Рішення

від 31.10.2024 по справі 908/2147/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/144/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 Справа № 908/2147/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 118а, ідентифікаційний код 0290997328) в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код 04053915)

до відповідача 1 Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради (69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39-Б, ідентифікаційний код 37573094)

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія Строй" (69035, м. Запоріжжя, вул. Леоніда Жаботинського, 45, офіс 34, ідентифікаційний код 42035114)

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення суми

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява (вх. № 2368/08-07/24 від 08.08.2024) керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави, в особі органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Запорізької міської ради до Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімпія Строй" про:

- визнання недійсною Додаткову угоду № 1 від 31.10.2023 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023, укладену між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІЯ СТРОЙ";

- визнання недійсною Додаткову угоду № 2 від 30.11.2023 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023, укладену між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІЯ СТРОЙ";

- визнання недійсною Додаткову угоду № 3 від 29.12.2023 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023, укладену між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", в частині визначення календарним графіком виконання робіт (Додатком 2 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023) кінцевого строку виконання робіт в грудні 2023 року;

- визнання недійсною Додаткову угоду № 4 від 29.12.2023 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023, укладену між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІЯ СТРОЙ", в частині визначення календарним графіком виконання робіт (Додатком 2 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023) кінцевого строку виконання робіт в грудні 2023 року;

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛІМПІЯ СТРОЙ" штрафних санкції в розмірі 68 982,05 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідачами 1, 2 недотримано вимог законодавства України під час укладення додаткових угод до договорів про закупівлю, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримує доходи у вигляді штрафних санкцій, що є підставою для визнання таких додаткових угод недійсними та стягнення з відповідача 2 штрафних санкції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.08.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2147/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Оскільки, предметом спору у даній справі є позовні вимоги немайнового характеру, які не підлягають вартісній оцінці та майнового характеру в розмірі 68 982,05 грн, що не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, враховуючи, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд ухвалив розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2147/24; присвоєно справі номер провадження 19/144/24, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

19.08.2024 від відповідача 1 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву (вх. 16371/08-08/24), выдповідно до якого останній просив суд відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що п.3-7 Розділу Х Закону України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (зі змінами) встановлено «…Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз. …». Вказана норма не скасовує дію п.п.17-19 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668, ч.2 ст.322 Господарського кодексу України, а відтак і не забороняє зміну строків виконання договору підряду. Питання обгрунтованості продовження строків робіт обумовлені об`єктивним станом їх виконання, закриття тих чи інших етапів монтажу обладнання, що фіксується у Загальному журналі робіт. Саме у виконавчій документації на будівництво замовник, служба замовника, інженер, який здійснює технічний нагляд, зазначають про виконання і ступінь готовності того чи іншого вузла, етапу робіт, коригують строки виконання робіт з урахуванням спеціальних норм - ДСТУ Б А.3.1- 22:2013 «Визначення тривалості будівництва об`єктів», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.08.2013 №393 (чинний з 01.01.2014). На думку відповідача 1 прокурором документально не підтверджено порушення ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» зобов`язання та притягнення його до відповідальності, рівно як і сам факт наявності делікту. Саме подачею цього позову прокурор і намагається створити делікт. Позов прокурора не має на меті захист порушених прав територіальної громади міста Запоріжжя, а є спробою штучного створення порушення договорних умов ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ», про що і зазначено у позові, що недійсність Додаткових угод №1 від 31.10.2023, №2 від 30.11.2023 та недійсність Додаткових угод №3 від 29.12.2923, №4 від 29.12.2023 до Договору №452/8 від 20.07.2023 в частині визначення календарним графіком виконання робіт (Додатком 2 до Договору №452/8 від 20.07.2023) кінцевого строку виконання робіт в грудні 2023 року означатиме, що зобов`язання сторін в частині строку виконання робіт регулюються п.2.3 Договору №452/8 від 20.07.2023 в його первинній редакції, тобто Підрядник мав ввести Об`єкт будівництва в експлуатацію та передати його Замовнику не пізніше 31.10.2023. відповідачя 1 зазначає, що прокурор не вживає заходів впливу на господарське правопорушення, а намагається шляхом втручання у господарську діяльність ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» штучно створити делікт, за який потім застосувати до відповідача 2 господарсько-правову санкцію. Роботи, передбачені Договором підряду №452/8 від 20.07.2023 вже виконані ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ», а відтак і підстав для застосування до підрядника штрафних санкцій не існує. Запорізька міська рада, в інтересах якої прокурором заявлено позов, не є стороною Договору підряду №452/8 від 20.07.2023, укладеного Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради з ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ», а відтак не має належних правових підстав для застосування господарський санкцій до підрядника.

27.08.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли пояснення у справі (вх. 16937/08-08/24), відповідно до яких просив суд позов задовольнити, зазначивши, що листи ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» № 56/25/10/5 від 25.10.2023 та № 93/21/11/3 від 21.11.2023 про необхідність продовження строків виконання робіт не є належним та допустимим доказом об`єктивних обставин, що могли спричинити продовження строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт за Договором № 452/8 від 20.07.2023. Недійсність Додаткових угод № 1 від 31.10.2023, № 2 від 30.11.2023 та недійсність Додаткових угод № 3 від 29.12.2923, № 4 від 29.12.2023 до Договору № 452/8 від 20.07.2023 в частині визначення календарним графіком виконання робіт (Додатком 2 до Договору № 452/8 від 20.07.2023) кінцевого строку виконання робіт в грудні 2023 року означатиме, що зобов`язання сторін в частині строку виконання робіт регулюються п. 2.3. Договору № 452/8 від 20.07.2023 в його первинній редакції, тобто Підрядник мав ввести Об`єкт будівництва в експлуатацію та передати його Замовнику не пізніше 31.10.2023. Враховуючи те, що Департамент освіти і науки Запорізької міської ради є розпорядником коштів місцевого бюджету, з огляду на такі засади господарського судочинства, як змагальність та процесуальну самостійність учасників справи, у відзиві представника відповідача 1 не зазначено конкретних правових підстав та мотивів, з яких представник відповідача 1 заперечує проти позову в частині стягнення з відповідача 2 штрафних санкцій в дохід місцевого бюджету Запорізької міської територіальної громади, фактично діючи в інтересах іншого учасника справи.

27.08.2024 від прокуратури через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (вх. 16931/08-08/24), відповідно до якої останній просив суд позов задовольнити, зазначивши, що представником відповідача-1 у відзиві не надано правової оцінки тим обставинам, що Департамент освіти і науки Запорізької міської ради є розпорядником бюджетних коштів та придбання ним у ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» робіт з «Капітального ремонту частини приміщення підвалу будівлі закладу Запорізької гімназії № 8 Запорізької міської ради Запорізької області, з метою можливого використання як найпростішого укриття, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, 14а» за Договором підряду № 452/8 від 20.07.2023 здійснювалось за результатами здійснення публічної закупівлі з ідентифікатором UA-2023-06-19-013477-a за рахунок коштів бюджету Запорізької міської територіальної громади. Твердження представника відповідача 1 про те, що положення «Загальних умов укладення та виконання договір підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 були достатньою правовою підставою для укладення спірних додаткових угод до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023 є неправильним тлумаченням норм матеріального права. Натомість, до спірних правовідносин мають бути застосовані норми п. 6 ч. 1 ст. 7 БК України, ст. 650 ЦК України, п. 3-7 Розділу Х Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 4 п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022, яким оспорювані додаткові угоди до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023 суперечать, що є підставою для визнання цих правочинів недійсними. На думку прокуратури, позовні вимоги є такими, що ґрунтуються на законі, натомість наведене твердження представника відповідача 1 є неправильним тлумаченням норм матеріального права. Продовження строку виконання робіт за договором про закупівлю за відсутності документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, є незаконним. Невиконання підрядником робіт протягом строку, визначеного договором про закупівлю, є порушенням ним своїх зобов`язань за вказаним договором, в результаті чого настає його відповідальність. Додаткові угоди до договору про закупівлю, укладені з порушенням вимог п.п. 4 п. 19 Особливостей, не можуть бути правовою підставою, яка звільняє підрядника від вищезазначеної відповідальності. Надані представником відповідача 1 документи, що стосуються проведення закупівлі з ідентифікатором UA-2023-12-28-010823-a та укладення Договору підряду № 452/8/К від 26.12.2023, не є належними доказами існування об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт за Договором підряду № 452/8 від 20.07.2023. Прокуратура вказала, що додані до відзиву представником відповідача 1 документи не спростовують обставин, наведених в позові прокурора, тому що не є належними доказами існування об`єктивних обставин, що могли бути підставою для продовження строку виконання робіт за Договором підряду № 452/8 від 20.07.2023.

Відповідач 2 письмового відзиву на позов на надав, про відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином.

Як встановлено судом, відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія Строй" має електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».

Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до пункту 17 Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Таким чином, ухвала Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 13.08.2024 була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача 2.

Згідно з пунктом 42 Положення про ЄСІТС, у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Як вбачається з КП «ДСС», ухвалу Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 13.04.2024 доставлено до електронного кабінету Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімпія Строй" - 13.08.2024, про що свідчить довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.

В пункті 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, відповідача 2 належним чином повідомлено про відкриття провадження у даній справі.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2147/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 31.10.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

З матеріалів справи вбачається, що 19.06.2023 в електронній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено інформацію про закупівлю Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради послуг з «Капітального ремонту частини приміщення підвалу будівлі закладу Запорізької гімназії № 8 Запорізької міської ради Запорізької області, з метою можливого використання як найпростішого укриття, за адресою: м. Запоріжжя, вул.Європейська, 14а» Відповідно до настанови з визначення вартості будівництва № 281 від 01.11.2021» (код ДК 021:2015-45200000-9 Роботи, пов`язані з об`єктами незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва) з ідентифікатором UA-2023-06-19-013477-a.

Згідно річного плану вказаної закупівлі, її оплата мала здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету.

За результатами проведеної закупівлі, між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради (Замовник) та ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» (Підрядник) було укладено Договір підряду № 452/8 від 20.07.2023 (Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору № 452/8 від 20.07.2023, Підрядник зобов`язався за завданням Замовника на свій ризик, в межах договірної ціни, виконати та здати в установлений Договором строк закінчені роботи по об`єкту будівництва: «Капітальний ремонт частини приміщення підвалу будівлі закладу Запорізької гімназії № 8 Запорізької міської ради Запорізької області, з метою можливого використання як найпростішого укриття, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Європейська, 14а» Відповідно до настанови з визначення вартості будівництва № 281 від 01.11.2021 (далі - Об`єкт), а Замовник зобов`язався надати підряднику Об`єкт будівництва (фронт робіт), передати проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від Підрядника закінчені роботи (Об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Об`єкт капітального ремонту: Запорізька гімназія № 8 Запорізької міської ради Запорізької області (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що строки виконання робіт за цим Договором, а також їх окремих обсягів (об`єктів, етапів, видів) визначаються Календарним графіком виконання робіт (Додаток 2).

Згідно з п. 2.2 Договору зазначено, що в межах строків виконання робіт, зазначених у Календарному графіку виконання робіт, роботи виконуються на загальних умовах, без урахування вихідних, святкових і неробочих днів, якщо інше не передбачено календарним графіком виконання робіт.

Відповідно до п. 2.3 Договору сторонами узгоджено, що строк виконання робіт за Договором починає обчислюватися з періоду, зазначеного у календарному графіку виконання робіт: початок виконання робіт Підрядником - липень 2023 року; завершення виконання робіт Підрядником - жовтень 2023 року; введення Об`єкта будівництва в експлуатацію та передача Об`єкта будівництва Замовнику відповідно до умов Договору - не пізніше 31.10.2023 року.

Пунктом 16.2 Договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт Замовник вправі Підряднику пеню у розмірі 0,1 % вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Згідно з п. 2.5 Договору передбачено, що за згодою сторін строки виконання робіт можуть бути змінені із внесенням відповідних змін до Договору у разі виникнення документально підтверджених обставин, передбачених п. 19 «Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» (виникнення обставин непереборної сили, невиконання або неналежне виконання Замовником своїх зобов`язань (порушення умов фінансування несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо), внесення змін до проектної документації третіх осіб, що унеможливлюють належне виконання робіт, за винятком випадків, коли ці дії зумовлені залежними від Підрядника обставинами, виникнення інших обставин, що можуть вплинути на строки виконання робіт.

Відповідно до п. 3.2 Договору, договірна ціна є твердою і складає 2 029 155, 93 грн у т.ч. ПДВ - 338 192,66 грн.

Приписами п. 3.5 Договору № 452/8 від 20.07.2023 встановлено, що ціна та інші істотні умови цього Договору не можуть змінюватися після його підписання до повного виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022.

Відповідно до п. 2.6 Договору, при виникненні необхідності внесення зміни до раніше узгоджених Сторонами строків виконання робіт, Сторона, що ініціює таку зміну, повідомляє про це іншу Сторону протягом 3 робочих днів з моменту виникнення відповідних обставин. При досягненні Сторонами згоди щодо такої зміни, Сторонами укладається додаткова угода до цього Договору, якою затверджуються зміни до Календарного графіку виконання робіт, або нова редакція графіка, або додатковий графік виконання робіт, а також відповідні зміни до п. 2.3 Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» надало Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради лист № 56/25/10/5 від 25.10.2023, відповідно до якого, Підрядник просив продовжити строки виконання робіт до 30.11.2023 за згодою сторін на підставі п. 2.5 Договору, з урахуванням складної соціальної, економічної та безпекової ситуації на території України, що спричинила затримку поставок матеріалів, з метою якісного виконання робіт та з дотриманням всіх передбачених нормативів.

31.10.2023 між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 452/8 від 20.07.2023, відповідно до п. 1 якої, сторони на підставі пп. 4 п. 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, сторони внесли зміни в п. 2.3 Договору, а саме: строк виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт: початок виконання робіт Підрядником - липень 2023, завершення виконання робіт Підрядником - листопад 2023, введення Об`єкта будівництва в експлуатацію та передача Об`єкта будівництва Замовнику відповідно до умов Договору - не пізніше 30.11.2023.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 31.10.2023 сторони дійшли згоди календарний графік виконання робіт викласти у новій редакції.

В подальшому, ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» надало Департаменту освіти і науки Запорізької міської ради лист № 93/21/11/3 від 21.11.2023, відповідно до якого, Підрядник просив продовжити строки виконання робіт до 15.12.2023 за згодою сторін на підставі п. 2.5 Договору, в зв`язку з тим, що в ході виконання робіт виникли труднощі з поставками матеріалів та обладнання необхідних для закінчення робіт, а саме: протипожежних дверей та обладнання вентиляції. Також Підрядник зазначив, що на дане обладнання та матеріали виріс дуже великий попит, строк виготовлення їх займає більше часу та постачальники не вчасно доставляють це обладнання.

30.11.2023 між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 452/8 від 20.07.2023, відповідно до п. 1 якої, сторони на підставі пп. 4 п. 19 Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, сторони внесли зміни в п. 2.3 Договору, а саме: строк виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт: початок виконання робіт Підрядником - липень 2023, завершення виконання робіт Підрядником - грудень 2023, введення Об`єкта будівництва в експлуатацію та передача Об`єкта будівництва Замовнику відповідно до умов Договору - не пізніше 15.12.2023.

Пунктом 2 Додаткової угоди від 30.11.2023 сторони дійшли згоди календарний графік виконання робіт викласти у новій редакції.

29.12.2023 між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору № 452/8 від 20.07.2023, відповідно до умов якої, сторони зменшили договірну ціну до 1 333 350,13 грн у т.ч. ПДВ 20 % - 222 225,02 грн. Відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти в новій редакції календарний графік виконання робіт (Додаток 2 до Договору № 452/8 від 20.07.2023), згідно якого кінцевий строк виконання робіт становив грудень 2023 року.

29.12.2023 між Департаментом освіти і науки Запорізької міської ради та ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» було укладено Додаткову угоду № 4 до Договору № 452/8 від 20.07.2023, відповідно до умов якої, сторони зменшили договірну ціну до 1 310 888,03 грн у т.ч. ПДВ 20 % - 218 481,34 грн. Також відповідно до п. 2 вказаної додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти в новій редакції календарний графік виконання робіт (Додаток 2 до Договору № 452/8 від 20.07.2023), згідно якого кінцевий строк виконання робіт становив грудень 2023 року.

В електронній системі публічних закупівель Prozorro оприлюднено звіт про виконання Договору № 452/8 від 20.07.2023 на загальну суму 1 310 888,03 грн. з ПДВ, про виконання робіт до 15.12.2023.

Судом встановлено, що роботи за Договором були виконанні в повному обсязі. Сторонами було підписано 4 акти приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 1 310 888,03 грн, а саме: № 1 від 20.09.2023 на суму 212 737,72 грн. № 2 від 01.11.2023 на суму 293 932,06 грн, № 3 від 30.11.2023 на суму 267 040,93 грн, № 4 від 15.12.2023 на суму 537 177,32 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Департамент освіти і науки Запорізької міської ради сплатив суму виконаних робіт за Договором на користь ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ» в розмірі 1 310 888,03 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, копії яких містять в матеріалах справи.

Недотримання вимог законодавства України під час укладення додаткових угод до договорів про закупівлю, внаслідок чого місцевий бюджет недоотримує доходи у вигляді штрафних санкцій, стало підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Відповідно до положень ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво внтересів держави в суді у виключних випадках і порядку, що визначені законом.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ч. 3 ст. 4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Поняття "інтереси держави" на даний час в законі не закріплене, проте таке визначення міститься в рішенні Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999 року, згідно якого поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор або його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 3.1 рішення № 18-рп2004 від 01.12.2004 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України справа про охоронюваний законом інтерес), конституційний суд України зазначив, що в юридичних актах термін "інтерес", враховуючи його як етимологічне, так і загальносоціологічне, психологічне значення, вживається у широкому чи вузькому значенні як самостійний об`єкт правовідносин, реалізація якого задовольняється чи блокується нормативними засобами.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необгрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Згідно з ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства та конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що «правильне застосування законодавства незаперечно становить «суспільний інтерес» (пункт 54 рішення).

У постанові Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 906/240/18 зазначено, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (аналогічну правову позицію викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17).

У пунктах 79-81 постанови від 26.05.2020 по справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові.

Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Окрім того, Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт незвернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захисти порушені державні інтереси, свідчить про те, що указаний суб`єкт неналежно виконує свої повноваження.

Як вбачається з позовної заяви Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області подано позов в інтересах Запорізької міської ради.

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

З позовної заяви вбачається, що вона має на меті комплексний захист інтересів територіальної громади міста Запоріжжя, порушених внаслідок укладення оспорюваного правочину. Неналежне виконання зобов`язання щодо надання послуг у передбачений договором строк з боку відповідача 2 призвело до порушення прав територіальної громади м. Запоріжжя щодо максимальної ефективності та результативності використання бюджетних коштів під час закупівлі послуг з ремонту інфраструктури у сфері дорожнього господарства. При цьому, порушення вимог законодавства, наведені вище в якості підстав позовної заяви, мають характер не лише формального недотримання умов договору, а призвели до фактичного недоотримання бюджетом коштів у вигляді штрафних санкцій за порушення умов договору, що також засвідчує порушення інтересів держави у бюджетній сфері.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 4 цього Закону визначено основні принципи місцевого самоврядування, серед яких, зокрема, поєднання місцевих і державних інтересів.

Відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, до місцевих бюджетів належать бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 6 ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.

За змістом ч. 1 ст. 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Відповідно до ч. 12 ст. 23 Бюджетного кодексу України, усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 78 Бюджетного кодексу України, ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 57 Бюджетного кодексу України, не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. Усі надходження і витрати записуються в тому бюджетному періоді, в якому вони здійснені (ч. 3 ст. 57 Бюджетного кодексу України).

Тобто, право розпорядників бюджетних коштів на їх використання припиняється 31 грудня поточного року.

За змістом ч. 1 ст. 327 Цивільного кодексу України, майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді є комунальною власністю.

Відповідно до п. 39 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України, штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Тому, саме Запорізька міська рада є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на здійснення захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Запоріжжя у вказаних правовідносинах.

Шевченківська окружна прокуратура міста Запоріжжя Запорізької області до звернення до суду, листом № 57-101-2866ВИХ-24 від 16.05.2024 повідомила Запорізьку міську раду та Департамент освіти і науки Запорізької міської ради про порушення інтересів інтересів держави та необхідність звернення до суду за їх захистом.

Листом № 01.01-21/1142/1 від 04.06.2024 Департамент освіти і науки Запорізької міської ради надав окружній прокуратурі запитувані копії документів, пов`язаних з укладенням та виконанням Договору № 452/8 від 20.07.2023, укладеного з ТОВ «ОЛІМПІЯ СТРОЙ», не зазначивши про те, чи вживались (чи будуть вживатись) ним заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Листом № 10059/03.3-20/02 від 17.06.2024 Виконавчий комітет Запорізької міської ради повідомив прокуратуру про те, що Департамент освіти і науки Запорізької міської ради надав окружній прокуратурі запитувані копії документів. При цьому, поза увагою виконавчого комітету Запорізької міської ради також залишилось питання про те, чи вживались (чи будуть вживатись) Запорізькою міською радою або її виконавчими органами заходи, спрямовані на захист інтересів держави, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

У зв`язку з викладеним, на виконання вимог ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», окружна прокуратура повторно направила до Запорізької міської ради лист № 57-101-3688ВИХ-24 від 20.06.2024 про надання у строк до 28.06.2024 інформації про вжиті заходи, спрямовані на захист інтересів держави та інтересів Запорізької міської територіальної громади, в тому числі, шляхом звернення до суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод до Договору № 452/8 від 20.07.2023, укладених з порушенням законодавства України, та стягнення в дохід бюджету Запорізької міської територіальної громади штрафних санкцій за порушення умов договору в розмірі 68 982,05 грн. Відповідь на вказаний лист до Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області не надходила.

Таким чином, з матеріалів позовної заяви вбачається, що вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади міста Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для їх представництва.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у прокурора наявні підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Отже, оскільки факт укладення договору за загальним правилом пов`язується з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов, важливим є визначення, які умови належать до числа істотних.

Істотними слід вважати умови, які є необхідними і достатніми для укладення договору. Перелік істотних умов безпосередньо залежить від виду конкретного договору.

Так, істотною умовою договору в усіх без винятку випадках є умова про предмет договору.

Істотними умовами також є умови, що прямо визначені в якості істотних нормами чинного законодавства, або хоча й не визначені прямо, однак є необхідними для договорів певного виду.

Крім того, істотними умовами є будь-які інші умови, відносно яких має бути досягнута згода на вимогу будь-якої сторони, тобто такі умови, за відсутності яких сторона, яка на них наполягає, не бажає укладати відповідний договір.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Положеннями частини 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ст. 180 Господарського кодексу України (істотні умови господарського договору) зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною 1 статті 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України Про публічні закупівлі не містить виключень з цього правила.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Як встановив суд, відповідачі 1, 2 уклали договір за результатами процедури відкритих торгів, а на момент підписання договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Загальна вартість робіт по договору - 2 029 155,96 грн, строк виконання робіт - до 31.10.2023.

Разом з цим Додатковими угодами № 1, 2, 3, 4 строк виконання робіт було продовжено до 30.11.2023 та 15.12.2023 відповідно, договірна ціна склала 1 333 350,13 грн та 1 310 888,03 грн відповідно.

Згідно п.4 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1- 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі повинен довести, що такий правочин, саме у момент його укладання суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Із зазначеного вище та системного тлумачення наведених норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі" вбачається, що в даному випадку визначена сторонами у договорі така умова як строк надання послуги є істотною умовою договору про закупівлю.

Згідно з частиною першою статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Так, особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовано у статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (пункт 4 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як зазначив прокурор додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4, що укладені між відповідачами 1, 2 у справі, суперечить вимогам Закону, а саме п.3-7 Розділу Х Закону України "Про публічні закупівлі" та підпункту 4 п.19 Особливостей, у зв`язку з відсутністю об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт, з цих підстав підлягає визнанню недійсною.

Здійснення публічних закупівель врегульовано Законом України "Про публічні закупівлі", Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості 1178).

Відповідно до п. 5 ст 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: "…" 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. "…"

Відповідно до п. 1 Особливостей 1178, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно з п. 19 Особливостей 1178 , істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, п. 4:

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Аналогічні за змістом положення містить п. 3.5 Договору, що укладений між відповідачами 1, 2.

Отже, з аналізу наведених норм законодавства про публічні закупівлі та умов Договору вбачається наявність підстав для продовження строку дії договору , так і строку виконання зобов`язань за договором про закупівлю у разі: 1) виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили; 2) затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

З матеріалів справи вбачається, що Підрядник надавав Замовнику листи:

- № 56/25/10/5 від 25.10.2023, відповідно до якого, Підрядник просив продовжити строки виконання робіт до 30.11.2023 за згодою сторін на підставі п. 2.5 Договору, з урахуванням складної соціальної, економічної та безпекової ситуації на території України, що спричинила затримку поставок матеріалів, з метою якісного виконання робіт та з дотриманням всіх передбачених нормативів;

- № 93/21/11/3 від 21.11.2023, відповідно до якого, Підрядник просив продовжити строки виконання робіт до 15.12.2023 за згодою сторін на підставі п. 2.5 Договору, в зв`язку з тим, що в ході виконання робіт виникли труднощі з поставками матеріалів та обладнання необхідних для закінчення робіт, а саме: протипожежних дверей та обладнання вентиляції. Також Підрядник зазначив, що на дане обладнання та матеріали виріс дуже великий попит, строк виготовлення їх займає більше часу та постачальники не вчасно доставляють це обладнання.

На підставі вказаного звернення, керуючись пп.4 п.19 Особливостей № 1178, п 3.5 Договору , сторони (відповідачі 1, 2) уклали спірні додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 4 до Договору № 79, про продовження строку виконання зобов`язань та зменшення договірної ціни.

З огляду на викладене, суд вважає, що прокурором не доведено в чому саме полягає порушення інтересів держави та завдання збитків, оскільки Підрядником виконались роботи, а Замовником здійснилась їх оплата, претензій щодо якості виконаних робіт Замовником не заявлялось.

Наявними матеріалах справи доказами підтверджується, що відповідач 2 здійснював усі залежні від нього заходи, з метою виконання умов Договору.

Закон України "Про публічні закупівлі" не містить визначення поняття "документально підтверджених об`єктивних обставин" та переліку документів , що їх підтверджують, а відтак листи ТОВ "ОЛІМПІЯ СТРОЙ" є документом, в якому зазначено об`єктивні обставини для продовження строку виконання зобов`язань. Відтак, при продовженні строку виконання зобов`язань відповідачами 1, 2 дотримано вимоги Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому суд враховує, що зобов`язання сторін за договором виконані ними в повному обсязі, в рамках бюджетного року в якому договір укладено, Договірна ціна в подальшому зменшилась, незначне збільшення строку виконання зобов`язань не призвело не до збільшення обсягу зобов`язань, не до неналежного виконання зобов`язань, не до будь-яких інших негативних наслідків.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що спірні додаткові угоди № 1 від 31.10.2023, № 2 від 30.11.2023, № 3 від 29.12.2023, № 4 від 29.12.2023 до Договору підряду № 452/8 від 20.07.2023, укладені відповідачами 1, 2 у справі правомірно, задля виконання належним чином робіт, з додержанням вимог чинного законодавства.

Оскільки прокурором не доведено наявності підстав для визнання недійсними додаткових угод №№ 1, 2, 3, 4, підстави для стягнення штрафних санкцій з відповідача 2 відсутні.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем (прокурором) докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача (прокурора).

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Це стосується позивача (прокурора), який має довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на прокуратуру.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 238, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 31.10.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.