Рішення

від 13.11.2024 по справі 918/839/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2024 р.м. РівнеСправа № 918/839/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянувши клопотання позивача про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016"

до відповідача: Рівненської міської ради

про: стягнення в сумі 66 643,05 грн

секретар судового засідання: С.Коваль

представники сторін в судове засідання не з`явились

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Рівненської міської ради про стягнення в сумі 66 643,05 грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 жовтня 2024 року позов задоволено частково, вирішено стягнути з Рівненської міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" 51 724 грн. 80 коп. заборгованості та 2 350 грн. 18 коп. судового збору. В задоволенні позовних вимог про стягнення 8 918,25 грн. заборгованості відмовлено. Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 677,82 грн. покладено на позивача.

4 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою суду від 4 листопада 2024 року розгляд заяви призначено на 12 листопада 2024 року.

5 листопада 2024 року позивач звернувся до суду з заявою про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення яка була подана раніше, а також про ухвалення додаткового рішення, у відповідності до якого заявник просить суд стягнути з відповідача 11 500,00 грн. витрат понесених на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 5 листопада 2024 року розгляд заяви призначено на 12 листопада 2024 року.

У судове засідання представники сторін не з`явились, водночас неявка в судове засідання представників сторін не є перешкодою для розгляду поданої заяви.

Щодо поданої 4 листопада 2024 року заяви про ухвалення додаткового рішення суд відзначає, що згідно вимог статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Оскільки позивачем подано заяву про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення від 4 листопада 2024 року, суд приходить до висновку, що вказана заява підлягає до задоволення, а заяву позивача про ухвалення додаткового рішення від 4 листопада 2024 року слід залишити без розгляду.

Щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 5 листопада 2024 року суд відзначає наступне.

Відповідно до правил частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У своєму позові позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на надання правової допомоги складає 13 000,00 грн.

Згідно з нормами частини 3 статті 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Рішення суду першої інстанції у справі ухвалено 29 жовтня 2024 року, заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу подана до суду (4 листопада 2024 року її сформовано в системі "Електронний Суд" та зареєстровано канцелярією суду 5 листопада 2024 року) в межах встановленого строку на її подання.

У зв`язку з викладеним суд робить висновок про наявність правових підстав для розгляду заяв позивача про розподіл судових витрат по суті.

Розглянувши подану заяви про розподіл судових витрат суд зауважує таке.

Частинами 2-6 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Отже, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою та необхідною, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивач надав: договір про надання правової допомоги 17/02 від 28 лютого 2024 року, додаткову угоду №1 від 28 лютого 2024 року, акт здачі-приймання виконаних робіт від 16 серпня 2024 року, рахунок №17/02 від 28 лютого 2024 року на суму 5 500,00 грн, платіжну інструкцію №1186 від 13 лютого 2024 року на суму 5 500,00 грн, акт здачі-приймання виконаних робіт від 31 жовтня 2024 року, рахунок №9/09 від 31 жовтня 2024 року, платіжну інструкцію №1277 від 4 листопада 2024 року, ордер.

Згідно з договором про надання правової допомоги, адвокат зобов`язався здійснювати представництво інтересів клієнта, надання правової допомоги, здійснення захисту інтересів ОСББ "Сонячне-2016" у судовому порядку згідно ГПК України щодо стягнення боргу з Рівненської міської ради за утримання будинку та прибудинкової території.

Сторони узгодили, що під правовою допомогою розуміють надання правової інформації, консультації і роз`яснень з правових питань, правовий супровід, складення заяв, адвокатських запитів, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення шляхом представництва/захисту клієнта адвокатом в судових інстанціях, правоохоронних органах).

Клієнт зобов`язується сплатити адвокату аванс вказаний в рахунку, сплатити фактичні видатки (транспортні витрати, добові, оплата друкарських, копіювальних та інші технічні роботи, телефонні розмови) в розмірі підтвердженому чеками, а після виконання умов договору гонорар вказаний в рахунку. Отримання гонорару не залежить від результату виконання доручення.

16 серпня 2024 року сторонами складено та підписано акт приймання передачі послуг на суму 5 500,00 грн, у якому визначено опис та вартість наданих послуг.

31 жовтня 2024 року сторонами складено та підписано акт приймання передачі послуг на суму 6 000,00 грн, у якому визначено опис та вартість наданих послуг.

Позивач сплатив на користь адвокатського бюро 11 500,00 грн вартості адвокатських послуг, що були обумовлені актами приймання - передачі. Відповідні докази наявні у матеріалах справи.

Таким чином суд констатує, що позивач довів наявність витрат на професійну правничу допомогу у справі в розмірі 11 500,00 грн.

Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Розмір таких витрат також повинен бути обґрунтованим.

Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що заявлена позивачем сума судових витрат є пропорційною до предмету спору та обставин цієї справи.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаютсья у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином суд покладає інші судові витрати на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 8 924,00 грн на відповідача та 2 576,00 грн на позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву позивача про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення від 4 листопада 2024 року задоволити.

2. Заяву позивача про ухвалення додаткового рішення від 4 листопада 2024 року залишити без розгляду.

3. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" про ухвалення додаткового рішення та відшкодування витрат, понесених на правову допомогу задоволити частково.

4. Стягнути з Рівненської міської ради (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12А, ідентифікаційний код 34847334) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" (33024, м. Рівне, вул. Князя Острозького 4/6, ідентифікаційний код 40502594) 8 924 (вісім тисяч дев`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

5. Судові витрати позивача у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 576,00 грн покласти на позивача.

Позивач (Стягувач): Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячне-2016" (33024, м. Рівне, вул. Князя Острозького 4/6, ідентифікаційний код 40502594).

Відповідач (Боржник): Рівненська міська рада (33028, м. Рівне, вул. Соборна 12А, ідентифікаційний код 34847334).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Андрій КАЧУР