Постанова

від 31.10.2024 по справі 160/445/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 160/445/23

адміністративне провадження № К/990/30394/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року, постановлену суддею Серьогіною О. В., та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, прийняту колегією суддів у складі Бишевської Н. А. (суддя-доповідач), Добродняк І. Ю., Семененка Я. В., у справі № 160/445/23 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдінг» про накладення арешту на кошти,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - позивач, скаржник) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдінг» (далі - відповідач), у якому просило накласти адміністративний арешт на кошти на всіх рахунках у банках та банківських установах, що обслуговують платника податків - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдінг».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21 лютого 2024 року зазначені судові рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою направлення справи на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій, прийшовши до висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд апеляційної інстанції, не розглядав питання застосування процесуальної норми, яка підлягала застосуванню, чим, у свою чергу, допустив порушення норм процесуального права.

Під час нового розгляду справи Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 березня 2024 року визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку звернення до суду; відмовив у задоволенні клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом; залишив без руху адміністративний позов та надав позивачу десятиденний строк для подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності пропуску відповідного строку.

На виконання вимог зазначеної ухвали Головне управління ДПС у Харківській області направило заяву про усунення недоліків. до якої долучило клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Розглянувши подане клопотання, Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 08 квітня 2024 року визнав неповажними причини пропуску Головним управлінням ДПС у Харківській області строку звернення до суду та повернув позовну заяву.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 06 червня 2024 року зазначене судове рішення залишив без змін..

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року, Головне управління ДПС у Харківській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначені судові рішення скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач стверджує, що суди попередніх інстанцій не надали належну оцінку причинам пропуску строку звернення до суду, що були зазначені у клопотаннях, а саме суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що позивач вже звертався з аналогічним позовом, але його позовну заяву було повернуто. При цьому повторне подання позову було здійснено у межах розумного строку. Окрім того, позивач посилався на запровадження воєнного стану у країні, що відобразилося на роботі державного органу та призвело до пропущення строку звернення до суду.

Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу. Про відкриття касаційного провадження повідомлений належним чином.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацами першим та другим частини другої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до суду встановлені статтею 123 КАС України.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Отже, у випадку звернення позивача до суду з пропущенням строку позовної давності існує два можливих варіанти реагування суду при встановленні такого факту та відсутності поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Процедура повернення позовної заяви застосовується, коли суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, повертає позовну заяву особі, яка її подала, оскільки не були усунуті недоліки позовної заяви або з огляду на інші причини, передбачені процесуальним кодексом, зокрема пропущення встановленого строку звернення до суду та відсутність поважних причин для його поновлення.

Зі свого боку, закінчення розгляду справи у формі залишення позову без розгляду передбачає, що після відкриття провадження суд, з`ясувавши наявність обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, залишає позов без розгляду. Підставою для такого залишення може бути встановлений факт пропущення строку звернення до суду без надання позивачем обґрунтованих причин для його поновлення.

Відповідно, з урахуванням зазначених вище процесуальних положень, у разі встановлення факту пропущення строку звернення до суду та за відсутності поважних причин для його поновлення суди повинні повернути позовну заяву - у разі якщо такий факт встановлено при вирішенні питання про відкриття провадження у справі (провадження у справі ще не відкрито) або залишити позов без розгляду - якщо факт встановлено після відкриття провадження у справі.

Верховний Суд, указавши на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином дотримання позивачем строку звернення до суду, визнав, що цей аспект справи є суттєвим для правильного вирішення спору і потребує всебічного розгляду. Проте, важливо відзначити, що, направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд не скасував ухвалу про відкриття провадження у справі. При цьому під час нового розгляду суд не вирішує повторно питання про відкриття провадження у справі.

Отже, у цьому випадку, враховуючи положення КАС України, суди попередніх інстанцій, за умови встановлення факту пропуску строку звернення до суду без належного обґрунтування причин його поновлення, має залишити позов без розгляду. Застосування процедури повернення позовної заяви на цій стадії судового розгляду є помилковим, оскільки провадження у справі вже відкрите, і ухвала про відкриття провадження у справі не скасована та залишається чинною..

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи викладене, Дніпропетровський окружний адміністративний суд, постановивши ухвалу від 08 квітня 2024 року про повернення позовної заяви, та Третій апеляційний адміністративний суд, прийнявши постанову від 06 червня 2024 року, порушили норми процесуального права, у зв`язку з чим такі судові рішення підлягають скасуванню із передачею справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2024 року у справі № 160/445/23 скасувати.

Справу направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко