Рішення

від 25.10.2024 по справі 915/1019/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 року Справа № 915/1019/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Артьомов І.І.

за участю сторін:

від позивача (представник позивача) - в судове засідання не з`явився,

від відповідача (представник відповідача) - в судове засідання не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр", вул.Академіка М.Амосова, буд.1/34, офіс 1, с.Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська область, 08138

електронна адреса: td.legal@btu-center.com

представник позивача: Василяко Роман Олександрович

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське", вул.Очаківська, буд.35А, с.Козирка, Очаківський р-н, Миколаївська область, 57526

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2

про: стягнення 217 564,86 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №132/24 від 15.08.2024 (вх.№10181/24 від 26.08.2024) про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" заборгованості у розмірі 217 564,86 грн., яка складається з:

- 175 823,90 грн. - заборгованості за Договором поставки;

- 35 132,98 грн. - пені;

- 6 607,98 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань по Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023 в частині своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.08.2024 позовну заяву №132/24 від 15.08.2024 (вх.№10181/24 від 26.08.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр" залишено без руху. Вказаною ухвалою позивачу надано строк для усунення недоліків, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказана ухвала була направлена до електронного кабінету позивача в системі "Електронний суд" та отримана останнім 30.08.2024, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Від позивача засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява №140/24 від 04.09.2024 (вх.№11064/24 від 16.09.2024) про усунення недоліків позовної заяви з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 18.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання за наявними матеріалами. Зазначено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву. Встановлено учасникам справи строк для надання заяв по суті спору та ухвалено провести розгляд справи №915/1019/24 поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану.

Вказана ухвала була направлена відповідачу в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім 18.09.2024, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду.

Відповідач через систему "Електронний суд" надав відзив на позовну заяву (вх.№11528/24 від 25.09.2024) в якому зазначає, що Договір поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023, специфікації №1, 2, 3, 4, додаткова угоду від 28.03.2023 та видаткові накладні не підписувались представником ПСП "Козирське". Підпис вчинений у вказаних документах не належить директору ПСП "Козирське", у зв`язку з чим у відповідача відсутні оригінали документів. Вказує, що при огляді відтиску печатки на копії договору наданому до матеріалів позовної заяви виявлено розбіжності з печаткою ПСП "Козирське".

Відповідач через систему "Електронний суд" надав клопотання (вх.№11531/24 від 26.09.2024) в якому з посиланням на п.п.5, 6 ст.91 ГПК України, та оскільки відповідач ставить під сумнів наявність у позивача оригіналів Договору поставки та видаткових накладних, просить суд витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр" оригінали Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023, специфікації №1, 2, 3, 4, додаткову угоду від 28.03.2023 та видаткові накладні, що надані до позовної заяви для огляду у судовому засіданні та встановлення факту наявності оригіналів.

Ухвалою суду від 01.10.2024 розгляд справи призначено у судовому засіданні з повідомлення сторін на 16.10.2024. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр" оригінали документів, копії яких було надано до позовної заяви, а саме: - Договір поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023; - Специфікацію №1 від 28.03.2023; - Специфікацію №2 від 31.03.2023; - Специфікацію №3 від 06.04.2023; - Специфікацію №4 від 27.04.2023; - Додаткову угоду від 28.03.2023 до Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023; - Видаткові накладні №435 від 11.04.2023, №436 від 11.04.2023, №571 від 20.04.2023, №850 від 04.05.2023, №570 від 20.04.2023.

09.10.2024 від позивача до відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області надійшла заява вих..№156/24 від 04.10.2024 (вх.№12140/24 від 09.10.2024) з оригіналами витребуваних судом ухвалою суду від 01.10.2024 документів, а саме: - Договір поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023; Специфікація №1 від 28.03.2023; - Специфікацію №2 від 31.03.2023; - Специфікацію №3 від 06.04.2023; - Специфікацію №4 від 27.04.2023; - Додаткова угода від 28.03.2023 до Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023; - Видаткові накладні №435 від 11.04.2023, №436 від 11.04.2023, №571 від 20.04.2023, №850 від 04.05.2023, №570 від 20.04.2023. Також, позивачем надані оригінали рахунків на оплату №245 від 28.03.2023, №264 від 31.03.2023, №312 від 06.04.2023, №529 від 27.04.2023 та платіжну інструкцію №506 від 03.04.2023, №514 від 05.04.2023, №1024 від 07.04.2023, №704 від 03.05.2023 щодо часткової оплати товару відповідачем (а.с.70-99).

Відповідач через систему «Електронний суд» надав клопотання від 16.10.2024 (вх.№12481/24) в якому заперечує проти позовних вимог, але у випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог просить зменшити розмір пені та штрафу на 90% (а.с.101-104).

У судовому засіданні 16.10.2024 судом було оголошено перерву до 25.10.2024.

Позивач через систему «Електронний суд» надав клопотання від 22.10.2024 про долучення доказів щодо підтвердження повноважень представника позивача.

Позивач через систему «Електронний суд» надав заяву (вх.№13025/24 від 25.10.2024) в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 25.10.2024 не з`явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений ухвалою суду від 16.10.2024, яка була направлена в електронний кабінет відповідача системи «Електронний суд» та отримана останнім 16.10.2024, про що свідчить довідка про доставку документа в кабінет електронного суду (а.с.111).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в судовому засіданні в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

28 березня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр" (далі - позивач, постачальник) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Козирське" (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки №28/03/07-23Р (далі - Договір) (а.с.7-9), у відповідності до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити (передати) у власність біологічні препарати (інші біопрепарати, добрива та продукцію) Торгової марки «Жива Земля» та Торгової марки «HELPROST» (надалі - товар) в кількості, в асортименті та за ціною, зазначеною у Специфікаціях на поставку товару, які є невід`ємною частиною цього Договору, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар та оплатити його вартість в строк та на умовах, визначених даним Договором (п.1.1 Договору).

Згідно п.1.2 Договору, товар поставляється партіями в кількості та в асортименті згідно замовлень покупця.

У відповідності до п.2.1 Договору, умови, строк поставки товару, його асортимент, кількість, вартість зазначаються у Специфікаціях, які є невід`ємними частинами до даного Договору.

Відповідно до п.2.2 Договору, поставка товару здійснюється партіями на умовах поставки, відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів «INCOTERMS» у редакції 2010 року, які зазначені у Специфікаціях (Додатках) на кожну окрему партію .

Пунктом 2.3 Договору визначено, що при передачі товару постачальник зобов`язаний передати всю необхідну документацію на товар, а покупець зобов`язаний прийняти товар та підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу товару. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної уповноваженим представником покупця та/або дата, зазначена в товарно-супроводжувальних документах перевізника у відповідності з умовами поставки. При передачі товару (одночасно з ним), передавати покупцю: - товарно-транспортну накладну; - видаткову накладну, підписану уповноваженим представником постачальника та скріплена печаткою постачальника; - сертифікат якості (відповідності) на товар. У разі неможливості одночасно надати зазначені документи, постачальник протягом 5 банківських днів направляє їх постачальнику поштою або іншими кур`єрськими службами та обов`язково направляє скановані копії документів на електронну адресу покупця, вказану в реквізитах, в день поставки товару (п.2.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.11 Договору, право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі товару, переходять до покупця в момент підписання відповідальною особою покупця видаткової (та/або товарно-транспортної) накладної, що є підтвердженням належного виконання постачальником умов даного Договору. Підписання представником покупця видаткової накладної та скріплення печаткою або штампом (у разі наявності) підпису представника покупця на видатковій накладній засвідчує належне виконання постачальником умов даного Договору по поставці товару та засвідчує узгодження з покупцем асортименту, кількості, якості та вартості (ціни) товару в видатковій накладній .

Згідно п.4.1 Договору, вартість одиниці товару та загальна вартість цієї кількості товару визначається у підписаній сторонами Специфікації, що є невід`ємною частиною Договору. Ціна Договору складає суму вартості всіх Специфікацій до Договору та не може перевищувати 800 000,00 грн. (п.4.2 Договору).

У відповідності до п.5.1 Договору, оплата товару за даним Договором здійснюється в національній валюті України - гривні.

Відповідно до п.5.2 Договору, покупець проводить оплату вартості товару на умовах та в строки, які зазначаються в Специфікаціях, які є невід`ємною частиною до даного Договору. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом безготівкового переказу лише на банківський рахунок постачальника, що зазначений в Договорі. Оплата вважається здійсненою після зарахування відповідних коштів на рахунок постачальника (п.5.3, п.5.5 Договору).

Згідно п.9.1 Договору, сторони можуть вносити зміни та доповнення до цього Договору за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди. Зміни та доповнення, додаткові угоди та додатки до цього Договору є його невід`ємною частиною і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір набирає законної сили з моменту його підписання та скріплення печатками (при наявності) сторонами і діє до 31.12.2023, але в будь-якому разі - до повного та належного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Також, між позивачем та відповідачем 28.03.2023 було укладено Додаткову угоду до Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023 згідно якої сторони узгодили викласти пункт 6.2 та пункт 6.3 Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023 у наступній редакції:

- 6.2. У випадку несвоєчасної оплати згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого товару за календарний день прострочення платежу до дати повної оплати.

- 6.3. За прострочення строків поставки товару відповідно до умов даного Договору, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення до дати повної поставки товару (арк.12).

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та відповідачем було складено та підписано Додаток №1 до Договору:

- Специфікацію №1 від 28.03.2023 (арк.10), в якій визначено найменування товару, код УКТЗЕД, од.виміру, к-сть, ціну за одиницю грн.. без ПДВ, загальну вартість, грн. без ПДВ.

Так, згідно Специфікації №1 поставці підлягає біополімерний комплекс (БПК) 3 група, фасування 10 л (ТУ У 24.1 - 30303116-004:2009) код УКТЗЕД 3505 10 90 00 у кількості 360 л. за ціною 101,75 грн. без ПДВ загальною вартістю 36 630,00 грн. без ПДВ, 43 956,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.2 Специфікації №1, строк поставки товару - квітень 2023 року. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (згідно «INCOTERMS» 2010) на склад покупця та/або FCA перевізником Нова Пошта за рахунок постачальника. Умови оплати: 20% - попередня оплата товару, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023 року (п.3,4 Специфікації №1).

У відповідності до п.5 Специфікації №1, даний Додаток №1 (специфікація №1), який є невід`ємною частиною Договору поставки, складений в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Скан-копія Специфікації, посвідченої уповноваженими особами сторін, має рівну юридичну силу до отримання сторонами оригіналу. В усьому іншому, що не передбачено цією Специфікацією, сторони керуються положеннями вищевказаного Договору та норм чинного законодавства (п.6 Специфікації №1).

- Специфікацію №2 від 31.03.2023 (зв.б.арк.10), в якій визначено найменування товару, код УКТЗЕД, од.виміру, к-сть, ціну за одиницю грн.. без ПДВ, загальну вартість, грн. без ПДВ.

Так, згідно Специфікації №2 поставці підлягає: - біополімерний комплекс (БПК) 3 група, фасування 10 л (ТУ У 24.1 - 30303116-004:2009) код УКТЗЕД 3505 10 90 00 у кількості 710 л. за ціною 101,75 грн. без ПДВ загальною вартістю 72 242,50 грн. без ПДВ; - біополімерний комплекс (БПК) 3 група, фасування 5 л (ТУ У 24.1 - 30303116-004:2009) код УКТЗЕД 3505 10 90 00 у кількості 5 л. за ціною 101,75 грн. без ПДВ загальною вартістю 508,75 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару згідно Специфікації складає - 87 301,50 грн. в тому числі ПДВ - 14 550,25 грн.(п.1 Специфікації №2)

Відповідно до п.2 Специфікації №2, строк поставки товару - квітень 2023 року. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (згідно «INCOTERMS» 2010) на склад покупця та/або FCA перевізником Нова Пошта за рахунок постачальника. Умови оплати: 20% - попередня оплата товару, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023 року (п.3,4 Специфікації №2).

У відповідності до п.5 Специфікації №2, даний Додаток №1 (специфікація №2), який є невід`ємною частиною Договору поставки, складений в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Скан-копія Специфікації, посвідченої уповноваженими особами сторін, має рівну юридичну силу до отримання сторонами оригіналу. В усьому іншому, що не передбачено цією Специфікацією, сторони керуються положеннями вищевказаного Договору та норм чинного законодавства (п.6 Специфікації №2).

- Специфікацію №3 від 06.04.2023 (арк.11), в якій визначено найменування товару, код УКТЗЕД, од.виміру, к-сть, ціну за одиницю грн.. без ПДВ, загальну вартість, грн. без ПДВ.

Так, згідно Специфікації №3 поставці підлягає: - біополімерний комплекс (БПК) 3 група, фасування 10 л (ТУ У 24.1 - 30303116-004:2009) код УКТЗЕД 3505 10 90 00 у кількості 190 л. за ціною 101,75 грн. без ПДВ загальною вартістю 19 332,50 грн. без ПДВ; - біополімерний комплекс (БПК) 3 група, фасування 5 л (ТУ У 24.1 - 30303116-004:2009) код УКТЗЕД 3505 10 90 00 у кількості 5 л. за ціною 101,75 грн. без ПДВ загальною вартістю 508,75 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару згідно Специфікації складає - 23 809,50 грн. в тому числі ПДВ - 3 968,25 грн.(п.1 Специфікації №3).

Відповідно до п.2 Специфікації №3, строк поставки товару - квітень 2023 року. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (згідно «INCOTERMS» 2010) на склад покупця та/або FCA перевізником Нова Пошта за рахунок постачальника. Умови оплати: 80% - попередня оплата товару, 20% - повний розрахунок протягом 30 календарних днів з дня поставки (п.3,4 Специфікації №3).

У відповідності до п.5 Специфікації №3, даний Додаток №1 (специфікація №3), який є невід`ємною частиною Договору поставки, складений в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Скан-копія Специфікації, посвідченої уповноваженими особами сторін, має рівну юридичну силу до отримання сторонами оригіналу. В усьому іншому, що не передбачено цією Специфікацією, сторони керуються положеннями вищевказаного Договору та норм чинного законодавства (п.6 Специфікації №3).

- Специфікацію №4 від 27.04.2023 (зв.б.арк.11), в якій визначено найменування товару, код УКТЗЕД, од.виміру, к-сть, ціну за одиницю грн.. без ПДВ, загальну вартість, грн. без ПДВ.

Так, згідно Специфікації №4 поставці підлягає: - біополімерний комплекс (БПК) 3 група, фасування 10 л (ТУ У 24.1 - 30303116-004:2009) код УКТЗЕД 3505 10 90 00 у кількості 530 л. за ціною 101,75 грн. без ПДВ загальною вартістю 53 927,50 грн. без ПДВ.

Загальна вартість товару згідно Специфікації складає - 64 713,00 грн. в тому числі ПДВ - 10 785,50 грн.(п.1 Специфікації №4)

Відповідно до п.2 Специфікації №4, строк поставки товару - травень 2023 року. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ (згідно «INCOTERMS» 2010) на склад покупця та/або FCA перевізником Нова Пошта за рахунок постачальника. Умови оплати: 20% - попередня оплата товару, 80% - повний розрахунок до 01.09.2023 року (п.3,4 Специфікації №4).

У відповідності до п.5 Специфікації №4, даний Додаток №1 (специфікація №4), який є невід`ємною частиною Договору поставки, складений в 2-х примірниках по одному для кожної із сторін, набирає чинності з моменту підписання його сторонами. Скан-копія Специфікації, посвідченої уповноваженими особами сторін, має рівну юридичну силу до отримання сторонами оригіналу. В усьому іншому, що не передбачено цією Специфікацією, сторони керуються положеннями вищевказаного Договору та норм чинного законодавства (п.6 Специфікації №4).

Судом встановлено, що на виконання умов договору та Специфікацій позивачем (постачальником) поставлено відповідачу (покупцю) товар на загальну суму 219 780,00 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №435 від 11.04.2023 на суму 43 956,00 грн. з ПДВ, яка підписана сторона без зауважень (а.с.13);

- видатковою накладною №436 від 11.04.2023 на суму 65 323,50 грн. з ПДВ, яка підписана сторона без зауважень (а.с.14);

- видатковою накладною №571 від 20.04.2023 на суму 23 809,50 грн. з ПДВ, яка підписана сторона без зауважень (а.с.15);

- видатковою накладною №850 від 04.05.2023 на суму 64 713,00 грн. з ПДВ, яка підписана сторона без зауважень (а.с.16);

- видатковою накладною №570 від 20.04.2023 на суму 21 978,00 грн. з ПДВ, яка підписана сторона без зауважень (а.с.17).

Згідно матеріалів справи, відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в сумі 43 956,10 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №506 від 03.04.2023 на суму 8 791,20 грн., платіжною інструкцією №514 від 05.04.2023 на суму 17 460,30 грн., платіжною інструкцією №1024 від 07.04.2023 на суму 4 762,00 грн., платіжною інструкцією №704 від 03.05.2023 на суму 12 942,60 грн. (арк.94-97).

Позивач вказує, що заборгованість відповідача за поставлений товар становить 175 823,90 грн. (219 780,00 грн. - 43 956,10 грн.)

Позивач задля досудового врегулювання спору направив на адресу відповідача претензію №92/23 від 06.09.2023 в якій просив погасити заборгованість за поставлений товар згідно Договору №28/03/07-23Р в сумі 175 823,90 (арк..18)).

Відповідач відповіді на вказану претензію не надав, заборгованість у розмірі 175 823,90 грн. за поставлений позивачем товар не сплатив, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно з частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до частини першої статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини другої статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини першої та другої статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1-2 ст.692 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а покупець зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Так, матеріали справи містять копію видаткової накладної №435 від 11.04.2023, №436 від 11.04.2023, №571 від 20.04.2023, №850 від 04.05.2023, №570 від 20.04.2023, які містять підписи сторін із зазначенням ПІП осіб, які здійснили ці підписи та скріплені печатками підприємств, які є ідентичними наданим позивачем для огляду суду оригіналам вказаних документів.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Приписами ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Суд зазначає, що підписання відповідачем видаткової накладної №435 від 11.04.2023, №436 від 11.04.2023, №571 від 20.04.2023, №850 від 04.05.2023, №570 від 20.04.2023, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

При цьому докази того, що вказана у накладних особа не мала повноважень на отримання товару від імені відповідача, в матеріалах справи відсутні.

Також, суду зазначає, що відповідачем були здійснені часткові сплати за поставлений позивачем товар.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є змагальність сторін.

Частиною 3 статті 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доводи відповідача зводяться до заперечення факту підписання Договору поставки №28/03/07-23Р від 28.03.2023, Специфікацій №1, №2, №3, №4 до вказаного Договору, Додаткової угоди від 28.03.2023 до Договору та вказаних вище видаткових накладних без надання будь-яких доказів, які б підтверджували відсутність господарських операцій за Договором поставки.

Зокрема, відповідачем не надано документи бухгалтерської та/або податкової звітності, які б підтверджували відсутність відображення господарських операцій за доданими до позову первинними бухгалтерськими документами. В матеріалах справи відсутні докази того, що печатка відповідача була використана особою, неповноважною на її використання, зокрема звернення підприємства до правоохоронних органів з відповідною заявою про викрадення чи втрату печатки.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 175 823,90 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Відповідно ч.2 ст.625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана норма є спеціальним видом цивільно-правової відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Суд зауважує, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Згідно з імперативними вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 Господарського процесуального кодексу України, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, позивач згідно наданого до суду розрахунку (арк..6) нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з вересня 2023 року по березень 2024 року нараховані на суму заборгованості 175 823,90 грн. в розмірі 6 607,98 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань, суд зазначає, що він не суперечить вимогам законодавства та є арифметично правильним, а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Словосполучення "якщо інше не встановлено законом або договором", яке містить частина шоста статті 232 ГК України, потрібно розуміти так, що допускається існування іншого припису в законі, яке регулює відповідні відносини, або іншої умови договору, що регулює конкретні відносини сторін, які виконують функцію спеціальної норми стосовно загальної норми частини шостої статті 232 ГК України.

Відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду із застосування частини шостої статті 232 ГК України у подібних правовідносинах, цим приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17, від 12.06.2018 у справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 у справі № 903/962/17.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, а згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до п.6.2 Договору в редакції Додаткової угоди, у випадку несвоєчасної оплати згідно умов договору покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості неоплаченого товару за календарний день прострочення платежу до дати повної оплати.

Так, позивач згідно розрахунку позовних вимог нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню нараховану за період з 06.09.2023 по 15.04.2024 в розмірі 35 132,98 грн.

Судом за допомогою програми "IpLех" здійснено перерахунок пені та з урахуванням вірного визначення періоду нарахування з дотриманням вимог ч.6 ст 232 ГК України, а саме з 06.09.2023 по 06.03.2024 встановлено, що розмір пені становить 29 521,99 грн.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 5 610,99 грн. (35 132,98 грн. - 29 521,99 грн.) задоволенню не підлягають.

Відповідач у наданому до суду клопотанні від 16.10.2024 (вх.№12481/24) просить зменшити розмірі пені на 90%. В обґрунтування клопотання зазначає, що ПСП «Козирське», є виробником сільськогосподарської продукції та здійснює свою діяльність на земельних ділянках біля с.Козирка та с.Парутине, Миколаївського району Миколаївської області та відноситься до Радсадівської та Куцурубської селищної територіальної громади. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309: - з 01.06.2023 року Куцурубську селищну територіальну громаду віднесено до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; - з 04.03.2022 по 11.11.2022 року Радсадівську селищну територіальну громаду віднесено до території можливих бойових дій. Наявна близькість до лінії бойового зіткнення негативно вплинула на матеріальнотехнічну базу (пошкоджено: склади підприємства, вантажні автомобілі та трактори), поля, що використовуються підприємством на підставі договорів оренди, також зазнали обстрілів та засмічення боєприпасами. У зв`язку з блокуванням Російською Федерацією морських шляхів та обстрілами портів стало фактично неможливо здійснити реалізацію сільськогосподарської продукції. Враховуючи зростання ціни пального, добрива та інші складові собівартості, сільськогосподарська продукція стає збитковою. Зазначає, що позивачем не надано доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання останньому збитків і результаті дій саме відповідача.

Позивач заперечень щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені до суду не надав.

Розглянувши вказане клопотання відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Правовий аналіз зазначених статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін.

Отже, за змістом наведених норм суд має право зменшити розмір санкцій: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора; якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки за приписами частини третя статті 551 ЦК України суд має таке право і за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (відповідний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.10.2020 у справі №904/5645/19; від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20).

Враховуючи положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення суми пені на 30% та стягнути з відповідача пеню у розмірі 20 665,39 грн. (29 521,99 грн. - 30%).

Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За умовами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч.1, 2 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 11, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Козирське" (вул.Очаківська, буд.35А, с.Козирка, Очаківський р-н, Миколаївська область, 57526, код ЄДРПОУ 36119547) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "БТУ-Центр" (вул.Академіка М.Амосова, буд.1/34, офіс 1, с.Софіївська Борщагівка, Бучанський р-н, Київська область, 08138, код ЄДРПОУ 38010942) заборгованості у розмірі 175 823,90 грн., інфляційних втрат в розмірі 6 607,98 грн., пені в розмірі 20 665,39 грн. та судового збору у розмірі 3 179,27 грн.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне рішення складено 30.10.2024.

Суддя Н.О. Семенчук