Постанова

від 23.10.2024 по справі 27/55

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Київ

cправа № 27/55(914/1780/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,

за участі секретаря судового засідання - Купрейчук С.П.

за участю представників:

відповідно до протоколу судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 27/55(914/1780/23)

за позовом Приватного підприємства "Рома"

до Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю,

про визнання недійсним договору оренди

в межах справи № 27/55

за заявою Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

про банкрутство,-

ВСТАНОВИВ:

1. 09.10.2024 Верховним Судом прийнято постанову, якою касаційну скаргу ПП "Рома" залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 27/55(914/1780/23) залишено без змін.

2. 14.10.2024 до Верховного Суду від Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, у якій Спільне українсько-німецьке підприємство «Тристалко» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, посилаючись на частину 8 статті 129 ГПК України, просить стягнути з Приватного підприємства «Рома» на свою користь 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Ухвалою Верховного Суду від 15.10.2024 призначено до розгляду заяву Спільного українсько-німецького підприємства «Тристалко» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №27/55(914/1780/23) на 23 жовтня 2024 року у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Відзиви/заперечення на заяву

4. Від ПП "Рома" надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат у яких заявлено про необхідність відмовити у задоволенні вказаної заяви або зменшити розмір правничої допомоги до 5 000, 00 грн.

Інші заяви та клопотання

5. Від Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшло клопотання про залишення заперечень ПП "Рома" на заяву про розподіл судових витрат без розгляду.

Розгляд Верховним Судом заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат

5. Верховний Суд розглянувши у відкритому заяву Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу дійшов висновку про необхідність її задоволення виходячи з наступного.

6. Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

7. Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

8. Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

9. До заяви Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу додано:

- копію договору про надання правничої допомоги № 4 від 04.01.2021;

- копію додаткової угоди №1 від 31.12.2021;

- копію додаткової угоди №2 від 30.12.2022;

- копію додаткової угоди № 3 від 29.12.2023;

- копію додатку №10-1-K від 26.07.2024;

- копію акту про надані послуги № 10-1-К від 09.10.2024.

10. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

11. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

12. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

13. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

14. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

15. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

16. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

17. У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

18. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

19. Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

20. Ті ж самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

21. У рішенні ЄСПЛ "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

22. З урахуванням тих обставин, що постановою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року касаційну скаргу ПП "Рома" залишено без задоволення, а постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 27/55(914/1780/23) залишено без змін, а також зважаючи на відомості заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу та додані до неї документи, а саме акт про надані послуги, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про обґрунтованість вказаної заяви та про наявність підстав для її задоволення.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Спільного українсько-німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Рома", м.Рава-Руська, вул.Воїнів УПА,42А (код ЄДРПОУ 22357406) на користь Спільного Українсько-Німецького підприємства "Тристалко" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м.Жовква, вул.Дорошенка,17 (код ЄДРПОУ 14338335) 20 000,00 (двадцять тисяч гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу в касаційному провадженні.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Львівської області.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

К.М. Огороднік