Постанова

від 08.10.2024 по справі 908/3158/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3158/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,

секретар судового засідання: Зелецький Р.Р.

представники сторін:

від скаржника: Шаповалов А.В., представник

від відповідача: Комурзанов М.І., голова правління

від третьої особи: Булка Л.Л., представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 року у справі №908/3158/23 (суддя Мірошниченко М.В.)

за позовом Комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 31-А, ідентифікаційний код 13624954)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" (вул. Південноукраїнська, буд. 11, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 43508342)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Кооператив "Фантазія" (69035, м. Запоріжжя, вул. Південноукраїнська, буд. 11, ідентифікаційний код 20502079)

про визнання недійсним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Комунальне підприємство "Побутовик" Запорізької міської ради з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів ОСББ "Народний" від 22.02.2020 року, оформлене протоколом №1, в частині питання 3 щодо встановленого розміру внеску в сумі 15 грн. (14,25 грн. за попередню оплату та 15,25 грн. за несвоєчасну оплату) за 1 кв.м. приміщення для нежитлових приміщень, більших за 60 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем було встановлено по відношенню до позивача дискримінаційний тариф, який порушує права комунального підприємства на володіння даним майном, а також безпідставно обмежує права позивача як співвласника майна в розумінні Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 року у даній справі в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що суд не встановив факту порушення прав позивача у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення. На момент скликання зборів 20.02.2020 року право господарського відання позивача на приміщення, розташоване за адресою: м.Запоріжжя, вул.Південноукраїнська, буд.11, ще не було зареєстровано ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; повідомлення про проведення установчих зборів не надсилалось відповідачем позивачу.

При цьому, позивач не підтвердив належними та допустимими доказами, що був уповноважений представляти територіальну громаду міста Запоріжжя та голосувати на установчих зборах 22.02.2020 року як представник власника.

Доводи позивача про те, що застосування різних ставок внесків на утримання будинку та прибудинкової території є дискримінацією суд відхилив з огляду на те, що позивачем не доведено, що по відношенню до нього оспорюваним рішенням установчих зборів були здійснені будь-які обмеження, а іншим власникам житлових приміщень надані несправедливі переваги за рахунок позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Комунальне підприємство "Побутовик" Запорізької міської ради звернулось до Центрального апеляційного господарськог суду з апеляційною скаргою.

Просить оскаржуване рішення скасувати; ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним та скасувати рішення установчих зборів ОСББ "Народний" від 22.02.2020 року, оформлене протоколом № 1, в частині питання 3 щодо встановлення розміру внеску у сумі 15 гривень (14.25 грн. за попередню оплату та 15.25 грн. за несвоєчасну оплату) за 1 кв.м. приміщення для нежитлових приміщень більших за 60 кв.м.

В обґрунтування апеляційної скарги Комунальне підприємство зазначає, що судом першої інстанції не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 року по справі № 910/6471/18 щодо необхідності врахування у кошторисі різних режимів функціонування, навантаження на 1 кв. м таких приміщень (житлових і нежитлових), різний обсяг необхідності витрат на обслуговування такого приміщення та прибудинкової території (навантаження на внутрішньобудинкові мережі, кількість відвідувачів, обсяг відходів, проїзд машин, місце паркування тощо).

За доводами скаржника, у наданому ОСББ "Народний" кошторисі чи інших документах взагалі відсутні підстави чи розрахунки для встановлення належному позивачу приміщенню підвищеного потрійного тарифу порівняно з базовою ставкою 5 грн. / м.кв.

Апелянт вважає, що за змістом наданого кошторису, єдиною підставою для встановлення підвищеного тарифу стала площа приміщення відповідача, що суперечить змісту ст.20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Скаржник також наголошує, що ОСББ "Народний" було встановлено тариф з порушенням статуту ОСББ, яким не передбачено встановлення диференційованих тарифів. Більше того, відповідачем було встановлено диференційований тариф за попередню та несвоєчасну оплату, що також не передбачено статутом ОСББ.

Також скаржник звертає увагу, що судом першої інстанції не було враховано надані на підтвердження завищення тарифу докази - рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради №175 від 20.04.2018 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для будинків (гуртожитків) житлового фонду м. Запоріжжя", відповідно до якого середній тариф для нежитлових приміщень складає 6, 14 грн., а також лист ТОВ "Керуюча компанія "Мрія", яка є управителем значної кількості будинків в місті Запоріжжі, за № 023-02/521, відповідно до якого середній тариф для будинків складає 6, 18 грн., спеціальний тариф для нежитлових приміщень, як правило, не встановлюється.

На переконання скаржника, суд дійшов до хибних висновків, що голові установчих зборів не було відомо про те, що КП "Побутовик" є співвласником будинку. Обізнаність голови установчих зборів, а пізніше голови ОСББ "Народний" Комурзанова М. про те, що позивач є співвласником приміщення у ОСББ підтверджується листом № 01/02 від 17.02.2020 року, що наявний у матеріалах справи.

Апелянт наголошує, що неповідомлення КП "Побутовик" про проведення зборів позбавило позивача можливості прийняти в них участь, надавати свої пояснення та заперечення проти встановлення спірного тарифу, вимагати пояснень підстав його встановлення.

Відповідач згідно поданого відзиву просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

В обґрунтування відзиву зазначає, що:

- позивач не наводить жодного посилання на нормативні документи, якими встановлено обов`язок ОСББ при затверджені розміру внесків надавати розрахунок навантаження на 1 м.кв. до кошторису витрат;

- позивачем не надано доказів того, що для визначення розміру внесків необхідно обґрунтовувати наявність додаткових чи спеціальних послуг;

- позивач не наводить жодних доказів, які б підтверджували відсутність права ОСББ приймати диференційований розмір внеску в залежності від площі приміщення та його цільового призначення.

За доводами відповідача твердження позивача про те, що саме для приміщення, що належить позивачу, було встановлено інший тариф, є таким, що не відповідає дійсності, оскільки згідно до Інформації з реєстру прав власності на нерухоме майно в будинку по вул. Південноукраїнській, 11 знаходиться нежитлове приміщення 73 салону краси загальною площею 53,3 м.кв., що належить на праві приватної власності Гринько Вірі Вікторівні, яка здійснює оплату внесків виходячи з розміру 10 грн. за 1 м.кв. нежитлового приміщення.

На підтвердження цього твердження відповідач надав меморіальні ордери та платіжні інструкції за період з вересня 2020 року по жовтень 2023 року.

Щодо посилання позивача на порушення відповідачем статуту ОСББ, яким не передбачено встановлення диференційованих тарифів, то відповідач наголошує на тому, що визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників будинку відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників відповідно до положень ч.9 ст.10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ч.2 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та згідно із законодавчо встановленим порядком голосування на зборах об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Відповідач звертає увагу, що спірне рішення і зокрема кошторис, приймались відповідно до вимог ч.2 ст.12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", яка регулює порядок розподілу між співвласниками витрат на управління багатоквартирним будинком та за якою витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

Також відповідач наголошує, що встановлений тариф органом місцевого самоврядування для комунального підприємства, на який посилається позивач, не може свідчити про обґрунтованість чи необґрунтованість внесків та платежів співвласників будинку. Порівняння тарифів ОСББ, на самозабезпеченні якого перебуває один будинок, і комунального підприємства, яке діє на професійній основі, маючи відповідний штат фахівців, матеріально-технічну базу та фінансову підтримку місцевого бюджету, є необгрунтованим, не логічним і не співмірним.

Крім цього, відповідач вважає не співмірним і порівняння тарифів ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" з ОСББ.

Відповідач наголошує, що згідно Витягу з реєстру речових прав № 331080297 від 03.05.2023 року позивачем проведено державну реєстрацію права господарського відання на нежитлове приміщення лише 28.04.2023 року, до того в реєстрі містився тільки запис про право власності на вказане вище майно за Запорізькою міською радою.

При цьому, ініціативна група 17.01.2020 року повідомила Запорізьку міську раду в особі міського голови про проведення установчих зборів по створенню ОСББ в будинку № 11 по вул. Південноукраїнська. В свою чергу Запорізька міська рада не скористалась своїм правом на участь в установчих зборах ОСББ.

Третьою особою до суду було подано заяву, до якої долучено нові докази, які заявник просив долучити до матеріалів справи. В обґрунтування неможливості надати їх до суду першої інстанції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, зазначила, що про існування цих доказів їй стало відомо після прийняття оскаржуваного рішення.

Також третьою особою в заяві було наведено аргументи в підтримання апеляційної скарги.

Так, Кооператив "Фантазія" зазначає, що в судовому рішенні міститься неповна інформація щодо подій за 13.11.2023 року, а саме те, що позивач і вільний слухач не були запрошені до зали судових засідань, а саме засідання розпочалось раніше призначеного часу.

За доводами третьої особи, ані оскаржуване рішення установчих зборів ОСББ, ані запрошення позивача на участь у зборах позивачу не направлялось.

Матеріали справи не містять доказів щодо законних підстав на представництво інтересів ОСББ в господарському суді головою правління Комурзановим М.І.

Третя особа звертає увагу, що згідно інформації, зазначеній у протоколі № 1 від 22.02.2020 року, загальна кількість власників квартир та нежитлових приміщень будинку складає 94 особи. Проте, за відсутності сприску чи реєстру співвласників, цю інформацію перевірити неможливо.

Більш того, в протоколі взагалі відсутня інформація про існування реєстраційних списків співвласників будинку.

Решта доводів, зазначених у заяві Кооперативу "Фантазія", не стосується суті спору.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2024 року після надходження справи на запит, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 26.06.2024 року на 15:30 год.

У судовому засіданні 26.06.2024 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 23.07.2024 року о 11:00 год.

У судовому засіданні 23.07.2024 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 02.10.2024 року о 15:00 год.

У судовому засіданні 23.07.2024 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 08.10.2024 року о 09:45 год.

У судовому засіданні 08.10.2024 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши присутніх, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 13.02.2020 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" по вул. Південноукраїнській будинку №11 у м. Запоріжжі.

22.02.2020 року відбулися установчі збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" по вул. Південноукраїнській буд. №11 у м. Запоріжжі, на яких прийняті рішення, оформлені протоколом №1 установчих зборів.

Зокрема, з питання 3 порядку денного установчих зборів прийнято рішення про затвердження кошторису Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" на 2020 рік, розміру і порядку сплати внесків, періодичності видів робіт (послуг), обов`язкового переліку робіт (послуг) та затвердження наступних розмірів щомісячних внесків і платежів на утримання (обслуговування, ремонт, капітальний ремонт) будинку, прибудинкової території та інше:

-для житлових приміщень 5 грн.(4,75 грн. за попередню оплату та 5,5 грн. за несвоєчасну оплату) за 1 кв.м. приміщення;

-для нежитлових приміщень (допоміжних) до 60 кв.м. 10 грн. (9,5 грн. за попередню оплату та 11 грн. за несвоєчасну оплату) за 1 кв.м. приміщення;

-для нежитлових приміщень, більших за 60 кв.м. 15 грн. (14,25 грн. за попередню оплату та 15,75 грн. за несвоєчасну оплату) за 1 кв.м. приміщення.

Встановлено строк сплати внесків до 20 числа наступного місяця.

У відповідь на адвокатський запит від 03.08.2023 року адвокату Васьковському О.А., як представнику позивача, було надано копію протоколу установчих зборів ОСББ "Народний" №1 від 22.02.2020 року та копію кошторису на 2020 рік.

За змістом позовних вимог позивач просить визнати недійсними рішення установчих зборів ОСББ "Народний" від 22.02.2020 року, яким було встановлено різний розмір щомісячних внесків (платежів) співвласників в залежності від способу використання належних їм приміщень.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, які кореспондуються за змістом зі ст. 20 Господарського кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб`єктивного права (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством). Відсутність (недоведеність) будь-якої із зазначених умов унеможливлює задоволення позову.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог (аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року у справі № 525/505/16-ц).

За ч. 2 ст. 382 Цивільног кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків (ч. 1 ст. 385 Цивільного кодексу України).

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.

За ст. 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" витрати на управління багатоквартирним будинком включають: 1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку; 2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку; 21) витрати, пов`язані з виконанням зобов`язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності; 3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення; 4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що до повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі, про визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком. Рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2, 3 і 9 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників (ч. 6 ст. 10 Закону).

Співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому ст. 10 вказаного Закону. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідно до ст. 1 якого об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" основною метою створення об`єднання є забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. А за ч. 4 ст. 4 цього Закону діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Загальні збори співвласників є вищим органом управління об`єднання, до виключної компетенції яких відноситься, зокрема, затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Так, відповідно до п. п. 2, 3 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів належать, зокрема, затвердження кошторису, визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відповідно до п. 8 розділу ІІІ статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників.

Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників.

Зі змісту протоколу №1 установчих зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Народний" від 22.02.2020 року вбачається, що спірне рішення з питання 3 порядку денного прийнято уповноваженим органом загальними зборами співвласників будинку за наявності необхідної для прийняття відповідного рішення кількості голосів - 78,3853% голосів співвласників, тобто не менш як двома третинами загальної кількості усіх співвласників.

Протокол установчих зборів №1 від 22.02.2020 року підписано головою загальних зборів ОСОБА_1 , секретарем загальних зборів - ОСОБА_2 , які обрані на цих установчих зборах, тобто, є уповноваженими особами.

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав, право господарського відання позивача щодо частини приміщення №VІ підвального поверху площею 118,82 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано 28.04.2023 року. Підстава для реєстрації рішення Запорізької міської ради №402/7 від 23.09.2023 року про закріплення майна на праві господарського відання.

Згідно з п. п. 1, 2 даного рішення вилучено з господарського відання Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" та передано в господарське відання позивачу об`єкти права комунальної власності згідно з додатком до рішення, доручено Комунальному підприємству "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" передати, а позивачу прийняти в господарське відання об`єкти права комунальної власності згідно з додатком до рішення.

30.09.2019 року Комунальним підприємством "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" передано позивачу за актом приймання-передачі частину нежитлового приміщення №VІ підвального поверху площею 118,82 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач не є власником частини приміщення №VІ підвального поверху площею 118,82 кв.м. по АДРЕСА_1 . Дане приміщення передано позивачу власником у господарське відання. На момент проведення зборів право господарського відання позивача ще не було зареєстровано ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакції, яка діяла на момент прийняття оспорюваного рішення, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право господарського відання.

Оскільки на момент скликання зборів 20.02.2020 року право господарського відання позивача ще не було зареєстровано ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, повідомлення про проведення установчих зборів не надсилалось відповідачем позивачу.

Натомість, як встановлено судом першої інстанції, позивач надав до матеріалів справи копію повідомлення про проведення установчих зборів, адресоване Міському голові (зареєстровано за вх. №90/01-39/01 від 17.01.2020 року) з проханням направити уповноважену особу від територіальної громади для голосування. Тобто, повідомлення про проведення зборів було надіслано відповідачем власнику приміщення.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що позивач був уповноважений представляти територіальну громаду міста Запоріжжя та голосувати на установчих зборах 22.02.2020 року як представник власника.

Колегія суддів наголошує, що спірне рішення прийняте за наявності кворуму та необхідною кваліфікованою більшістю голосів. Участь власника частини приміщення №VІ підвального поверху площею 118,82 кв.м. по АДРЕСА_1 , виходячи з кількості голосів за прийняття спірного рішення та частки площі, яка перебуває в господарському віданні позивача, не вплинула б на результат прийнятого на зборах рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що права та обов`язки співвласника (тобто власника квартир та/або нежитлових приміщень) врегульовані ст. ст. 14, 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Водночас ст. ст. 16-18 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" окремо визначають права та обов`язки об`єднання співвласників, яке набуває і здійснює їх через свої органи в силу положень ст. 92 Цивільного кодексу України про цивільну дієздатність юридичної особи.

Так, об`єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за ст. 21 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" належать до коштів об`єднання, та зобов`язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об`єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об`єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб`єктів.

Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" врегульовано визначення часток внесків і платежів на утримання, експлуатацію та ремонт спільного майна. Так, частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Аналогічний принцип закріплений і у п. 2 розділу IV статуту відповідача, відповідно до якого частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Вказані норми і умови статуту визначають порядок (спосіб) розподілу витрат.

Загальні збори співвласників мають право встановлювати розмір внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території. При цьому, з огляду на відсутність законодавчо встановленого граничного розміру внесків на обслуговування будинку та прибудинкової території, встановлення різних розмірів внесків для власників приміщень має бути обґрунтовано та підтверджено належними доказами та дотримано "справедливої рівноваги".

Встановлення для окремих власників приміщень (зокрема, для фізичних або юридичних осіб, які використовують належне їм приміщення в комерційних цілях; житлових/нежитлових приміщень, які використовуються в комерційних цілях) збільшеного розміру внесків, за відсутності будь-якого належного обґрунтування такої необхідності, призводить до надмірного для них майнового тягаря та порушує їх право на отримання послуг належної якості за обґрунтованими цінами (ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Велика Палата Верховного Суду розглянула спір про можливість встановлення різних тарифів на послуги у одному будинку та підтвердила, що ОСББ може встановлювати власний порядок розподілу витрат за комунальні послуги між співвласниками (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі № 910/6471/18).

Як зазначено в п. п. 8.2, 8.3 вказаної постанови, визначення розміру внесків проведено загальними зборами ОСББ за видом об`єкта нерухомого майна та відповідно до вимог розділу 3 статуту ОСББ, що узгоджується з положеннями частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-III, отже, рішення, прийняте на загальних зборах, не суперечить приписам чинного законодавства. Стаття 20 Закону № 2866-III ставить у залежність розмір коштів, які сплачуються співвласником на утримання будинку та прибудинкової території, до загальної площі приміщення, яке перебуває у нього у власності, та не містить імперативної норми про встановлення однакового розміру внеску для власників квартир та нежитлових приміщень. Визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків та платежів співвласників відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників, що узгоджується з положеннями частини дев`ятої статті 10 Закону № 2866-III.

Як вірно зазначено судом першої існтанції, докази на обґрунтування того, що розмір визначених для позивача платежів в залежності від його виду як споживача послуг є явно несправедливим чи надмірним, відсутні.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції не враховано висновок Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 року по справі № 910/6471/18 щодо необхядності врахування у кошторисі різних режимів функціонування, навантаження на 1 кв. м таких приміщень (житлових і нежитлових), різний обсяг необхідності витрат на обслуговування такого приміщення та прибудинкової території (навантаження на внутрішньобудинкові мережі, кількість відвідувачів, обсяг відходів, проїзд машин, місце паркування тощо).

Посилання скаржника на встановлений органом місцевого самоврядування тариф для комунального підприємства є безпідставним, оскільки вказані тарифи не можуть свідчити про необґрунтованість внесків та платежів співвласників будинку. Порівняння тарифів ОСББ, на самозабезпеченні якого перебуває один будинок, і комунального підприємства, яке на професійній основі, маючи відповідний штат фахівців, матеріально-технічну базу та фінансову підтримку місцевого бюджету, є необгрунтованим, не логічним і не співмірним.

Також не можна не врахувати той факт, що на обслуговуванні КП "Наше місто" Запорізької міської ради згідно до додатку № 3 до рішення № 175 від 20.04.2018 року перебуває більше 180 будинків. Цей факт свідчить про можливість за рахунок обсягів надання послуг зменшувати їх собівартість.

Теж саме стосується і доводів апелянта щодо порівняння тарифів ТОВ "Керуюча компанія "Мрія" і ОСББ, оскільки вказана керуюча компанія має на обслуговуванні значну кількістю будинків.

Крім того, є безпідставними доводи скаржника стосовно порушення відповідачем статуту ОСББ, яким не передбачено встановлення диференційованих тарифів. Статут ОСББ не забороняє встановлення диференційованих тарифів, а отже прийняття таких рішень є можливим.

Встановлені вище обставини, спростовують решту доводів апеляційної скарги.

Суд не приймає подані третьою особою нові докази, оскільки третьою особою не обгрунтовано з наданням відповідних доказів неможливість подання таких доказів до суду першої інстнації.

Більш того, подані докази не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

Щодо доводів третьої особи про проведення судового засідання 13.11.2023 року без позивача та третьої особи, колегія суддів звертає увагу, що ухвала господарського суду за результатами проведення попереднього засідання не є предметом оскарження, тому такі доводи відхиляються судом.

Колегія суддів відхиляє доводи третьої особи щодо відсутності повноважень у ОСОБА_1 представляти в суді інтереси ОСББ, оскільки матеріали справи містять Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якої ОСОБА_1 є керівником ОСББ "Народний".

Інші доводи третьої особи не стосуються предмету спору та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновки місцевого господарського суду щодо відсутності порушення прав позивача у зв`язку з прийняттям оспорюваного рішення та відсутності підстав для визнання його недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4 ст.269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За встановлених обставин справи апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Побутовик" Запорізької міської ради на рішення господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 року у справі №908/3158/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.02.2024 року у справі №908/3158/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова складена у повному обсязі 22.10.2024 року.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б.Парусніков

Суддя О.Г. Іванов