Постанова

від 28.10.2024 по справі 924/347/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року Справа № 924/347/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Розізнана І.В. , суддя Коломис В.В.

при секретарі судового засідання Піддубній Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 (повний текст - 27.08.2024) у справі №924/347/24 (суддя Субботіна Л.О.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, м.Хмельницький

до Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств", смт Наркевичі Хмельницького району Хмельницької області

про стягнення 467369,00 грн шкоди

за участю представників:

відповідача (апелянта) - Чорна Г.Б. (поза межами приміщення суду);

позивача - Ступка Г.М. (поза межами приміщення суду);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 задоволено позов Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" про стягнення 467369,00 грн шкоди.

Стягнуто з Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" на користь держави за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у Хмельницькій області/Наркевицьк. стг/24062100, номер рахунку UA248999980333179331000022667, код класифікації доходів бюджетів 24062100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) 467369,00 грн збитків, завданих навколишньому природному середовищу. Стягнуто з відповідача на користь позивача 7010,54 грн витрат по оплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Комунальне підприємство Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Апелянт стверджує про наявність у нього дозволів на спеціальне водокористування №1290, №1302, №55/ХМ/49д-17, №475/ХМ/49д-19, №7/ХМ/49д-20, а тому зазначає про те, що забір води за відсутності дозволу на спеціальне водокористування здійснювався відповідачем із свердловини в с.Дзеленці, в період з 17.12.2019 по 09.01.2020, та з однієї свердловини в с.Баглаї, в період з 01.12.2019 по 09.01.2020, тобто до дати отримання Дозволу на спеціальне водокористування №7/ХМ/49д-20 від 10.01.2020 (строк дії дозволу з 10.01.2020 по 10.01.2023).

Зазначає, що матеріали справи містять письмові докази, а саме: дані первинного обліку водокористування за 2021 рік (окремо по кожній свердловині), які вказують на той факт, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Відповідно до частини першої статті 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах земельних ділянок, які перебувають у їх власності або користуванні, мають право без спеціального дозволу та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб, не пов`язаних із відчуженням видобутих корисних копалин, корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до 2 метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 метрів кубічних на добу.

Доводить, що суд першої інстанції не взяв до уваги вищевказані обставини, мотивуючи свій висновок відсутністю у матеріалах справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача речових прав на земельні ділянки, на яких здійснювався забір підземних вод у спірний період, оскільки відповідно до приписів ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції безпідставно застосував приписи статті 125 Земельного кодексу України, не застосувавши водночас норми частини 1 статті 377 Цивільного кодексу України частини 5 статті 120 Земельного кодексу України, якими встановлено, що до особи, яка набула право власності або право оперативного управління чи господарського відання на об`єкт нерухомого майна, одночасно переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об`єкт, без зміни її цільового призначення.

Крім цього стверджує, що на момент виникнення спірних правовідносин були чинними різні методики для визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, тобто існувала неузгодженість між чинними нормативно-правовими актами, їхнє протиріччя з одного й того самого предмета регулювання, а також суперечність між двома формально чинними нормативно-правовими актами, прийнятими з одного і того ж питання, що в теорії права відомі як колізія норм права. Колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку.

На підставі викладеного апелянт просить суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства Наркевицької селищної ради «Наркевицький комбінат комунальних підприємств» про стягнення 467369,00 грн шкоди у повному обсязі.

Листом від 18.09.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Хмельницької області.

25.09.2024 матеріали справи №924/347/24 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.10.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 та призначено розгляд апеляційної скарги на 28.10.2024 об 11:30год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м.Рівне вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 21.10.2024 подати письмовий відзив на апеляційну скаргу.

21.10.2024 через систему «Електронний суд» від Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві позивач зазначає, що згідно акту №599/04 від 20.08.2021, під час проведення перевірки, серед іншого, було встановлено, що КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" в період з 01.01.2019 по 10.01.2020 здійснювалося самовільне водокористування.

Акт підписаний директором КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" без будь-яких зауважень.

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства відповідачу виписано припис №599/04 від 31.08.2021.

Також 10.08.2021 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області склала протоколи про адміністративне правопорушення №008187 та №008188, в яких вказано, що директор КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" Лигун С.О. здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.47 та ст.48 КУпАП.

Вказані протоколи отримано директором підприємства Лигуном С.О., про що проставлено підпис останнього.

Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №243/03 від 13.08.2021 про закриття адміністративного стягнення визнано винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст.47, 48 КУпАП.

На підставі акту перевірки №599/04 від 20.08.2021 позивач провів розрахунок розміру відшкодування збитків, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за №767/16783. Згідно розрахунку, розмір збитків, які заподіяні державі, становить 467369,00 грн.

Звертає увагу, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області зверталася до відповідача з листом №838/0.11 від 18.02.2022, в якому повідомляв про порушення.

Також зазначає, що відповідач набув право користування земельними ділянками лише 28.12.2022, 29.12.2022, 16.02.2024.

Факт відсутності на час проведення планового заходу державного нагляду (контролю) правовстановлюючих документів на земельні ділянки відповідач не заперечує та підтверджує цю обставину у відзиві, поясненнях і в доказах в суді першої інстанції.

Посилаючись на зазначене вище позивач стверджує про відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів статті 23 Кодексу України про надра.

Звертає увагу, що чинним законодавством передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами. При цьому, спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування право на їх використання (правова позиція Верховного Суду у постанові у справі №916/1718/18 від 02.06.2019).

Крім цього, пунктом 9 Умов спеціального водокористування, визначених Дозволом на спеціальне водокористування №475/ХМ/49д-18 від 04 червня 2018 року, виданого Державним агентством водних ресурсів України водокористувачу КП Наркевицької селищної ради «Наркевицький комбінат комунальних підприємств», що у разі використання підземних вод для питного водопостачання, суб`єкт господарювання повинен одержати спеціальний дозвіл на користування надрами, з урахуванням особливостей, передбачених статтею 23 Кодексу України «Про надра».

Також позивач зазначає про наявність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою, що є необхідною мовою для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.

На підставі викладеного позивач просить суд у задоволені апеляційної скарги Комунального підприємства Наркевицької селищної ради «Наркевицький комбінат комунальних підприємств» на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 - відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

У судовому засіданні представник апелянта (відповідача) підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд апеляційної інстанції скаргу Комунального підприємства Наркевицької селищної ради «Наркевицький комбінат комунальних підприємств» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 - без змін.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

Відповідно до п.1.1 Статуту, затвердженого рішенням 12 сесії Наркевицької селищної ради №17-12/2021 від 16.11.2021 (далі - Статут), Комунальне підприємство Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" засноване на комунальній власності Наркевицької селищної територіальної громади Хмельницького району Хмельницької області. Засновником/власником підприємства є Наркевицька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області (п. 1.3 Статуту). Предметом діяльності підприємства є: розвиток діючих та впровадження нових форм комунального обслуговування; невиробничі види побутового обслуговування населення; благоустрій населених пунктів, що входять до Наркевицької селищної об`єднаної територіальної громади; готельне господарство, тощо (п.2.2 Статуту). Майно підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за ним на праві господарського відання (п.6.2 Статуту). У Пункті 8.2.6 Статуту визначено обов`язок підприємства додержуватися чинного законодавства України щодо охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.

Для здійснення своєї діяльності відповідачем були отримані дозволи на спеціальне водокористування, видані Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, а саме: №1290 (термін дії з 30.11.2016 по 30.11.2019), місце розташування водозабірних споруд: свердловина в с.Юхимівці Волочиського району (центральна частина села) та свердловина в с.Баглаї Волочиського району (північно-західна частина села); дозвіл №1302 (термін дії з 16.12.2016 до 16.12.2019), місце розташування водозабірних споруд: свердловина в смт Наркевичі Волочиського району та свердловина в с.Дзеленці Волочиського району; №1345 (термін дії з 10.02.2017 до 10.02.2020), місце розташування водозабірних споруд: свердловина №1 в с.Трительники, свердловина №2 в с.Сергіївка, свердловина № 3 в с.Новоленськ Волочиського району; №1407 (термін дії з 13.05.2017 до 13.05.2020), місце розташування водозабірних споруд: свердловина №1 в с.Кущівка, свердловина №2 в с.Глядки, свердловини №3 та №4 в с.Личівка Волочиського району.

Також, відповідач отримав дозволи на спеціальне водокористування, видані Державним агентством водних ресурсів України, зокрема: №55/ХМ/49д-17 від 11.09.2017 (термін дії з 11.09.2017 по 11.09.2020), місце здійснення діяльності: свердловини №1 та №2 в смт Наркевичі Волочиського району Хмельницької області; 279/ХМ/49д-18 від 04.06.2018 (термін дії дозволу з 04.06.2018 по 04.06.2021), місце здійснення діяльності: одна свердловина в північній частині с.Пахутинці Волочиського району Хмельницької області та 1 свердловина в центральній частині с.Шмирки Волочиського району Хмельницької області; №398/ХМ/49д-18 від 27.09.2018 (термін дії з 27.09.2018 по 27.09.2021), місце здійснення діяльності: одна свердловина в центральній частині с.Бубнівка Волочиського району Хмельницької області; №475/ХМ/49д-19 від 02.01.2019 (термін дії з 02.01.2019 до 02.01.2022), місце здійснення діяльності: свердловина №3 в центральній частині с.Юхимівці, вул.Жовтнева, 29 Волочиського району Хмельницької області, свердловина №4 в центральній частині с. Юхимівці, вул.Першотравнева, Волочиського району Хмельницької області, одна свердловина в південній частині с.Юхимівці Волочиського району Хмельницької області; №7/ХМ/49д-20 від 10.01.2020 (строк дії дозволу з 10.01.2020 по 10.01.2023), фактичне місце здійснення діяльності (водокористування): свердловини №364 та №365 в с.Баглаї, свердловина №310 в с.Новоленськ, свердловина №315 в с.Личівка, свердловина №309 в с.Глядки, свердловина №306 в с.Сергіївка, свердловина №308 в с.Кущівка, свердловина №359 в с.Копачівка Друга, свердловина №314 в с.Дзеленці, свердловина №8 в с.Трительники, свердловини №241/1, 9497/2 та №382 в смт Наркевичі, свердловина № 7 в с.Пахутинці, свердловина № 9 в с.Шмирки, свердловина №9 в с.Бубнівка, свердловини №3, №4 та №340 в с.Юхимівці.

Згідно з повідомленням Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області від 25.06.2021, Комунальне підприємство Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" було повідомлено про проведення у термін з 09 до 20 серпня 2021 року планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

В період з 10 по 20 серпня 2021 року головним спеціалістом відділу державного екологічного контролю (нагляду) водних ресурсів Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області на підставі наказу №727 від 02.08.2021 "Про проведення планової перевірки КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" та направлення № 606/04 від 06.08.2021 проведено планову перевірку щодо дотримання суб`єктом господарювання КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якої складено акт №599/04 від 20.08.2021.

Під час проведення перевірки, серед іншого, було встановлено, що КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" в період з 01.01.2019 по 10.01.2020 здійснювалося самовільне водокористування: забір та використання підземних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, чим порушено п.16 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", ст.ст.44, 48, 49, 70 Водного кодексу України; в період з 01.01.2019 по 20.08.2021 здійснюється самовільне користування надрами (підземні води) за відсутності документу дозвільного характеру - спеціального дозволу на користування надрами, чим порушено п.133 Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра; суб`єктом господарювання не забезпечено державну реєстрацію прав на земельні ділянки під свердловинами, що є порушенням ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України, ч.3 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Акт підписаний директором КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" без будь-яких зауважень.

Додатками до акту оформлено перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів (додаток №2), перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про використання та охорону земель (додаток №3), перелік питань щодо проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про поводження з відходами, пестицидами та агрохімікатами (додаток №4).

З метою усунення виявлених під час проведення перевірки порушень природоохоронного законодавства відповідачу виписано припис №599/04 від 31.08.2021.

Також, 10.08.2021 Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області склала протоколи про адміністративне правопорушення №008187 та №008188, в яких вказано, що директор КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" Лигун С.О. здійснив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.47 та ст.48 КУпАП відповідно, тим, що в ході проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" встановлено, що посадовою особою допущено порушення прав державної власності на надра, а саме: самовільне користування надрами (підземні води) за відсутності документу дозвільного характеру спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст.16, 19, 21 Закону України "Про надра", а також допущено порушення прав державної власності на води, а саме у період з 01.01.2019 по 10.01.2020 проводився забір підземних вод за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, що є порушенням ст.ст.44, 48, 49, 70 Водного кодексу України.

Вказані протоколи отримано директором підприємства, гр.Лигуном С.О., про що проставлено підпис останнього.

Постановою Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області №243/03 від 13.08.2021 про закриття адміністративного стягнення визнано винним гр. ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст.47, 48 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно останнього закрито відповідно до п.7 ст.247 та ст.ст.242-1, 283, 284 КУпАП.

На підставі акту перевірки №599/04 від 20.08.2021 позивач провів розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів: дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами в частині видобування підземних вод. Вказаний розрахунок проведено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2009 року за №767/16783.

Розрахунок розміру відшкодування збитків здійснювався за формулою: Зсам.=5 х W х Тар, виходячи із загального об`єму підземних вод, що самовільно використаний без дозвільних документів (W) - 281819 куб.м. та розміру рентної плати за використання підземних вод для смт Наркевичі Волочиського району Хмельницької області - 110,56 грн/100 куб.м.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, розмір збитків, які заподіяні державі КП Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств", становить 467369,00 грн.

На підтвердження загального об`єму підземних вод, що використаний відповідачем за період з 01.01.2019 по 20.08.2021, позивач долучив до матеріалів справи звіти про використання води форма №2ТП-водгосп (річна), що подавались відповідачем за 2019 та 2020 роки, відповідно до яких об`єм води, забраної із водного об`єкту, що врахований засобами вимірювальної техніки, у 2019 році становив 119,7 тис. куб.м., у 2020 році - 110,3 тис.куб.м.; довідку відповідача від 03.12.2021, в якій вказано, що в зв`язку із відсутністю працівника - контролера водопровідного господарства з 06.08.2021 облік вибраної води населенням не був визначений по свердловинах підприємства. Забір води за період з 01.08.2021 по 20.08.2021 складає 5679,0 м.куб., а також журнали обліку водоспоживання відповідача водовимірювальними приладами за період з 01.01.2021 по 31.07.2021, які містять наступні відомості: із свердловини в с.Глядки здійснено забір води об`ємом 570 м.куб.; із свердловини в смт Наркевичі (лікарня) - 3478 м.куб.; із свердловини № 1 в смт Наркевичі - 18996 м.куб.; із свердловини в с.Кущівка - 541 м.куб.; із свердловини в с.Копачівка-2 - 597 м.куб.; із свердловини №1 в с.Юхимівці (ЖБК) - 736 м.куб.; із свердловини в с.Юхимівці - 655 м.куб.; із свердловини №1 в с.Трительники - 2314 м.куб.; із свердловини в с.Личівка - 760 м.куб.; із свердловини в с.Дзеленці - 3823 м.куб.; із свердловини в с.Пахутинці - 2131 м.куб.; із свердловини в с.Шмирки - 3017 м.куб.; із свердловини в с.Сергіївка - 1224 м.куб.; із свердловини в с.Бубнівка - 2999 м.куб.; із свердловини в с.Новоленськ - 578 м.куб.; із свердловини в с.Баглаї (башня) - 3039 м.куб.; із свердловини в с.Баглаї (скважина) - 736 м.куб.

Як вбачається з матеріалів справи, оригінали вказаних журналів судом першої інстанції було оглянуту в судовому засіданні та встановлено, що визначені вище об`єми забору води дійсно були здійснені відповідачем в період з 01.01.2021 по 31.07.2021.

18.02.2022 позивач звернувся до відповідача з листом №838/0.11, в якому повідомляв про порушення відповідачем вимог Водного кодексу України та Кодексу України про надра, у зв`язку із чим державі завдано збитків на суму 467369,00 грн, які підлягають відшкодуванню шляхом перерахування коштів. Додатком до листа оформлено розрахунок розміру відшкодування збитків.

Відповідач листом №24 від 10.03.2022 у відповідь повідомив, що інформація викладена в листі не відповідає дійсності, оскільки у відповідача наявні дозволи на спеціальне водокористування, тому сума збитків, зазначена в розрахунку, не підлягає відшкодуванню.

Відповідач на підтвердження своїх заперечень, під час розгляду справи судом першої інстанції, долучив до матеріалів справи:

- рішення Виконавчого комітету Наркевицької селищної ради 7 скликання № 181, згідно з яким передано на баланс Наркевицького комбінату комунальних підприємств зовнішні водопровідні мережі. водонапірні башти та свердловини, що розташовані на території Наркевицької ОТГ: с.Кущівка свердловина, с.Глядки свердловина, водонапірна башта, с.Личівка 2 свердловини, 2 водонапірні башти, с.Трительники свердловина, водонапірна башта, с.Баглаї свердловина, с.Сергіївка свердловина;

- рішення сесії Наркевицької селищної ради 7 скликання від 25.10.2016 №2-15/2016 про затвердження акту приймання-передачі від 06.10.2016 про прийняття-передачу основних засобів та передачу на баланс Наркевицького комбінату комунальних підприємств водонапріної башти, насосної станції та свердловини в с.Дзеленці;

- рішення сесії Наркевицької селищної ради 7 скликання від 13.02.2018 №116-37/2018, яким надано згоду на безоплатну передачу на баланс Наркевицького комбінату комунальних підприємств артезіанської свердловини в с.Юхимівці;

- рішення сесії Наркевицької селищної ради 7 скликання від 19.03.2018 №12-38/2018, №13-38/2018, №15-38/2018, від 11.02.2019 №21-49/2019, якими надано згоду на безоплатну передачу на баланс Наркевицького комбінату комунальних підприємств будівництва артезіанської свердловини в с.Пахутинці та будівництва зовнішніх мереж в с.Шмирки, с.Бубнівка, с.Новоленськ;

- акт приймання-передачі основних засобів, затверджений 27.03.2019, про передачу Наркевицькою селищною радою Наркевицькому комбінату комунальних підприємств зовнішніх мереж водопостачання в с.Баглаї;

- акт приймання-передачі основних засобів, затверджений 20.12.2019, про передачу Наркевицькою селищною радою Наркевицькому комбінату комунальних підприємств нового будівництва зовнішніх мереж водопостачання в с.Копачівка-2;

- рішення 20-ї сесії VIII скликання Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 15.11.2022 № 13-20/2022, № 14-20/2022, № 15-20/2022, № 16-20/2022, № 17-20/2022, № 18-20/2022, № 19-20/2022, № 20-20/2022, № 21-20/2022, № 22-20/2022, № 23-20/2022, № 24-20/2022, № 25-20/2022, № 26-20/2022, № 27-20/2022, № 28-20/2022, № 29-20/2022, № 30-20/2022, відповідно до яких затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано в постійне користування Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" наступні земельні ділянки з кадастровими номерами: 6820955700:03:028:0028, площею 0,2332 га (с.Юхимівці), 6820955700:03:027:0005, площею 0,3286 га (с.Юхимівці), 6820955700:03:029:0003, площею 0,2246 га (с.Юхимівці), 6820987800:03:019:0014, площею 0,3172 га (с.Юхимівці), 6820955700:01:014:0001, площею 0,0777 га (смт Наркевичі), 6820955700:01:006:0002, площею 0,1177 га (смт Наркевичі), 6820981500:04:017:0020, площею 0,2 га (смт Наркевичі), 6820987800:01:008:0005, площею 0,1501 га (с.Баглаї), 6820987800:01:001:0102, площею 0,2972 га та 6820987800:01:001:0103, площею 0,0198 га (с.Трительники), 6820981500:01:002:0313, площею 0,2872 га (с.Бубнівка), 6820985300:01:005:0179, площею 0,2773 га (с.Пахутинці), 6820988600:03:001:0160, площею 0,2972 га (с.Кущівка), 6820988600:02:002:0147, площею 0,2372 га (с.Глядки), 6820981500:04:036:2901, площею 0,229 га (с.Новоленськ), 6820985300:03:002:0067, площею 0,2969 га (с.Копачівка Друга), 6820984300:03:037:0012, площею 0,2972 га (с.Личівка), 6820984300:01:002:0159, площею 0,2755 га (с.Шмирки), 6820955700:03:011:0390, площею 0,3347 га (на території Наркевицької селищної ради);

- інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №370960196 від 22.03.2024, відповідно до якої за Комунальним підприємством Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" була проведена державна реєстрація права постійного користування на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами: 6820955700:01:001:0382, площею 0,0125 га (дата реєстрації права 16.02.2024), 6820955700:01:001:0488, площею 0,0205 га (дата реєстрації 16.02.2024), 6820987800:01:001:0103, площею 0,0198 га (дата реєстрації 16.02.2023), 6820987800:03:019:0014, площею 0,3172 га (дата реєстрації 29.12.2022), 6820987800:01:008:0005, площею 0,1501 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820984300:01:002:0159, площею 0,2755 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820984300:03:037:0012, площею 0,2972 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820985300:03:002:0067, площею 0,2969 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820981500:04:036:2901, площею 0,229 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820988600:02:002:0147, площею 0,2372 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820988600:03:001:0160, площею 0,2972 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820985300:01:005:0179, площею 0,2773 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820981500:01:002:0313, площею 0,2872 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820987800:01:001:0102, площею 0,2972 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820981500:04:017:0020, площею 0,2 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820955700:01:006:0002, площею 0,1177 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820955700:01:014:0001, площею 0,0777 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820955700:03:029:0003, площею 0,2246 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820955700:03:027:0005, площею 0,3286 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820955700:03:028:0028, площею 0,2332 га (дата реєстрації 28.12.2022), 6820955700:03:011:0390, площею 0,3347 га (дата реєстрації 28.12.2022).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Як встановлено ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Частиною 3 статті 16 вказаного Закону передбачено, що державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно пункту 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктами 1, 3 розділу І Положення про Державну екологічну інспекцію у Хмельницькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №46, встановлено, що Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується. Повноваження Інспекції поширюються на територію Хмельницької області. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Хмельницької області.

У розділі ІІ Положення визначені функції Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області, зокрема Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: наявності та додержання умов дозволів, права державної власності на води; проводить перевірки (у тому числі документальні) із застосуванням інструментально-лабораторного контролю, складає відповідно до законодавства акти за результатами здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства з питань, що належать до її компетенції; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Хмельницькій області є органом, уповноваженим державою здійснювати нагляд (контроль) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання вимог законодавства про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів.

Приписами ст.ст.149, 151 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб`єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.

Положення аналогічного змісту містяться також у ст.38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", яка передбачає, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.3 Водного кодексу України підземні води та джерела належать до водного фонду України, а згідно з приписами ст.ст.1, 6 Кодексу України про надра вони є частиною надр (є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827).

Таким чином, підземні води - це природний ресурс із подвійним правовим режимом, а тому, використовуючи підземні води, слід керуватися і водним законодавством, і законодавством про надра.

Відповідно до положень ст.ст.46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Спеціальне водокористування здійснюється лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування (п.9 ч.1 ст.44, ч.1 ст.49 Водного кодексу України).

Частиною 1 статті 19 Кодексу України про надра (чинній на момент спірних правовідносин), передбачено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених ст. 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (ст.21 Кодексу України про надра).

Отже, законодавством, чинним на момент спірних правовідносин, було передбачено обов`язок отримання господарюючими суб`єктами як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування ділянкою надр. При цьому спеціальний дозвіл на користування надрами давав право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №922/3488/19, від 17.09.2020 у справі №922/1699/15, від 12.09.2019 у справі №908/1092/18.

Як підтверджується матеріалами справи, в період з 01.01.2019 по 20.08.2021 Комунальне підприємство Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" здійснювало забір підземних вод із свердловин.

Для здійснення такої діяльності відповідачем були отримані перелічені вище дозволи на спеціальне водокористування, видані Департаментом екології та природних ресурсів Хмельницької обласної державної адміністрації, а також Державним агентством водних ресурсів України.

Зі змісту вказаних дозволів в період з 01.01.2019 по 20.08.2021 відповідач здійснював забір води із свердловин, які знаходяться в с.Новоленськ, с.Личівка, с.Глядки, с.Сергіївка, с.Кущівка, с. Трительники, смт. Наркевичі (2 свердовини із трьох), с.Пахутинці, с.Шмирки, с.Бубнівка, с.Юхимивці (одна свердловина із трьох) за наявності дозволу на спеціальне водокористування.

Разом з тим, забір води із свердловини в смт Наркевичі в період з 17.12.2019 по 09.01.2020, із свердловини в с.Копачівка-2 в період з 20.12.2019 (з врахуванням акту приймання-передачі основних засобів від 20.12.2019) по 09.01.2020, із двох свердловин в с.Юхимівці за 01.01.2019, із свердловини в с.Дзеленці в період з 17.12.2019 по 09.01.2020, із свердловин в с.Баглаї: одна в період з 01.12.2019 по 09.01.2020, друга в період з 27.03.2019 (з врахуванням акту приймання-передачі основних засобів від 27.03.2019) по 09.01.2020, здійснювався відповідачем за відсутності дозволу на спеціальне водокористування.

Доводи позивача з приводу того, що під час перевірки відповідач надав лише дозвіл №7/ХМ/49д-20 від 10.01.2020, виданий Державним агентством водних ресурсів України (строк дії дозволу з 10.01.2020 по 10.01.2023), не спростовують встановлених вище обставин, тому не приймаються до уваги.

Відповідач, в порушення ст.ст.16, 19, 21 Кодексу України про надра, здійснював забір (видобування) підземних вод в період з 01.01.2019 по 20.08.2021 за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, що підтверджується актом, складеним за результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання Комунальним підприємством Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №599/04 від 20.08.2021.

Не приймаються доводи відповідача, що він є користувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини, а тому відповідно до ст.23 Кодексу України про надра не потребував отримання спеціальних дозволів та гірничого відводу для здійснення видобування води для власних потреб в межах вказаних земельних ділянок, з огляду на наступне.

Так, згідно з ч.1 ст.23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у відповідача речових прав на земельні ділянки, на яких здійснювався забір підземних вод у спірний період.

Долучені до матеріалів справи рішення 20-ї сесії VIII скликання Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 15.11.2022 № 13-20/2022, № 14-20/2022, № 15-20/2022, №16-20/2022, № 17-20/2022, № 18-20/2022, № 19-20/2022, № 20-20/2022, № 21-20/2022, № 22-20/2022, №23-20/2022, № 24-20/2022, № 25-20/2022, № 26-20/2022, № 27-20/2022, № 28-20/2022, № 29-20/2022, № 30-20/2022 про затвердження проектів землеустрою та передачу в постійне користування Комунальному підприємству Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" земельних ділянок були прийняті уже після проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Хмельницькій області, і лише з моменту державної реєстрації права постійного користування (28.12.2022, 29.12.2022, 16.02.2024), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №370960196 від 22.03.2024, відповідач набув статусу землекористувача.

Також суд першої інстанції правильно зазначив про безпідставність посилання відповідача на приписи ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 ЦК України, оскільки відповідно до приписів ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Таким чином, в період з 01.01.2019 по 20.08.2021, за який нараховані збитки, відповідач не був ні власником, ні користувачем земельних ділянок, на яких розташовані свердловини, тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин у справі положень ст. 23 Кодексу України про надра.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст.68, 69 вказаного Закону та ст.ст.110, 111 Водного кодексу України порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 65 Кодексу України про надра передбачено, що порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у тому числі у самовільному користуванні надрами.

Згідно ст.67 Кодексу України про надра підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст.1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція стосовно складу цивільного правопорушення викладена у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №904/4933/17, від 25.02.2020 у справі №908/581/19.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях або бездіяльності (діях або бездіяльності його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Наявними у справі доказами (зокрема, актом №599/04 від 20.08.2021, протоколами №008187 та №008188 від 10.08.2021 про адміністративне правопорушення, постановою №243/03 від 13.08.2021) в повній мірі підтверджується факт скоєння відповідачем правопорушення.

Так, як правильно зазначає місцевий господарський суд, у діях відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні видобування підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (самовільне користування надрами) та за відсутності дозволу на спеціальне водокористування, а саме на забір води із однієї свердловини в смт Наркевичі в період з 17.12.2019 по 09.01.2020, із свердловини в с.Копачівка-2 в період з 20.12.2019 (з врахуванням акту приймання-передачі основних засобів від 20.12.2019) по 09.01.2020, із двох свердловин в с.Юхимівці за 01.01.2019, із свердловини в с.Дзеленці в період з 17.12.2019 по 09.01.2020, із свердловин в с.Баглаї: одна в період з 01.12.2019 по 09.01.2020, друга в період з 27.03.2019 (з врахуванням акту приймання-передачі основних засобів від 27.03.2019) по 09.01.2020;

- шкода, яка обрахована відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача.

- вина - відповідач, у якого був відсутній спеціальний дозвіл, здійснюючи забір (видобування) підземних вод усвідомлював або повинен був усвідомлювати факт порушення відповідними діями вимог чинного законодавства. При цьому, відповідач не надав в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності його вини у здійсненні самовільного користування надрами та водними ресурсами.

Зважаючи на викладене, у діях відповідача наявний склад всіх чотирьох умов, необхідних для відшкодування спричиненої державі шкоди внаслідок порушення законодавства про охорону надр.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків, заподіяних державі, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільного документу (спеціального дозволу на користування надрами), стягнення яких є предметом спору по цій справі, здійснено позивачем на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 №389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 за №767/16783 (далі - Методика).

Відповідно до п.9.1 Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів, здійснюється за формулою: З сам = 5 х W х Тар (грн.),(23), де W - об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води); Тар - розмір, аналогічний ставці рентної плати за спеціальне використання води, встановленої статтею 255 Податкового кодексу України, на дату виявлення порушення (для поверхневих, підземних, шахтних, кар`єрних та дренажних вод - грн/100 куб.м, води для потреб гідроенергетики та рибництва - грн/10000 куб.м, води, яка входить до складу напоїв, - грн/куб.м).

Фактичний об`єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), у разі перевищення встановлених у дозволі на спеціальне водокористування лімітів визначається на основі даних: первинного обліку водокористування, звіту про використання води за формою №2ТП-водгосп (річна), звітності за формою №7-гр (підземні води) (річна), податкової декларації з рентної плати за спеціальне використання води, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки фізичної особи - підприємця або юридичної особи за підписом керівництва, завіреної печаткою (за наявності) (п.9.2 Методики).

При проведенні позивачем розрахунку збитків, визначення фактичного об`єму води, що використана самовільно без дозвільних документів, здійснено на підставі наданих відповідачем звітів про використання води форма №2ТП-водгосп (річна) за 2019, 2020 роки, журналів обліку водоспоживання відповідача водовимірювальними приладами за період з 01.01.2021 по 31.07.2021, довідки відповідача від 03.12.2021, що узгоджується із приписами п.9.2 Методики.

Із заявленого позивачем розрахунку збитків вбачається, що фактичний об`єм води, який використаний відповідачем без дозвільного документу за 2019 рік становив 119700 м.куб, за 2020 рік - 110300 м.куб (згідно з звітами про використання води форма №2ТП-водгосп (річна); за період з 01.08.2021 по 20.08.2021 - 5679 м.куб. (згідно з довідкою відповідача від 03.12.2021).

Разом з тим, відповідно до журналів обліку водоспоживання відповідача водовимірювальними приладами, фактичний об`єм води, що використаний відповідачем за період з 01.01.2021 по 31.07.2021 становив 46194 куб.м., в тому числі: із свердловини в с.Глядки здійснено забір води об`ємом 570 м.куб.; із свердловини в смт. Наркевичі (лікарня) - 3478 м.куб.; із свердловини №1 в смт. Наркевичі - 18996 м.куб.; із свердловини в с.Кущівка - 541 м.куб; із свердловини в с.Копачівка-2 - 597 м.куб; із свердловини №1 в с.Юхимівці (ЖБК) - 736 м.куб; із свердловини в с. Юхимівці - 655 м.куб; із свердловини №1 в с.Трительники - 2314 м.куб; із свердловини в с. Личівка - 760 м.куб; із свердловини в с.Дзеленці - 3823 м.куб; із свердловини в с.Пахутинці - 2131 м.куб; із свердловини в с.Шмирки - 3017 м.куб; із свердловини в с.Сергіївка - 1224 м.куб; із свердловини в с.Бубнівка - 2999 м.куб; із свердловини в с.Новоленськ - 578 м.куб; із свердловини в с.Баглаї (башня) - 3039 м.куб; із свердловини в с.Баглаї (скважина) - 736 м.куб.

Таким чином, як правильно зазначив місцевий господарський суд, об`єм води, що використаний самовільно відповідачем без дозвільних документів за період з 01.01.2019 по 20.08.2021 буде становити: 119700 + 110300 + 5679 + 46194 = 281873 куб.м.

Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок збитків за вказаною позивачем у розрахунку формулою з врахуванням визначеного судом першої інстанції використаного об`єму води, колегія суддів погоджується з висновком останнього, що загальний розмір збитків із врахуванням коефіцієнту 0,3 для житлово-комунальних підприємств становить: 5 * 281873 * 110,56/100 * 0,3 = 467458,18 (грн).

Разом з тим, позивач у позовній заяві просив стягнути 467369,00 грн.

Таким чином, з огляду на заявлену позивачем до стягнення суму збитків у розмірі 467369,00 грн, враховуючи приписи ст.14, ч.2 ст.237 ГПК України, стягненню з відповідача підлягають збитки в заявленому розмірі.

Доводи відповідача з приводу неправомірності здійснення позивачем розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009 суд до уваги не приймає, оскільки останні спростовуються положеннями вищевказаної Методики.

Так, відповідно до п.1.2 зазначеної Методики (чинній на момент виникнення спірних відносин) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі, зокрема самовільного використання водних ресурсів за відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Методика застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог суб`єктами господарювання природоохоронного законодавства (п.1.4 Методики).

При цьому у п.9.1 Методики наведена формула, за якою здійснюється розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів за відсутності як дозволу на спеціальне водокористування, так і спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Таким чином, позивач правомірно здійснив розрахунок заявлених до відшкодування збитків на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" про стягнення 467369,00 грн шкоди.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства Наркевицької селищної ради "Наркевицький комбінат комунальних підприємств" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 15.08.2024 у справі №924/347/24 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.10.2024.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Коломис В.В.