Ухвала

від 30.10.2024 по справі 903/624/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

30 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 903/624/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

секретаря судового засідання - Дерлі І.І.

за участю представників учасників:

офісу ГП - Кондратюк Д.А.

позивача - 1 - не з`явився

позивача - 2 - не з`явився

відповідача - Мохнюк М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу заступника керівника Волинської обласної прокуратури

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (у складі колегії суддів: Петухов М.Г. (головуючий), Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.)

та рішення Господарського суду Волинської області від 03.04.2024 (суддя Кравчук А.М.)

за позовом Керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі:

1. Камінь-Каширської районної військової адміністрації,

2. Маневицької селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Форель"

про внесення змін в договір оренди земельної ділянки водного фонду,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст та підстави позовних вимог

15.06.2023 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури (далі - Прокурор, Скаржник) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної військової адміністрації (далі - Камінь-Каширська РВА, Позивач-1), Маневицької селищної ради (далі - Селищна рада, Позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Форель" (далі - ТОВ "НВЦ "Форель", Товариство, Відповідач) про внесення змін в договір оренди землі від 29.11.2011, у якому (з урахуванням прийнятої судом заяви про зміну предмета позову) просив:

- внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його таким чином (щодо водного об`єкту) (далі - Договір оренди):

"п.1. Орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом для рибогосподарських потреб.

п.2. В оренду передається земельна ділянка водного фонду загальною площею 56,6038 га з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100, цільове призначення - для рибогосподарських потреб, яка розташована на території с. Оконськ Маневицької селищної ради та водний об`єкт (водний простір) площею 27,0218 га".

п.9. доповнити таким чином:

"за водний об`єкт плата встановлюється в розмірі, що передбачений Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об`єкти, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 № 236";

- внести зміни до пункту 5 договору оренди землі від 29.11.2011, зареєстрованого в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його у такій редакції: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 становить - 124 178 341 грн 13 коп";

- внести зміни до договору оренди землі від 29.11.2011, що зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що в книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 29.11.2011 № 072360004000048, виклавши його таким змістом (щодо об`єкту ПЗФ):

п. 26 доповнити: "Частина орендованої ТОВ "НВЦ Форель" земельної ділянки площею 0,2710 га відноситься до природно-заповідного фонду - пам`ятки природи місцевого значення "Оконські джерела".

В межах даного об`єкта забороняється будь яка діяльність, яка негативно вплине або може негативно вплинути на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Забороняється будь яка діяльність, яка загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного стану, що визначена п. 3.1 Положення про гідрологічну пам`ятку природи місцевого значення "Оконські джерела"".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок змін до законодавства щодо оренди земельних ділянок з розташованими на них водними об`єктами, слід внести зміни в договір оренди землі від 29.11.2011, укладений між Маневицькою районною державною адміністрацією та ТОВ "НВЦ "Форель" для приведення його у відповідність до вимог законодавства.

Крім того Прокурор вказує на необхідність внесення змін до правочину також і в частині нормативно-грошової оцінки, у зв`язку із зміною останньої.

Також Прокурор посилається і на те, що частина орендованої Відповідачем земельної ділянки відноситься до природно-заповідного фонду - пам`ятки природи місцевого значення "Оконські джерела", однак укладений договір не містить жодних умов щодо використання такої пам`ятки.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Господарський суд Волинської області рішенням від 03.04.2024 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.04.2024) позов задовольнив частково. Зокрема рішенням суду першої інстанції внесено зміни до пункту 5 Договору оренди та викладено його у такій редакції: "нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100 становить 1 397 511 грн 70 коп" та задоволено інші позовні вимоги.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін.

При цьому суди виснували, що Позивач має право вимагати від Відповідача приведення Договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення змін в частині встановлення нової нормативно грошової оцінки в сумі 1 397 511,70 грн, визначення умов використання водного об`єкта, розташованого на орендованій земельній ділянці, частини розміщеного на орендованій земельній ділянці об`єкта природно-заповідного фонду.

Водночас, визначаючи розмір нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, суди виходили із того, що наданий Прокурором витяг із технічної документації із нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформований 21.02.2023 на підставі пункту 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 із змінами від 01.07.2022 № 753.

Судом також було враховано, що Волинський окружний адміністративний суд рішенням від 09.10.2023 у справі №140/12490/23 визнав протиправним та скасував витяг № НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Згідно мотивувальної частини вказаного рішення витяг № НВ-0700129732023 від 15.02.2023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки був сформований автоматично з використання програмного забезпечення Державного земельного кадастру. Суд дійшов висновку про необхідність його скасування, оскільки грошова оцінка земельної ділянки, яку орендує Позивач, здійснена неправильно, без урахування вимог наказу № 508 та пункту 4.2 розділу 4 Технічної документації. Вказаний витяг порушує права Позивача, оскільки оцінка землі у розмірі, який у майже сто разів перевищує реальний і є неспівмірним зі справжньою вартістю земель водного фонду, несправедливо покладає на Товариство тягар здійснювати плату за землю у завищеному розмірі.

При цьому суди також врахували, що згідно іншого витягу № НВ-0700199942024 із технічної документації, сформованого 12.03.2024, нормативна грошова оцінка цієї ж земельної ділянки становить 1 397 511 грн 70 коп.

Тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що орендна плата за користування спірною земельною ділянкою з кадастровим номером має обчислюватись із зазначеного розміру нормативної грошової оцінки.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи

Касаційне провадження у справі відкрито 25.09.2024 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор у касаційній скарзі просить Суд скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 03.04.2024 у частині відмови у задоволенні позовних вимог про внесення змін до Договору оренди з урахуванням саме запропонованого ним розміру нормативно-грошової оцінки та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Підставами касаційного оскарження Прокурор визначає неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 щодо зміни нормативно-грошової оцінки землі як необхідної умови для перегляду/зміни орендної плати.

Також Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо порядку застосування норм статті 23 Закону України "Про оцінку землі", що стало підставою для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "НВЦ "Форель" просить відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.

Позивачі правом надати Суду відзив на касаційну скаргу не скористалися.

Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

29.11.2011 між Маневицькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ТОВ "НВЦ "Форель" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для потреб рибного господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів Оконської сільської ради Маневицького району Волинської області, загальною площею 56,6038 га.

Договір оренди укладено на 10 років. Після закінчення його строку орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому випадку орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір його продовжити. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та становить 18 514,69 грн на рік (у трикратному розмірі земельного податку).

29.11.2011 Договір оренди зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі та сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки.

При цьому частина орендованої ТОВ "НВЦ Форель" земельної ділянки відноситься до земель природно - заповідного фонду - пам`ятки природи місцевого значення "Оконські джерела". Вказана пам`ятка природи утворена рішенням Волинської обласної ради від 11.07.1972 № 255 "Про віднесення окремих пам`яток природи місцевого значення області до нової категорії заповідності".

На підставі розпорядження Волинської обласної державної адміністрації "Про питання укладання договорів оренди водних об`єктів, розташованих на території Волинської області" від 15.10.2014 №425 Управлінням екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації 08.04.2016 з ТОВ "НВЦ Форель" укладено договір оренди водного об`єкта № 22, згідно умов якого в оренду передано водний об`єкт для рибогосподарських потреб площею 27,0218 га, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0723685300:02:002:0100. Договір укладено на 5 років.

29.04.2016 сторонами підписано акт приймання - передачі, згідно якого Товариство прийняло у користування водний об`єкт (рибогосподарську технологічну водойму) площею водного дзеркала 27, 0218 га.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 15.06.2022 № 903/101/22 визнано укладеною додаткову угоду до Договору оренди землі від 29.11.2011, якою продовжено термін його дії на 10 років.

Підставами для звернення Прокурора з позовом у цій справі є, за його доводами, приведення умов Договору у відповідність до вимог законодавства. Так розмір орендної плати, згідно з вимогами позовної заяви, має обчислюватися саме із розміру нормативної грошової оцінки 124 178 341,13 грн згідно витягу із технічної документації із нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що сформований 21.02.2023 на виконання вимог пункту 20 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (із змінами від 01.07.2022).

Позиція Верховного Суду

Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода Прокурора з рішеннями у справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо внесення змін до пункту 5 Договору оренди із зазначенням запропонованого саме Прокурором розміру нормативно-грошової оцінки спірної земельної ділянки.

Отже, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій виключно в частині відмови у позові. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 Господарського процесуального кодексу України в касаційному порядку не переглядаються.

Заслухавши суддю-доповідача, присутніх у судовому засіданні Прокурора та представника Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційне провадження у справі підлягає закриттю з таких підстав.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги Прокурора в інтересах держави в особі Камінь-Каширської районної військової адміністрації та Маневицької селищної ради про внесення змін до Договору оренди.

Підставами касаційного оскарження, передбаченими пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України Прокурор визначає неврахування судами при ухваленні оскаржуваних рішень висновків Верховного Суду у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 щодо зміни нормативно-грошової оцінки землі як необхідної умови для перегляду/зміни орендної плати.

Так пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Оскарження судових рішень з підстав, зазначених у пункті 1 частини другої цієї статті, можливе за наявності таких складових: неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права апеляційним судом у справі, в якій подано касаційну скаргу, та у постанові Верховного Суду, яка містить висновок щодо застосування цієї ж норми права у подібних правовідносинах; ухвалення різних за змістом судових рішень у справі, у якій подано касаційну скаргу, і у справі, в якій винесено постанову Верховного Суду; спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

У пункті 39 постанови від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що на предмет подібності слід оцінити саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін у справі та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їх змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Такий правовий висновок викладено у пунктах 96- 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19.

У постанові Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18, на яку посилався Скаржник, викладено правовий висновок про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Таким чином, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею. При цьому нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, в зв`язку з чим зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати. В свою чергу орендна плата за земельні ділянки комунальної власності є регульованою ціною. Тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

З урахуванням цих висновків та з огляду на те, що Маневицька селищна рада рішенням від 23.12.2021 затвердила нову технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель с. Оконськ, яка введена в дію з 01.01.2023, Прокурор звернувся до суду з вимогою, серед інших, про внесення змін до Договору оренди.

Інша зазначена Прокурором постанова Верховного суду від 23.03.2021 у справі № 923/258/20 прийнята за результатами вирішення спору з предметом позову про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в зв`язку з новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки та містить наступний правовий висновок з питань застосування норм статті 289 Податкового кодексу України, статей 18, 20 Закону України "Про оцінку земель":

"Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, а нормативна грошова оцінка земель становить основу для визначення розміру орендної плати, зміна розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та законодавча зміна граничного розміру орендної плати є підставами для перегляду розміру орендної плати, визначеної сторонами у договорі оренди землі.

За змістом статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Статтею 8 Закону України "Про оцінку земель" установлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Частинами першою та другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель".

Ураховуючи наведене Верховний Суд у постанові зазначив, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати.

Водночас Суд звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду у справі № 914/2848/22 (постанова від 05.06.2024, оприлюднена у ЄДРСР 17.07.2024) відступила від своїх попередніх висновків та зазначила про відсутність обов`язку сторін вносити зміни до договору оренди щодо зміни нормативно-грошової оцінки землі шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку її застосування.

При цьому у своїй постанові у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду зазначила:

"Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель", відповідно до частини п`ятої статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого цієї ж статті нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. За змістом статті 18 цього ж закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, а саме офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель"). Отже, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом".

Таким чином, у пунктах 92-103 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що у пункті 122 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 Велика Палата Верховного Суду конкретизує свій висновок щодо застосування у сукупності статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель", статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, викладений у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, про те, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Натомість Велика Палата Верховного Суду висновує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Також Великою палатою Верховного Суду виснувано, що належному способу захисту орендодавця земельних ділянок державної та комунальної власності відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Зважаючи на зазначене, висновок, викладений у пункті 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 921/530/18 (відповідно до якого, якщо договір змінений судом, то відповідне договірне зобов`язання змінюється з моменту набрання рішенням суду законної сили), не є застосовним (пункти 123, 124 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22).

При цьому Велика Палата Верховного Суду в постановах від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, від 03.07.2019 у справі № 127/2209/18, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані всі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку).

Зважаючи на викладене Верховний Суд зазначає, що обставини, які стали підставами для відкриття касаційного провадження відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у цьому випадку не можуть слугувати підставами для скасування оскаржуваних судових рішень господарських судів попередніх інстанцій.

Зазначене також спростовує й іншу підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо порядку застосування статті 23 Закону України "Про оцінку землі", оскільки він міститься у наведеній постанові.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи касаційної скарги про наявність підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не підтвердилися та відхиляє доводи Скаржника щодо необхідності внесення змін до Договору оренди та скасування оскаржуваних судових рішень з огляду лише на те, що відбулася зміна нормативно-грошової оцінки орендованої землі.

Верховний Суд також зазначає, що інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

Висновки Верховного Суду

Згідно пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після його відкриття на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

З огляду на вказане та беручи до уваги наявність висновку Верховного Суду у справі № 914/2848/22, суд касаційної інстанції дійшов висновку про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на підставі пунктів 4, 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України.

Розподіл судових витрат

Судові витрати за подання касаційної скарги та за розгляд справи Верховним Судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 234, 235, 240, 296, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Волинської обласної прокуратури на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Волинської області від 03.04.2024 у справі № 903/624/23 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко