Постанова

від 30.10.2024 по справі 904/664/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024 року м.Дніпро Справа № 904/664/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від позивача: Богдан С.В. - адвокат, довіреність №19Др-3-0124 від 12.01.2024р.

від відповідача: Байда В.В. - адвокат, довіреність №б/н від 17.04.2024р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024р. (суддя Рудь І.А., м. Дніпро, повний текст рішення складено 12.06.2024р.) у справі

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія", м. Київ

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 518 504 грн 54 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" 518 5014 грн 54 коп., з яких: 409 800 грн 00 коп. - основний борг, 20 840 грн 26 коп. - інфляційні втрати, 13 485 грн 58 коп. - 3% річних, 74 378 грн 70 коп. - пеня, відповідно до умов договору № 07/300920-32-РГК-SCD від 30.09.2020р..

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов спірного договору у частині своєчасної оплати наданих Позивачем послуг у період січень - лютий 2023 року.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024р. позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" 409 800 грн 00 коп. основного боргу, 37 086 грн 90 коп. - пені, 13 468 грн 73 коп. - 3% річних, 20 840 грн 26 коп. - інфляційних втрат, 6 222 грн 05 коп. - витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить суд оскаржуване рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник послався на неврахування судом, що виконання умов договору між сторонами здійснювалося під час дії форс-мажорних обставин, які відомі обом сторонам, тому необхідність у повідомленні про їх існування відсутня.

За твердженням скаржника, судом не надано належну оцінку наведеним Відповідачем обставинам та не зменшено розмір пені.

Також апелянт зазначає, що 17.03.2023 адміністраторами Позивача без попередження в односторонньому порядку та в порушення умов договору було здійснено відключення мережевого обладнання АТ"Криворіжгаз" від централізованих мережевих ресурсів, що фактично унеможливило роботу аварійно-диспетчерської служби товариства та інших підрозділів та поставило під загрозу безаварійне та безпечне функціонування об`єктів критичної інфраструктури .

Скаржник звертає увагу на те, що доводи та міркування, що були наведені вище Відповідачем стосовно обставин, які хоча і мали місце в березні 2023 року, проте мали безпосереднє відношення до обставин виконання умов Договору№ 07/300920-32-РГК-SCD від 30.09.2020р., не були враховані судом першої інстанції під час розгляду господарської справи № 904/664/24 по суті, між тим такі доводи підтверджували беззмістовність послуг, що надавалися Позивачем за вищевказаним договором, оскільки незважаючи на припинення надання послуг останнім в односторонньому порядку, Відповідач, не зважаючи на таке припинення, продовжив виконання покладених на нього функцій.

За доводами Апелянта, Договір №07/300920-32-PГК-SCD від 30.09.2020 має ознаки удаваного правочину, оскільки грошові кошти за цим договором сплачувалися на користь позивача без нагальної необхідності в існуванні передбачених цих договором послуг .

Крім того, на переконання скаржника, судом допущено порушення норм матеріального права, яке полягало у незастосуванні положень норм права, що підлягали застосуванню, і у свою чергу це призвело до порушення норм процесуального права, зокрема положень ч.2 ст.86 ГПК України.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що спір виник у зв`язку із несплатою відповідачем послуг отриманих за спірним договором за січень лютий 2023 року, а не березень 2023 року. Отримання цих послуг у вказаний період не заперечується Скаржником.

Також у відзиві йдеться про безпідставність посилань Скаржника на форс-мажорні обставини, оскільки останній у порушення умов укладеного договору не повідомляв Позивача про їх настання. Одночасно факт того , що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини військову агресію російської федерації проти України, сам пособі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань, однак Скаржник не довів наявність таких обставин, які унеможливили для АТ"Криворіжгаз" виконання договірних зобов`язань з оплати отриманих послуг по договору.

Крім того, Позивач вважає, що твердження Апелянта про те, що судом не було зменшено розмір пені не відповідає дійсності, оскільки такий розмір зменшено на 50%, про що зазначено у рішенні суду.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2024р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи №904/664/24.

Матеріали оскарження №904/664/24 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.07.2024р. апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024р. у справі № 904/664/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

16.07.2024р. на адресу Центрального апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" надійшла заява про усунення недоліків вказаних в ухвалі суду від 15.07.2024 р..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.07.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства та призначено її розгляд у судовому засіданні на 30.10.2023 р..

У судовому засіданні 30.10.2024 р., проведеному в режимі відеоконференції, була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи

Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" (Стороною-1) та Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" (Стороною-2) укладений договір №07/300920-32-РГК-SCD від 30.09.2020, відповідно до пункту 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, Сторона-1 надає Стороні-2 право строкового платного користування програмними продуктами в тому числі оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу та консультаційні послуги по їх використанню (далі Послуги), а Сторона-2 зобов`язується сплатити за надані права та послуги обумовлену цим договором суму.

У п. 1.2. договору вказано програмний продукт, на який передається право користування:

-RGC SCADA- сервіс для автоматичного збирання даних з вузлів обліку.

Функціональність сервісу:

- відображення інформації, прочитаної з коректорів у вигляді таблиць;

- побудова графіків за основними параметрами накопичених даних;

- створення звітів про роботу коректорів за вказаний період часу;

- перегляд інформації про витрату по групах;

- управління пристроями по віддаленому доступу;

- аналіз станів пристроїв.

Перелік послуг, що надаються за цим договором:

- консультування з питань використання програмних продуктів, зазначених в пункті 1.2. (п. 1.3. договору).

За умовами п. 3.1. договору, зокрема, у 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 147 000, 00 грн, без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 28 500,00 грн, в тому числі ПДВ 4 750,00 грн.

Положення п. 3.1. Договору змінювалися Сторонами, зокрема шляхом укладання 01.06.2022 Додаткової угоди № до договору № 07/300920-13-РГК- SCD від 30.09.2020 року, якою було передбачено, що:

"У 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 147 000, 00 грн, без ПДВ.

- за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 28 500,00 грн, в тому числі ПДВ 4 750,00 грн.

Також, Сторонами було змінено строк проведення розрахунків, а саме до 25 числа місяця, що передує місяцю надання послуг та користування програмними продуктами.

23.12.2022 Сторонами Договору № 07/300920-13-РГК- SCD від 30.09.2020 року було укладено Додаткову угоду № ДУ-2/07/300920-32-РГК-SCD, відповідно до умов якої Сторони домовились викласти з 01 січня 2023 року пункт 3.1. Договору у наступній редакції:

"У 2023 році Сторона-2 щомісячно сплачує Стороні-1:

- за право користування програмними продуктами, зазначених в п. 1.2. Договору, кошти в сумі 147 000,00 грн., крім того ПДВ 20% в сумі 29 400, 00 грн.

- за надані послуги, які зазначені в п. 1.3. Договору, кошти в сумі 28 500,00 грн, в тому числі ПДВ 4 750, 00 коп."

Відповідно до п.п. 3.2 -3.4 договору за підсумками звітного місяця Сторона-1 складає Акт приймання-передачі, який до 7 числа місяця наступного за звітним, надає Стороні-2.

Сторона-2 протягом п`яти робочих днів з дня отримання Акту підписує його та повертає один примірник Акту або мотивовану відмову від його підписання на адресу Сторони-1. У випадку ненадання у зазначений строк Стороні-1 підписаного Акту або мотивованої відмови, послуги вважаються наданими належним чином і такими, що підлягають оплаті Стороною-2.

Підписання Акту приймання-передачі представником Сторони-1 є підтвердженням відсутності претензій з його боку щодо дотримання авторських прав, цілей та способів реалізації Стороною-2 права на користування програмними продуктами.

Згідно з п. 4.2 договору Сторона-1 має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за цим договором.

Сторона-2 на підставі положень пункту 4.3 договору зобов`язана серед іншого своєчасно та в повному обсязі проводити оплати за цим договором.

Відповідно до пункту 8.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін, діє з 01.01.2020 по 31.12.2024 включно, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

У п. 2.10 Додатку № 1 до Договору № 07/300920-13-РГК- SCD від 30.09.2020 Сторони домовилися, що Е-документи, які відправлені та підписані Сторонами з використанням ЕП (електронного підпису), мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для Сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носії. Підтвердження передачі Е-документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому-передачі таких документів уповноваженими особами Сторін і не вимагає додаткового доказування.

Матеріали справи свідчать також про те, що на виконання умов спірного договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 409 800 грн 00 коп., що підтверджується актами надання послуг №РЕЯ73000121 від 31.01.2023 на суму 204 900 грн 00 коп., №РЕЯ73000363 від 28.02.2023 на суму 204 900 грн 00 коп., які сформовано та направлено до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" за допомогою системи електронного документообігу "M.E.Doc" у вигляді електронних документів (Е-документи).

Вищезазначений акти підписані електронними підписами Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональна газова компанія" та Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз", що підтверджується протоколами руху документа / звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій з системи електронного документообігу "M.E.Doc" (а.с. 14-17).

За твердженням Позивача, Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" зобов`язання за договором № 07/300920-13-РГК- SCD від 30.09.2020 в частині своєчасної сплати наданих у січні-лютому 2023 року послуг у сумі 409 800, 00 грн. не виконані.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань з оплати основного боргу, Позивачем нараховані 20 840 грн 26 коп. інфляційних втрат за загальний період з січня 2023 року по січень 2024 року, 13 485 грн 58 коп. 3% річних з 26.12.2022 по 14.02.2024 та 74 378 грн 70 коп. пені за загальний період прострочення з 26.12.2022 по 25.07.2023.

Неоплата Відповідачем вказаних вище сум боргу, пені, річних та інфляційних втрат стало підставою для звернення Позивача з позовом у даній справі.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині задоволених позовних вимог, то відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

В обґрунтування оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд послався на підтвердження матеріалами справи обставин щодо наявності у Відповідача боргу у розмірі 409800,00грн. та, у зв`язку з цим, підстав для нарахування Позивачем пені, річних та інфляційних втрат. Між тим, частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення пені та 3% річних, суд вказав на допущену Позивачем помилку у періоді їх нарахування та вважав можливим зменшити розмір пені, що належить до стягнення з Відповідача на 50%.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України).

У даному випадку, договір укладений між сторонами по суті є договором про надання послуг.

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Крім того, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до умов договору та додаткових угод до нього строк оплати за надані у спірний період послуги є таким, що настав.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Щодо досліджуваної справи, то сторонами були підписані Акти надання послуг №РЕЯ73000121 від 31.01.2023 на суму 204 900 грн 00 коп., №РЕЯ73000363 від 28.02.2023 на суму 204 900 грн 00 коп. У матеріалах справи відсутні докази зауважень Відповідача щодо обсягів та якості наданих послуг, а також докази сплати заборгованості Відповідачем за спірний період .

Крім того, суд враховує, що Позивачем заявлено до стягнення суму заборгованості, яка утворилась за надані послуги у січні - лютому 2023 року. Натомість, за твердженням Відповідача, він був позбавлений доступу до серверів та мережевого обладнання з 17.03.2023.

Отже, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме невиконання Відповідачем зобов`язань за договором 07/300920-13-РГК- SCD від 30.09.2020 у частині оплати наданих за цим договором у січні- лютому 2023 року послуг та ненадання ним доказів які б спростовували таке порушення, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача заборгованості у сумі 409800,00 грн .

Крім того, відповідно до 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку, наявність підстав для нарахування сум пені, річних та інфляційних втрат випливає з висновків суду про доведеність обставин стосовно неналежного виконання Відповідачем умов договору. З огляду на викладене, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав правомірним нарахування Позивачем інфляційних втрат у розмірі 20 840 грн 26 коп. за загальний період з січня 2023 по січень 2024, а також пені та 3% річних.

Одночасно, місцевим господарським судом було встановлено, що Позивачем при розрахунку сум пені та річних, які підлягають стягненню з Відповідача, неправильно розраховано період їх нарахування, оскільки початком прострочення виконання зобов`язання за актом надання послуг № РЕЯ3000121 від 31 січня 2023 є 27.12.2022, а не 26.12.2022 як рахував Позивач.

За розрахунками місцевого господарського суду, з якими погоджується суд апеляційної інстанції, у даному випадку наявні підстави для стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 13 468 грн 73 коп. та пені у сумі 74173,80грн.

Разом з тим, місцевий господарський суд, надавши оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, врахувавши інтереси обох сторін та виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України щодо справедливості, добросовісності та розумності, зменшив розмір пені, що підлягає стягненню з Відповідача на 50 % та присудив її до стягнення з останнього у розмірі 37 086 грн 90 коп..

При цьому, доводи щодо непогодження з таким перерахунком та зменшенням сторонами під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не наведені.

Одночасно викладене, у тому числі, свідчить про неспрооможність тверджень АТ"Оператора газорозподільної системи "Криворіжгаз", наведених в апеляційній скарзі, про неврахування судом першої інстанції його доводів та положень чинного законодавства України і незменшення розміру пені. Такі твердження не мають під собою підґрунтя, оскільки спростовуються змістом оскаржуваного рішення.

Водночас, судова колегія відхиляє доводи Скаржника про безпідставність неврахування судом першої інстанції наявності форс-мажорних обставин.

Так, відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також, згідно з положеннями ст. 218 ГК України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд відзначає, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Отже, сама по собі військова агресія російської федерації проти України не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні.

Воєнний стан як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із ним обставин юридична чи фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання.

Вищенаведене у сукупності дає підстави для висновку, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 30.05.2022 року у справі №922/2475/21.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

Вказаний вище лист Торгово-промислової палати України не засвідчує факт настання саме для відповідача форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), оскільки форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання.

Між тим, у даному випадку, Відповідачем не доведена неможливість виконувати свої зобов`язання перед Позивачем за укладеним договором безпосередньо внаслідок обставин збройної агресії рф проти України.

При цьому слід зазначити, що як Відповідач так і Позивач під час воєнного стану в Україні знаходяться в однакових умовах, отже несприятливі обставини, пов`язані з військовою агресію російської федерації проти України настали не тільки для Відповідача, але й для Позивача.

Всі суб`єкти підприємницької діяльності, підприємства, установи та організації України знаходяться в рівних умовах та здійснюють свою господарську діяльність в однаковому несприятливому економічному становищі та повинні вживати усіх заходів, необхідних для належного виконання зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Між тим, згідно з п. 7.5 договору сторони зобов`язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом 5 робочих днів з дня отримання відповідних підтвердних документів надати належним чином засвідчені копії таких документів іншій стороні.

Однак, Відповідач на виконання п.7.5. договору, не повідомляв Позивача про настання для нього форс-мажорних обставин, які заважають виконанню умов цього договору, підтвердних документів не надавав.

Отже, у даному випадку, вплив дії форс-мажорних обставин на Відповідача останнім не доведений, що і було правильно встановлено Господарським судом Дніпропетровської області в оскаржуваному рішенні.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що обставини стосовно належності / неналежності надання Позивачем послуг у березні 2023 року не є предметом дослідження у цій справі, оскільки у даному випадку спірним періодом є саме січень-лютий 2023 року, тому ці аргументи не приймаються апеляційним судом до уваги. Крім того, доводи скарги про те, що відключення Позивачем Відповідача 17.03.2023 унеможливило роботу останнього та безпечне функціонування об`єктів критичної інфраструктури мають декларативний характер, оскільки настання наведених Відповідачем наслідків не підтверджені будь-якими доказами .

Твердження Апелянта про удаваність правочину - договору № 07/300920-32-РГК-SCD від 30.09.2020р., за відсутності доказів на їх підтвердження, є припущенням Скаржника.

До того ж, за приписами ст.204 Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У даному випадку, договір № 07/300920-32-РГК-SCD від 30.09.2020р. на час спірних відносин був чинним, Відповідачем не доведено порушення законодавства під час його вчинення, недійсним у судовому порядку цей договір також не визнавався.

У контексті, в якому заявляє про вказані обставини Відповідач, такі твердження ґрунтуються на хибному тлумаченні ним норм права .

Доводи скарги про незастосування судом норм права, яке підлягало застосуванню не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються вищевикладеним.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, обставин спору та норм чинного законодавства України.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

У цій справі, з урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Скаржник, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Криворіжгаз" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2024р. у справі № 904/664/24 залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 31.10.2024 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін