Постанова

від 30.10.2024 по справі 910/2094/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2024 р. Справа№ 910/2094/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Козир Т.П.

Мальченко А.О.

Секретар судового засідання: Мельничук О.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Родіонова О.В.,

від відповідача - Рущак В.І.,

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 (повний текст рішення складено 24.05.2024)

у справі № 910/2094/24 (суддя Смирнова Ю.М.)

За позовом Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп"

про стягнення 563 256,33 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2024 році Акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" про стягнення 563 256, 33 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем порушено умови договору в частині розрахунків по орендній платі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року позовні вимоги задоволено. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на користь Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком" 563 256, 33 грн. - боргу та 8 448, 84 грн. - судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з наявних у матеріалах справи розрахунків вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за Договором оренди за період з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року (з урахуванням зарахованих платежів за попередні періоди) становить 563 256, 33 грн. Водночас, відповідач під час розгляду справи не надав місцевому господарському суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості за Договором оренди.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Зокрема скаржник вважає, що в матеріалах справи відсутні докази неналежного виконання умов договору відповідачем з 01.01.2023 року в частині сплати орендної плати та комунальних послуг. На думку відповідача виставлені позивачем рахунки здійснені ним особисто та не підкріпленими будь-якими належними документами, які б підтвердили правдивість таких розрахунків. Крім того скаржник звертає увагу, що у справі № 910/16396/21 вже було досліджено питання недобросовісної поведінки та незаконного намагання стягнення коштів. Крім того на думку скаржника суд першої інстанції безпідставно відмовив у закритті провадження у справі (в частині зарахованої заборгованості). Також на думку відповідача Директор Київської міської філії, за підписом якого виставлялись та направлялись рахунки, не мав права без погодження з директором дирекції Товариства (АТ "Укртелеком") та Наглядової ради Товариства (АТ "Укртелеком") направляти та підписувати такі документи. Й наостанок, скаржник вважає, що обґрунтування місцевим господарським судом відхилення доводів у справах які не набрали законної сили де приймав участь той самий склад суду, а також відхилення всіх клопотань про витребування доказів, відхилення клопотання про закриття провадження у справі та неврахування заяви про зарахування однорідних зустрічних вимог підтверджують те, що суд першої інстанції порушив принцип рівності сторін, принцип доказуваності, принцип неупередженості та принцип верховенства права, що стало підставою для ухвалення незаконного рішення в порушення норм процесуального права.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року та витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2094/24.

20.06.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/2094/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року у справі №910/2094/24 та призначено розгляд справи на 28.08.2024 року.

08.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволення апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

17.07.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", позивача у справі, надійшли письмові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 року оголошено перерву в судовому засіданні до 09.10.2024 року.

07.10.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Акціонерного товариства "Укртелеком", позивача у справі, надійшли додаткові пояснення по справі.

09.10.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп", відповідача у справі, надійшли додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.10.2024 року в судовому засіданні оголошено перерву до 30.10.2024 року.

В судовому засіданні 30.10.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу, представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Статтями 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, що 08.10.2020 року між АТ "Укртелеком" в особі Київської міської філії АТ "Укртелеком", як орендодавцем, та ТОВ "Ай.Хотел Груп", як орендарем, укладено Договір № 104-КМФ/20 оренди нерухомого майна (далі Договір) відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А, загальною площею 670,80 м2, з них: приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV для використання під готель та ведення господарської діяльності. (а.с. 8-11).

Відповідно до п.2.1. Договору передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання-передачі.

Згідно з п.3.1. Договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувати орендодавцеві орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 40,96 грн за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 32 971,16 грн за 670,80 м2 за місяць (п. 3.1.1. Договору);

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором) (п. 3.1.2. Договору).

Деталізація послуг з утримання орендованого майна наведена у Додатку №2 до Договору (п.3.3 Договору).

Відповідно до п.3.5 Договору відшкодування орендарем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до встановлених у законодавчому порядку державних тарифів (якщо окремий лічильник не встановлено, то відповідно до суми середнього електроспоживання, що визначається орендодавцем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо орендарем за попереднім узгодженням з орендодавцем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Відповідно до п.3.6 Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційною кількістю календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Пунктом 3.8 Договору позивач і відповідач узгодили, що орендна плата сплачується відповідачем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок позивача у наступному порядку:

- орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.8.1. Договору);

- плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяць наступного за розрахунковим (п. 3.8.2. Договору).

Згідно з п.3.9. Договору орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається позивачем відповідачу на його е-mаіl або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання відповідачем рахунку-акта від позивача, відповідач зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/ недоплати Позивачем).

Пунктом 3.12. Договору узгоджено, що починаючи з 2021 року кожного 1 жовтня кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна), автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього договору.

Пункт 5.3.12 Договору зобов`язує відповідача своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені Договором.

Згідно з п. 11.1 Договір набирає чинності після його підписання сторонами і діє до 31.08.2023 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку дії цього Договору орендар зобов`язаний повідомити орендодавця про наміри щодо подальшої оренди орендованого майна.

У зв`язку з вищевикладеним, відповідно до умов Договору розмір орендної плати за 1 м2 за період дії Договору з 08.10.2020 року по 31.08.2023 року становив: з 08.10.2020 року по 30.09.2021 року - 40, 96 грн. без ПДВ; з 01.10.2021 року - 45, 06 грн. без ПДВ; з 01.10.2022 року - 49, 57 грн. без ПДВ.

06.11.2020 року відповідно до Акту приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв у платне користування нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Оболонська на 4 поверсі 4-поверхового будинку № 29-А, загальною площею 670,80 м2, з них: приміщення №№ 1-6, 9, 10, ХІІ, ХІV для використання під готель та ведення господарської діяльності. (а.с. 13).

Тобто, з 06.11.2023 року відповідач почав користуватися вищезазначеними приміщеннями загальною площею 670,80 м2.

Як зазначив позивач, за користування приміщеннями за відповідачем станом на 01.01.2023 року обліковується заборгованість з орендної плати за період 2022 року у розмірі 41 727, 42 грн. За період з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року він виставив відповідачеві рахунки-акти на суму 627 019, 93 грн. (а.с. 20-28).

Станом на 01.01.2023 року заборгованість відповідача за попередні періоди 2022 року становила 41 727, 42 грн., що підтверджується Актом звіряння від 15.09.2023 року. (а.с. 15).

В свою чергу, відповідачем в січні, лютому та березні 2023 року були проведені несвоєчасні оплати на загальну суму 105 491, 02 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку (а.с. 16-19), а саме:

- виписка по рахунку АТ "Сенс Банк" від 19.01.2023 року (платіжне доручення №2764 на суму 45 630, 73 грн.);

- виписка по рахунку АТ "Сенс Банк" від 06.02.2023 року (платіжне доручення №2795 на суму 14 523, 89 грн.);

- виписка по рахунку АТ "Сенс Банк" від 13.03.2023 року (платіжне доручення №2663 на суму 1 465, 91 грн., платіжне доручення №2659 на суму 13 057, 98 грн., платіжне доручення №2662 на суму 30 812, 51 грн.).

В подальшому, як зазначив позивач, після перенесення коштів ним в сумі 41 727, 42 грн. в рахунок погашення заборгованості відповідача за попередні періоди 2022 року в рамках дії Договору, залишок коштів з оплат відповідача склав 63 763, 60 грн. і був зарахований позивачем в погашення заборгованості за період січень-лютий 2023 року.

Отже, як зазначив позивач, відповідач не виконав умови Договору, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість за період з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року в розмірі 563 256, 33 грн., що підтверджується несплатою відповідачем виставлених позивачем рахунків-актів:

- № 82E100/23-3 від 31.01.2023 року на суму 31 548, 79 грн. (сума в розмірі 18 427, 20 грн. зарахована позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача за оренду комерційної нерухомості та утримання орендованого майна за січень 2023, недоплата складає 13 121, 59 грн.);

- № 82E100/23-304 від 31.01.2023 року на суму 80 834, 96 грн. (сума в розмірі 30 812, 51 грн. зарахована позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача за спожиту електроенергію, водопостачання та опалення за січень 2023, недоплата складає 50 022, 45 грн.);

- № 82E100/23-432 від 28.02.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (сума в розмірі 14 523, 51 грн. зарахована позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача за оренду комерційної нерухомості та утримання орендованого майна лютий 2023, недоплата складає 29 003, 09 грн.);

- № 82E100/23-5395 від 28.02.2023 року на суму 51 976, 48 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-5457 від 31.03.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-5592 від 31.03.2023 року на суму 34 974, 50 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-5867 від 24.04.2023 року (коригувальний) на суму 34 583, 04 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-5894 від 30.04.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-5773 від 30.04.2023 року на суму 22 814, 57 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-5946 від 31.05.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-6096 від 31.05.2023 року на суму 17 217, 77 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-6097 від 30.06.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-6354 від 30.06.2023 року на суму 12 866, 28 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-6682 від 31.07.2023 року на суму 16 611, 35 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-6754 від 31.07.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-6755 від 31.08.2023 року на суму 43 526, 60 грн. (оплата відсутня);

- № 82E100/23-7207 від 31.08.2023 року на суму 18 905, 99 грн. (оплата відсутня).

Отже, як вбачається з розрахунку позивача, всього за період дії Договору з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року позивач виставив відповідачу рахунки-акти з врахуванням коригування на суму 627 019, 93 грн., з яких сума, яка зарахована позивачем в погашення дебіторської заборгованості відповідача становить 63 763,60 грн., не сплаченою залишається сума 563 256, 33 грн. з розрахунку 627 019, 93 - 63 763, 60. (а.с. 14).

Листом від 04.01.2022 року відповідач просив позивача врахувати при виставлені рахунку-акту за опалення врахувати факт часткового тепло споживання та разом із цим рахунком-актом надіслати методику розрахунку спожитої теплоенергії оскільки в договорі вона відсутня. При цьому відповідач просив врахувати той факт, що у грудні 2021 року довелося опалювати 282 кв.м. (42%), а з 01.01.2022 року - 123 кв.м. (18,4%) електричними обігрівачами через відсутність централізованого опалення на цих площах. (зворот а.с. 92).

Також листом від 06.02.2023 року відповідач повідомляв позивача, що у березні 2022 року теплова енергія надавалася неповний місяць, а саме до 19.03.2022 року, однак було виставлено рахунок, як за повний місяць лютий 2022 року. (а.с. 65).

Крім того, в матеріалах справи наявний лист від 09.03.2023 року, яким відповідач повідомляв позивача, що у нього є значна переплата за теплову енергію за договорами №80D913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018 року (вул. Братиславська, 29а), №113-КМФ/20 від 27.10.2020 року (вул. М. Голего, 81) та №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року (вул. Оболонська, 29а). (а.с. 55).

Листом від 16.03.2023 року відповідач просив позивача зарахувати вказану переплату в листі №090323/2 від 09.03.2022 року в якості сплати за оренду, за споживання води, електроенергії та теплової енергії у 2023 році по договорам оренди №113-КМФ/20 від 27.10.2020 року, №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року, №33-КМФ/20 від 05.03.2020 року. (а.с. 116).

В листі від 06.04.2023 року відповідач просив позивача перенести переплату в розмірі 24 165, 59 грн. зокрема на договір №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року. (а.с. 117).

В матеріалах справи наявна претензія від 04.01.2024 року в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість по орендній платі в сумі 563 256, 33 грн. (а.с. 30-31).

Водночас, відповідач листом від 12.04.2024 року повідомив позивача про припинення шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 502 674, 40 грн. по договорам №133-КМФ/18 від 22.08.2018 року (1 627, 74 грн.), №33-КМФ/20 від 03.03.2020 року (55 775, 11 грн.), №36-КМФ/22 від 30.06.2022 року (40 607, 85 грн.), №80D913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018 року (404 663, 7 грн.). Також зазначено, що решта заборгованості відповідача перед позивачем за договором №104-КМФ/20 від 08.10.2020 року та №113-КМФ/20 від 27.10.2020 року, які стосуються компенсації за споживання електроенергії, теплової енергії, водопостачання та водовідведення, даною заявою не охоплюється, однак, залишок заборгованості позивача перед відповідачем у розмірі 629 346, 12 - 502 674, 40 = 126 671, 72 грн. (по договору оренди №80D913-1438-КМФ/18 від 18.12.2018 року) буде також зарахована наступною заявою щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, коли позивач надасть розрахунки та підтверджуючі документи від постачальників послуг, документи щодо повірки лічильників, докази вірності нарахувань таких компенсацій по договорам №104-КМІ/20 від 08.10.2020 року та №113-КМФ/20 від 27.10.2020 року. (а.с. 215).

Отже, спір у даній справі на думку позивача виник внаслідок несплати відповідачем орендних платежів в сумі 563 256, 33 грн. за період з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи зазначає наступне.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором оренди, який підпадає під правове регулювання глави 58 Цивільного кодексу України та параграфу 5 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частинами 1, 6 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

У відповідності до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін.

За приписами частин 1, 2, 5 статті 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже було вище зазначено, що умовами п. 5.3.11. Договору оренди визначені обов`язки орендаря, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Суд першої інстанції встановив, що з наявних у матеріалах справи розрахунків вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати за Договором оренди за період з 01.01.2023 року по 31.08.2023 року (з урахуванням зарахованих платежів за попередні періоди) становить 563 256, 33 грн.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду та вважає, вірним відхилення заперечень відповідача щодо неправильності розрахунків ціни позову, оскільки з наданих до позову документів вбачається як формувалась сума заборгованості з урахуванням умов Договору та додатків до нього, а також з урахуванням зарахованих платежів позивачем, зокрема, розрахунком боргу (а.с. 14) деталізується сума, яка заявлена до стягнення за кожним рахунком-актом, а заперечення відповідача зводяться до незгоди сплачувати борг за користування орендованими приміщеннями.

Водночас, як зазначає скаржник в апеляційній скарзі, він заперечує реальність нарахованих сум по заборгованості (окрім фіксованої орендної плати) та стверджує, що з цих підстав не сплачував акти-рахунки виставлені позивачем на оплату за спірний період.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п.3.1. Договору за користування Орендованим майном Відповідач зобов`язаний сплачувати Позивачу орендну плату, що складається з:

3.1.1. плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 40,96 (сорок гривень 96 копійок) гривень за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ), що з урахуванням ПДВ становить 32 971,16 (тридцять дві тисячі дев`ятсот сімдесят одна гривня 16 копійок) за 670,80 м2 за місяць.

3.1.2. плати за надання Позивачем послуг з утримання Орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку №2 до Договору. При визначенні такої плати підлягає застосуванню коефіцієнт використання загальних площ (якщо такий визначений Договором).

Додатково колегія суддів звертає увагу, що деталізація послуг з утримання Орендованого майна наведена у Додатку №2 до Договору (п.3.3 Договору). (зворот а.с. 12).

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано жодного доказу оплати навіть фіксованих сум орендної плати за спірний період, що підтверджується матеріалами справи.

При цьому, плата за надання позивачем послуг з утримання Орендованого майна, також, є фіксованою та узгоджена сторонами в Додатку №2 Договору але відповідачем не надано, також, доказів і цих оплат послуг з утримання орендованого майна, сума до сплати яких є сталою та погоджена Сторонами Договору.

Відповідно до п.3.5 Договору відшкодування відповідачем вартості використаної електроенергії здійснюється згідно з показниками окремо встановленого лічильника у відповідності до встановлених у законодавчому порядку державних тарифів (якщо окремий лічильник не встановлено, то відповідно до суми середнього електроспоживання, що визначається Позивачем). Таке відшкодування не здійснюється у разі, якщо Відповідачем за попереднім узгодженням з Позивачем укладено окремий договір з постачальником електроенергії.

Місцевий господарський суд вірно звернув увагу, що у відповідача в орендованому приміщенні в м. Київ вул. Оболонська,29А загальною площею 670,80 м2 стоять його окремі лічильники електроенергії та водопостачання, відповідно до яких позивачем знімаються кожного місяця фактичні показники споживання електроенергії та води ТОВ «Ай.Хотел Груп», та передаються надавачам комунальних послуг.

Отже, колегія суддів зазначає, що позивач виставляє рахунки-акти на відшкодування за спожиті комунальні послуги відповідачу з зазначенням вірних показників споживання саме ТОВ «Ай.Хотел Груп» за показниками на його особисто встановлених лічильниках.

Щодо посилань скаржника на листи 04.01.2022 року, 06.02.2023 року, 09.03.2023 року, колегія суддів зазначає, що в даних листах міститься інформація щодо нарахувань за 2021 та 2022 роки, що не відноситься до предмету спору.

Колегія суддів також не бере до уваги посилання скаржника на Акт звірки станом на 30.05.2023 року, оскільки в ньому зазначені оплати по боргам за минулі періоди та за борги 2022 року.

Разом з тим, посилання відповідача на переплати по іншим договорам оренди, які укладені з позивачем є необґрунтованими, так як не стосуються переплат в рамках Договору оренди нерухомого майна від 08.10.2020 року №104-КМФ/20, за яким стягується заборгованість.

Більше того, скаржником не надано до матеріалів будь-яких належних та допустимих розрахунків, з яких можливо б було дослідити питання наявності чи відсутності переплат по іншим договорам.

Колегія суддів також звертає увагу, що АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії розглянуло заяву відповідача від 12.04.2024 року б/н за вх. №2338-2024-KV-BX від 18.04.2024 року щодо припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог по укладеним договорам оренди нерухомого майна між АТ «Укртелеком» в особі Київської міської філії АТ «Укртелеком» та ТОВ «АЙ.ХОТЕЛ ГРУП» від 08.10.2020 року № 104-КМФ/20 та від 27.10.2020 року №113-КМФ/20 за рахунок залишків коштів Орендаря по договорам від 22.08.2018 року №133-КМФ/18 в сумі 1627,74 грн., від 03.03.2020 року №33-КМФ/20 в сумі 55 775, 11 грн., від 30.06.2022 року №36- КМФ/20 в сумі 40 607, 85 грн. та від 18.12.2018 року №80D913-1438-КМФ/18 в сумі 531 335, 42 грн., та листом від 30.04.2024 року № 648-ВИХ-KV-82E100-2024 відповідачу надало відповідь про не погодження з вимогами ТОВ «Ай.Хотел Груп» викладеними в заяві щодо припинення зобов`язань зарахування зустрічних однорідних вимог по договорам оренди нерухомого майна, оскільки, станом на 29.04.2024 року за договором оренди нерухомого майна від 18.12.2018 року №80D913 №80D913-1438-КМФ/18 не має кредиторської заборгованості АТ «Укртелеком» перед ТОВ «Ай.Хотел Груп» у розмірі 531 335, 42 грн. з ПДВ, а є дебіторська заборгованість на користь АТ «Укртелеком» у розмірі 555 341, 26 грн. з ПДВ. (а.с. 277).

Щодо доводів скаржника стосовно відсутності повноважень директора Київської міської філії Іванця А.В. на підписання акту повернення майна, актів-рахунків (рахунків) виставлених відповідачу, претензій та відмов в рамках довіреності №7974 від 20.12.2022 року, колегія суддів зазначає, що повноваження директора Київської міської філії Іванця А.В. на підписання акту повернення майна, актів-рахунків (рахунків) виставлених відповідачу, претензій та відмов в рамках довіреності №7974 від 20.12.2022 року були предметом розгляду в справі №910/3551/24, за розглядом якої є рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2024 року про відмову ТОВ «Ай.Хотел Груп» в задоволенні позову, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2024 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема під час розгляду справи №910/3551/24, судами було встановлено наступне:

«Таким чином, помилкові твердження позивача про те, що правочин щодо видачі оскаржуваної Довіреності вчинений з перевищенням повноважень. Пред`явлений позов зводиться до спростування (оспорення) права відповідача на висловлення заперечень (оформлених листами від 09.05.2020) про припинення правовідносин щодо договорів оренди. Водночас, суд зазначає, що п. 17 Довіреності надано Іванцю А.В. право представляти інтереси Товариства в усіх органах державної влади та місцевого самоврядування, перед юридичними та фізичними особами, суб`єктами господарювання усіх форм власності, об`єднаннями громадян тощо, з правами засвідчувати копії документів, підписувати листи, заяви, скарги, претензії, позови, довідки, документацію із землеустрою та будь-які інші документи, які не є правочинами, у тому числі представляти інтереси Товариства як учасника процедур закупівлі з правом підписувати, подавати та отримувати відповідні документи - без обмеження по сумі.

На переконання суду, позивач звернувся із зазначеним позовом задля інших цілей, ніж захист порушеного права чи інтересу, зокрема, з метою ухилення від виконання своїх грошових зобов`язань, які є предметом спорів у господарських справах про стягнення орендної плати у Господарському суді міста Києва.»

Отже, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай.Хотел Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року у справі №910/2094/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.05.2024 року у справі № 910/2094/24 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2094/24.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 30.10.2024 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді Т.П. Козир

А.О. Мальченко