на свої листи від 29.09.2023 №4055 та від 23.10.2023 №4089 (а.с. 60, 65), надіслані позивачу.

Так, у листі від 29.09.2023 №4055 ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» підтверджує платіж, здійснений позивачем за вищенаведеними платіжними інструкціями, та пропонує останньому отримати відповідний товар на умовах самовивозу зі складу Постачальника.

Оскільки відповіді на вказаний лист відповідач від позивача не отримав, ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» листом від 23.10.2023 №4089 знов звернувся до ТОВ Компанія Агротрейд Плюс, пропонуючи останньому отримати оплачений ним товар з місця його зберігання зі складу у м. Дніпро.

Таким чином, позивач зазначає, що фактичними підставами позову є бездіяльність Постачальника щодо поставки товару Покупцю на підставі Договору, укладеного у спрощений спосіб, та оплаченого позивачем.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, беручи до уваги межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Насамперед судова колегія зазначає, що оскільки апеляційні вимоги стосуються лише частини рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн, то оскаржуване рішення переглядається апеляційним судом саме у цій частині, що узгоджується із положеннями ст. 269 Господарського процесуального кодексу України.

Як вже зазначалось вище, жодною стороною не спростовується факт укладення між ними Договору поставки у спрощений спосіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, під укладенням господарського договору у спрощений спосіб мається на увазі обмін сторонами листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також підтвердження контрагентами прийняття до виконання замовлень.

Аналогічні положення наведені у частині 1 ст. 207 Цивільного кодексу України.

При цьому, згідно із частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Укладення договору має місце, якщо зі змісту документів можливо встановити виражений намір особи укласти конкретний договір та розуміння цією особою своїх зобов`язань у разі прийняття її пропозиції іншою особою; істотні умови майбутнього договору; адресата (адресатів) відповідної пропозиції; прийняття пропозиції на запропонованих умовах другою стороною або вчинення нею в межах строку для відповіді на оферту дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо).

Таким чином, зі змісту ст. 181 Господарського кодексу України вбачається, що прийняття пропозиції укладення договору можливе у вигляді конклюдентних дій, що у даному випадку відбулось шляхом надання Постачальником Покупцю рахунку на оплату товару та, відповідно, здійснення Покупцем оплати цього товару.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Тобто, Договір поставки (як і Договір купівлі-продажу) є двостороннім Договором, який передбачає обов`язок Покупця оплатить товар, що придбається, а на Постачальника покладений обов`язок поставити відповідний товар Покупцю, про що зазначено у ст. 662 Цивільного кодексу України, відповідно до якої продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, за статтею 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Вказане цілком унормовується із положеннями статей 526, 629 Цивільного кодексу України, якими встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, що отримав суму попередньої оплати, не передав товар у встановлений термін, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Умовою застосування ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (див. постанову Верховного Суду від 19.03.2024 у справі № 910/3016/23).

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як зазначалось вище, позивач на підставі виставленого відповідачем рахунку перерахував визначену Продавцем суму попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними інструкціями та відповідачем не заперечується.

Проте, відповідач свої обов`язки щодо поставки товару Покупцю не виконав.

А тому, позивач 11.08.2023 та 28.08.2023, користуючись своїм правом, передбаченим чинним законодавством, направив відповідачу повідомлення-вимоги, в яких, посилаючись на тривале невиконання Продавцем своїх обов`язків, вимагав повернути суму попередньої оплати у розмірі 2 317 464,00 грн. протягом 3 банківських днів з моменту пред`явлення відповідної вимоги.

Позивач, направляючи вказані листи на виконання вимог статті 530 Цивільного кодексу України за адресою відповідача, обґрунтовано розраховував на належне виконання останнім своїх зобов`язань.

Однак у встановлений строк грошові кошти повернуті не були.

Навпаки, замість повернення спірних коштів, Продавець своїми листами від 29.09.2023 №4055 та від 23.10.2023 №4089 повідомів позивача щодо місця знаходження товару.

З цього приводу судова колегія цілком погоджується із позицією суду першої інстанції відносно того, що повідомлення Продавцем Покупця про місцезнаходження товару майже через рік після його повної оплати протирічить принципу добросовісності, який визначений статтею 3 Цивільного кодексу України одним із фундаментальних засад цивільного права.

Водночас, суд першої інстанції також правильно зазначив, що матеріали даної справи не містять доказів обізнаності Покупця з інформацією про місце зберігання товару, безпосередньо після досягнення згоди щодо всіх істотних умов договору або в розумні строки після його укладення, що в свою чергу, передбачено положеннями ст. 532 та ст. 664 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ст. 664, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Отже, у даному випадку саме відповідач мав би поінформувати позивача про готовність товару до передачі покупцеві у належному місці після оплати цього товару позивачем. Проте, як зазначалось вище, матеріали справи не містять доказів інформування позивача протягом майже року з моменту відповідної оплати товару.

Разом з тим, частинами 2, 3 ст. 532 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові (2); за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання (3).

Відповідно, твердження апелянта про неприйняття позивачем товару не підтверджено доказами, які б свідчили про відмову Покупця від прийняття товару або вчинення інших дій, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться актами цивільного законодавства, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару

При цьому, суд апеляційної інстанції у даному випадку підтримує і позицію місцевого господарського суду відносно того, що за відсутності врегульованого сторонами у письмовому договорі порядку отримання товару покупцем, саме на продавця покладено обов`язок вчинення дій, які б недвозначно свідчили про виконання наведеного в ст. 662 Цивільного кодексу України обов`язку та ефективно призвели б до реалізації мети договору.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ТОВ Компанія Агротрейд Плюс в частині стягнення попередньої оплати в розмірі 2 317 464,00 грн є цілком обґрунтованим та винесеним з дотриманням принципу справедливості.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Тому інші доводи апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони фактично свідчать про незгоду останнього з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують, та, з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи; обставини, які мають значення по справі, судом установлені правильно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 у справі №915/1819/23 за наведених скаржником доводів та мотивів апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ТЕХНОТОРГ-ДОН» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 у справі №915/1819/23 задоволенню не підлягає, що зумовлює залишення оскаржуваного рішення без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.06.2024 року у справі №915/1819/23 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова відповідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 31.10.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяПринцевська Н.М.