Постанова

від 29.10.2024 по справі 910/3745/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/3745/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ємця А. А. - головуючого, Бенедисюка І. М., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Рєзнік А. В.,

представників учасників справи:

позивача - Савченко О. В.,

відповідача - Єфремов В. О.,

третьої особи-1 - не з`явився,

третьої особи-2 - не з`явився,

третьої особи-3 - не з`явився,

третьої особи-4 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 (колегія суддів: Агрикова О. В. - головуючий, Мальченко А. О., Козир Т. П.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-енерджи Україна»

до Державного підприємства «Гарантований покупець»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,

2)Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго»,

3) Кабінет Міністрів України,

4) Міністерство енергетики України

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сан-енерджи Україна» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - Підприємство), в якій просило: стягнути заборгованість у розмірі 10 663 207,46 грн, з яких 7 707 344,13 грн - основна заборгованість, 1 799 016,82 грн - пеня, 681 146,29 грн - штраф; 107 941,01 грн - 3 % річних; 367 759,21 грн - інфляційні втрати.

1.2 Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором від 07.08.2019 № 499/01 (далі - Договір) в частині здійснення розрахунків за електричну енергію.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Господарський суд міста Києва рішенням від 18.09.2023 (суддя Грєхова О. А.) провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості в розмірі 443 364,62 грн закрив. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

2.2 Рішення щодо закриття провадження мотивоване тим, що після звернення Товариства з позовом у справі, яка розглядається, Підприємство оплатило відпущену в квітні 2022 року електричну енергію.

2.3 Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість Підприємства перед Товариством за Договором станом на момент розгляду справи в період дії воєнного стану відсутня, а позивач не довів порушення відповідачем порядку здійснення розрахунків із позивачем.

2.4 Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.09.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасував та ухвалив у цій частині нове рішення, яким: провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості у розмірі 145 705, 25 грн закрив; стягнув з Підприємства на користь Товариства 7 118 274,47 грн заборгованості за Договором, 1 799 016,82 грн пені, 681 146,29 грн штрафу, 107 941,01 грн 3 % річних, 367 759,21 грн інфляційних втрат. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 залишив без змін.

2.5 Ухвалюючи рішення в частині задоволення позову, суд апеляційної інстанції визнав позовні вимоги обґрунтованими і доведеними. Апеляційний господарський суд, посилаючись на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23, виходив з того, що у відносинах між гарантованим покупцем та виробниками електричної енергії за «зеленим» тарифом, які виникли у період до введення воєнного стану в Україні та до прийняття Міністерством енергетики України наказів від 28.03.2022 № 140 «Про розрахунки на ринку електричної енергії» (далі - Наказ № 140) та від 15.06.2022 № 206 «Про розрахунок з виробниками за «зеленим тарифом» (далі - Наказ № 206), а також у правовідносинах, які виникли під час дії воєнного стану в Україні (особливого періоду у розумінні положень статті 16 Закону України «Про ринок електричної енергії»), строк виконання грошового зобов`язання гарантованого покупця у розмірі 100 % оплати за поставлену електричну енергію за «зеленим» тарифом визначається виключно згідно з умовами двостороннього договору та Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок № 641), при цьому розмір коштів, що підлягають сплаті за поставлену електричну енергії, має обраховуватися з урахуванням положень, викладених у Наказах № 140 та № 206.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція учасників справи

3.1 Підприємство у касаційній скарзі просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 в частині стягнення з відповідача пені та штрафу і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

3.2 Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач посилається на порушення апеляційним судом, зокрема, статей 11, 212, 509, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 174, 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і зазначає про неврахування цим судом правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, від 26.07.2023 у справі № 922/1948/22, від 28.08.2024 у справах № 910/6224/23 та № 910/5880/22, від 14.06.2024 у справі № 904/2812/22.

3.3 Відповідач вважає, що, задовольняючи позовні вимоги Товариства щодо стягнення з Підприємства штрафу та пені, суд апеляційної інстанції не врахував дії Постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» (далі - Постанова № 332).

3.4 Позивач у відзиві на касаційну скаргу заперечує викладені в ній доводи і просить у задоволенні касаційної скарги Підприємства відмовити, а оскаржувану постанову - залишити без змін.

4. Мотивувальна частина

4.1 Суди попередніх інстанцій встановили, що Підприємство (гарантований покупець) та Товариство (виробник за «зеленим» тарифом) уклали Договір, за умовами якого виробник за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641.

4.2 Також 12.03.2020 сторони уклали додаткову угоду № 433/01/20 до Договору, за умовами якої сторони дійшли згоди статті 1- 7 Договору викласти в новій редакції.

4.3 За умовами пункту 1.1 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавства України, у тому числі Порядку № 641, або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13.12.2019 № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).

4.4 Згідно з пунктом 2.1 Договору сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України «Про ринок електричної енергії», «Про альтернативні джерела енергії», Порядком № 641, Порядком продажу електричної енергії споживачами, Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307, Правилами ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 308, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконані цього Договору.

4.5 Відповідно до пунктів 2.3- 2.5 Договору продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за «зеленим» тарифом за встановленим йому «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до тарифу. Продавець за «зеленим» тарифом продає гарантованому покупцеві електричну енергію відповідно до Порядку № 641, якщо продавець є виробником за «зеленим» тарифом, або Порядку продажу електричної енергії споживачами, у разі якщо продавець є споживачем за «зеленим» тарифом, за тарифами, величини яких для кожної генеруючої одиниці за «зеленим» тарифом встановлені регулятором, у національній валюті України. Вартість електричної енергії, купленої гарантованим покупцем у продавця за «зеленим» тарифом у розрахунковому місяці, визначається відповідно до глави 10 Порядку № 641 або глави 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі тарифів, встановлених НКРЕКП для кожної генеруючої одиниці.

4.6 У пункті 3.1 Договору сторони узгодили, що обсяг фактично проданої та купленої електричної енергії визначається відповідно до положень глави 8 Порядку № 641 або глави 5 Порядку продажу електричної енергії споживачами на підставі даних обліку, наданих гарантованому покупцю адміністратором комерційного обліку відповідно до глави 7 Порядку № 641 або глави 4 Порядку продажу електричної енергії споживачами.

4.7 Згідно з пунктом 4.1 Договору продавець за «зеленим» тарифом має право вимагати від гарантованого покупця повну та своєчасну оплату товарної продукції відповідно до глави 3 цього Договору.

4.8 Відповідно до пункту 4.5 Договору гарантований покупець зобов`язаний: купувати у продавця за «зеленим» тарифом вироблену електричну енергію, за винятком обсягів електричної енергії, необхідних для власних потреб; у повному обсязі здійснювати своєчасні розрахунки за куплену у продавця за «зеленим» тарифом електричну енергію; нараховувати розмір відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії продавця за «зеленим» тарифом відповідно до положень глави 9 Порядку № 641.

4.9 Згідно з пунктом 4.6 Договору гарантований покупець несе відповідальність за порушення порядку оплати продавцю за «зеленим» тарифом, що визначений у главі 10 Порядку № 641 або главі 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами. Гарантованому покупцю нараховується пеня в розмірі 0,1 % від неоплаченої згідно з Порядком № 641 або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день розрахунку) за кожен день прострочення оплати. З гарантованого покупця може стягуватися додатково штраф у розмірі 7 % від неоплаченої згідно з Порядком № 641 або Порядком продажу електричної енергії споживачами суми за ненадходження понад 30 днів на рахунок виробника за «зеленим» тарифом належних коштів відповідно до порядку оплати. Сплата гарантованим покупцем пені та штрафу здійснюється з поточних рахунків гарантованого покупця на поточні рахунки продавців за «зеленим» тарифом.

4.10 Відповідно до пункту 7.4 Договору, якщо продавець за «зеленим» тарифом є суб`єктом господарювання, який має ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії та регулятором уже встановлено йому «зелений» тариф і продавець за «зеленим» тарифом має укладений з оператором системи передачі договір про врегулювання небалансів, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє на строк дії «зеленого» тарифу (до 01.01.2030).

4.11 Також суди попередніх інстанцій встановили, що, виконуючи умови Договору, позивач продав, а відповідач купив відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом, що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії за жовтень 2021 року на суму 2 239 464,90 грн, за лютий 2022 року на суму 1 080 678,43 грн, за березень 2022 року на суму 1 163 393,95 грн, за квітень 2022 року на суму 1 646 839,72 грн, за травень 2022 року на суму 1 974 192,84 грн, за червень 2022 року на суму 2 229 853,73 грн та за липень 2022 року на суму 2 682 382,58 грн.

4.12 За таких обставин позивач, посилаючись на те що відповідач оплати купленої у позивача електроенергії своєчасно та у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим у Підприємства виникла заборгованість, звернувся до суду з позовом у цій справі.

4.13 Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.14 Предметом касаційного оскарження за касаційною скаргою Підприємства є оскаржувана постанова в частині задоволених позовних вимог про стягнення пені та штрафу. В іншій частині (а саме щодо основного боргу, 3 % річних та інфляційних втрат) судове рішення не оскаржується, а отже не переглядається Судом під час касаційного розгляду цієї справи.

4.15 Обґрунтовуючи підставу оскарження, передбачену пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного, зокрема, у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22.

4.16 Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

4.17 Так, предметом касаційного розгляду у справі № 911/1359/22 було питання застосування, зокрема, підпункту 16 пункту 1 Постанови № 332 (з урахуванням внесених змін постановами НКРЕКП від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022 № 413).

4.18 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловила у постанові від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22 правову позицію такого змісту:

- Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в преамбулі постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 зазначила підстави та мету її прийняття, якою (метою) є, зокрема, забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, ураховуючи протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду та яка діє відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (пункти 8.13.29, 8.13.30);

- згідно з пунктом 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»; згідно з підпунктом 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати такі настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії (пункти 8.13.31, 8.13.32);

- з урахування дії на території України воєнного стану для учасників ринку електричної енергії, якими укладено типові договори відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та постанов НКРЕКП, пункт 5 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 27.02.2022 № 333) - це бажана з точки зору держави модель поведінки, яка має обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії (пункт 8.13.33);

- підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 № 332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 № 413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасникам ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (пункт 8.13.34);

- рішення регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечить нормам ЦК України та ГК України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов`язань на ринку електричної енергії; такі рішення регулятора не скасовують встановленої нормами ЦК України та ГК України відповідальності за порушення договірних зобов`язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії (пункти 8.13.35, 8.13.36);

- норми постанови від 25.02.2022 № 332 (у редакціях від 27.02.2022 № 333 та від 26.04.2022) прийняті регулятором в межах своїх повноважень (пункт 8.13.37);

- отже, регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення (пункт 8.13.43).

4.19 З огляду на наведені висновки Верховного Суду та враховуючи, що на спірні правовідносини у справі № 910/3745/23 поширюються приписи Постанови № 332, у яких передбачено, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, укладеними відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», колегія суддів вважає, що вимоги Товариства до Підприємства щодо стягнення штрафних санкцій у цьому випадку є передчасними.

4.20 Отже, посилання скаржника на неврахування апеляційним господарським судом висновків Верховного Суду, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, знайшли підтвердження під час касаційного перегляду справи.

4.21 Доводи Товариства, викладені у відзиві, не беруться до уваги Касаційним господарським судом з огляду на мотиви, викладені у цій постанові.

4.22 За змістом пункту 3 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

4.23 Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте у передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосовуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частини 1 і 3 статті 311 ГПК України).

4.24 Враховуючи наведені положення ГПК України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про задоволення касаційної скарги Підприємства, скасування оскаржуваної постанови в частині стягнення з відповідача на користь позивача відповідних сум пені та штрафу і ухвалення у цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

4.25 З урахуванням задоволення касаційної скарги Підприємства судові витрати, понесені відповідачем у зв`язку зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі № 910/3745/23 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з Державного підприємства «Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-енерджи Україна» 1 799 016,82 грн пені та 681 146,29 грн штрафу скасувати і ухвалити у цій частині нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сан-енерджи Україна» (код ЄДРПОУ 42142741) на користь Державного підприємства «Гарантований покупець» (код ЄДРПОУ 43068454) 74 404 (сімдесят чотири тисячі чотириста чотири) грн 89 коп. судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги у цій справі.

Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ємець

Судді І. Бенедисюк

Т. Малашенкова