Рішення

від 31.10.2024 по справі 908/2172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 19/145/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 Справа № 908/2172/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Давиденко І.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотехносервіс (69002, м. Запоріжжя, вул. Кривая Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35553170)

про стягнення 275 166,50 грн

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області через підсистему Електронний суд надійшла позовна заява (вх. № 2395/08-07/24 від 12.08.2024) Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотехносервіс про стягнення 275 166,50 грн заборгованості за Договором оренди землі.

Позов мотивовано тим, що відповідач, в порушення умов Договору, не оплачує орендну плату за користування земельною ділянкою.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 12.08.2024, здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2172/24 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Оскільки, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми в розмірі 275 166,50 грн, вказана сума не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, справа не є складною, а тому така справа визнана судом малозначною. Суд ухвалив розглядати справу у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2171/24; присвоєно справі номер провадження 19/145/24, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

06.09.2024 від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній зазначив, що відповідач сплатив 451 754,50 грн орендної плати за землю та не відмовляється від виконання умов Договору. Також зазначив, що в зв`язку з обстрілами м. Запоріжжя, підприємство відповідача не здійснює повноцінну роботу. Також послався на лист Торгово-промислової палати щодо форс-мажорних обставин.

27.09.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої останній зазначив, що при форс-мажорних обставинах обов`язок належного виконання взятих на себе зобов`язань зберігається, боржник може бути звільненим лише від штрафних санкцій, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання при настанні форс-мажорної обставини.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України).

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно зі ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд визнав наявні в матеріалах справи № 908/2172/24 письмові докази достатніми для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення 31.10.2024.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

13.05.2022 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Зернотехносервіс (Орендар) укладено Договір оренди землі № 202201000100016 (Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, Орендодавець відповідно до рішення десятої сесії восьомого скликання Запорізької міської ради №53/61 від 24.11.2021 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розташування станції технічного обслуговування з послугами автомийки, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Крива бухта, 2.

Пунктом 3 Договору встановлено, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,2507 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:01:013:0063.

На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомості майна: будівлі та споруди Орендаря, та інші об`єкти, що не відносяться до нерухомого майна відсутні. Земельна ділянка передається в оренду разом з будівлями та спорудами Орендаря (п.п. 4, 5 Договору).

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, щодо вказаної земельної ділянки, Договір оренди землі зареєстровано 22.08.2022 за № 202201000100016.

Згідно з п. 11 Договору сторонами погоджено, що Договір укладено до 24.11.2040.

Відповідно до п. 12 Договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 301 914,37 грн на рік, що складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарних рік у цінах 2021 року.

За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Згідно з п. 34.6 Договору, Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати, відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.

Відповідно до п. 49 Договору встановлено, що Договір набирає чинності після підписання сторонами.

Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. №06.1-14/694 від 23.04.2024 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів LOGIKA, через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, відповідачем до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації бюджету 18010600 Орендна плата з юридичних осіб протягом 2022 оплата не здійснювалась, протягом 2023 сплачено 276 754,50 грн, в січні березні 2024 року сплачено 78 044,80 грн.

Позивач посилався на те, що сума заборгованості відповідача за оренду землі за Договором за період з 13.05.2022 по 31.03.2024 складає 275 166,50 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Статтею 25 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 вказаного Закону, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, а саме: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України, відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, плата за землю здійснюється в залежності від суб`єкта належності земельної ділянки: власником землі сплачується земельний податок, а орендарем за договором оренди землі - орендна плата.

Згідно з п.п. 288.1-288.4 ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об`єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Як встановлено судом, згідно з п.п. 6, 12 Договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 9 148 920,45 грн, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 301 914,37 грн, що складає 3 % нормативно грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2022 року.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань, які згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 14 Договору встановлено, що орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на відповідний розрахунковий рахунок місцевого бюджету.

Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 34.4 Договору, орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

За таких умов у відповідача виник обов`язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступними за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату в грошовій формі в 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2022 року, проіндексованої на коефіцієнти індексації, визначені законодавством, на відповідний період.

Відповідно до п. 31.4 Договору, орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати.

За умовами п. 13 Договору, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

Виходячи зі змісту ст. 289.2, 289.3 Податкового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель на 1 січня поточного року та не пізніше 15 січня поточного року інформує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Пунктом 34.6 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 12.01.2024 № 6-28-0.222-600/2-24 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок. Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок складає: за 2022 рік 1,15, за 2023 рік 1,051.

Таким чином, судом встановлено, що розрахунок орендної плати наступний:

Розмір річної орендної плати за 2022 рік становить: 9 148 920,45 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2021 року) * 1,1 (коефіцієнт індексації) = 10 063 812,49 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2022 рік) * 3% = 301 914,37 грн.

Враховуючи, що за 2022 рік період нарахування з 13.05.2022 по 31.12.2022, що складає 19 днів травня 2022 та 7 місяців, розмір орендної плати за даний період складає 191 537,07 грн.

Розмір річної орендної плати за 2023 рік становить: 10 063 812,49 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2022 року) * 1,15 (коефіцієнт індексації) = 11 573 384,36 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2023 рік) * 3% = 347 201,53 грн.

Розмір річної орендної плати за 2024 рік становить: 11 573 384,36 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки в цінах 2023 року) * 1,051 (коефіцієнт індексації) = 12 163 626,96 грн (нормативна грошова оцінка земельної ділянки на 2024 рік) * 3% = 364 908,81 грн.

Враховуючи, що за 2024 рік позивачем заявлено період стягнення з 01.01.2024 по 31.03.2024, що складає 3 місяці, розмір орендної плати за даний період складає 91 227,20 грн.

Згідно з листом Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради вих. №06.1-14/694 від 23.04.2024 за наявними даними інформаційно-аналітичної системи управління плануванням та виконанням місцевих бюджетів LOGIKA, через яку у відповідності до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 627 здійснюється інформаційна взаємодія між органами, що контролюють справляння надходжень бюджету та органами місцевого самоврядування, відповідачем до бюджету Запорізької міської територіальної громади за кодом класифікації бюджету 18010600 Орендна плата з юридичних осіб протягом 2022 оплата не здійснювалась, протягом 2023 сплачено 276 754,50 грн, в січні березні 2024 року сплачено 78 044,80 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором за період з 13.05.2022 по 31.03.2024 складає 275 166,50 грн.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що ним сплачено за оренду землі суму в розмірі 451 754,50 грн, однак, відповідачем не подано та матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем орендної плати за спірний період.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 275 166,50 грн орендної плати за землю за період з 13.05.2022 по 31.03.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на форс-мажорні обставини, як підставу звільнення від зобов`язання, суд зазначає, що ст. 617 ЦК України, а також ст. 218 ГК України передбачено можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо сторона договору доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (форс-мажору).

Частиною 2 статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору, зокрема, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, тощо.

Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).

Отже, введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договору, але тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання договірних зобов`язань.

Однак, згідно норм чинного законодавства, форс-мажорні обставини звільняють тільки від відповідальності за порушення зобов`язань (тобто від нарахування штрафів/пені), проте не звільняють від необхідності виконання відповідних договірних зобов`язань.

Таким чином, заперечення відповідача спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною «права на суд», адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бурдов проти Росії»).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотехносервіс (69002, м. Запоріжжя, вул. Кривая Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35553170) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний номер 04053915, р/р UA508999980334139812000008479, отримувач: Головне управління казначейства у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997, код 18010600) 275 166 (двісті сімдесят п`ять тисяч сто шістдесят шість) грн 50 коп. заборгованості за Договором оренди землі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Зернотехносервіс (69002, м. Запоріжжя, вул. Кривая Бухта, буд. 2, ідентифікаційний код юридичної особи 35553170) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний номер 04053915, р/р № UA058201720344270024000034816 в Державній Казначейській службі України м. Київ, отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, ЄДРПОУ 02140892) судовий збір у розмірі 3 302 (три тисячі триста дві) грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У зв`язку з постійними повітряними тривогами через загрозу ракетних обстрілів обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці, рішення складено та підписано 31.10.2024.

Суддя І.В. Давиденко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.