Ухвала

від 31.10.2024 по справі 925/1552/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розстрочення виконання судового рішення

м. Київ

31.10.2024Справа № 925/1552/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру»

про розстрочення виконання судового рішення

у справі № 925/1552/23

за позовом Державної екологічної інспекції Центрального округу

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру»

про стягнення 811 724,50 грн

За участі представників:

стягувача: не з`явився;

боржника (заявника): Хоменко О.О.;

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція Центрального округу звернулася до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Канівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» про стягнення 811 724,50 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2024, позов було задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу збитки в розмірі 811 724,50 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 175,87 грн.

15.10.2024 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

21.10.2024 від боржника надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення в цій справі.

Вказана заява обґрунтована наявністю обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, а саме: обмеження виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» внаслідок пожежі, що мала місце 04.01.2024; військова агресія Російської Федерації проти України, що спричинила перебої електропостачання на виробничі потужності Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру», зниження ефективності робочих процесів та зниження рентабельності підприємства; скрутне матеріальне становище Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.10.2024 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 925/1552/23 призначено на 31.10.2024.

23.10.2024 від стягувача надійшли пояснення, у яких він, з урахуванням обставин, що зазначені боржником у заяві, у вирішенні питання про розстрочення виконання судового рішення в цій справі поклався на розсуд суду. При цьому стягувач наголосив на необхідності дотримання балансу сторін при розстроченні судом виконання рішення.

28.10.2024 від стягувача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника.

У судове засідання 31.10.2024 з`явився представник боржника (заявника), який надав усні пояснення щодо поданої заяви, просив її задовольнити.

Розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 в цій справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, в основу ухвали суду про надання розстрочки виконання судового рішення має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як на підставу для розстрочення виконання судового рішення в цій справі боржник посилається на дві групи обставин: пожежа у виробничому корпусі Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру», що мала місце 04.01.2024, та збройна агресія Російської Федерації проти України, яка призводить до пошкоджень інфраструктурних об`єктів, наслідком чого є перебої електропостачання, зниження ефективності робочих процесів та рентабельності підприємства, через постійні та триваючі оголошення сигналу повітряної тривоги.

За доводами боржника, зазначені обставини призвели до значного погіршення фінансового становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру», на підтвердження чого він надав фінансову звітність за перше півріччя 2024 року, при цьому він вказує, що має намір сплатити збитки та вже приступив до сплати, але на даний час не має достатньо обігових коштів, у зв`язку з чим доводить наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду в межах залишку - 750 000,00 грн шляхом сплати по 75 000,00 грн упродовж 10 місяців до 31.08.2025.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

У відповідності до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Отже, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжують період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні суди, в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого частиною першою статті 6 Конвенції, згідно з якою «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру», а у системному розумінні цієї норми та національного закону суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале виконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначені судом. Сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.

З урахуванням підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення, суд зазначає, що безпідставне надання розстрочки за відсутності обґрунтованих на те мотивів без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Ухвала про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. При розгляді відповідних заяв необхідно дотримати баланс інтересів як боржника, так і кредитора при одночасному врахуванні вимоги закону про обов`язковість виконання судового рішення.

У постанові від 21.01.2021 у справі № 927/704/19 Верховний Суд звертає увагу на необхідність подання доказів, що підтверджуватимуть об`єктивну неможливість своєчасного здійснення розрахунків, зокрема відсутності коштів на поточних рахунках підприємства, в тому числі неможливості залучення кредитних коштів; ведення належної претензійно-позовної діяльності щодо стягнення дебіторської заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 74 та частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами частин 3, 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Аналогічні положення містяться також і в частині 1 статті 33 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Судом встановлено, що 04.01.2024 у виробничому корпусі Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» за адресою: Черкаська обл., м.Канів, вул.Енергетиків, 153 сталася пожежа, внаслідок якої було знищено: гвинтовий повітряний компресор, рефрижераторний очищувач повітря, силову та освітлювальну мережу компресорної, покрівлю на площі 400 кв.м, приточну витяжну вентиляцію цеху виготовлення сирів, промисловий кондиціонер, кондиціонер санпропускник № 2; а також пошкоджено: покрівлю на площі 2200 кв.м, приточно-витяжну вентиляцію санпропускника № 1, адсорбційні осушувачі повітря, камери дозрівання сирів, оздоблення стін цеху.

Зазначена обставина підтверджується актом про пожежу від 04.01.2024 та була висвітлена у медіа і є надзвичайною подією, яка об`єктивно впливає на можливість потерпілого виконувати свої зобов`язання.

Поряд з цим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався указами Президента України та діє станом на момент постановлення цієї ухвали.

Враховуючи при цьому загальновідомі обставини завдання Російською Федерацією ракетних ударів по об`єктах критичної та цивільної (у тому числі енергетичної) інфраструктури України, які в силу частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України не потребують доказування, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів боржника щодо зниження ефективності робочих процесів на його виробництві.

На користь цього свідчить також і наявна в матеріалах справи фінансова звітність Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» за перше півріччя 2024 року.

Так, з балансу (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2024 року вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» має непокритий збиток в розмірі 311 903 тис. грн, а відповідно до звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2024 року збиток від операційної діяльності товариства склав 9 558 тис. грн.

Водночас питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Враховуючи те, що існування заборгованості, підтверджене обов`язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, «легітимні сподівання» на те, що заборгованість буде їй сплачено та така заборгованість становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008), то з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін чи у національному законодавстві компенсація «потерпілій стороні» за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як «потерпілої сторони»; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.

З огляду на викладене, забезпечуючи баланс інтересів сторін, зважаючи на відсутність заперечень стягувача щодо розстрочення виконання рішення суду, беручи до уваги винятковість обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення, а також те, що стягувачем є держава, а сума стягнення ставить збитки за використання води у період, коли у позивача закінчився строк спеціального дозволу на користування надрами до моменту оформлення нового дозволу, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих та достатніх підстав для розстрочення виконання рішення суду в цій справі.

Щодо запропонованого боржником графіку виконання рішення, суд зазначає таке.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу збитки в розмірі 811 724,50 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 12 175,87 грн.

Боржник просить розстрочити виконання цього рішення згідно з таким графіком:

- сплата збитків:

до 31.10.2024 - 61 724,50 грн;

до 30.11.2024 - 75 000,00 грн;

до 31.12.2024 - 75 000,00 грн;

до 31.01.2025 - 75 000,00 грн;

до 28.02.2025 - 75 000,00 грн;

до 31.03.2025 - 75 000,00 грн;

до 30.04.2025 - 75 000,00 грн;

до 31.05.2025 - 75 000,00 грн;

до 30.06.2025 - 75 000,00 грн;

до 30.06.2025 - 75 000,00 грн;

до 31.07.2025 - 75 000,00 грн;

до 31.08.2025 - 75 000,00 грн;

- сплата судового збору

до 31.10.2024 - 12 175,87 грн.

Судом враховано, що боржником було відшкодовано стягувачу 12 175,85 грн витрат по сплаті судового збору, а також сплачено до Державного бюджету України 61 724,50 грн збитків, що підтверджується платіжними інструкціями № 21699 від 18.10.2024 та № 21700 від 18.10.2024 й свідчить про те, що боржник дотримується запропонованого ним графіку.

Поряд з цим суд зауважує, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду, про розстрочення якого подано заяву, ухвалено 20.06.2024, отже строк розстрочення його виконання не може перевищувати 20.06.2025.

З урахуванням викладеного, суд, для дотримання балансу інтересів сторін і з метою недопущення істотного порушення гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прав стягувача на отримання коштів та керуючись власною дискрецією, дійшов висновку про необхідність зменшення строку розстрочення судового рішення, шляхом сплати боржником залишку суми збитків в розмірі 750 000,00 грн рівними частинами по 125 000,00 грн впродовж 6 місяців з дня постановлення цієї ухвали.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної статтею 331 Господарського процесуального кодексу України процедури розстрочення виконання судового рішення, а тому, з метою дотримання балансу інтересів обох сторін, суд вважає за необхідне розстрочити виконання рішення у цій справі в межах року з дня його ухвалення, у зв`язку з чим заява боржника підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Клуб сиру» про розстрочення виконання судового рішення у справі № 925/1552/23 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 у справі № 925/1552/23 шляхом сплати боржником залишку суми збитків в розмірі 750 000,00 грн згідно з таким графіком:

- до 30.11.2024 - 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.;

- до 31.12.2024 - 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.;

- до 31.01.2025 - 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.;

- до 28.02.2025 - 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.;

- до 31.03.2025 - 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.;

- до 30.04.2025 - 125 000 (сто двадцять п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. В іншій частині в задоволені заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 31.10.2024

Суддя Т.П. Капцова