Рішення

від 28.10.2024 по справі 910/10398/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2024Справа № 910/10398/24За позовом Національної академії Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг"

про стягнення 40122,56 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Шевчук В.В.,

від відповідача - Киселиця І.Ю.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Національної академії Служби безпеки України (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг" (далі - відповідач) надлишково сплачених коштів за договором від 06.03.2023 №38 у сумі 40122,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №38 про закупівлю робіт на виконання проектно-кошторисної документації «Капітальний ремонт та часткове перепланування приміщень 4-го поверху будівлі гуртожитку (Літера Є) Національної академії СБУ по вул. М.Максимовича, 22 у Голосіївському районі м. Києва.

Позивачем зазначено, що відповідно до результатів внутрішнього аудиту, ним виявлено завищення вартості проектних робіт, яке на його думку відбулося через порушення відповідачем нормативно-правових актів у сфері ціноутворення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначене судове засідання на 09.10.2024.

Через систему "Електронний суд" 18.09.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Через систему "Електронний суд" 08.10.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Представник відповідача не зміг взяти участь у судовому засіданні 09.10.2024 в режимі відеконференції з використанням власних технічних засобів через сервіс ВКЗ "EasyCon", внаслідок постійного переривання відеозв`язку з останнім, що й унеможливило його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 09.10.2024 судове засідання було відкладено до 28.10.2024.

У судовому засіданні 28.10.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити, представник відповідача надав свої заперечення та просив відмовити у позові.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників обох сторін, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

06.03.2023 між позивачем як замовником та відповідачем як виконавцем було укладено договір № 38 про закупівлю за державні кошти на виконання проектно-кошторисних робіт (далі - Договір).

Договір було укладено за результатами проведення відкритих торгів (публічної закупівлі UA-2023-02-14-015020-a) за якими відповідача було визначено переможцем.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати ДК 021:2015 код 71242000-6 «Підготовка проектів та ескізів, оцінювання витрат», а саме: виконання проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) «Капітальний ремонт та часткове перепланування приміщень 4-го поверху будівлі гуртожитку (Літера Є) Національної академії Служби безпеки України по вул. М. Максимовича, 22 у Голосіївському районі в м. Києві» з проходженням відповідної експертизи кошторисної частини, відповідно до Додатку № 1 (надалі - Об`єкт).

Згідно з п. 1.2 Договору ПКД, визначена в п. 1.1 Договору (надалі - Роботи), виконуються згідно із Завданням на проектування (Додаток № 1 до Договору), діючими Державними будівельними нормами України (ДБН А.2.2-3-2014), а також нормами законодавства України про архітектурну діяльність.

Відповідно до п. 2.1 Договору строк трьох етапів виконання Робіт за Договором складає 65 календарних днів з дня підписання договору та надання всіх вихідних даних, але не пізніше 01 травня 2023 року.

За умовами п. 3.1 Договору вартість Робіт визначається на підставі зведеного розрахунку витрат на виконання проектних робіт (додаток № 2) та кошторисів на проектні роботи (додаток № 3), що є невід`ємними додатками до Договору та складає 81499 грн. (вісімдесят одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять гривень 00 коп.). Без ПДВ.

Згідно з п. 3.2 Договору оплата Робіт проводиться замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5 робочих днів після підписання акту здачі-приймання Робіт, за умови наявності бюджетних асигнувань на ці цілі, з можливістю відстрочення платежу до кінця бюджетного року без нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до п. 5.1 Договору передача виконавцем замовнику результату виконання Робіт здійснюється з оформленням 2-х стороннього акту здачі-приймання виконаних Робіт, який підписується сторонами.

Пунктом 5.2 Договору сторони погодили, що замовник зобов`язується у 10-денний робочий термін з дня одержання проектної документації здійснити її приймання та підписати акт здачі-приймання виконаних Робіт. Якщо за вказаний термін від замовника не надійде підписаний екземпляр акту здачі-приймання чи мотивована відмова, роботи вважаються прийнятими замовником в повному об`ємі, виконаному на момент такої передачі.

Згідно з п. 5.3 Договору у випадку мотивованої відмови замовника від приймання Робіт, замовник та виконавець складають двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання. Виконавець виконує такі доопрацювання за власні кошти в обумовлені терміни, але в рамках предмету цього Договору, вихідних даних для проектування по цьому Договору. Після виконання виконавцем таких доопрацювань, виконавець та замовник підписують відповідний акт здачі-приймання виконаних Робіт. З інших підстав зауваження замовника щодо якості робіт виконавця до розгляду не приймаються.

На виконання вказаних вище положень Договору між сторонами 30.04.2023 було підписано Акт здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 1 (далі - Акт). При цьому позивач не пред`являв відповідачу будь-якої мотивованої відмови від підписання Акту або претензій до виконаних робіт (як це визначено в п. 5.3 Договору).

Положеннями п. 5.5 Договору визначено, що Акт здачі-приймання виконаних Робіт або його відсутність за вказаних у Договорі умов, є підставою для розрахунків між виконавцем та замовником. Прийнятий замовником результат виконаних Робіт підлягає оплаті на умовах, зазначених у Розділі 3 цього Договору.

В подальшому на підставі п. п. 3.2 та 5.5 Договору позивач оплатив виконані відповідачем роботи у повному обсязі, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією від 01.05.2023 № 1220 на загальну суму 81499 грн.

Разом з тим, як зазначає позивач, за результатами проведення Управлінням внутрішнього аудиту Служби безпеки України внутрішнього аудиту діяльності НА СБУ за напрямом "Капітальні видатки (в тому числі на будівництво, реконструкцію та ремонт)" за період за 2022-2023 роки виявлено завищення вартості проектних робіт.

Зокрема, під час аудиту з`ясовано, що вартість робіт була визначена на підставі частини 2 Збірника цін на проектні роботи для будівництва, при цьому за умови здійснення розрахунків на фактичний об`єм будівлі в розмірі 2770 куб. м. (показники передбачені пунктом 3 таблиці 70-2.4), розрахункові показники вартості таблиці 70-2.4 взяті як для будівлі з об`ємом до 20000 куб.м. (передбачено п. 8 таблиці 70-2.4), що призвело до завищення вартості проектування на загальну суму 40122,56 грн.

Таким чином, позивачем, як замовником, виявлено завищення вартості робіт за Договором, яке, на думку останнього, відбулося внаслідок порушення ТОВ «Таурі Інжиніринг» нормативно-правових актів у сфері ціноутворення у будівництві.

У зв`язку з вищезазначеним, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача надміру перерахованих коштів за Договором в сумі 40122,56 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову зазначає, що на підтвердження своїх вимог позивач не долучив будь-яких належних доказів невідповідності вартості відповідних робіт по Договору, а обмежився лише власними твердженнями без їх будь-якого обґрунтування, позивач не зазначив, які поважні причини щодо не проведення аудиту відповідних робіт за Договором перед підписанням Акту та оплатою відповідних робіт. Відповідач наполягає на тому, що у даному випадку жодне завищення вартості робіт по Договору неможливе, оскільки відповідна істотна умова неодноразово погоджувалась з позивачем в договірному порядку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Долученим до матеріалів справи Актом №1 від 30.04.2023 здачі-прийняття виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за Договором, який підписано та скріплено печатками обох сторін, підтверджено надання відповідачем позивачу робіт на загальну суму 81449 грн.

Крім того, вищезазначений акт підписаний позивачем без будь-яких зауважень і застережень, тобто Національна академія Служби безпеки України погодилась з обсягом та вартістю наданих робіт.

Долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №1220 від 01.05.2023 підтверджується факт повної оплати позивачем наданих йому робіт на суму 81499 грн.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" аудит фінансової звітності - аудиторська послуга з перевірки даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності та/або консолідованої фінансової звітності юридичної особи або представництва іноземного суб`єкта господарювання, або іншого суб`єкта, який подає фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність групи, з метою висловлення незалежної думки аудитора про її відповідність в усіх суттєвих аспектах вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, міжнародних стандартів фінансової звітності або іншим вимогам; аудиторський звіт - документ, підготовлений суб`єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту фінансової звітності (консолідованої фінансової звітності) відповідно до міжнародних стандартів аудиту та вимог цього Закону.

Суд відзначає, що позивачем надано лише письмові пояснення з яких вбачається, що ним було проведено внутрішній аудит, разом з тим, такий документ про результати проведеної перевірки (аудиту) є лише носієм дій з фінансового контролю та інформації про виявлені недоліки, однак не має обов`язкового характеру та не може оспорюватись в суді.

Крім того, аудиторський звіт на який посилається позивач не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Він є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.05.2018 у справі №922/2310/17 та від 22.10.2019 у справі №922/59/19.

До того ж аудиторський звіт не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу статті 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняє втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Отже, аудиторський звіт на який посилається позивач не може розглядатись як підстава виникнення господарсько-правового зобов`язання відповідача повернути сплачені йому кошти.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Тобто, укладання сторонами у справі договорів, дії сторін по виконанню їх умов, у тому числі проведення відповідних робіт та їх оплата є підтвердженням того, що сторони перебували у договірних відносинах.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови надання послуг та договором.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками аудиторський звіт у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Аудиторський звіт не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені Договором та підтверджені відповідним актам виконаних робіт. Відтак акт ревізії фінансово-господарської діяльності сам по собі не може бути достатнім доказом порушення відповідачем зобов`язань за договором.

Враховуючи зазначене вище, посилання позивача на аудиторський звіт є неправомірними, оскільки виявлені аудиторською групою порушення не впливають на умови укладеного між сторонами Договору.

У зв`язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення надміру перерахованих коштів за в сумі 40122,56 грн є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 31.10.2024.

Суддя Р.Б. Сташків