Рішення

від 13.11.2024 по справі 910/10398/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.11.2024Справа № 910/10398/24За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10398/24

за позовом Національної академії Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг"

про стягнення 40122,56 грн

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гарашко Т.В.

Представники сторін:

від позивача - Шевчук В.В.

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов Національної академії Служби безпеки України (далі - позивач) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг" (далі - відповідач) надлишково сплачених коштів за договором від 06.03.2023 №38 у сумі 40122,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами укладено договір №38 про закупівлю робіт на виконання проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт та часткове перепланування приміщень 4-го поверху будівлі гуртожитку (Літера Є) Національної академії СБУ по вул. М.Максимовича, 22 у Голосіївському районі м. Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.10.2024 у справі №910/10398/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №910/10398/24. У поданій заяві останній просить суд покласти на позивача - 14500 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в межах розгляду даної справи.

Обґрунтовуючи заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг" зазначає, що враховуючи наведений детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у зв`язку із розглядом справи судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката склали 14500 грн в межах розгляду даної справи та відповідно до положень пункту 2 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України мають бути покладені на позивача.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 3 статті 244 ГПК України передбачено суд що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч.2 ст.221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що відповідну заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10398/24 було подано відповідачем у строки встановлені ч.8 ст.129 ГПК України, а тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2024 прийнято її для розгляду, також встановлено позивачу строк для подання письмових пояснень чи заперечень стосовно заявлених позивачем до стягнення витрат у строк до 11.11.2024 включно. Судове засідання для розгляду вказаної заяви призначено на 13.11.2024.

Через систему «Електронний суд» 04.11.2024 від відповідача надійшли письмові заперечення щодо заявленої відповідачем до стягнення суми понесених витрат на професійну правничу допомогу.

У своїх запереченнях позивачем було зазначено, що вартість наданих адвокатом послуг з правничої допомоги при розгляді даної справи є завищеною та неспівмірною зі складністю справи та не відповідають з обсягом адвокатських послуг, які були надані адвокатом та витраченим ним часом на надання таких послуг.

Також представник позивача звертає увагу суду, що підготовка відзиву на позовну заяву у даній справі здійснювалася на основі попередньо поданого представником відповідача відзиву у аналогічній судовій справі №910/10400/24, який є цілком ідентичним за предметом, змістом і юридичною структурою і відрізняється лише номером справи та реквізитами документів. Тому, на думку позивача представник відповідача здійснив лише технічне редагування відзиву, а не його комплексне та якісне складання (підготовку), як було вказано у вище наведеній заяві про ухвалення додаткового рішення.

Враховуючи наведені обставини, позивач вважає заявлений відповідачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно неспівмірним та безпідставним з обсягом наданої правової допомоги, у зв`язку з чим у прохальній частині заперечень просить суд зменшити заявлену відповідачем суму витрат на правничу допомогу.

У судове засідання 13.11.2024 з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, проте у поданій заяві про ухвалення додатково рішення у прохальній частині просив суд здійснювати розгляд заяви без його участі.

Розглянувши заяву відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи подані заперечення позивача, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Частиною 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положеннями абзацу 1 частини 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, на підтвердження здійснених судових витрат на професійну правничу допомогу, відповідачем надано: копію Договору про надання правничої допомоги №135 від 04.09.2024, копію Додаткової угоди до Договору, укладеного між Адвокатським бюро «Киселиці Івана Юрійовича» в особі керуючого бюро Киселиці І.Ю. та Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг", копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4165 від 26.02.2019, копію Акту приймання - передачі наданих послуг №2/Д1 від 29.10.2024 до Договору про надання правничої допомоги, копію детального опису робіт (наданих послуг) №1/Д1 від 29.10.2024, копію рахунку на оплату №2 від 04.09.2024 та копії платіжних інструкцій №39 від 05.09.2024, №59 від 16.10.2024 та №64 від 31.10.2024.

Відповідно до п. 1.1 Договору клієнт доручає, а Бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну (правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим даним Договором та Додатковими угодами до нього. Бюро відповідно до узгоджених сторонами доручень має право в інтересах клієнта надавати наступні види правничої допомоги: складати та підписувати від імені Клієнта будь-які документи; надавати правову інформацію, консультації і роз`яснення з правових питань, правовий супровід діяльності Клієнта; представляти та захищати інтереси Клієнта у судах усіх інстанцій, а також надавати інші види правничої допомоги, які не заборонені діючим законодавством.

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

У розділі 2 Додаткової угоди №1 до Договору сторони погодили, що орієнтовна вартість правничої допомоги за даною угодою складає 12000 грн, яка може бути збільшена залежно від обсягу та складності наданих Бюро послуг. Остаточне визначення вартості наданих Клієнту послуг визначається сторонами шляхом підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг) №1/Д1 від 29.10.2024 в межах виконання умов Додаткової угоди до Договору в період з 04.09.2024 по 29.10.2024 Бюро надало, а Клієнт отримав наступні послуги, а саме:

- підготовка (складання) та подача відзиву на позовну заяву (8 год., вартістю 8000 грн);

- підготовка (складання) заперечення на відповідь на відзив (4 год., вартістю 4000 грн);

- представництво інтересів клієнта у судовому засіданні 28.10.2024 (вартість 2500 грн).

Як вбачається з наданих до заяви про ухвалення додаткового рішення платіжних інструкцій №39 від 05.09.2024, №59 від 16.10.2024 та №64 від 31.10.2024 відповідачем було здійснено оплату на суму 14500 грн.

Таким чином, загальний розмір понесених ТОВ "Таурі Інжиніринг" витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом даної справи в суді першої інстанції становить 14500 грн.

Що ж стосується заперечень позивача щодо обсягу наданих адвокатом послуг, то суд приймає до уваги відповідні зауваження та зазначає наступне.

Так, позивач у поданих письмових запереченнях на заяву відповідача про відшкодування витрат на правову допомогу зазначив, що сума витрат на професійну правничу допомогу позивача є неспівмірною та такою, що не відповідає критерію розумності, у зв`язку з чим розмір таких витрат є необґрунтовано високим і не відповідає існуючим ринковим цінам на аналогічні послуги.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 22.11.2019 у справі №910/906/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19).

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми (ч.7 ст.129 ГПК України).

Так, частина 5 статті 129 ГПК України містить критерій обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Дана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №910/7765/20, від 03.11.2023 у справі №914/2355/21, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З огляду на наведені положення процесуального законодавства, правові висновки Верховного Суду, суд дослідивши питання відповідності розміру заявлених відповідачем витрат критеріям розумності, співмірності та пропорційності до предмета спору, з урахуванням обставин даної справи, зокрема ціни позову, рівня складності, характеру спору та те, що спір у даній справі відноситься до малозначних, беручи до уваги обсяг матеріалів справи, проаналізувавши опис виконаних робіт адвокатом Киселицею І.Ю. та враховуючи наявність обґрунтованих заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми адвокатських витрат, суд дійшов висновку про те, що обсяг наданих адвокатом послуг та сума витрат на надання правничої допомоги, яку просить стягнути відповідач з позивача у сумі 14500 грн не відповідає критеріям розумності, співмірності та справедливості. У зв`язку з чим, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення з відповідача суми витрат на правничу допомогу понесені позивачем до 4000 грн.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг", з покладанням на позивача обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000 грн.

Керуючись ст.ст. 125,126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з Національної академії Служби безпеки України (03066, місто Київ, вулиця Максимовича Михайла, будинок 22, ідентифікаційний код 20001823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Таурі Інжиніринг" (04116, місто Київ, вулиця Ванди Василевської, будинок 13, корпус 1, літера А, ідентифікаційний код 40289491) 4000 (чотири тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя Сташків Р.Б.