Рішення

від 24.10.2024 по справі 906/800/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/800/24

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Лозинської І. В.,

секретар судового засідання: Шовтюк І. В.

за участю представників сторін:

- від позивача: Крутовських С. В., ордер на надання правничої (правової) допомоги серія АЕ №1289369 від 19.07.2024 (в режимі відеоконференції)

- від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітсталь"

до Комунального підприємства теплозабезпечення

про стягнення 1180626,85 грн

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено дату складення повного рішення відповідно до ст. 238 ГПК України.

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 1180626,85 грн, з яких 1135000,00 грн основного боргу, 16793,65 грн пені, 3863,20 грн 3% річних, 24970,00 грн інфляційних втрат, а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежних виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки товару №126 від 15.05.2024.

Ухвалою від 24.07.2024 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21.08.2024 о 10:30 (а. с. 47).

20.08.2024 до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог від 20.08.2024 (вх. г/с №01-44/2397/24), а саме, пені на суму 12900,54 грн та 3% річних на суму 2977,04 грн за період 20.07.2024 по 20.08.2024 (а. с. 54 - 61).

21.08.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 20.08.2024, з повідомленням про збитковість підприємства, клопотаннями про поновлення строку на подання відзиву на позов, зменшення розміру нарахованої пені на 90% та надання додаткового терміну для вирішення спору шляхом укладення мирової угоди (а. с. 63 - 155).

Ухвалою від 21.08.2024 господарський суд поновив відповідачу процесуальний строк на подання відзиву на позовну заяву; прийняв до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог від 20.08.2024 та постановив вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача 1135000,00 грн основного боргу, 29694,19 грн пені, 6840,24 грн 3% річних, 24970,00 грн інфляційних втрат, а також судових витрат, відклав підготовче засідання на 09.09.2024 о 10:30 (а. с. 157).

29.08.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 28.08.2024 із підтриманням позовних вимог (а. с. 159 - 166).

03.09.2024 до суду від позивача надійшла заява з доказами сплати відповідачем 15000,00 грн боргу (а. с. 167-177).

09.09.2024 до суду від відповідача надійшла заява про розгляд справи без участі повноважного представника з клопотанням про зменшення розміру пені на 95% (а. с. 178 - 180), додаткові пояснення у справі з доказами сплати позивачу 15000,00 грн основного боргу згідно з платіжними інструкціями від 30.08.2024 №2126 на суму 5000,00 грн та від 02.09.2024 №2132 на суму 10000,00 грн; надіслання позивачу листа від 28.08.2024, вих. №682 щодо розстрочення основного боргу згідно із запропонованим графіком (а. с. 181 - 186).

Ухвалою від 09.09.2024 господарський суд закрив підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.10.2024 о 10:30 (а. с. 189).

Ухвалою від 10.10.2024 господарський суд відклав розгляд справи по суті для підготовки сторін до судових дебатів на 24.10.2024 о 09:30 (а. с. 191).

17.10.2024 до суду від позивача надійшла заява від 17.10.2024 з додатками про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн (а. с. 194 - 209).

23.10.2024 до суду від відповідача надійшли такі документи:

- відзив на вказану заяву позивача від 17.10.2024 із запереченням проти стягнення витрат на правову допомогу у сумі 30000,00 грн та зазначенням, що відповідач вважає обгрунтованою суму таких витрат в розмірі 4000,00 грн (а. с. 210 - 213);

- заява про розгляд справи без участі повноважного представника та підтриманням клопотання про зменшення розміру пені на 95% та стягнення витрат на професійну правову допомогу в розмірі 4000,00 грн (а. с. 214, 215).

Представник позивача в засіданні суду в режимі відеоконференції підтримав позовні вимоги із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 20.08.2024 та сплати позивачем частини основного боргу в сумі 15000,00 грн, а також щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 30000,00 грн; проти зменшення розміру пені заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача в режимі відеоконференції, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

15.05.2024 між ТОВ "Профітсталь" (постачальник/позивач) та Комунальним підприємством теплозабезпечення (покупець/відповідач) укладено договір поставки товару №126 (далі - договір), за п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар за предметом закупівлі - труби сталеві безшовні гарячедеформовані за ДК 021:20155 44160000-9 магістралі, трубопроводи, труби, обсадні труби, тюбінги та супутні вироби, згідно з специфікацією (додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору (далі - товар), а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах цього договору (а. с. 10-14).

Асортимент та кількість товару (об`єм товарної партії) погоджуються сторонами в накладних, які підписуються уповноваженими представниками сторін (п. 1.3 договору).

Загальна сума договору становить 1395096,00 грн з ПДВ (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору ціна за одиницю, кількість товару зазначаються в специфікації, узгодженій сторонами, яка є невід`ємним додатком до даного договору (додаток №1).

Відповідно до п. 3.3 договору оплата за товар проводиться покупцем протягом 5 робочих днів з дати отримання товару та підписання обома сторонами видаткової накладної.

За п. 4.1 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту фактичного отримання товару покупцем. Прийом-передача товару оформлюється шляхом підписання повноважними представниками сторін видаткової накладної на товар.

За п. 4.2, 4.3 договору місце поставки товару - вул. Шевченка, 8а, м. Коростень; строк поставки - протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника.

У випадку порушення терміну виконання грошового зобов`язання, визначеного договором, сторона зобов`язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день такого прострочення (п. 5.3 договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін, діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків та невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами (п. 8.1 договору).

У специфікації, що є додатком №1 до договору, сторони дійшли згоди щодо найменування товару, його кількості та загальної вартості (а. с. 15).

На підтвердження виконання договору в частині постачання товару позивач надав копії: видаткової накладної №РН-151 від 03.06.2024, товарно-транспортної накладної №03062024/3 від 03.06.2024 на суму 1395096,00 грн, що підписані представниками сторін спору та скріплені печатками (а. с. 17, 18-19).

Відповідач частково здійснив оплату за поставлений товар на суму 260096,00 грн, що підтверджується виписками з рахунку (а. с. 21 - 24).

27.06.2024 ТОВ "Профітсталь" направив відповідачу вимогу від 18.06.2024 про сплату заборгованості, яка залишена останнім без відповіді (а. с. 25 - 29).

У зв`язку з неналежним та несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 1135000,00 грн основного боргу, 16793,65 грн пені, 3863,20 грн 3% річних, 24970,00 грн інфляційних втрат.

У відзиві на позовну заяву від 20.08.2024 відповідач повідомив, що причиною виникнення боргу стало скрутне фінансове становище, що виникло, серед іншого, внаслідок несплати населенням міста Коростеня вартості послуг з теплопостачання, невідповідності тарифів на послуги теплопостачання фактичним витратам підприємства; у зв`язку з цим відповідач просить зменшити заявлений розмір пені на 95% (а. с. 63 - 155).

У відповіді на відзив від 28.08.2024 позивач, звертає увагу суду, що станом на дату укладення договору поставки у відповідача уже були наявні складні фінансові обставини, як наслідок, він не планував здійснювати розрахунок за поставлений товар у строки, встановлені укладеним договором. ТОВ "Профітсталь" просить відмовити у задоволенні клопотання про зменшення розміру пені з тих підстав, що відповідачем не погашено борг за договором, а сума нарахованих штрафних санкцій не є надмірно великою порівняно із сумою заборгованості (а. с. 159 - 166).

2. Норми права, які застосував Господарський суд Житомирської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1, 2 ст. 193 ГК України).

Беручи до уваги зміст правовідносин та характер зобов`язань, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

За договором поставки продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним або домашнім використанням, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

3. Щодо закриття провадження в частині позову.

03.09.2024 до суду від позивача надійшла заява, у якій останній повідомив суд про часткову сплату відповідачем основного боргу на суму 15000,00 грн, що підтверджується копіями платіжних інструкцій №2126 від 30.08.2024 та №2132 від 02.09.2024 (а. с. 167-170).

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Зважаючи на часткове погашення відповідачем боргу у розмірі 15000,00 грн, суд дійшов висновку, що в цій частині відсутній предмет спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Таким чином господарський суд вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь позивача 1165626,85 грн, з яких, 1120000,00 грн основного боргу, 16793,65 грн пені, 3863,20 грн 3% річних, 24970,00 грн інфляційних втрат.

4. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1120000,00 грн основного боргу.

Позивач на підставі договору поставив відповідачу товар на суму 1395096,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-151 від 03.06.2024 та товарно-транспортною накладною №03062024/3 від 03.06.2024 (а. с. 17, 18-19).

Позивач частково сплатив вартість отриманого товару на загальну суму 260096,00 грн, що підтверджується відповідними виписками з рахунку (а. с. 21 - 24).

Станом на дату розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення суми основного боргу у розмірі 15000,00 грн відповідно до копій платіжних інструкцій №2126 від 30.08.2024 та №2132 від 02.09.2024 (а. с. 170).

У відзиві на позовну заяву від 20.08.2024 відповідач повідомив причини виникнення заборгованості, однак, не зазначив зауважень чи заперечень щодо отримання товару.

Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу борг у сумі 1120000,00 грн за поставлений товар.

5. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 29694,19 грн.

За п. 5.3 договору у випадку порушення терміну виконання грошового зобов`язання, визначеного договором, сторона зобов`язана сплатити на користь іншої сторони пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожен день такого прострочення

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 546 ЦК України також зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

За ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 29694,19 грн пені на суму боргу, з урахуванням дат його часткового погашення, за період з 11.06.2024 по 20.08.2024 (а. с. 3, 55).

Перевіривши розрахунок пені у правовому порталі України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" судом встановлено, що її розмір є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Однак, оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в цій частині, задоволення підлягає пеня у сумі 29694,19 грн.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача, викладеного у відзиві на позовну заяву, про зменшення розміру заявленої пені на 95% з огляду на таке.

За ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги, зокрема, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст. 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність), має забезпечити баланс інтересів сторін та з дотриманням правил ст. 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи, які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі №922/1716/20).

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Тому таке питання вирішується судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що сума боргу складає 1120000,00 грн, у той час розмір пені, заявлений до стягнення 29694,19 грн, що не є надмірно великим порівняно з вартістю неоплаченого товару.

6. Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6840,24 грн 3% річних та 24970,00 грн інфляційних втрат.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов`язання.

Ці нарахування не є штрафними санкціями (неустойкою). Тому до них не застосовуються відповідні положення ГК України та ЦК України.

За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання.

У свою чергу, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", суд встановив, що їх розмір є більшими, ніж заявлено позивачем до стягнення.

Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в цій частині, задоволенню підлягають інфляційні втрати в сумі 24970,00 грн та 6840,24 грн 3% річних.

7. Розподіл судових витрат між сторонами.

7.1. Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіл судових витрат врегульовано ст. 129 ГПК України, за п. 2 ч. 1 якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У матеріалах справи є платіжна інструкція №2073 від 19.07.2024 щодо сплати позивачем 17709,41 грн судового збору при поданні позовної заяви (а. с. 7). Однак сума судового збору, яка підлягала сплаті за позовними вимогами, складає 17709,40 грн.

У зв`язку із збільшенням розміру позовних вимог ТОВ "Профітсталь" додатково сплачено судовий збір у розмірі 238,16 грн (а. с. 61).

Беручи до уваги закриття провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 15000,00 грн основного боргу у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 17722,56 грн.

Позивач має право на повернення з Державного бюджету України сплаченої суми судового збору у розмірі 225,01 грн за його заявою, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", шляхом постановлення відповідної ухвали господарського суду.

7.2. Щодо відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 30000,00 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Профітсталь" просить суд стягнути з Комунального підприємства теплозабезпечення 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

17.07.2024 між ТОВ "Профітсталь" (довіритель) та ФОП Крутовських С. В. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги (далі - договір від 17.07.2024) (а. с. 30, 31), за умовами п. 1 якого довіритель доручає, а адвокат зобов`язується надати правову допомогу шляхом аналізу документів довірителя, складання (підготовки) позовної заяви, розрахунку штрафних санкцій та подання до суду позовної заяви до Комунального підприємства теплозабезпечення щодо стягнення боргу за договором поставки товару №126 від 15.05.2024 з представленням інтересів довірителя в суді, з усіма правами, наданими законом позивачу.

У п. 4.1 договору від 17.07.2024 сторони дійшли згоди щодо такої вартості послуг адвоката, зокрема:

- аналіз документів, розрахунок штрафних санкцій, складання позовної заяви довірителя до Комунального підприємства теплозабезпечення - 10000,00 грн;

- представлення інтересів довірителя в Господарському суді Житомирської області - 4000,00 грн за кожне судове засідання;

- представлення інтересів довірителя в господарському суді шляхом участі адвоката у судовому засіданні в режимі відеоконференції - 4000,00 грн за кожне судове засідання;

- підготовка пояснень, відповіді на відзив, заперечень довірителя - 4000,00 грн.

Даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 (п. 5.1 договору від 17.07.2024).

У матеріалах справи є копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2670 від 24.09.2012 та ордер серії АЕ №1289369 від 19.07.2024, виданий Крутовських С. В. для представлення інтересів ТОВ "Профітсталь" у Господарському суді Житомирської області (а. с. 35, 36).

Згідно з актом виконаних робіт від 19.07.2024 (а. с. 33) адвокат відповідно до умов договору від 17.07.2024 надав юридичні послуги щодо проведення аналізу документів, здійснення розрахунку штрафних санкцій, складення позовної заяви; витрачено 4 години.

Вартість наданих послуг склала 10000,00 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт від 17.10.2024 (а. с. 197) адвокатом у серпні-жовтні 2024 року надані послуги на суму 20000,00 грн, а саме:

- участь в судовому засіданні 21.08.2024 в режимі відеоконференції - 4000,00 грн;

- участь в судовому засіданні 09.09.2024 в режимі відеоконференції - 4000,00 грн;

- проведення аналізу відзиву відповідача, складення відповіді на відзив (витрачено 2 години) - 4000,00 грн;

- участь в судовому засіданні 10.10.2024 в режимі відеоконференції - 4000,00 грн;

- участь в судовому засіданні 24.10.2024 в режимі відеоконференції - 4000,00 грн.

Загальна вартість наданих послуг складає 30000,00 грн.

Позивачем оплачено отриману професійну правничу допомогу, що підтверджено копіями платіжних інструкцій, що є в матеріалах справи (а. с. 34, 202 - 205).

За ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, у запереченнях від 23.10.2024 відповідач зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним, а послуги неспівмірними з часом, витраченим на їх надання та складністю справи. Підприємство доводить, що правовідносини, які виникають з договору поставки, не потребують додаткового вивчення судової практики, а здійснення розрахунку пені, 3% річних та інфляційних втрат не потребує значних витрат часу (а. с. 210-213).

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Подібні висновки викладено в додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

(Правова позиція, викладена в постанові ВП ВС від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

У разі погодження між адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро/об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Судом встановлено, що у договорі про надання правової допомоги від 17.07.2024 визначено вартість кожної наданої послуги незалежно від витраченого часу, тому доводи відповідача щодо завищеного розміру витрат не підлягають задоволенню.

Тому суд дійшов висновку, що надані позивачем докази підтверджують наявність підстав для відшкодування судом витрат за надання правничої (правової) допомоги в сумі 30000,00 грн. Вказаний розмір витрат є доведеним, документально обґрунтованим та таким, що відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Керуючись ст. 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Закрити провадження у справі №906/800/24 в частині стягнення з Комунального підприємства теплозабезпечення 15000,00 грн боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплозабезпечення (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Шевченка, буд. 8А; код ЄДРПОУ 31871157) на користь

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профітсталь" (49054, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 103, офіс 315-А; код ЄДРПОУ 41373201):

- 1120000,00 грн основного боргу;

- 29694,19 грн пені;

- 6840,24 грн 3% річних;

- 24970,00 грн інфляційних втрат;

- 17722,56 грн судового збору;

- 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 31.10.24

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2, 3 - сторонам (Електронний суд)