Повістка

від 24.10.2024 по справі 908/1824/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/121/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2024 Справа № 908/1824/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., розглянувши заяву вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2024, (вх. № 19932/08-08/24 від 09.10.2024) Приватного підприємства «Покровське», с. Покровка Вознесенського району Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24

за позовом Приватного підприємства «Покровське», (57054, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Покровка, вул. Шевченка, буд. 14, кв. 2), представник позивача адвокат Філевський Ростислав Миколайович, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин», (70502, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Овчаренка, буд. 140)

про стягнення 457 035,31 грн.

За участю представників сторін:

від позивача (заявника) не з`явився;

від відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ

01.07.2024 до господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 28.06.2024, (вх. № 2015/08-07/24 від 01.07.2024) Приватного підприємства «Покровське», с. Покровка Вознесенського району Миколаївської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин», м. Оріхів Пологівського району Запорізької області про стягнення 247 000,00 грн. безпідставно отриманих коштів, 114 193,25 грн. процентів, нарахованих на підставі ст., ст. 536, 1048 ЦК України, 78 717,30 грн. інфляційних втрат та 17 124,76 грн. 3 % річних, а всього 457 035,31 грн. грошових коштів.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2024 справу № 908/1824/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1824/24 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, справі присвоєно номер провадження справи 4/121/24, призначено підготовче засідання.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.10.2024 у справі № 908/1824/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин» на користь Приватного підприємства «Покровське» 247 000 00 коп. безпідставно набутих коштів, 114 193 грн. 25 коп. відсотків за користування чужими грошовими коштами, 78 717 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 17 124 грн. 76 коп. 3 % річних та 6 855 грн. 53 коп. судового збору.

В судовому засіданні 07.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 908/1824/24.

В судовому засіданні 07.10.2024 в судових дебатах представником позивача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

09.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2024, (вх. № 19932/08-08/24 від 09.10.2024) Приватного підприємства «Покровське», с. Покровка Вознесенського району Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24, якою заявник просить суд ухвалити у справі № 908/1824/24 додаткове рішення яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин» на його користь 40 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 908/1824/24.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2024 заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.10.2024 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Покровське», с. Покровка Вознесенського району Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24, судове засідання призначено на 24.10.2024.

В судове засідання 24.10.2024 представники заявника (позивача) та відповідача не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24 заявник та відповідач повідомлялися належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

24.10.2024 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 23.10.2024, (вх. № 20899/08-08/24 від 24.10.2024) Приватного підприємства «Покровське», якою заявник просить суд розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24 без участі в судовому засіданні його уповноваженого представника за наявними матеріалами.

Відповідач про причини неявки в судове засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24 суд завчасно не повідомив. По суті заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу відповідач заперечень або пояснень суду не надав.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

За таких обставин, суд вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24 в судовому засіданні 24.10.2024 без участі представників позивача (заявника) та відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву Приватного підприємства «Покровське» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1824/24 щодо стягнення витрат, понесених на професійну правничу допомогу, вважає за можливе її задовольнити, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві у даній справі зазначав, що у зв`язку з розглядом даної справи він очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 40 000,00 грн.

В поданій заяві вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 09.10.2024, (вх. № 19932/08-08/24 від 09.10.2024) заявник зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 40 000,00 грн. та просить стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач проти покладення на нього витрат на професійну правничу допомогу не заперечив, своїх доводів щодо необґрунтованості розміру витрат на правову допомогу не навів.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 908/1824/24 ухвалено 07.10.2024. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 11.10.2024.

У встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України строк позивач звернувся до господарського суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1840/24 в розмірі 40 000,00 грн.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав суду копії наступних документів: Договору про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024 (далі Договір), укладеного Приватним підприємством «Покровське» (Клієнт) із Адвокатським об`єднанням «Шарк»; Акту прийняття-передачі № 7/1 від 07.10.2024 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024.

Згідно з п. 1.1 Договору Адвокатське об`єднання зобов`язується на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, надати Клієнту обумовлені у п. 1.2 цього Договору види правової (правничої) допомоги, а Клієнт зобов`язується на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, оплатити надання правової (правничої) допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору види правової (правничої) допомоги, що можуть надаватися Клієнту за цим Договором, і на надання яких Клієнт уповноважує Адвокатське об`єднання:

- пп. 1.2.1 підготовка позовної заяви Приватного підприємства «Покровське» (позивача) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави та подання позовної заяви з доданими до неї матеріалами до господарського суду Запорізької області (орієнтовно 10 годин);

- пп. 1.2.2 представництво інтересів (участь у судових засіданнях в якості представника позивача) у господарській справі за позовом Приватного підприємства «Покровське» до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави в Господарському суді Запорізької області (орієнтовно 1 година), Центральному апеляційному господарському суді (орієнтовно 1 година), Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (орієнтовно 1 година) з усіма правами, наданими законодавством України позивачу, без обмежень повноважень на вчинення певних процесуальних дій;

- пп. 1.2.3 підготовка заяв по суті справи (відповідь на відзив) орієнтовно 3 години, а також заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень орієнтовно 1 година на кожну заяву) у кількості, необхідній для конкретної справи, до суду першої інстанції.

За умовами п. 2.1 Договору розрахунки Клієнта з Адвокатським об`єднанням здійснюються виключно у безготівковому порядку.

Розмір гонорару (винагороди) за надання Клієнту правової (правничої) допомоги, види якої обумовлено у п. 1.2 Договору, встановлено та погоджено сторонами у фіксованому розмірі (п. 2.2 Договору), а саме:

- пп. 2.2.1 підготовка процесуальних документів (заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань) представництво інтересів (участь у судових засіданнях) в суді першої інстанції у розмірі 40 000,00 грн.

В пункті 2.4 Договору визначено, що передбачена пунктом 2.2.1 цього Договору сума гонорару (винагороди за надання правової (правничої) допомоги) підлягає сплаті Клієнтом в такому порядку:

- 40 000,00 грн. протягом 5 банківських днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду першої інстанції за результатами розгляду справи.

Правову допомогу позивачу у справі № 908/1824/24 надавав адвокат Адвокатського об`єднання «Шарк» Філевський Ростислав Миколайович на підставі Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АІ № 1645198 від 28.06.2024.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2024 Приватне підприємство «Покровське» в особі директора Кочегура Р.О. та Адвокатське об`єднання «Шарк» в особі адвокат Філевського Р.М. підписали Акт прийняття-передачі № 7/1 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024, яким засвідчили факт надання адвокатом Адвокатського об`єднання «Шарк» Філевським Р.М. Приватному підприємству «Покровське» правничої допомоги згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024 по справі № 908/1824/24 на загальну суму 40 000,00 грн.

У зазначеному Акті прийняття-передачі № 7/1 від 07.10.2024 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024 викладено детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та їх вартість, а саме:

- підготовка позовної заяви Приватного підприємства «Покровське» (позивача) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин» про стягнення коштів, набутих без достатньої правової підстави та подання позовної заяви з доданими до неї матеріалами до Господарського суду Запорізької області (10 годин);

- представництво інтересів Приватного підприємства «Покровське» та участь у підготовчому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1824/24 (1 година);

- представництво інтересів Приватного підприємства «Покровське» та участь у судовому засіданні Господарського суду Запорізької області у справі № 908/1824/24 (1 година);

- підготовка заяви з процесуальних питань - заяви про ухвалення додаткового рішення (2 години).

Фіксована сума гонорару становить 40 000,00грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

Докази проведення позивачем (Клієнтом) оплати за надані правничі послуги станом на час винесення судом додаткового рішення матеріали справи не містять.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України"» від 26.02.2015, п.,п. 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

За змістом частини третьої статті 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим,не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, дослідивши зміст наданої адвокатом Філевським Р.М. професійної правничої допомоги, про яку зазначено в Акті прийняття-передачі № 7/1 від 07.10.2024 наданих послуг за договором про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги відповідає умовам Договору про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у справі № 908/1824/24 суд виходить з того, що матеріали справи № 908/1824/24 свідчать, що у всіх судових засіданнях у даній справі, про які зазначено в Акті прийняття-передачі № 7/1 від 07.10.2024 наданих послуг (підготовче засідання 10.09.2024 та судове засідання 07.10.2024), адвокат Філевський Р.М. приймав участь.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Суд зазначає, що сторонами в Договорі про надання правової (правничої) допомоги № 7 від 24.06.2024 визначено розмір гонорару за представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції в фіксованій сумі 40 000,00 грн.

Адвокатом надані позивачу послуги, про які зазначено в Акті прийняття-передачі № 7/1 від 07.10.2024 наданих послуг. Суд вважає суму гонорару співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом роботам (наданим послугам), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову.

Суд враховує, що спір виник саме внаслідок дій відповідача, яким не виконано зобов`язання перед позивачем щодо поставки сільгосптехніки, щодо якої була попередня усна домовленість, так само і не повернуто позивачу кошти у розмірі 247 000,00 грн., які були сплачені позивачем відповідачу як оплата за таку техніку, що стало підставою для звернення до суду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору рішенням суду від 07.10.2024 у справі № 908/1824/24 позовні вимоги задоволені повністю.

Надані позивачем докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу за рахунок відповідача, оскільки їх розмір відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 40 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає такою, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Заяву Приватного підприємства «Покровське», с. Покровка Вознесенського району Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 908/1824/24 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оріхівський завод сільгоспмашин», (70502, Запорізька область, Пологівський район, м. Оріхів, вул. Овчаренка, буд. 140, ідентифікаційний код юридичної особи 44464668) на користь Приватного підприємства «Покровське», (57054, Миколаївська область, Вознесенський район, с. Покровка, вул. Шевченка, буд. 14, кв. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03765695) 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 30.10.2024.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.