Ухвала

від 31.10.2024 по справі 910/2548/15-г

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/2548/15-г (910/1497/23)

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Огороднік К.М.

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023

та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024

у справі №910/2548/15-г (910/1497/23)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича

до ОСОБА_1

за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватне підприємство "Диверс"

про відшкодування майнової шкоди в розмірі 3 662 563,00 грн.

в межах справи №910/2548/15-г

за заявою Головного управління Державної фіскальної служби Дніпропетровській області

до Приватного акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 позов задоволено, присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка" матеріальну шкоду в розмірі 3 662 563,00 грн., а також 54 938,45 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 року у справі №910/2548/15-г (910/1497/23) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 року у справі №910/2548/15-г(910/1497/23) залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 68 207,68 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами (надіслана 01.10.2024, згідно з відбитком поштового штемпеля на конверті) на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі №910/2548/15-г (910/1497/23), в якій просить суд поновити строк на касаційне оскарження; зменшити сплату судового збору за подання касаційної скарги до 15 808,44 грн.; скасувати оскаржувані судові рішення; ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Трест "Кривбасшахтопроходка" .

Клопотання про поновлення строку подання касаційної скарги мотивовано тим, що повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 надійшов на електронну пошту представника скаржника 11.09.2024, що підтверджується роздруківкою з електронної пошти.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 109 876,89 грн. (3 662 563,00 грн. х 1,5% x 200% ).

Однак, в матеріалах касаційної скарги надісланої скаржником відсутній документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про зменшення розміру судового збору до 15 808,44 грн. Клопотання мотивоване тим, що судовий збір за подання відповідної касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру річного доходу, отриманого скаржником за 2023 рік, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України Форми ОК-5. Крім того, скаржник є учасником бойових дій у зв`язку з наданням відсічі збройній агресії російської федерації проти України, що підтверджується відповідним посвідченням та військовим квитком з відміткою про мобілізацію, які містяться в матеріалах справи.

Верховний Суд розглянувши клопотання про зменшення розміру судового збору дійшов висновку про відмову у його задоволенні з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.

Положення ст.8 Закону "Про судовий збір" містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

У п.37 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 зроблено висновок про те, що з аналізу ст.8 Закону "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Суд зауважує, що Закон України "Про судовий збір" не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland"), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland"), заява №73547/01).

З урахуванням цих рішень Європейського суду з прав людини Верховний Суд у постановах від 21.10.2022 у справі №905/1059/21 та від 30.11.2022 у справі №905/1060/21 зробив висновок, що скрутний майновий стан підтверджується відповідними доказами, які містять інформацію, у тому числі, щодо наявності/відсутності коштів (на банківських або депозитних рахунках), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів.

Крім того, Верховний Суд неодноразово вказував, що загальна сума отриманих доходів фізичною особою може бути підтверджена довідкою про доходи фізичної особи за попередній рік, виданою органом Державної податкової служби України, інформацією із Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та довідкою Пенсійного фонду України форми ОК-5 або ОК-7 (ухвали Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №921/2/21(921/463/22), від 17.07.2023 у справі №757/14112/20-ц, від 03.05.2022 у справі №914/1147/20, від 10.11.2021 у справі №922/1429/19, від 06.06.2021 у справі №922/1775/19).

Встановлення державою обов`язку щодо сплати судового збору за звернення до господарського суду з касаційною скаргою на рішення місцевого суду та постанову апеляційного суду, у порядку та розмірі, що встановлені Законом України "Про судовий збір", є допустимим обмеженням скаржника у доступі до суду та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" права на суд".

У даній справі скаржник просить зменшити розмір сплати судового збору до 15 808,44 грн. з огляду на те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу та на підтвердження надає довідку Пенсійного фонду України Форми ОК-5.

Разом з тим, як вбачається з інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень ОСОБА_1 при зверненні до суду апеляційної інстанції з клопотанням про розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 року у справі №910/2548/15-г (910/1497/23) на підтвердження розміру доходу за попередній рік який перевищує 5% розміру річного доходу, суду було надано зокрема і відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми нарахованого доходу від 08.02.2024 року.

Касаційна скарга надійшла безпосередньо до Верховного Суду без матеріалів справи №910/2548/15-г (910/1497/23) за відсутності яких, Суд позбавлений можливості дослідити відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми нарахованого доходу які були надані скаржником до суду апеляційної інстанції однак не подані як доказ до суду касаційної інстанції.

Оскільки, скаржник звернувся до суду як фізична особа, у зв`язку з чим має надати документи, які підтверджують його важкий майновий стан як фізичної особи, тобто скаржнику треба надати суду касаційної інстанції відповідні відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми сплачених доходів та утриманих податків за 2023 рік.

Так, особа яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Касаційний господарський суд, зауважує, що «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі»).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Крім того, відповідно до статті 291 ГПК України особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Як вбачається з касаційної скарги, ОСОБА_1 не надав доказів щодо направлення копії касаційної скарги іншим учасника справи.

Неповідомлення інших учасників справи про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих учасників, принципи рівності та змагальності сторінці закріплені у статті 2 ГПК України.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зменшення розміру сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2024 у справі №910/2548/15-г (910/1497/23) - залишити без руху.

3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 109 876,89 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати; надати докази надіслання копії касаційної скарги і доданих до неї документів іншим учасника справи.

4.Роз`яснити скаржнику у справі №910/2548/15-г (910/1497/23), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Касаційного господарського суду

у складі Верховного Суду Огороднік К.М.