ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28 жовтня 2024 року Справа № 903/671/24
Господарський суд Волинської області у складі головуючої судді Бідюк С.В., за участі секретаря судового засідання Королюка І.В. розглянувши матеріали по справі
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Прогрес, с. Хотуничі, Корюківський район, Чернігівська область
до відповідача: Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка, с. Губин Перший, Горохівський район, Волинська область
про стягнення 418194,44 грн
В засіданні приймали участь:
від позивача: Савоста О.Л. (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Лавренюк Б.О.
ВСТАНОВИВ:
22.07.2024 до Господарського суду Волинської області рекомендованим листом з описом вкладення надійшла позовна заява Приватного сільськогосподарського підприємства Прогрес до Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка про стягнення 418194,44 грн, з яких 325377,95 основного боргу, 27740,90 грн пені, 65075,59 грн штрафу, а також 6272,92 грн - судового збору та 25000 грн - витрат на правничу допомогу. Просить здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.07.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення її недоліків не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали, шляхом подання суду доказів на підтвердження реєстрації підприємством електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до статті 6 ГПК України.
Ухвала суду надіслана позивачу рекомендованим листом з повідомленням 25.07.2024.
01.08.2024 позивач отримав ухвалу про залишення позовної заяви без руху від 25.07.2024.
Строк для усунення недоліків по 06.08.2024.
31.07.2024 позивач надіслав поштовим відправленням на адресу суду заяву про усунення недоліків позовної заяви із доказами реєстрації Приватним сільськогосподарським підприємством Прогрес електронного кабінету в ЄСІТС, яка отримана судом 07.08.2024.
Ухвалою суду від 09.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 09 вересня 2024 на 11:00 год. Встановлено: відповідачу -строк не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали подати суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності. Одночасно копію відзиву з долученими до нього документами надіслати позивачу, докази відправки надати суду, строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив подати суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання позивачу; позивачу- строк не пізніше ніж протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив з доказами надіслання відповідачу.
Відповідач ухвалу суду отримав 09.08.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 79).
Строк для подання відзиву по 26.08.2024.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
У судовому засіданні 09.09.2024 представник позивача зазначив про доцільність закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті.
Ураховуючи вищевикладене, відсутність відзиву відповідача, закінчення строку для його подання, виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 09.09.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 30.09.2024 о 14 год 30 хв.
Суд протокольною ухвалою від 30.09.2024 розгляд справи відклав на 15.10.2024 о 14 год 30 хв.
10.10.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення ПОСП ім. Івана Франка.
ПСП «Прогрес» у заяві від 14.10.2024 зазначає, що відзив відповідачем не подавався, тому заперечення проти позову у формі письмових пояснень не можуть бути враховані судом. Зазначає, що відповідачем після подання позову здійснено часткове погашення богу в сумі 30 070 грн 88 коп, а тому заборгованість за договором поставки складає 295 307 грн 07 коп. оплата боргу після подання позову до суду не впливає на здійснені у позовній заяві розрахунки.
Ухвалою суду від 15.10.2024 залишено без розгляду письмові пояснення представника відповідача Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка Лавренюка Б.О. від 09.10.2024.
Суд протокольною ухвалою від 15.10.2024 оголосив перерву до 28.10.2024 о 15 год 30 хв.
На адресу суду надійшли заяви позивача від 25.10.2024, 27.10.2024 про долучення доказів сплати відповідачем суми боргу після відкриття провадження у даній справі на загальну суму 75 070 грн 88 коп.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує. У судових дебатах заявив, що докази на понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у встановлений ГПК України строк.
Представник відповідача не заперечив стягнення основного боргу. Одночасне нарахування пені та штрафу заперечує, оскільки це є подвійним стягненням за один вид відповідальності. Розмір штрафу втричі перевищує суму пені. Просить стягнути лише пеню за порушення грошового зобов`язання. Просить зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу до 3 000 грн 00 коп. Під час виступу у судових дебатах заявив, що докази на понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу будуть подані у встановлений ГПК України строк.
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи вищевикладене, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів, не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
07.03.2024 між ПСП «Прогрес» (постачальник) та ПОСП ім. Івана Франка (покупець) укладено договір поставки №0703/1 (а.с. 42-45).
Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з договору.
Згідно умов договору постачальник поставляє покупцеві товар, а покупець приймає його та своєчасно оплачує в порядку та на умовах, визначених даним договором. Найменування товару, ціна за одиницю, загальна ціна, порядок оплати та умови постачання наведені у специфікаціях на кожну партію, які є додатками до цього договору (п. 1.1). Кількість товару, що передається у власність покупця в кожній конкретній партії вказується в накладних та специфікаціях (додатках до договору), які є невід`ємними частинами цього договору (п. 2.2). Загальна кількість товару, що передається у власність покупця за цим договором, становить суму всіх накладних по кількості та підтверджується ними (п. 2.3). Вартість однієї одиниці товару на кожну конкретну партію товару, порядок та умови оплати вказуються в накладних та в специфікаціях (п.п. 3.1, 3.5). Передача товару у власність покупця здійснюється окремими партіями, на складі продавця або покупця за домовленістю сторін, про що зазначається в специфікаціях. (п. 4.1). Право власності на товар переходить до покупця з моменту передачі товару та підписання уповноваженими представниками обох сторін накладної на отримання товару (день отримання товару) (п. 4.3). У разі порушення строків оплати поставленого товару більше ніж на 5 днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати за кожний день прострочення. Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 25% від вартості несвоєчасно поставленого товару (п. 7.3). Даний договір набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024 чи до його розірвання у випадку та в порядку, передбачених цим договором або чинним законодавством України, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 9.1).
Договір не був предметом судового розгляду, докази про його розірвання чи зміну умов в матеріалах справи відсутні, отже є чинним на день розгляду справи.
07.03.2024 сторонами підписано специфікацію №1 до договору поставки, якою визначили поставку ріпака кількістю 25 т, вартістю 14 000 грн за 1 тону, загальна вартість поставки 350 000 грн. Визначено, що оплата товару по даній специфікації здійснюється шляхом оплати 86% вартості товару після розвантаження на складі покупця, протягом 1-го банківського дня, 14% вартості товару протягом 3-х днів з дня реєстрації податкової накладної в ЄРПН (п. 3) (а.с. 46).
За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої та другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.
Згідно ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ст. 693 ЦК України).
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар ріпак кількістю 25,027 т., загальною вартістю 350 377 грн 95 коп, що підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною №8 від 14.03.2024 (а.с. 49).
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №3 від 15.03.2024 на суму 350 377 грн 95 коп (а.с. 48).
28.03.2024 зареєстровано податкову накладну ПСП «Прогрес» на суму 350 377 грн 95 коп (а.с. 50-51).
Відповідач отриманий товар оплатив частково на суму 25 000 грн, що підтверджується випискою по рахунку від 29.03.2024 (а.с. 47).
Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу від 26.04.2024 на суму 325377 грн 95 коп, яка залишена останнім без відповіді та задоволення (а.с. 52-54).
Судом встановлено, що після подання позову до суду відповідачем здійснено часткове погашення боргу в сумі 75 070 грн 88 коп, що підтверджується виписками по рахунку від 22.08.2024, 25.10.2024.
Згідно ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи вищевикладене, добровільну оплату відповідачем боргу в сумі 75070 грн 88 коп, суд дійшов висновку про закриття провадження у даній частині у зв`язку з відсутністю предмету спору.
Ураховуючи вищевикладене, заборгованість відповідача становить 250307,07 грн, підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 7.3 договору визначено, що у разі порушення строків оплати поставленого товару більше ніж на 5 днів, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом затримки оплати за кожний день прострочення. Покупець додатково сплачує штраф у розмірі 25% від вартості несвоєчасно поставленого товару.
Нараховані позивача 20 % штрафу в сумі 65 075 грн 59 коп підставні та підлягають до стягнення з відповідача у відповідності до п. 7.3 договору.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 27 740 грн 90 коп. пені, з яких: 4 164 грн 33 коп. пені, нарахованої за період з 15.03.2024 по 29.03.2024, 23 576 грн 57 коп за період з 30.03.2024 по 04.07.2024.
Судом враховано, що специфікацією від 07.03.2024 передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом оплати 86% вартості товару після розвантаження на складі покупця, протягом 1-го банківського дня, 14% вартості товару протягом 3-х днів з дня реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
Позивачем поставлено, а відповідачем отримано товар 14.03.2024, тому термін оплати 86% вартості товару, що становить 301 325 грн 00 коп, по 15.03.2024 включно.
Обов`язок з оплати 14% вартості товару (протягом 3-х днів з дня реєстрації податкової накладної в ЄРПН 28.03.2024) виник з 29.03.2024 протягом 3-х днів.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, дійшов висновку, що з нарахованих позивачем 27 740 грн 90 коп пені, арифметично правильні, підставні та підлягають до стягнення з відповідача 26 821 грн 59 коп, з яких:
- 3 103 грн 81 коп пені, нарахованої за період з 16.03.2024 по 28.03.2024 (29.03.2024 здійснено часткове погашення боргу на суму 25 000 грн 00 коп) на суму 301 325 грн 00 коп (86% вартості поставленого товару);
- 656 грн 84 коп, нарахованої за період з 29.03.2024 (часткове погашення боргу на суму 25 000 грн 00 коп) по 31.03.2024 на суму 276 325 грн 00 коп (301 325 грн (86%)-25 000 грн);
- 23 060 грн 94 коп, нарахованої за період з 01.04.2024 (перебіг строку оплати 100% вартості товару) по 04.07.2024 на суму 325 377 грн 95 коп.
У позові на суму 919 грн 31 коп пені слід відмовити у зв`язку з помилкою в розрахунку.
Заперечення відповідача щодо неможливості одночасного стягнення пені та штрафу не приймається судом до уваги, оскільки згідно правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові № 910/12876/19 від 01.06.2021, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених позовних вимог в сумі 5 133 грн 06 коп слід віднести на нього.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 86, 129, 130, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Провадження у справі на суму 75070,88 грн закрити.
3. Стягнути з Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства ім. Івана Франка (с. Губин Перший, Горохівський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 03373842) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» (вул. Шевченка, буд. 42, с. Хотуничі, Сновський р-н., Чернігівська обл., код ЄДРПОУ 00132144) 250307,07 грн основного боргу, 65075,59 грн штрафу, 26821,59 грн пені та 5133,06 грн витрат по сплаті судового збору, а всього: 347 337 грн 31 коп. (триста сорок сім тисяч триста тридцять сім грн 31 коп.).
4. У позові на суму 919,31 грн відмовити.
5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст рішення складений 31.10.2024.
СуддяС. В. Бідюк
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 28.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122714832 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Бідюк Світлана Віталіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні