Рішення

від 29.10.2024 по справі 918/839/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/839/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016"

до відповідача: Рівненської міської ради

про: стягнення в сумі 66 643,05 грн

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: О.Шендера

від відповідача: А.Шпак

СУТЬ СПОРУ

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Рівненської міської ради про стягнення в сумі 66 643,05 грн заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані тим, що територіальній громаді м. Рівного в особі Рівненської міської ради належить нежитлове приміщення (1 поверх) за адресою: м. Рівне, вул. Князя Острозького, буд. 4/6 площею 224,5 кв.м., а тому міська рада повинна нести тягар витрат на управління будинком та утримання майна належного співвласникам багатоквартирного будинку.

Разом з тим, міська рада допустила заборгованість зі сплати внесків на управління будинком. Згідно з розрахунком ОСББ "Сонячне-2016" заборгованість відповідача перед позивачем станом на 1 липня 2024 року становить 66 643,05 гривень.

Відповідач у своєму відзиві на позов вимог не визнав, зазначивши, що особою, відповідальними за зобов`язаннями із здійснення відшкодування вартості понесених витрат по сплаті за надані послуги до нежилого приміщення є Українське державне підприємство поштового зв`язку "Укрпошта" та Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", як орендарі нежитлових приміщень.

Також, Рівненська міська рада вважає, що позивачем, при пред`явленні вимоги про стягнення заборгованості по сплаті внесків і визначенні періоду такого зобов`язання, пропущено строки позовної давності.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 16 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) представників сторін, розгляд справи призначено на 8 жовтня 2024 року.

2 жовтня 2024 року відповідач подав відзив на позов.

У судовому засіданні 8 жовтня 2024 року оголошено перерву до 29 жовтня 2024 року.

9 жовтня 2024 року позивач подав відповідь на відзив.

У судовому засіданні позивач підтримав позов.

У судовому засіданні відповідач позов не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Господарський суд встановив наступне.

Як слідує з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 24 травня 2016 року створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016", номер запису 1 608 102 0000 012562.

Згідно з положеннями пункту 2.1. розділу II статуту позивача, затвердженого установчими зборами засновників 24 квітня 2016 року, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

30 вересня 2016 року по акту приймання-передачі об`єкта в управління з управління житловий будинок по вул. Кн. Острозького № 4/6 у м. Рівне з балансу ЖКП "Сонячне" на утримання ОСББ "Сонячне-2016".

Нежитлове приміщення загальною площею 224,5 кв.м., що розташоване за адресою: м. Рівне, вул. Кн. Острозького, буд. № 4/6 належить Рівненській міській раді.

Вказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2019 року у справі №918/346/19 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" до Рівненської міської ради про стягнення в заборгованості станом на 1 липня 2019 року в розмірі 32 462,70 грн.

16 грудня 2018 року загальними зборами ОСББ "Сонячне-2016" прийнято рішення про затвердження кошторису ОСББ "Сонячне-2016" на 2019-й рік та обов`язкового щомісячного внеску співвласників на управління будинком (утримання будинку та прибудинкової території) в розмірі 3,60 грн. за 1 м.кв. з 1 січня 2019 року. Зазначене рішення оформлено протоколом № 9 від 29 грудня 2018 року.

27 січня 2024 року загальними зборами ОСББ "Сонячне-2016"прийнято рішення про затвердження кошторису ОСББ "Сонячне-2016" на 2024-й рік та обов`язкового щомісячного внеску співвласників на управління будинком (утримання будинку та прибудинкової території) в розмірі 6,00 грн. за 1 м.кв. з 1 лютого 2024 року. Зазначене рішення оформлено протоколом № 14 від 09 лютого 2024 року.

В обґрунтування даного позову, позивач вказує, що міською радою, як власником майна у багатоквартирному будинку, допущено заборгованість по внескам на управління будинком, згідно розрахунку ОСББ "Сонячне-2016" заборгованість відповідача перед позивачем станом на 1 липня 2024 року становить 66 643,05 гривень.

Також суд встановив, що 17 січня 2013 року між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (орендодавець) та Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна нежитлового приміщення №2013, згідно з п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Рівне, вулиця Князя Острозького, будинок номер 4/6, загальною площею 224, 5 кв.м., яке перебуває на балансі Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Згодом до даного договору оренди нерухомого майна нежитлового приміщення №2013 вносилися зміни.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, та стосуються прав та обов`язків співвласників житлових та нежитлових приміщень, що розташовані у багатоквартирному будинку.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо внесення платежів на утримання багатоквартирного будинку. Відповідач натомість такі вимоги заперечує, оскільки вважає, що витрати повинен нести орендар, тобто особа яка наразі користується цим майном, а не його власник.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з визначеннями статті 1 цього Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з нормами статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Відповідно до статті 382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Згідно з положеннями пункту 2.1. розділу II статуту позивача, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим статутом.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Суд установив, що з 1 січня 2019 року обов`язковий щомісячний внесок співвласників на управління будинком (утримання будинку та прибудинкової території) встановлено в розмірі 3,60 грн. за 1 м.кв., а з 1 лютого 2024 року 6,00 грн. за 1 м.кв.

Вказані тарифи визначені рішеннями загальними зборами членів ОСББ.

Згідно з положеннями статті 15 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", співвласник зобов`язаний, зокрема виконувати обов`язки, передбачені статутом об`єднання; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; забезпечувати збереження приміщень, брати участь у проведенні їх реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Статтею 17 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

З аналізу наведених положень ЦК України та України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в їх системному взаємозв`язку видно, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, статті 322 ЦК України та частини 2 статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

При цьому витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна, а також членства в ОСББ.

Суд установив, що згідно з умовами договору оренди нерухомого майна нежитлового приміщення №2013 від 17 січня 2013 року, укладеного Управлінням комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради та Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта", частина нежитлового приміщення за адресою м. Рівне, вул. Кн. Острозького. 4/6. загальною площею 224.5 кв.м. передано в оренду Публічному акціонерному товариству "Укрпошта".

Разом з тим договір оренди нерухомого майна нежитлового приміщення №2013 від 17.01.2013 року не передбачає обов`язку орендаря (Публічного акціонерного товариства "Укрпошта") на відшкодування витрат пов`язаних з утриманням спільного майна будинку і прибудинкової території.

Згідно з положеннями частини 4 статті 12 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", зобов`язання із здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком у разі здачі в найм (оренду) квартир та/або нежитлових приміщень державної або комунальної власності несуть наймачі (орендарі) таких квартир та/або приміщень.

За таких обставин, передбачення умовами договору оренди нежитлових приміщень зобов`язання орендаря здійснювати витрати управління багатоквартирним будинком не позбавляє власника майна здійснювати сплату таких витрат, оскільки позивач не є стороною вказаних правовідносин.

Суд зауважує, що прийняті відповідно до статуту рішення ОСББ є обов`язковими тільки для співвласників майна багатоквартирного будинку та самі по собі не встановлюють жодних зобов`язань для осіб, які не є власниками приміщень в такому будинку, у тому числі для орендарів нерухомого майна. Відповідно, саме співвласники зобов`язані нести витрати на утримання багатоквартирного будинку.

Відповідні правовідносини щодо сплати орендарем витрат на управління будинком мають бути врегульовані або шляхом укладення окремого договору між орендарем та ОСББ, або шляхом встановлення обов`язку орендаря з відшкодування відповідних витрат власнику приміщення (орендодавцю) безпосередньо в умовах договору оренди нерухомого майна.

У той же час Верховний Суд констатував, що визначаючи зобов`язання орендарів зі здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком, чинне законодавство не передбачає механізму реалізації такого зобов`язання, у тому числі механізму захисту прав об`єднання співвласників, зокрема не встановлює для ОСББ права примусового стягнення відповідних коштів з орендарів у судовому порядку, передбачаючи таке право лише щодо співвласників майна (частина 6 статті 13, Закону №2866-III).

Вказаний правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 2 вересня 2020 року у справі № 906/884/19.

Зважаючи на наведені правові норми та ураховуючи обставини цієї справи, зокрема те, що власником зазначеного майна є Рівненська міська рада, позов про стягнення заборгованості з витрат на утримання багатоквартирного будинку є обґрунтованим.

Водночас стосовно пред`явленої суми заборгованості суд встановив, що з 1 січня 2019 року обов`язковий щомісячний внесок співвласників на управління будинком (утримання будинку та прибудинкової території) встановлено в розмірі 3,60 грн за 1 м.кв., а з 1 лютого 2024 року по липень 2024 року - 6,00 грн за 1 м.кв.

Інших рішень загальних зборів ОСББ щодо встановлення розміру щомісячного внеску позивач не надав.

А проте, як видно з розрахунку позивача, з 1 січня 2020 року та з 1 липня 2021 року позивач збільшував розмір щомісячного внеску, однак таке збільшення позивач не обґрунтував.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що у даному спорі розмір щомісячного внеску для відповідача у період з 1 січня 2020 року по 1 лютого 2024 року визначається на підставі рішення загальних зборів ОСББ оформлених протоколом №9 від 29 грудня 2018 року.

Таким чином обов`язковий щомісячний внесок співвласників на управління будинком (утримання будинку та прибудинкової території) у період з 1 січня 2020 року по 1 лютого 2024 року суд обраховує у розмірі 3,60 грн за 1 м.кв. Доказів протилежного позивач не надав.

За розрахунком суду, загальний розмір обов`язковий щомісячний внесок співвласників на управління будинком за період з 1 серпня 2019 року по липень 2024 року становить 51 724,80 грн, в той час як позивач пред`явив вимогу у розмірі 66 643,05 грн. А тому у задоволенні вимог про стягнення 8 918,25 грн (66 643,05 грн - 51 724,80 грн) заборгованості суд відмовляє.

Щодо застосування строків позовної давності суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з нормами статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено карантин з 12 березня 2020 року на всій території України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX) було визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільним Кодексом України та строки визначені Господарським кодексом України, а саме статтями 232, 269, 322, 324 продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з приписами пункту пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже позовну давність було продовжено у період дії карантину з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року.

Окрім того, Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово було продовжено і він триває до нині.

Згідно з приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином позовна давність зупинена на строк дії воєнного стану.

З огляду на наведені норми суд встановив, що позивач не пропустив позовну давність по усіх своїх вимогах.

Висновки суду

За висновком суду встановлені обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 51 724,80 грн заборгованості. А тому вказані вимоги є законними, відповідачем не спростованими, а отже є такими, що мають бути задоволені.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 8 918,25 грн суд відмовляє з підстав, наведених у судовому рішенні.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись положеннями статі 129 ГПК України, судовий збір розподіляється пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 2 350,18 грн судового збору покладається на відповідача та 677,82 грн покладається на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12А, ідентифікаційний код 34847334) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" (33024, м. Рівне, вул. Князя Острозького 4/6, ідентифікаційний код 40502594) 51 724 (п`ятдесят одну тисячу сімсот двадцять чотири) грн. 80 коп. заборгованості та 2 350 (дві тисячі триста п`ятдесят) грн. 18 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 8 918,25 грн. заборгованості відмовити.

4. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 677,82 грн. покласти на позивача.

Позивач (Стягувач): Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" (33024, м. Рівне, вул. Князя Острозького 4/6, ідентифікаційний код 40502594).

Відповідач (Боржник): Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12А, ідентифікаційний код 34847334).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повне рішення складено 31 жовтня 2024 року.

Суддя Андрій КАЧУР