Постанова

від 23.10.2024 по справі 910/6042/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. Справа№ 910/6042/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Козир Т.П.

Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання Линник А.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС»

на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024,

апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024

та апеляційної скарги Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024

у справі № 910/6042/24 (суддя Чинчин О.В.)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

про стягнення заборгованості у розмірі 1 270 552,63 грн,

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС»

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 257 258,31 грн, -

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» (далі також - Товариство) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі також - Компанія) про стягнення заборгованості у розмірі 1 270 552,63 грн, обґрунтованими неналежним виконанням зобов`язань за Договором поставки №53-122-01-23-133575 від 08.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2024 відкрито провадження у справі №910/6042/24, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У червні 2024 року від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» (далі також АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС») надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» з вимогами про стягнення штрафних санкцій у розмірі 257 258,31 грн, обґрунтованими неналежним виконанням зобов`язань за Договором поставки №53-122-01-23-133575 від 08.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 прийнято зустрічну позовну заяву АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» до ТОВ «ЗТК ПЛЮС» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 257 258,31 грн до спільного розгляду з первісним позовом; зустрічний позов АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» до ТОВ «ЗТК ПЛЮС» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 257 258,31 грн об`єднано в одне провадження з первісним позовом ТОВ «ЗТК ПЛЮС» до АТ «НАЕК «Енергоатом» про стягнення заборгованості у розмірі 1 270 552,63 грн у справі №910/6042/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/6042/24 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» заборгованість у розмірі 1 219 915,08 грн, 3% річних у розмірі 21 082,61 грн, інфляційні у розмірі 29 554,94 грн, судовий збір у розмірі 9 908,93 грн. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» зі спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 9 149,36 грн, сплачений відповідно до платіжної інструкції №1577 від 16.05.2024.

Зустрічний позов АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на користь АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Рівненська АЕС» пеню у розмірі 163 448,87 грн, штраф у розмірі 93 809,44 грн та судовий збір у розмірі 3 858,87 грн.

Розглядаючи первісні та зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції керувався нормами статей 173, 193, 216, 230, 233, 265 Господарського кодексу України (далі також ГК України), статей 3, 6, 11, 253, 526, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 627-629, 655, 662-664, 712 Цивільного кодексу України (далі також ЦК України), статей 14-16, 185, 201 Податкового кодексу України (далі також ПК України), а також встановленими судом обставинами перебування сторін у договірних правовідносинах, що виникли на підставі договору поставки №53-122-01-23-133575 від 08.05.2023, здійснення Товариством поставки товару не у повному обсязі та з порушенням строків поставки, визначених договором, а також відсутністю з боку Компанії оплати вартості поставленого товару.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити оскаржуване рішення та провести зустрічне зарахування сум, стягнутих на користь сторін, шляхом стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 1 019 344,38 грн.

В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою Товариство посилається на недотримання судом норм ч.11 ст.238 ГПК України, а також незастосування ст. 601 ЦК України, ст. 203 ГК України до спірних правовідносин сторін.

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6042/24. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/6042/24 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

16.09.2024 матеріали справи №910/6042/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 20.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/6042/24 та призначено її до розгляду на 23.10.2024. Акціонерному товариству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 07.10.2024.

Через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Компанії надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі № 910/6042/24, у якому Компанія покладається на розсуд суду у вирішенні питання нездійснення судом першої інстанції зустрічного зарахування вимог задоволених за первісним та зустрічним позовами.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі №910/6042/24 стягнуто з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. В іншій частині заяви відмовлено.

Додаткове рішення суду першої інстанції вмотивовано нормами статей 123, 124, 126, 129 ГПК України, ст.ст. 26, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та встановленими судом обставинами неспівмірності заявленого до стягнення розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та ціною позову.

Не погоджуючись із додатковим рішенням, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване додаткове рішення та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн. В обґрунтування вимог за апеляційною скаргою Компанія вказує на неправильне застосування судом норм статей 123, 129 ГПК України.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 24.09.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Враховуючи, що суддя Агрикова О.В. перебувала на лікарняному з 23.09.2024, вирішення питання щодо подальшого руху вищевказаної апеляційної скарги здійснюється після виходу судді Агрикової О.В. з лікарняного.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/6042/24 та призначено спільний розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 та АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі № 910/6042/24 на 23.10.2024. Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 21.10.2024.

Також, ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/6042/24 задоволено заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 року у справі №910/6042/24. Розстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/6042/24 шляхом сплати Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» заборгованості у розмірі 1 219 915,08 грн, 3% річних у розмірі 21 082,61 грн, інфляційних у розмірі 29 554,94 грн, судового збору у розмірі 9 908,93 грн, строком на 3 (три) місяці шляхом сплати щомісячних платежів у наступному порядку: до 04.10.2024 426 820,52 грн; до 04.11.2024 426 820,52 грн; до 04.12.2024 426 820,52 грн.

Не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити пункт 2 резолютивної частини оскаржуваної ухвали та викласти пункт в наступній редакції: «Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/6042/24, щодо стягнення грошових коштів з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» щомісячними рівномірними частинами протягом 3 місяців з моменту набрання рішення законної сили».

Обґрунтовуючи вимоги за апеляційною скаргою Компанія вказує на недотримання судом першої інстанції вимог процесуального права, оскільки суд, за доводами Компанії, мав би відкласти вирішення питання про розстрочку виконання судового рішення, з огляду на наявність апеляційної скарги на це судове рішення.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 02.10.2024 апеляційну скаргу АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мальченко А.О., суддів Агрикової О.В., Козир Т.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.10.2024 поновлено АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/6042/24 та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/6042/24. Призначено спільний розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі № 910/6042/24 на 23.10.2024.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом апеляційну скаргу Товариства підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити та змінити судове рішення, провівши зустрічне зарахування сум, стягнутих на користь сторін, шляхом стягнення з відповідача за первісним позовом на користь Товариства 1 019 344,38 грн. Доводи апеляційної скарги АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на додаткове рішення суду представник не визнав, просив її відхилити як необгрунтовану, а при вирішенні питання щодо апеляційної скарги на ухвалу суду поклався на розсуд суду апеляційної інстанції.

Представник відповідача за первісним позовом щодо вирішення апеляційної скарги позивача за первісним позовом поклався на розсуд суду, вимоги апеляційних скарг на додаткове рішення та на ухвалу суду підтримав у повному обсязі, додаткове рішення просив скасувати та постановити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн, а зміст оскаржуваної ухвали змінити.

23.10.2024 у судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів виходить з того, що апеляційна скарга Товариства на рішення суду першої інстанції стосується лише резолютивної частини рішення, зокрема, заявник апеляційної скарги наполягає на тому, що суд, задовольняючи вимоги за первісним та зустрічним позовом не здійснив зустрічне зарахування таких вимог. Тобто Товариство по суті рішення суду першої інстанції не оскаржує.

Компанія, в свою чергу, оскаржуючи додаткове рішення, не згодна із сумою здійсненого судом відшкодування витрат на надання правничої допомоги.

Також, Компанія, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції про розстрочку виконання рішення суду, не погоджується зі здійсненим судом формулюванням резолютивної частини ухвали. Ухвала суду по суті Компанією не оскаржується.

Обговоривши доводи апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, дослідивши докази, наявні у справі, врахувавши пояснення надані учасниками справи в судовому засіданні, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що вищезазначені апеляційні скарги задоволенню не підлягають у зв`язку з таким.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» (Постачальник) та Акціонерним товариством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Замовник) було укладено Договір поставки №53-122-01-23-133575, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність «Замовника» продукцію, а «Замовник» в свою чергу зобов`язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації №1 (додаток №1 до даного Договору).

На виконання умов договору поставки №53-122-01-23-133575 від 08.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» здійснило поставку товару на загальну суму в розмірі 1 246 622,28 грн, а Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в свою чергу прийняло вказаний товар 05.07.2023 та 12.09.2023 відповідно, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000021 від 16.06.2023 на суму 393 604,92 грн, №РН-0000026 від 07.09.2023 на суму 853 017,36 грн.

Також, на виконання умов Договору поставки №53-122-01-23-133575 від 08.05.2023 Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» листом №13117/041 від 07.07.2023 повідомило Позивача, що продукція пройшла вхідний контроль, на підтвердження чого надало ялик на продукцію №Я-4,5-213 від 14.09.2023, №Я-4,5-163 від 06.07.2023.

Натомість, в порушення умов Договору Компанія не здійснила оплату вартості поставленого товару у повному обсязі, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 1 219 915,08 грн, на яку Товариство 3% річних у розмірі 21 082,61 грн та інфляційні у розмірі 29 554,94 грн.

Одночасно, судом встановлено, що Товариство здійснило поставку з порушенням умов Договору, оскільки поставка не відбулась у строки, обумовлені Договором, у зв`язку з чим, Компанією нараховано Товариству неустойку у погодженому сторонами у договорі розмірі, а саме: 163 448,87 грн пені та 93 809,44 грн штрафу.

Встановивши обставини поставки продукції з порушенням обумовленого договором строку поставки, а також відсутність доказів оплати поставленої продукції, перевіривши правильність розрахунку заявлених Товариством і Компанією до стягнення сум, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення і первісних, і зустрічних позовних вимог у повному обсязі. Як уже було зауважено, ці висновки суду сторонами не заперечуються і не оскаржуються.

За приписами ч. 11 ст. 238 ГПК України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Як встановлено під час апеляційного провадження, судом першої інстанції задоволено і первісні, і зустрічні позовні вимоги у повному обсязі, що виключає необхідність застосування судом норму ч. 11 ст. 238 ГПК України.

Одночасно, колегія суддів звертає увагу Товариства, що за нормами ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

При цьому, порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

У апеляційній скарзі Товариства відсутні доводи стосовно того, що неврахування судом ч. 11 ст. 238 ГПК України мало наслідком неправильне вирішення спору. Навпаки, рішення суду по суті Товариством не оскаржувалось.

Колегія суддів також відхиляє доводи Товариства щодо необхідності врахування судом ст. 601 ЦК України та ст. 203 ГК України, оскільки правами щодо можливості зустрічного зарахування однорідних вимог, передбаченого цими нормами, наділені сторони поза межами судового розгляду справи №910/6042/24.

Щодо оскарження Компанією додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 08.08.2024 через систему «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення по справі №910/6042/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» про ухвалення додаткового рішення по справі №910/6042/24 призначено на 28.08.2024.

16.08.2024 через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшла заява про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

За приписами частини 1, пунктів 1, 4 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За приписами статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Обґрунтовуючи розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу Товариством подано суду Договір про надання правничої допомоги б/н від 13.05.2024 за змістом якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» (клієнт) доручає, а Адвокатське об`єднання «Юридична компанія «Радник» (Адвокатське об`єднання) приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу з питань захисту прав та інтересів клієнта у судах всіх ланок та інстанцій, у всіх державних органах, перед юридичними та фізичними особами, органами виконавчої служби.

Додатковою угодою №1 від 13.05.2024 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 13.05.2024 АДВОКАТСЬКЕ ОБ`ЄДНАННЯ зобов`язується надати Клієнту наступну правничу допомогу: складання та подання позовної заяви до Господарського суду м. Києва за позовом ТОВ «ТК ПЛЮС» до ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська «томна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості, складання та направлення інших заяв та клопотань у справі, представництво інтересів в судових засіданнях по справі за вищезазначеним позовом.

Винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за пунктом 1.1. цієї угоди складає 7000,00 грн, які оплачуються протягом десяти днів з моменту підписання цієї Угоди із розрахунку 3,5 годин роботи АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ * 2 000,00 грн (одна година роботи). Винагорода АДВОКАТСЬКОГО ОБ`ЄДНАННЯ за пунктом 1.3. цієї угоди складає: 2 000 (дві тисячі) грн за одне судове засідання у справі, винагорода сплачуються авансом або протягом десяти днів з дати судового засідання.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат Товариством було подано Акти надання послуг №165 від 14.05.2024 на суму 7 000,00 грн., №286 від 07.08.2024 на суму 2 000,00 грн, №264 від 31.07.2024 на суму 5 500,00 грн, рахунки на оплату №00000000177 від 14.05.2024 на суму 7 000,00 грн, №00000000262 від 31.07.2024 на суму 5 500,00 грн, №00000000289 від 07.08.2024 на суму 2 000,00 грн, платіжні інструкції №1576 від 16.05.2024 на суму 7 000,00 грн, №1598 від 07.08.2024 на суму 5 500,00 грн.

Тобто розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 14 500,00 грн.

За правилами частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтвердилось під час апеляційного перегляду справи, Штабовенко Д.В. є адвокатом в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що підтверджується інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України та має повноваження для представництва інтересів Товариства у межах розгляду справи №910/6042/24.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Крім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів також зауважує, що Компанією було подано заяву про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2 000,00 грн. Доводи зави збігаються з доводами апеляційної скарги щодо неспівмірності розміру заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу складності справи, ціні позову, матеріалам справи, яким мала б бути надана оцінка адвокатом тощо. Одночасно, ні заява, ні апеляційна скарга не містить обґрунтування необхідності зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу саме до 2 000,00 грн. Тобто Компанією не виконано вимог ст. 129 ГПК України та не надано доказів того, що достатнім до відшкодування розміром витрат на професійну правничу допомогу є 2 000,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового засідання, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), ціною позову. Розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару є завищеним та не відповідає критерію розумності.

Колегія суддів, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, також погоджується з висновком суду про те, що з Компанії на користь Товариства підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, що відповідає фактичним витратам на правову допомогу, які Позивач планував понести в суді, виходячи з обсягу запланованої правової допомоги та складності справи; витратам, які фактично поніс Позивач, відповідно до актів наданих послуг і витратам, які за оцінкою суду підлягають віднесенню на Відповідача з точки зору її складності, та розумної необхідності і реальності понесених судових витрат.

Доводи Компанії про неправильне застосування судом першої інстанції ст.ст. 123, 129 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Щодо оскарження Компанією резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/6042/24.

Як встановлено під час апеляційного провадження, до набрання судовим рішенням законної сили, 28.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» надійшла заява про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/6042/24.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 заяву призначено до розгляду на 04.09.2024.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розглядаючи подану Компанією заяву та додані до неї докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, оскільки боржником доведено належними, допустимими та достовірними доказами відповідно до норм ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК України наявність виключних обставин для можливості розстрочення виконання судового рішення.

Колегія суддів зауважує, що Компанією не оскаржується ухвала суду по суті, а лише в частині формулювання резолютивної частини ухвали. Зокрема, задовольняючи заяву про розстрочення виконання рішення суду строком на 3 (три) місяці шляхом сплати щомісячних платежів, суд ухвалою зафіксував графік платежів до 04.10.2024 - 426 820,52 грн; до 04.112024 - 426 820,52 грн; до 04.12.2024 - 426 820,52 грн.

Одночасно, оскаржуючи формулювання резолютивної частини ухвали, Компанія посилається лише на наявність апеляційного оскарження, стверджуючи, що суд повинен був зупинити розгляд заяви до завершення апеляційного провадження у справі.

Надаючи оцінку доводам Компанії, колегія суддів вважає їх безпідставними.

Так, норма ст. 331 ГПК України не містить посилань на те, що рішення суду першої інстанції має бути таким, що набрало законної сили, або ж, що заява може бути подана лише після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Згідно з п.2 ч.6 ст. 238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Тобто, питання про розстрочення виконання рішення суду може вирішуватись і в момент проголошення цього рішення. До того ж, під час розгляду справи судом першої інстанції, Компанія визнала первісні позовні вимоги у повному обсязі.

Крім цього, як убачається з матеріалів справи, апеляційна скарга була подана Товариством до суду апеляційної інстанції 27.08.2024, ухвала про витребування матеріалів справи постановлена 02.09.2024.

Враховуючи, що розгляд заяви Компанії було призначено на 04.09.2024, а ухвала про витребування матеріалів справи була постановлена 02.09.2024, а також оскільки Компанія визнала первісні позовні вимоги у повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в межах наявних у нього повноважень вирішив питання про можливість розстрочення виконання рішення суду у порядку, встановленому ст. 331 ГПК України.

Наявність апеляційного провадження не впливає на можливість вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду.

Щодо визначення судом у резолютивній частині ухвали дат внесення чергових платежів, колегія суддів вважає такі дії суду обґрунтованими, враховуючи, що ухвала постановлена 04.09.2024, а Компанія просила здійснити розстрочення виконання рішення суду на три місяці зі сплатою боргу рівними частинами.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи усі фактичні обставини справи, встановлені місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, а також доводи апеляційних скарг, Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024, АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судові рішення господарського суду першої інстанції відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для їх зміни чи скасування з мотивів, викладених в апеляційних скаргах, - не вбачається.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доказів і доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України», очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 покладаються на заявника Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС». Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 покладаються на заявника - АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська АЕС».

Керуючись ст.ст. 253-254, 269, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗТК ПЛЮС» на рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/6042/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 у справі №910/6042/24 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі №910/6042/24 залишити без задоволення.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 28.08.2024 у справі №910/6042/24 залишити без змін.

5. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Рівненська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/6042/24 залишити без задоволення.

6. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 у справі №910/6042/24 залишити без змін.

7. Матеріали справи №910/6042/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.10.2024.

Головуючий суддяА.О. Мальченко

СуддіТ.П. Козир

О.В. Агрикова